Филистимляни (давньоєгипетське Pw-r-s-ty — пелесет, що означає прибульці, чужинці, іншоплеменники, івр. פלישתים — пліштім, грец. φιλισταίοι, араб. فلستيون або فلسطيون) — стародавній народ, який брав участь у навалі народів моря і пізніше осів у Палестині, що названа його ім'ям. Широкому загалу цей народ відомий завдяки численним згадкам у Біблії.
Филистимляни | |
---|---|
Кількість | вимерлий народ |
Ареал | вимерлий народ |
Близькі до: | Народи моря |
Релігія | Язичництво |
Филистимляни як народи моря
Одним із найважливіших та найвідоміших народів моря були пелесет. Цей етнонім зіставив із біблійними филистимлянами ще Шампольйон невдовзі після розшифрування єгипетських ієрогліфів. Нині зазвичай вважається, що філістимляни прибули до Леванту під час навали народів моря і осіли в п'яти містах: Ашдоді, Ашкелоні, Ґазі, Екроні та Ґаті. На рельєфах в Мединет Абу Рамзес ІІІ воює з пелесет на морі і на землі. На рельєфах, що зображають битву з лівійцями, є зображення воїнів схожих на пелесет, які разом з шарданами воюють на боці єгиптян в армії цього фараона. В папірусі Харріса Рамзес ІІІ заявляє, що поселив переможені народи моря, серед яких і пелесет, в фортеці названій його іменем. Це дозволило деяким вченим зробити висновок, що оселення филистимлян в Палестині відбулося під контролем єгиптян. Можливо, що фараон зберіг номінальну владу над землями завойованими пелесет і вважав їх своїми васалами. Після оселення в Палестині філістимляни стали значною силою в регіоні завдяки своїй військовій перевазі над місцевими народами. Якщо вірити Біблії, то ця перевага була зумовлено монополією філістимлян на виготовлення речей з заліза, в тому числі і зброї.
На рельєфі з Мединет Абу (зліва) пелесет б'ються проти воїнів іншого народу моря — шарданів, які в цій битві воюють у військах Рамзеса ІІІ. Обидві сторони мають круглі середнього розміру щити. Пелесет можна впізнати за характерними «пір'їстими» шоломами, вони озброєні короткими мечами або ж чингалами та довгими списами.
На іншому рельєфі з Мединет Абу (зправа) шардана та пелесет разом служать у війську фараона. Воїни в характерних шоломах мають круглі щити середнього розміру з наліпками, ймовірно мідними бляхами, вони озброєні довгими мечами та списами.
Характерною деталлю озброєння пелесет згідно з давньоєгипетськими зображеннями був так званий «пір'їстий головний убір». Найімовірніше це був шолом прикрашений шкіряними смугами, прикріпленими до металевого обруча, хоч деякі зображення не виключають інтерпретацій з пір'ям. Протягом епохи бронзового та раннього заліза подібні шоломи зустрічаються в різних регіонах Близького сходу та Східного Середземномор'я, а також на Сардинії.
Походження
Походження филистимлян достеменно невідоме. Щодо прабатьківщини цього народу існує дуже багато теорій, називають Грецію, Крит, Західну Малу Азію та багато інших, однак жодна з них не є остаточно доведеною. Деякі филистимлянські імена та терміни, зафіксовані у Біблії, схоже споріднені з анатолійськими мовами лувійської підгрупи, що були поширені на західному та південному узбережжі Малої Азії, однак точність цих даних сумнівна.
Певне підґрунтя для роздумів дають археологічні дані з Палестини — кераміка народів моря різко відрізняється від місцевої, спершу це монохромна кераміка дуже схожа на пізньомікенську, пізніше в результаті синтезу з місцевою традицією виробився самобутній біхромічний стиль. Також існує теорія, що пов'язує пелесет та гомерівських пеласгів. Деякі дослідники виводять пелесет з балканського узбережжя, на північ від Греції. Частина епірського берегу мала назву Palaiste, Palaistine, а часом так називали і Епір взагалі.
