www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конін Великопольське воєводство Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка до

Конін (Великопольське воєводство)

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (лютий 2019)

Ко́нін (пол. Konin) — місто в центральній Польщі, на річці Варта.

Конін
Konin
Основні дані
52°13′ пн. ш. 18°16′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 18.267° сх. д. / 52.217; 18.267Координати: 52°13′ пн. ш. 18°16′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 18.267° сх. д. / 52.217; 18.267
Країна  Польща
Регіон Великопольське воєводство
Столиця для Конінський повіт (повіт Польщі)

Межує з

Засновано 1283
Магдебурзьке право 1293
Площа 82,2 км²
Населення 78525 (2011)
· густота 975 (2008) осіб/км²
Висота НРМ 88  м
Міста-побратими Вейкфілд, Вейкфілд[d], Унгени, Герне, Брянськ (2003), Акмяне, Чернівці (3 травня 1994), Добеле, Енен-Бомон, Карлово, Санта-Сузанна, Сундсвалль (комуна), Йонішкіс
Телефонний код (48) 63
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів PN
GeoNames 7532374
OSM ↑130971 ·R (Великопольське воєводство)
SIMC 0948667
Поштові індекси 62-500 до 62-510
Міська влада
Вебсайт konin.pl
Мапа
 Конін у Вікісховищі

Назва Редагувати

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Історія Редагувати

Вперше Конін (як північна частина міста Гослава) згадується у 1293 році. Спочатку на місці Коніна було острівне поселення на річки Варта, мешканці якого охороняли брід, а згодом побудований міст (вперше згадується у 1328 р.) на маршруті між Калішем і Крушвіцею. З 1314 року місто входило до складу Калішського воєводства Великопольської провінції. У 1331 році місто було зруйновано тевтонськими лицарями, після чого перебудовано на прохання Казимира Великого в 1333—1370 роках.

У 1793 році, у результаті Другого поділу Польщі, Конін опинився у складі Прусського королівства, а з 1795 р. у складі Калішського департаменту Південної Пруссії. У 1807 р. місто знаходилось у складі Варшавського герцогства, створеного французами. У 1815 році згідно рішення Віденського конгресу Конін опинився в Калішському воєводстві Польського королівства під окупацією Російської імперії, а після 1837 р. — у складі Калішської губернії. У 1820-х роках було розпочато будівництво житлового сектору. Зрештою, залишки замку були розібрані і на його місці було побудовано єврейський квартал. Під час січневого повстання в 1863 році в районі відбулися кілька сутичок і боїв; після повстання місто охопили репресії з боку російської влади.

Після повстання почалося будівництво фабрика сільськогосподарської техніки та інших дрібних заводів. В 1905 році почала працювати телеграфна станція. Забудова міста вийшла за межі середньовічних кордонів на Калишські, Кольські та Слупські околиці. На основних дорогах була викладена бруківка. а після завершення будівництва муніципальної електростанції, місто з 1916 року було електрифіковано.

Наприкінці серпня 1914 року під час Першої світової війни, Конін було окуповано німецькими військами. 11 листопада 1918 року відбулася сутичка поміж німецькими військами та Польською військовою Організацією (POW). Земський будинок перейшов у розпорядження ПОВ, після чого польські студенти зібралися біля будівлі. ПОВ закликали німців здати зброю, але прибули німецькі війська. які відкрили вогонь по натовпу. В результаті загинули 5 чоловік, а ще двоє померли в лікарні. Наступного дня під натиском патріотичних сил німецькі війська змушені були залишити місто.

У 1922 році було відкрито залізничне сполучення Стшалково-Кутно, що з'єднало великі міста Познань та Варшаву. У 1937 році розпочалося прокладання річкового каналу, який з'єднав Варту з Гоплою. Будівництво каналу було завершене в 1949 році. 

На початку Другої світової війни німецька авіація бомбила залізничні станції. 14 вересня місто було окуповане німецькими військами та стало резиденцією німецького повітового уряду як частина рейхсгау Вартеланду. Під час окупації бл. 21 % місцевого населення було винищено. У 1939—1941 рр. більшість поляків були депортовані до Генерал-губернаторства, а натомість звільнений від поляків та євреїв Конін почав заселятися німцями в рамках так-званої доктрини «Heim ins Reich». У березні 1944 року в районі Коніна в Гославицях окупаційний уряд організував трудовий табір, який охоплював також навколишні села Малінець та Цукровню-Гославіці. До кінця німецької окупації в таборі перебувало понад 15 тис. осіб. 20 січня 1945 року до міста увійшли радянські війська 8-го механізованого бронетанкового корпусу генерала Івана Дремова.

