Юси́в (лат. modus iussivus, від iubeo — «наказую», «командую») — спосіб дієслова, що виражає непряму форму спонукання, наказ, прохання, звернені до 3-ї особи. В українській мові утворюється аналітично: Хай живе! Хай він підійде!
Як окрема категорія юсив виділяється у семітських, кушитських і папуаських мовах.
Деякі автори називають «юсивом» також гортатив — вираження спонукання, адресоване в тому числі до самого мовця, тобто до 1-ї особи множини.
У мовах світу ред.
Примітки ред.
- побудительное наклонение, юссив (рос.)
- Эстонский язык: пособие по морфологии [ 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- О ГРАММАТИЧЕСКИХ СРЕДСТВАХ АКТУАЛИЗАЦИИ ЗНАЧЕНИЙ ИРРЕАЛЬНОЙ МОДАЛЬНОСТИ В ИНГУШСКОМ ЯЗЫКЕ (рос.)
- КУШИТСКИЕ ЯЗЫКИ (рос.)
- Гусев В. Ю. Типология специализированных глагольных форм императива. — С. 23-24. (рос.)