Про походження филистимлян говориться і в Біблії. Спершу їх виводять з Єгипту, однак далі в Книзі пророка Єремії (47:4) «…Бо понищить Господь филистимлян, рештку острова Кафтора…», а в Книзі пророка Амоса (9:7) «…Хіба ж не Ізраїля вивів Я з краю єгипетського, а филистимлян з Кафтору…». Назва Кафтор зазвичай ототожнюється з єгипетським «кефтіу», kftw — назвою мешканців о. Крит, хоча припускаються також інші варіанти — «Крит» в широкому сенсі (вся територія Мікенської держави), Кіпр чи певна ділянка південного узбережжя Малої Азії.
Филистимляни в Палестині
Поселення филистимлян в Палестині можливо сталося за вимушеної згоди єгиптян. Наприклад до часів правління Рамзеса VI в Бейт-Шеані стояв єгипетських гарнізон, а постамент статуї цього фараона знайдено в захопленому филистимлянами Мегіддо. Однак після цього ніяких слідів єгипетської присутності в Палестині немає, а на узбережжі вони не траплялися вже після 1200 року до нашої ери. Тобто якщо навіть формально філістимляни спершу були васалами фараона, то про значну фактичну залежність вряд чи йшлося.
На початку та в середині ХІІ століття до нашої ери филистимляни осіли в п'яти містах на узбережжі: Ашдоді, Ашкелоні, Ґазі, Екроні та Ґаті. В тих містах де проводилися розкопки з'ясувалося, що филистимлянські поселення стоять на шарі уламків, тобто фактично міста було заново засновано на згарищах. Спершу мабуть існували лише відносно невеликі укріплення, які однак швидко розрослися у великі міста. Розкопки вказують на відсутність зв'язку з культурою попередніх насельників цих країв — прибульці принесли свою, споріднену з мікенською культуру. Місцеві риси потрапляють в филистимлянську культуру не як субстрат одразу після завоювання, а внаслідок тривалого процесу синтезу з залишками старої культури. Вже після 1150 року до нашої ери филистимлянська кераміка набуває своєрідних, відмінних від пізньомікенської та постмікенської рис. На кінець ХІ століття до нашої ери, тобто за 150—200 років життя в Палестині, филистимлянська культура втрачає свій унікально-чужинський характер, увібравши в себе місцеві та єгипетські риси. Однак своєрідні філістимлянські імена, принаймні в царів, зберігалися аж до VII століття до нашої ери.
П'ять перших филистимських міст Ашдод, Ашкелон, Ґаза, Екрон та Ґат утворили союз, що його звуть П'ятиграддя або ж на грецький манір Пентаполісом. Кожне місто очолював правитель, титул якого звався серен. Не відомо чи то міста-держави були характерні для филистимлян ще на прабатьківщині, чи вони запозичили цю форму в ханнанців, але саме ці перші п'ять міст були державами філістимлян. Однак володіння кожного з них не обмежувалося власне містом — великим містам підлягали менші. Розкопки вказують на велику кількість дрібних філістимлянських поселень та храмів у південній Палестині. Уся спілка гуртувалася навколо загального центру — храму бога Дагона в Ґазі, і попервах саме це місто було гегемоном. З середини ХІ століття до нащої ери лідерство в союзі належало Ашдоду, де також було споруджено храм Дагону. Той факт, що дуже рано головним божеством став західносемітський Дагон, свідчить про швидке обханаанення прибульців.
Захопивши південне узбережжя Ханаану, филистимляни не зупинилися, а з середини ХІІ століття до нашої ери продовжили свої завоювання, намагаючися підкорити усю країну. Їм вдалося захопити ряд міст, серед яких Мегіддо, Лахіш, Бет-Ел, Гезер, контролювати Нижню Галілею та долину Йордану. Захоплені міста спершу руйнувалися, однак швидко відновлювалися і там встановлювалася влада филистимьких правителів, а часом залишалися гарнізони. Так сталося в Мегіддо, яке не лише відродили, а відбудували за старим ханаанським планом з ханаанською архітектурою. Достовірно невідомо чи ставали підкорені міста самостійними чи лишалися в підлеглості до міст П'ятиграддя, однак друге більш ймовірне. Однак не усі міста відновлювалися, наприклад Лахіш було вщент зруйновано, і нове місто виникло лише через двісті років за зовсім іншим умов. Вплив филистимлян на країну був настільки великим, що вона сама стала називатися їх іменем, хоч до того була лише частиною Ханаану й ніколи не виділялася окремо.