В лютому 1945 року в місті було створено районний комітет Польської Робітничої Партії. Цього ж року було відремонтовано міст на річці Варта. У 1948 році розпочав свою діяльність педагогічний ліцей у Моржиславі. У 1949—1953 роках поблизу станції PKP був побудований перший житловий комплекс. У 1952 році був введений в експлуатацію новий міст на річці Варта. У 1953 року почали відкриватися шахти з видобутку бурого вугілля і перше вугілля було отримане з шахти «Niesłusz». У 1958 році почався видобуток вугілля з котловану «Gosławice».  У 1961 році почалося будівництво алюмінієвого заводу «Konin» (завершено в 1966 році). У 1964 році було введено в експлуатацію електрифіковану ділянку залізничної лінії Познань-Конін. В цьому ж році було запущено шахту «Kazimierz». У 1967 році до Коніна приєднали села Хожен, Марантув, Морзислав і Неслуш. У 1970 році почався видобуток вугілля з шахти «Jóźwin». У 1972 році на сталеливарному заводі «Konin» було відкрито прокатний цех. Цього року було відкрито Палац спорту. У 1973 році було відкрито спеціалізовану провінційну лікарню на 700 ліжок та медичний ліцей. У 1975 році було введено в експлуатацію амфітеатр на 4600 місць.

1 червня 1975 року Конін став столицею Конінського воєводства. У 1976 р. відкрилося відділення Культурно-освітнього університету ім. А. Міцкевича, що у Познані. В місті також почав працювати консультаційні центри Економічної та Політехнічної академій у Познані.

У 1990 році мером міста був Марек Вашковяк, який обіймав посаду до 1994 року. У 1994—2010 роках його наступником був обраний Казімеж Палаш (4 терміни). У 2010 році новим мером від СДП було обрано Юзефа Новицького, який був переобраний і в 2014 році.

У 1998 році було створено Державну вищу професійну школу. З 1 січня 1999 року Конін — місто з правами на повіту у складі Великопольського воєводства.  

Демографія Редагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 37400 6911 26225 4264
Жінки 41125 6572 24682 9871
Разом 78525 13483 50907 14135

Галерея Редагувати

Міста-побратими Редагувати

Примітки Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конін (Великопольське воєводство)
  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. http://www.bryansk032.ru/?j=171&m=180&gorod=6
  4. http://chernivtsy.eu/portal/1175-2
  5. M. Pawlikowski, Sądownictwo grodzkie w przedrozbiorowej Rzeczypospolitej, Strzałków 2012, tenże, Sądownictwo ziemskie w przedrozbiorowej Rzeczypospolitej, Strzałków 2012.(пол.)
  6. ↑ . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 11 лютого 2019. 
  7. ↑ Robert Michalak: Zarys dziejów kolei żelaznej w Koninie, w: «Świat Kolei» nr 4/2009, s. 13–17.(пол.)
  8. Piotr Maluśkiewicz, «Ziemia Konińska», Wyd. Apeks 1997.(пол.)
  9. ↑ Piotr Maluśkiewicz «Konin i okolice» Wydawnictwo Poznańskie 1979 r., ​ISBN 83-210-0067-3​, s. 33–38, 48–62.(пол.)
  10. ↑ Oficjalny serwis informacyjny Urzędu Miejskiego w Koninie [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.](пол.)
  11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
  12. . Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 11 лютого 2019. 

Джерела Редагувати

  • Robert Krzysztofik: Lokacje miejskie na obszarze Polski. Dokumentacja geograficzno-historyczna. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2007, s. 40-41. ISBN 978-83-226-1616-1(пол.).
  • Magazin für die neue Historie und Geographie Angelegt, t. XVI, Halle, 1782, s. 12(пол.).
  • Atlas historyczny Polski. Wielkopolska w drugiej połowie XVI wieku. Część II. Komentarz. Indeksy, Warszawa 2017, s. 243(пол.).
  • M. Pawlikowski, Sądownictwo grodzkie w przedrozbiorowej Rzeczypospolitej, Strzałków 2012, tenże, Sądownictwo ziemskie w przedrozbiorowej Rzeczypospolitej, Strzałków 2012(пол.).
  • Konin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 333. (пол.)

