Григорій Янківський (псевдо.: «Ластівка»; нар. 8 березня 1914, с. Тисова, Перемишльський повіт, Польща — пом. 5 червня 1947, поблизу Лещави-Долішньої, Польща) — український військовик, хорунжий УПА, командир сотні «Ударники-7».
| Григорій Янківський | |
|---|---|
| Хорунжий | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 8 березня 1914 с. Тисова, Перемишльський повіт), Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині в складі ґміни Красічин |
| Смерть | 5 червня 1947 (33 роки) с. Лещава-Долішня (загиблий у бою) |
| Псевдо | «Ластівка» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Українська держава (1941) |
| Вид ЗС | УПА ОУН |
| Командування | |
| командир сотні «Ударники-7» | |
Життєпис ред.
Григорій Григорович Янківський народився 8 березня 1914 в с. Тисова, у Перемишльському повіті, в колишній Австро-Угорській імперії.
До початку Другої Світової Війни Григорій Янківський служив у Війську Польському і мав звання старшого сержанта. З початком війни Григорій очолює відділ української поліції в селі Ольшани поблизу Красічина. 1943 року вступає до лав УПА, пізніше стає командиром сотні «Ударники-7». Мав звання вістуна, а з 1 січня 1946 — старшого булавного. Сотня «Ластівки» була сформована на початку літа 1945 року із загонів самооборони ІІ-го району Перемиського надрайону та однієї чоти сотні Громенка під командою «Малиняка». Всього було утворено три чоти: «Журавля», «Зимного», «Малиняка», загальною кількістю 160–170 вояків. Разом з Володимиром Щигельським -«Бурлака» бере участь у знищені нафтових родовищ в Тиряві Сольній восени 1945 року. Наприкінці 1945 — січні 1946 року сотня «Ластівки» брала участь у боях за Бірчу. Протягом 1946 року сотня «Ластівки», складом близько 90 чоловік, входила до куреня Петра Миколенка — «Байди» і діяла на території Перемиського повіту.
Загинув під час переходу на Захід 5 червня 1947 року, в бою на г. Реберець біля с.Лещава-Долішня поблизу Бірчі.
Вшанування ред.
На території села Калинів у Львівській області встановлений пам'ятник сотенному УПА Григорію Янківському («Ластівка») та 100 героям-повстанцям, які загинули на Закерзонні, Перемишльщині й Самбірщині у 1940–1954 р.р.