В прагненні підкорити Ханаан филистимляни зустріли собі суперників — інших варварів, що прибули однак не з-за моря, а з пісків Сінаю — євреїв. Ті також прагнули підкорити Ханаан, перетворивши його на Ерец-Ізраїль. Згідно з Біблією, розгромивши в другій половині XI століття євреїв, філістимляни забрали їхню головну реліквію — Ковчег Заповіту, і помістили трофей в храмі Дагона В Ашдоді. Потім, знову ж таки за Біблійними даними, Ковчег Заповіту побував ще в двох містах — Ґаті та Аскалоні, однак в жодному з них храму Дагона не було. Вочевидь спорудити його в себе могло лише місто гегемон, однак відомості про те, що рішення П'ятиграддя приймалися радою правителів головних міст свідчить про те, що союз залишався федерацією.
У Х сторіччі до нашої ери легендарному ізраїльському царю Давиду вдалося розбити філістимлян, однак вже до кінця того ж століття єврейська держава розпалася і боротьба двох народів тривала й далі. Втім, часом були вони й союзниками, так в 700 році до нашої ери спілка П'ятиграддя, Юдеї, Моаву та Єдому виступила проти ассирійського царя Саргона II, однак програла. В 604 році до нашої ери вавилонський цар Навуходоносор не лише захопив філістимлянські міста, але й вивів їх у свою країну, так само як і євреїв.
Археологічні дані
В Палестині знаходять так звану кераміка Мікени IIICIB, яка дуже схожа як на власне мікенську, так і на кіпрську, де на думку вчених з'явилася внаслідок міграції групи мікенських греків. Початково филистимляни протягом перших десятиріч життя в Ханаані виготовляли типово мікенську монохромну кераміку, але пізніше під місцевим та єгипетським впливом вони виробили новий, оригінальний стиль двокольорової, так званої «филистимської» кераміки.
Перше поселення филистимлян в Ашдоді було добре розплановане але не укріплене. Лише в кінці ХІ сторіччя до нашої ери вони оточують місто, яке розрослося з 20 до 100 акрів, потужної стіною. Можливо це пов'язане з війнами з ізраїльтянами. Схожа ситуація спостерігається і в Екроні (Тель Мікні), який був оточений стінами лише в 10 столітті. Филистимські поселення знайдені на півночі (Шфели) — Гезер, Тель Баташ (можлива Тімна), Бейт-Шемеш, підтверджують біблійні дані про спроби филистимлян вторгнутися в глибину Ханаану. Також филистимляни були пануючою групою населення в північно-західного Негеві та на півдні Прибережної рівнини.
Филистимлянська архітектура досить незвична для Ханаану. В Тель Мікні знайдено дві споруди, в центральних залах яких знаходилися цегляні потиньковані вільнорозташовані вогнища певного типу. Цей тип вогнища не відомий в ханаанській архітектурі, але був поширений в Анатолії, Егейських островах та на Кіпрі. Також чужою для ханаанської традиції є практика спорудження додаткового маленького храму поруч з головним святилишем, яка відмічається в Тель Мікні. Однак ця традиція має відповідники в Егеїді та на Кіпрі, де подібні комплекси відомі з ХІІІ-ХІІ століть до н. е., наприклад в Мікенах, Філакопах та острові Мелос, Кітіоні на Кіпрі. Культові фігурки сидячих богинь або ж жінок з Ашдода мають явне мікенське походження та свідчать про вплив мікенської традиції.
Схожа чужорідність спостерігається і в похованнях. В Азорі зафіксовані сліди кремації, яка є абсолютно чужою ханаанській практиці пізньої бронзи. Щоправда, зараз ще не можна сказати, наскільки кремація була поширена серед народів моря. Інший тип поховань знайдено в могильнику 600 біля південного Тель ель-Фара в північному Негеві. Тут використовувалися поховальні ями у висічених в скелях печерах. Також широкого розповсюдження набула практика поховання в людиноподібних саркофагах знайдених в Тель ель-Фарі, Дейр ель-Баласі та Бейт Шеані (Скітополісі). Кришки цих саркофагів схожі на знамениту «маску Агамемнона», знайдену Шліманом у Мікенах, хоч в деяких з них відчувається сильний єгипетський вплив, що пояснюється певно тривалою службою філістимлян найманцями у війську фараонів.
