Ян Качмарек (пол. Jan Andrzej Paweł Kaczmarek; * 29 квітня 1953, у Коніні, Польща) — польський композитор, Лауреат премії «Оскар». Автор музики до більш ніж 70 художніх і документальних фільмів.
| Ян Качмарек | |
|---|---|
| Jan Andrzej Paweł Kaczmarek | |
| | |
| Ян Качмарек (2011) | |
| Дата народження | 29 квітня 1949 (74 роки) |
| Місце народження | Конін Польща |
| Громадянство | Республіка Польща |
| Alma mater | Університет імені Адама Міцкевича у Познані і Faculty of Law and Administration of Adam Mickiewicz University in Poznańd |
| Професія | композитор |
| Кар'єра | 1977- |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0434222 |
| www.jan-ap-kaczmarek.com | |
| Ян Качмарек у Вікісховищі |
Ян Качмарек є віртуозом гри двома смичками на незвичайному інструменті подібного до цитри — фідолі Фішера. У 1983 році Качмарек створив власний музичний інструмент niewkacz, якого дизайн був заснований на фідолі Фішера.
Директор та засновник Міжнародного фестивалю кіно і музики Трансатлантик у Познані.
Біографія ред.
Закінчив юридичний факультет Університету Адама Міцкевича в Познані, Польща. Відмовився від кар'єри дипломата з політичних причин. Став писати музику для власного задоволення та самовираження.
«Грати і писати музику було для мене релігією, — признається Качмарек, — і лише потім стало професією». В кінці 70-х співпрацював з Театральною лабораторією Єжи Гротовського. У 1977 р створив «Оркестр восьмого дня». Оркестр почав гастролювати по Європі в кінці 1970-х, і на сьогоднішній день відбулося вже 18 турне. У 1982 році, в кінці американського турне оркестру, Качмарек записав свій перший альбом, «Музика фіналу», для студії «Flying Fish Records». У 1989 переїхав до Лос-Анджелесу. Вперше до нього прийшов успіх у одному із Американських театрів. Писав музику для Театру Гудмана (Чикаго) та Форуму Марка Тапера (Лос-Анджелес). Отримав премію в галузі драматичного мистецтва «Drama Desk Award» за музику до постановки «Не можна її розпусниця назвати» (за п'єсою Джона Форда), представленої на Шекспірівському фестивалі (Нью-Йорк) в 1992 р. New York Times визнала його музику "гідної фільмів Бертолуччі і Вісконті ". У 2004 році Качмарек заснував Інститут Розбітек, в місті Розбітку, який займається інноваціями у кіно, театрі, музиці і медіа.
У 2005 році отримав премію «Оскар» за музику до фільму «Чарівна країна» (режисер Марк Фостер). Також був нагороджений Національною радою кінокритиків за найкращу музику до фільму; був номінований на «Золотий глобус» і премію ім. Ентоні Есквіта (BAFTA) за досягнення в галузі кіномузики.
Також Качмарек отримав замовлення на два симфонічних твори, присвячених важливим національним подіям у житті Польщі: «Кантату свободи» (2005), яка відзначила 25-ту річницю об'єднання «Солідарність», і «Ораторію 1956», створених в честь 50-ї річниці придушення повстання проти тоталітарного режиму в Познані. Прем'єри обох творів транслювалися в прямому ефірі польським телебаченням.
Член Американської академії кінематографічних мистецтв і наук. Працює над створенням в Польщі асоціації на зразок кіноінституту Sundance Film Festival.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014.
Посилання ред.
- Jan A.P. Kaczmarek — Facebook Page [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ян Качмарек на сайті IMDb (англ.)