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2019 Ko nin pol Konin misto v centralnij Polshi na richci Varta KoninKoninGerb PraporOsnovni dani52 13 pn sh 18 16 sh d 52 217 pn sh 18 267 sh d 52 217 18 267 Koordinati 52 13 pn sh 18 16 sh d 52 217 pn sh 18 267 sh d 52 217 18 267Krayina PolshaRegion Velikopolske voyevodstvoStolicya dlya Koninskij povit povit Polshi Mezhuye z susidni nas punktiGmina Kazimezh Biskupij Gmina Golina Gmina Stare Myasto Gmina Kshimuv Gmina Kramsk Gmina Slesin Zasnovano 1283Magdeburzke pravo 1293Plosha 82 2 km Naselennya 78525 2011 1 gustota 975 2008 2 osib km Visota NRM 88 mMista pobratimi Vejkfild Vejkfild d Ungeni Gerne Bryansk 2003 3 Akmyane Chernivci 3 travnya 1994 4 Dobele Enen Bomon Karlovo Santa Suzanna Sundsvall komuna JonishkisTelefonnij kod 48 63Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv PNGeoNames 7532374OSM 130971 R Velikopolske voyevodstvo SIMC 0948667Poshtovi indeksi 62 500 do 62 510Miska vladaVebsajt konin plMapa Konin u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Demografiya 4 Galereya 5 Mista pobratimi 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaNazva RedaguvatiCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Istoriya RedaguvatiVpershe Konin yak pivnichna chastina mista Goslava zgaduyetsya u 1293 roci Spochatku na misci Konina bulo ostrivne poselennya na richki Varta meshkanci yakogo ohoronyali brid a zgodom pobudovanij mist vpershe zgaduyetsya u 1328 r na marshruti mizh Kalishem i Krushviceyu Z 1314 roku misto vhodilo do skladu Kalishskogo voyevodstva Velikopolskoyi provinciyi U 1331 roci misto bulo zrujnovano tevtonskimi licaryami pislya chogo perebudovano na prohannya Kazimira Velikogo v 1333 1370 rokah 5 U 1793 roci u rezultati Drugogo podilu Polshi Konin opinivsya u skladi Prusskogo korolivstva a z 1795 r u skladi Kalishskogo departamentu Pivdennoyi Prussiyi U 1807 r misto znahodilos u skladi Varshavskogo gercogstva stvorenogo francuzami U 1815 roci zgidno rishennya Videnskogo kongresu Konin opinivsya v Kalishskomu voyevodstvi Polskogo korolivstva pid okupaciyeyu Rosijskoyi imperiyi a pislya 1837 r u skladi Kalishskoyi guberniyi U 1820 h rokah bulo rozpochato budivnictvo zhitlovogo sektoru Zreshtoyu zalishki zamku buli rozibrani i na jogo misci bulo pobudovano yevrejskij kvartal Pid chas sichnevogo povstannya v 1863 roci v rajoni vidbulisya kilka sutichok i boyiv pislya povstannya misto ohopili represiyi z boku rosijskoyi vladi 6 Pislya povstannya pochalosya budivnictvo fabrika silskogospodarskoyi tehniki ta inshih dribnih zavodiv V 1905 roci pochala pracyuvati telegrafna stanciya Zabudova mista vijshla za mezhi serednovichnih kordoniv na Kalishski Kolski ta Slupski okolici Na osnovnih dorogah bula vikladena brukivka a pislya zavershennya budivnictva municipalnoyi elektrostanciyi misto z 1916 roku bulo elektrifikovano 6 Naprikinci serpnya 1914 roku pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Konin bulo okupovano nimeckimi vijskami 11 listopada 1918 roku vidbulasya sutichka pomizh nimeckimi vijskami ta Polskoyu vijskovoyu Organizaciyeyu POW Zemskij budinok perejshov u rozporyadzhennya POV pislya chogo polski studenti zibralisya bilya budivli POV zaklikali nimciv zdati zbroyu ale pribuli nimecki vijska yaki vidkrili vogon po natovpu V rezultati zaginuli 5 cholovik a she dvoye pomerli v likarni Nastupnogo dnya pid natiskom patriotichnih sil nimecki vijska zmusheni buli zalishiti misto 7 8 U 1922 roci bulo vidkrito