Мова та писемність
На двох місцевих печатках з Ашдода знайдено короткі написи лінійним письмом, тип якого є дискусійним: вони нагадують архаїчний різновид кіпро-мінойського письма. Ще декілька написів з інших місцевостей, можливо, виконані тією ж писемністю.
До цього ж періоду належать кілька написів протоханаанським письмом.
Біля IX в. на филистимських територіях розповсюджується фінікійське письмо, і водночас відбувається перехід населення на місцеві семітські діалекти, що завершився, очевидно, біля VII—VI ст. до н. е. Тим не менш, кілька текстів фінікійським письмом IX—VII ст. неможливо інтерпретувати семітськими мовами, але певні морфологічні риси зближують їх з мовами Анатолії (перш за все карійською).
Див. також
Примітки
- Називати фортеці та міста своїми іменами для фараонів було звичною справою.
- Дивіться світлину археологічної знахідки в розділі про шарданів.
- Одним з аргументів на користь того, що це був саме шолом, є зав'язки, які показані на багатьох зображеннях і які не потрібні аби тримати на голові легку шапку, прикрашену пір'ям. Окрім того, цей головний убір носять воїни під час битви. Також слід враховувати, що в ті часи та в тому регіоні носіння головних уборів не було поширеним звичаєм.
- Caes.Bel.civ.3,6; Lucan, v460
- Тут і далі цитати з Біблії подано за Огієнком.
- До речі припускають, що саме від цього слова пішло давньогрецьке тиран — слово східне походження якого відмічали ще самі давні греки.
Джерела
- Циркин Ю. Б. История библейских стран; М.: ООО «Издательстао Астрель»; ООО «Издательство АСТ», 2003
Посилання
https://only.bible/bible/ubio/jdg-15/
http://bibleglot.com/pair/KJV/Ukrainian/1Sam.17/
- Філистимляни [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Звідки прийшли філістимляни? [ 31 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Збруч, 06.07.2019
- Філістея // Глосарій у виданні «Біблія. Переклад нового світу»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filistimlyani davnoyegipetske Pw r s ty peleset sho oznachaye pribulci chuzhinci inshoplemenniki ivr פלישתים plishtim grec filistaioi arab فلستيون abo فلسطيون starodavnij narod yakij brav uchast u navali narodiv morya i piznishe osiv u Palestini sho nazvana jogo im yam Shirokomu zagalu cej narod vidomij zavdyaki chislennim zgadkam u Bibliyi FilistimlyaniKilkist vimerlij narodAreal vimerlij narodBlizki do Narodi moryaReligiya Yazichnictvo Filistimlyani pelasti sered inshih narodiv morya Filistimlyani yak narodi moryaDavnoyegipetskij relyef sho zobrazhuye voyina peleset Polonenij peleset relyefi z Medinet Abu ridkisnij vipadok koli zbereglisya zalishki farbi Odnim iz najvazhlivishih ta najvidomishih narodiv morya buli peleset Cej etnonim zistaviv iz biblijnimi filistimlyanami she Shampoljon nevdovzi pislya rozshifruvannya yegipetskih iyeroglifiv Nini zazvichaj vvazhayetsya sho filistimlyani pribuli do Levantu pid chas navali narodiv morya i osili v p yati mistah Ashdodi Ashkeloni Gazi Ekroni ta Gati Na relyefah v Medinet Abu Ramzes III voyuye z peleset na mori i na zemli Na relyefah sho zobrazhayut bitvu z livijcyami ye zobrazhennya voyiniv shozhih na peleset yaki razom z shardanami voyuyut na boci yegiptyan v armiyi cogo faraona V papirusi Harrisa Ramzes III zayavlyaye