Яцько Балика Яцько Діони сій Бали ка 1612 діяч київського магістрату часів Речі Посполитої війт Києва в 1593 1612 роках

Яцько́ (Діони́сій) Бали́ка (? — 1612) — діяч київського магістрату часів Речі Посполитої, війт Києва в 1593–1612 роках.

Яцько Балика
{{{ім'я}}}
Війт Києва
1593 — 1612
Попередник	Еразм Стравинський
Наступник	Федір Ходика-Кобизевич
Народився	невідомо
Помер	1612 Київ, Київське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Підданство	Річ Посполита
Рід Балики
Діти	сини Олександр, Созон, Богдан
Професія	купець
Релігія	православ'я

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балики.

Біографія ред.

Представник родини Балик, заможних київських міщан, відомої в XVI–XVII столітті. Самі Бали́ки походили з хрещених татар, назва їхнього роду походить від тюркського слова, що означає «риба». Уперше їхнє прізвище згадується на сторінках київських джерел у 1552 році.

Яцько (Діонисій) Бали́ка протягом 1575–1578 років був райцею, у 1578–1592 роках — бурмистром. Королівським привілеєм 13 червня 1593 року Яцько Балика затверджений на посаді київського війта та обіймав її до кінця життя (1612). Будучи війтом, він вживав шляхетський герб «Абданк».

Очолював староміщанську (т. зв. «народну») партію в боротьбі православних з уніатами. Посаду війта Балика щоразу виборював у виборчому двобої з представником пропольської партії Федором Ходикою-Кобизевичем. У 1611 році міщани під проводом війта Балики погромили біскупську резиденцію, побивши намісника та його дружину.

Родина ред.

Три сини Яцька Балики — «войтовичі» Олександр, Созон та Богдан — брали участь у польському поході на Москву в 1612 році. Усі вони були діячами магістрату — райцями чи лавниками. Богдан Балика лишив цікаву сімейну хроніку. Созон Балика мав «плаци» біля церкви Успіння Богородиці. До речі, саме Созон Балика здійснював нагляд за відбудовою цієї церкви і, мабуть, не випадково: він доводився зятем архітектору Себастіану Брачі, який займався цією відбудовою. Цілком ймовірно, що донькою когось із «войтовичів» була дівчина на прізвисько Баличанка, яка в 1640-х роках стала дружиною Андрія Ходики-Кобизевича, поклавши край ворожнечі між родами.

Джерела ред.

Білоус Н. О. Балики [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Друг О. М., Ковалинський В. В., Мельник О. М. Від війта — до мера. [ 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] — К. : ДОН-97, 2004. — C. 13 [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]–14. [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] — ISBN 966-7320-00-6.
Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.