zaliznichne spoluchennya Stshalkovo Kutno sho z yednalo veliki mista Poznan ta Varshavu U 1937 roci rozpochalosya prokladannya richkovogo kanalu yakij z yednav Vartu z Goployu Budivnictvo kanalu bulo zavershene v 1949 roci 7 Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni nimecka aviaciya bombila zaliznichni stanciyi 14 veresnya misto bulo okupovane nimeckimi vijskami ta stalo rezidenciyeyu nimeckogo povitovogo uryadu yak chastina rejhsgau Vartelandu Pid chas okupaciyi bl 21 miscevogo naselennya bulo vinisheno U 1939 1941 rr bilshist polyakiv buli deportovani do General gubernatorstva a natomist zvilnenij vid polyakiv ta yevreyiv Konin pochav zaselyatisya nimcyami v ramkah tak zvanoyi doktrini Heim ins Reich U berezni 1944 roku v rajoni Konina v Goslavicyah okupacijnij uryad organizuvav trudovij tabir yakij ohoplyuvav takozh navkolishni sela Malinec ta Cukrovnyu Goslavici Do kincya nimeckoyi okupaciyi v tabori perebuvalo ponad 15 tis osib 20 sichnya 1945 roku do mista uvijshli radyanski vijska 8 go mehanizovanogo bronetankovogo korpusu generala Ivana Dremova 7 V lyutomu 1945 roku v misti bulo stvoreno rajonnij komitet Polskoyi Robitnichoyi Partiyi Cogo zh roku bulo vidremontovano mist na richci Varta U 1948 roci rozpochav svoyu diyalnist pedagogichnij licej u Morzhislavi U 1949 1953 rokah poblizu stanciyi PKP buv pobudovanij pershij zhitlovij kompleks U 1952 roci buv vvedenij v ekspluataciyu novij mist na richci Varta U 1953 roku pochali vidkrivatisya shahti z vidobutku burogo vugillya i pershe vugillya bulo otrimane z shahti Nieslusz U 1958 roci pochavsya vidobutok vugillya z kotlovanu Goslawice U 1961 roci pochalosya budivnictvo alyuminiyevogo zavodu Konin zaversheno v 1966 roci U 1964 roci bulo vvedeno v ekspluataciyu elektrifikovanu dilyanku zaliznichnoyi liniyi Poznan Konin V comu zh roci bulo zapusheno shahtu Kazimierz U 1967 roci do Konina priyednali sela Hozhen Marantuv Morzislav i Neslush U 1970 roci pochavsya vidobutok vugillya z shahti Jozwin U 1972 roci na stalelivarnomu zavodi Konin bulo vidkrito prokatnij ceh Cogo roku bulo vidkrito Palac sportu U 1973 roci bulo vidkrito specializovanu provincijnu likarnyu na 700 lizhok ta medichnij licej U 1975 roci bulo vvedeno v ekspluataciyu amfiteatr na 4600 misc 9 1 chervnya 1975 roku Konin stav stoliceyu Koninskogo voyevodstva U 1976 r vidkrilosya viddilennya Kulturno osvitnogo universitetu im A Mickevicha sho u Poznani V misti takozh pochav pracyuvati konsultacijni centri Ekonomichnoyi ta Politehnichnoyi akademij u Poznani 9 U 1990 roci merom mista buv Marek Vashkovyak yakij obijmav posadu do 1994 roku U 1994 2010 rokah jogo nastupnikom buv obranij Kazimezh Palash 4 termini U 2010 roci novim merom vid SDP bulo obrano Yuzefa Novickogo yakij buv pereobranij i v 2014 roci 10 U 1998 roci bulo stvoreno Derzhavnu vishu profesijnu shkolu Z 1 sichnya 1999 roku Konin misto z pravami na povitu u skladi Velikopolskogo voyevodstva 10 Demografiya RedaguvatiDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 11 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 37400 6911 26225 4264Zhinki 41125 6572 24682 9871Razom 78525 13483 50907 14135Galereya Redaguvati nbsp Stara ratusha nbsp Rinkova plosha nbsp Starovinna hata v Goslavice nbsp Kutochok zamka v Goslavice nbsp Richka Varta nbsp Krayina sadiba v parku Lvuvek nbsp Budivlya municipalitetu nbsp Starij spirtzavod na Goslavickij vulici nbsp Vulicya Dombrovskogo nbsp 1 Zamkova plosha nbsp Rig vulic 3 travnya