sho poseliv peremozheni narodi morya sered yakih i peleset v forteci nazvanij jogo imenem Ce dozvolilo deyakim vchenim zrobiti visnovok sho oselennya filistimlyan v Palestini vidbulosya pid kontrolem yegiptyan Mozhlivo sho faraon zberig nominalnu vladu nad zemlyami zavojovanimi peleset i vvazhav yih svoyimi vasalami Pislya oselennya v Palestini filistimlyani stali znachnoyu siloyu v regioni zavdyaki svoyij vijskovij perevazi nad miscevimi narodami Yaksho viriti Bibliyi to cya perevaga bula zumovleno monopoliyeyu filistimlyan na vigotovlennya rechej z zaliza v tomu chisli i zbroyi Bitva peleset ta shardanskih najmanciv faraona Peleset ta shardani na faraonovij sluzhbi b yutsya z livijcyami Golova voyina v sholomi promalovka relyefu Golova voyina v sholomi promalovka relyefu Na relyefi z Medinet Abu zliva peleset b yutsya proti voyiniv inshogo narodu morya shardaniv yaki v cij bitvi voyuyut u vijskah Ramzesa III Obidvi storoni mayut krugli serednogo rozmiru shiti Peleset mozhna vpiznati za harakternimi pir yistimi sholomami voni ozbroyeni korotkimi mechami abo zh chingalami ta dovgimi spisami Na inshomu relyefi z Medinet Abu zprava shardana ta peleset razom sluzhat u vijsku faraona Voyini v harakternih sholomah mayut krugli shiti serednogo rozmiru z nalipkami jmovirno midnimi blyahami voni ozbroyeni dovgimi mechami ta spisami Harakternoyu detallyu ozbroyennya peleset zgidno z davnoyegipetskimi zobrazhennyami buv tak zvanij pir yistij golovnij ubir Najimovirnishe ce buv sholom prikrashenij shkiryanimi smugami prikriplenimi do metalevogo obrucha hoch deyaki zobrazhennya ne viklyuchayut interpretacij z pir yam Protyagom epohi bronzovogo ta rannogo zaliza podibni sholomi zustrichayutsya v riznih regionah Blizkogo shodu ta Shidnogo Seredzemnomor ya a takozh na Sardiniyi PohodzhennyaPohodzhennya filistimlyan dostemenno nevidome Shodo prabatkivshini cogo narodu isnuye duzhe bagato teorij nazivayut Greciyu Krit Zahidnu Malu Aziyu ta bagato inshih odnak zhodna z nih ne ye ostatochno dovedenoyu Deyaki filistimlyanski imena ta termini zafiksovani u Bibliyi shozhe sporidneni z anatolijskimi movami luvijskoyi pidgrupi sho buli poshireni na zahidnomu ta pivdennomu uzberezhzhi Maloyi Aziyi odnak tochnist cih danih sumnivna Pevne pidgruntya dlya rozdumiv dayut arheologichni dani z Palestini keramika narodiv morya rizko vidriznyayetsya vid miscevoyi spershu ce monohromna keramika duzhe shozha na piznomikensku piznishe v rezultati sintezu z miscevoyu tradiciyeyu virobivsya samobutnij bihromichnij stil Takozh isnuye teoriya sho pov yazuye peleset ta gomerivskih pelasgiv Deyaki doslidniki vivodyat peleset z balkanskogo uzberezhzhya na pivnich vid Greciyi Chastina epirskogo beregu mala nazvu Palaiste Palaistine a chasom tak nazivali i Epir vzagali Pro pohodzhennya filistimlyan govoritsya i v Bibliyi Spershu yih vivodyat z Yegiptu odnak dali v Knizi proroka Yeremiyi 47 4 Bo ponishit Gospod filistimlyan reshtku ostrova Kaftora a v Knizi proroka Amosa 9 7 Hiba zh ne Izrayilya viviv Ya z krayu yegipetskogo a filistimlyan z Kaftoru Nazva Kaftor zazvichaj ototozhnyuyetsya z yegipetskim keftiu kftw nazvoyu meshkanciv o Krit hocha pripuskayutsya takozh inshi varianti Krit v shirokomu sensi vsya