«Я був супутником Сонця» — радянський художній фантастичний фільм 1959 року — через два роки після запуску першого штучного супутника землі і за два роки до польоту в космос першої людини. Містить елементи мультиплікації.
| Я був супутником Сонця | |
|---|---|
| рос. Я был спутником Солнца | |
| | |
| Жанр | фантастика |
| Режисер | Віктор Моргенштерн |
| Сценарист | Володимир Капітановський Володимир Шрейберг |
| У головних ролях | Павло Махотін Володимир Ємельянов |
| Оператор | Олег Самуцевич Георгій Ляхович |
| Композитор | А. Севастьянов |
| Художник | Леонід Чібісов |
| Кінокомпанія | «Моснаукфільм» «Союзмультфільм» |
| Тривалість | 67 хв. |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР |
| Рік | 1959 |
| IMDb | ID 0141294 |
Сюжет ред.
Наприкінці 1950-х років радянські вчені підійшли до вирішення завдань польотів в далекому космосі. Для збору інформації, до Сонця були запущені дослідні зонди під керівництвом Ігоря Петровича. Зонди потрапили в область радіоперешкод і Ігор Петрович гине в експедиції по поверненню зондів. Через тридцять років, Андрій, його син, який виховувався з дитинства в родині друга Ігоря Петровича і тепер займається створенням біологічного захисту від космічної радіації, робить другу спробу повернення зондів. Ціною свого життя, він повертає один з зондів на Землю. Його ракета випадково виходить з області радіоперешкод, що дає Андрію шанс на порятунок.
У ролях ред.
- Павло Махотін — Андрій, молодий вчений
- Володимир Ємельянов — Ігор Петрович, його батько
- Георгій Шамшурін — Сергій Іванович
- Анатолій Шамшурін — Андрій в дитинстві
- Надія Вишневська — епізод
- Георгій Віцин — вчений, колега Андрія
- Фелікс Яворський — космонавт
- Михайло Майоров — епізод
Знімальна група ред.
- Сценаристи: Володимир Капітановський, Володимир Шрейберг
- Режисер: Віктор Моргенштерн
- Оператори: Олег Самуцевич, Георгій Ляхович
- Композитор: А. Севастьянов
- Художник: Леонід Чібісов
Посилання ред.
- Я був супутником Сонця на сайті IMDb (англ.)