i Dvorcovoyi nbsp Vulicya Polskoyi armiyi nbsp Element na pivnichnij stini Cerkvi sv Varfolomiya nbsp Napisi virizuvani miscevimi zhitelyami protyagom stolit na stini cerkvi Sv Varfolomiya nbsp Inter yer cerkvi Svyatogo Varfolomiya manyeristskij nadgrobok Stanislava Pshiyemskogo nbsp Bazilika Divi Mariyi Lihenskoyi nbsp 10 Plosha Svobodi nbsp Budinok 7 Plosha Svobodi nbsp Budinok 9 Plosha Svobodi nbsp Budinok 78 po vulici 3 Travnya nbsp Inter yer cerkvi Svyatogo Adalberta nbsp Organ cerkvi Sv Varfolomiya nbsp Serpnevij zahid Soncya Konin 2008 r nbsp Budinok Povitovoyi kasi na richci Varta nbsp Nimecki soldati rozpravlyayutsya z polskimi zaruchnikami Konin 1939 nbsp Budinok Sikorskogo na vulici Kilinskogo nbsp Dzvinicya cerkvi Sv Varfolomiya nbsp Cerkva Sv Adalberta nbsp Vorota lyuteranskogo kladovisha na Kolskij vulici nbsp Gotel Palacik nbsp Dzvinicya Andriyivskoyi cerkvi nbsp Zhitlovij kompleks nomer V nbsp Novij rik 2008 v Konini Rizdvyana yalinka ta vidkrita estrada nbsp Mist Yuzefa Pilsudskogo nbsp Vugilna elektrostanciya 2008 u rajoni Pontnuv nbsp Park na rozi vulic 1 travnya i Dvorcovoyi nbsp Kolishnya likarnya na Kolskij vulici teper serednya shkola nbsp Centr sportu Rondo u Novomu misti nbsp Stara vodonapirna vezha nbsp Konin 1916Mista pobratimi Redaguvati nbsp Akmene Litva nbsp Bryansk Rosiya nbsp Chernivci Ukrayina nbsp Dobele Latviya nbsp Enen Bomon Franciya nbsp Gerne Nimechchina nbsp Karlovo Bolgariya nbsp Santa Susanna Ispaniya nbsp Sundsvall Shveciya nbsp Vejkfild Velika Britaniya nbsp Ungeni Moldova 12 Primitki RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Konin Velikopolske voyevodstvo a b GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 http www bryansk032 ru j 171 amp m 180 amp gorod 6 http chernivtsy eu portal 1175 2 M Pawlikowski Sadownictwo grodzkie w przedrozbiorowej Rzeczypospolitej Strzalkow 2012 tenze Sadownictwo ziemskie w przedrozbiorowej Rzeczypospolitej Strzalkow 2012 pol a b Historia Miasta pol Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 11 lyutogo 2019 a b v Robert Michalak Zarys dziejow kolei zelaznej w Koninie w Swiat Kolei nr 4 2009 s 13 17 pol Piotr Maluskiewicz Ziemia Koninska Wyd Apeks 1997 pol a b Piotr Maluskiewicz Konin i okolice Wydawnictwo Poznanskie 1979 r ISBN 83 210 0067 3 s 33 38 48 62 pol a b Oficjalny serwis informacyjny Urzedu Miejskiego w Koninie Arhivovano 9 serpnya 2018 u Wayback Machine pol Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Miasta partnerskie Urzad Miejski w Koninie pol Arhiv originalu za 14 serpnya 2012 Procitovano 11 lyutogo 2019 Dzherela RedaguvatiRobert Krzysztofik Lokacje miejskie na obszarze Polski Dokumentacja geograficzno historyczna Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2007 s 40 41 ISBN 978 83 226 1616 1 pol Magazin fur die neue Historie und Geographie Angelegt t XVI Halle 1782 s 12 pol Atlas historyczny Polski Wielkopolska w drugiej polowie XVI wieku Czesc II Komentarz Indeksy Warszawa 2017 s 243 pol M Pawlikowski Sadownictwo grodzkie w przedrozbiorowej Rzeczypospolitej Strzalkow 2012 tenze Sadownictwo ziemskie w przedrozbiorowej Rzeczypospolitej Strzalkow 2012 pol Konin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 333 pol Posilannya RedaguvatiOficjalny serwis informacyjny Urzedu Miejskiego w Koninie Arhivovano 9 serpnya 2018 u Wayback Machine pol Huta Aluminium Konin O firmie nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Konin Velikopolske voyevodstvo amp oldid 35071426