teritoriya Mikenskoyi derzhavi Kipr chi pevna dilyanka pivdennogo uzberezhzhya Maloyi Aziyi Filistimlyani v PalestiniPoselennya filistimlyan v Palestini mozhlivo stalosya za vimushenoyi zgodi yegiptyan Napriklad do chasiv pravlinnya Ramzesa VI v Bejt Sheani stoyav yegipetskih garnizon a postament statuyi cogo faraona znajdeno v zahoplenomu filistimlyanami Megiddo Odnak pislya cogo niyakih slidiv yegipetskoyi prisutnosti v Palestini nemaye a na uzberezhzhi voni ne traplyalisya vzhe pislya 1200 roku do nashoyi eri Tobto yaksho navit formalno filistimlyani spershu buli vasalami faraona to pro znachnu faktichnu zalezhnist vryad chi jshlosya Pivdennij Hanaan pislya navali narodiv morya Na pochatku ta v seredini HII stolittya do nashoyi eri filistimlyani osili v p yati mistah na uzberezhzhi Ashdodi Ashkeloni Gazi Ekroni ta Gati V tih mistah de provodilisya rozkopki z yasuvalosya sho filistimlyanski poselennya stoyat na shari ulamkiv tobto faktichno mista bulo zanovo zasnovano na zgarishah Spershu mabut isnuvali lishe vidnosno neveliki ukriplennya yaki odnak shvidko rozroslisya u veliki mista Rozkopki vkazuyut na vidsutnist zv yazku z kulturoyu poperednih naselnikiv cih krayiv pribulci prinesli svoyu sporidnenu z mikenskoyu kulturu Miscevi risi potraplyayut v filistimlyansku kulturu ne yak substrat odrazu pislya zavoyuvannya a vnaslidok trivalogo procesu sintezu z zalishkami staroyi kulturi Vzhe pislya 1150 roku do nashoyi eri filistimlyanska keramika nabuvaye svoyeridnih vidminnih vid piznomikenskoyi ta postmikenskoyi ris Na kinec HI stolittya do nashoyi eri tobto za 150 200 rokiv zhittya v Palestini filistimlyanska kultura vtrachaye svij unikalno chuzhinskij harakter uvibravshi v sebe miscevi ta yegipetski risi Odnak svoyeridni filistimlyanski imena prinajmni v cariv zberigalisya azh do VII stolittya do nashoyi eri P yat pershih filistimskih mist Ashdod Ashkelon Gaza Ekron ta Gat utvorili soyuz sho jogo zvut P yatigraddya abo zh na greckij manir Pentapolisom Kozhne misto ocholyuvav pravitel titul yakogo zvavsya seren Ne vidomo chi to mista derzhavi buli harakterni dlya filistimlyan she na prabatkivshini chi voni zapozichili cyu formu v hannanciv ale same ci pershi p yat mist buli derzhavami filistimlyan Odnak volodinnya kozhnogo z nih ne obmezhuvalosya vlasne mistom velikim mistam pidlyagali menshi Rozkopki vkazuyut na veliku kilkist dribnih filistimlyanskih poselen ta hramiv u pivdennij Palestini Usya spilka gurtuvalasya navkolo zagalnogo centru hramu boga Dagona v Gazi i popervah same ce misto bulo gegemonom Z seredini HI stolittya do nashoyi eri liderstvo v soyuzi nalezhalo Ashdodu de takozh bulo sporudzheno hram Dagonu Toj fakt sho duzhe rano golovnim bozhestvom stav zahidnosemitskij Dagon svidchit pro shvidke obhanaanennya pribulciv Zahopivshi pivdenne uzberezhzhya Hanaanu filistimlyani ne zupinilisya a z seredini HII stolittya do nashoyi eri prodovzhili svoyi zavoyuvannya namagayuchisya pidkoriti usyu krayinu Yim vdalosya zahopiti ryad mist sered yakih Megiddo Lahish Bet El Gezer kontrolyuvati Nizhnyu Galileyu ta dolinu Jordanu Zahopleni mista spershu rujnuvalisya odnak shvidko vidnovlyuvalisya i tam vstanovlyuvalasya vlada filistimkih praviteliv a chasom zalishalisya garnizoni Tak stalosya v Megiddo yake ne lishe vidrodili a vidbuduvali za starim hanaanskim planom z hanaanskoyu arhitekturoyu Dostovirno nevidomo chi stavali pidkoreni mista samostijnimi chi lishalisya v pidleglosti do mist P yatigraddya odnak druge bilsh jmovirne Odnak ne usi mista vidnovlyuvalisya napriklad Lahish bulo vshent zrujnovano i nove misto viniklo lishe cherez dvisti rokiv za zovsim inshim umov Vpliv filistimlyan na krayinu buv nastilki velikim sho vona sama stala nazivatisya yih imenem hoch do togo bula lishe chastinoyu Hanaanu j nikoli ne vidilyalasya okremo V pragnenni pidkoriti Hanaan filistimlyani zustrili sobi supernikiv inshih varvariv sho pribuli odnak ne z za morya a z piskiv Sinayu yevreyiv Ti takozh pragnuli pidkoriti Hanaan peretvorivshi jogo na Erec Izrayil Zgidno z Bibliyeyu rozgromivshi v drugij polovini XI stolittya yevreyiv filistimlyani zabrali yihnyu golovnu relikviyu Kovcheg Zapovitu i pomistili trofej v hrami Dagona V Ashdodi Potim znovu zh taki za Biblijnimi danimi Kovcheg Zapovitu pobuvav she v dvoh mistah Gati ta Askaloni odnak v zhodnomu z nih hramu Dagona ne bulo Vochevid sporuditi jogo v sebe moglo lishe misto gegemon odnak vidomosti pro te sho rishennya P yatigraddya prijmalisya radoyu praviteliv golovnih mist svidchit pro te sho soyuz zalishavsya federaciyeyu U H storichchi do nashoyi eri legendarnomu izrayilskomu caryu Davidu vdalosya rozbiti filistimlyan odnak vzhe do kincya togo zh stolittya yevrejska derzhava rozpalasya i borotba dvoh narodiv trivala j dali Vtim chasom buli voni j soyuznikami tak v 700 roci do nashoyi eri spilka P yatigraddya Yudeyi Moavu ta Yedomu vistupila proti assirijskogo carya Sargona II odnak prograla V 604 roci do nashoyi eri vavilonskij car Navuhodonosor ne lishe zahopiv filistimlyanski mista ale j viviv yih u svoyu krayinu tak samo yak i yevreyiv Arheologichni daniTak zvana Maska Agamemnona Filistimlyanski sarkofagi V Palestini znahodyat tak zvanu keramika Mikeni IIICIB yaka duzhe shozha yak na vlasne mikensku tak i na kiprsku de na dumku vchenih z yavilasya vnaslidok migraciyi grupi mikenskih grekiv Pochatkovo filistimlyani protyagom pershih desyatirich zhittya v Hanaani vigotovlyali tipovo mikensku monohromnu keramiku ale piznishe pid miscevim ta yegipetskim vplivom voni virobili novij originalnij stil dvokolorovoyi tak zvanoyi filistimskoyi keramiki Pershe poselennya filistimlyan v Ashdodi bulo dobre rozplanovane ale ne ukriplene Lishe v kinci HI storichchya do nashoyi eri voni otochuyut misto yake rozroslosya z 20 do 100 akriv potuzhnoyi stinoyu Mozhlivo ce pov yazane z vijnami z izrayiltyanami Shozha situaciya sposterigayetsya i v Ekroni Tel Mikni yakij buv otochenij stinami lishe v 10 stolitti Filistimski poselennya znajdeni na pivnochi Shfeli Gezer Tel Batash mozhliva Timna Bejt Shemesh pidtverdzhuyut biblijni dani pro sprobi filistimlyan vtorgnutisya v glibinu Hanaanu Takozh filistimlyani buli panuyuchoyu grupoyu naselennya v pivnichno zahidnogo Negevi ta na pivdni Priberezhnoyi rivnini Filistimlyanska arhitektura dosit nezvichna dlya Hanaanu V Tel Mikni znajdeno dvi sporudi v centralnih zalah yakih znahodilisya ceglyani potinkovani vilnoroztashovani vognisha pevnogo tipu Cej tip vognisha ne vidomij v hanaanskij arhitekturi ale buv poshirenij v Anatoliyi Egejskih ostrovah ta na Kipri Takozh chuzhoyu dlya hanaanskoyi tradiciyi ye praktika sporudzhennya dodatkovogo malenkogo hramu poruch z golovnim svyatilishem yaka vidmichayetsya v Tel Mikni Odnak cya tradiciya maye vidpovidniki v Egeyidi ta na Kipri de podibni kompleksi vidomi z HIII HII stolit do n e napriklad v Mikenah Filakopah ta ostrovi Melos Kitioni na Kipri Kultovi figurki sidyachih bogin abo zh zhinok z Ashdoda mayut yavne mikenske pohodzhennya ta svidchat pro vpliv mikenskoyi tradiciyi Shozha chuzhoridnist sposterigayetsya i v pohovannyah V Azori zafiksovani slidi kremaciyi yaka ye absolyutno chuzhoyu hanaanskij praktici piznoyi bronzi Shopravda zaraz she ne mozhna skazati naskilki kremaciya bula poshirena sered narodiv morya Inshij tip pohovan znajdeno v mogilniku 600 bilya pivdennogo Tel el Fara v pivnichnomu Negevi Tut vikoristovuvalisya pohovalni yami u visichenih v skelyah pecherah Takozh shirokogo rozpovsyudzhennya nabula praktika pohovannya v lyudinopodibnih sarkofagah znajdenih v Tel el Fari Dejr el Balasi ta Bejt Sheani Skitopolisi Krishki cih sarkofagiv shozhi na znamenitu masku Agamemnona znajdenu Shlimanom u Mikenah hoch v deyakih z nih vidchuvayetsya silnij yegipetskij vpliv sho poyasnyuyetsya pevno trivaloyu sluzhboyu filistimlyan najmancyami u vijsku faraoniv Mova ta pisemnistDokladnishe Na dvoh miscevih pechatkah z Ashdoda znajdeno korotki napisi linijnim pismom tip yakogo ye diskusijnim voni nagaduyut arhayichnij riznovid kipro minojskogo pisma She dekilka napisiv z inshih miscevostej mozhlivo vikonani tiyeyu zh pisemnistyu Do cogo zh periodu nalezhat kilka napisiv protohanaanskim pismom Bilya IX v na filistimskih teritoriyah rozpovsyudzhuyetsya finikijske pismo i vodnochas vidbuvayetsya perehid naselennya na miscevi semitski dialekti sho zavershivsya ochevidno bilya VII VI st do n e Tim ne mensh kilka tekstiv finikijskim pismom IX VII st nemozhlivo interpretuvati semitskimi movami ale pevni morfologichni risi zblizhuyut yih z movami Anatoliyi persh za vse karijskoyu Div takozhNarodi moryaPrimitkiNazivati forteci ta mista svoyimi imenami dlya faraoniv bulo zvichnoyu spravoyu Divitsya svitlinu arheologichnoyi znahidki v rozdili pro shardaniv Odnim z argumentiv na korist togo sho ce buv same sholom ye zav yazki yaki pokazani na bagatoh zobrazhennyah i yaki ne potribni abi trimati na golovi legku shapku prikrashenu pir yam Okrim togo cej golovnij ubir nosyat voyini pid chas bitvi Takozh slid vrahovuvati sho v ti chasi ta v tomu regioni nosinnya golovnih uboriv ne bulo poshirenim zvichayem Caes Bel civ 3 6 Lucan v460 Tut i dali citati z Bibliyi podano za Ogiyenkom Do rechi pripuskayut sho same vid cogo slova pishlo davnogrecke tiran slovo shidne pohodzhennya yakogo vidmichali she sami davni greki DzherelaCirkin Yu B Istoriya biblejskih stran M OOO Izdatelstao Astrel OOO Izdatelstvo AST 2003Posilannyahttps only bible bible ubio jdg 15 http bibleglot com pair KJV Ukrainian 1Sam 17 Filistimlyani 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Zvidki prijshli filistimlyani 31 grudnya 2020 u Wayback Machine Zbruch 06 07 2019 Filisteya Glosarij u vidanni Bibliya Pereklad novogo svitu