www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оробець Юрій Миколайович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оробець Ю рій Микола йович Оробе ць 19 червня

Оробець Юрій Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оробець.

Ю́рій Микола́йович Оробе́ць (19 червня 1955, Станіслав, Українська РСР, СРСР — 16 жовтня 2006, Київ, Україна) — український політик, народний депутат України у 1994–1998 та 2002–2006, Герой України (2006, посмертно). Батько Лесі Оробець.

Юрій Миколайович Оробець
Народився 19 червня 1955(1955-06-19)
Станіслав, Українська РСР, СРСР
Помер 16 жовтня 2006(2006-10-16) (51 рік)
Київ
·дорожньо-транспортна пригода
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  СРСР →  Україна
Діяльність політик
Alma mater ІФНТУНГ
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Членство Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада народний депутат України, народний депутат України і народний депутат України
Партія Політична партія «Наша Україна»
Батько Микола Оробець
Діти Оробець Леся Юріївна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Біографія ред.

1977 — закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу.

1977—1993 — працював в Інституті електродинаміки НАН України.

Автор наукових праць з питань управління в енергетиці (тема кандидатської дисертації), двох винаходів. Нагороджений медаллю конкурсу молодих науковців АН УРСР, срібною медаллю ВДНГ СРСР. Кандидат технічних наук (1984).

1989—1993 — член правління товариства «Просвіта».

1992—1994 — член Української республіканської партії.

1992 — пройшов правову та політологічну практику в Бундестазі ФРН. Ознайомився з роботою структур НАТО та досвідом роботи польського Сейму (1993), Сенату та Конгресу США (1994).

1993—1994 — керував проєктом у дослідно-начальному центрі «Демократичні ініціативи».

З 1994 р. — віце-президент Фонду політологічних досліджень «Українська перспектива» (президент Фонду — С. Одарич; активний діяч — М. Томенко).

1994–1998 — Народний депутат України (обраний по виборчому округу № 15 міста Києва); член Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку; член групи «Реформи».

У березні 1998 року знову балотувався до Верховної Ради — одночасно і за списком виборчого блоку «Вперед, Україно!» (лідер — В. Мусіяка; до складу блоку входив фонд «Українська перспектива»), і у виборчому окрузі № 221 м. Києва. Блок «Вперед, Україно!» не пройшов до парламенту, а у виборчому окрузі № 221 Ю. Оробець виграв вибори у 28 інших кандидатів, але ЦВК визнала їх недійсними.

1998—2000 — був одним із членів громадського об'єднання «Ми» (голова комісії з питань законності; серед членів об'єднання — С. Головатий, С. Одарич), помічником-консультантом народного депутата України.

У червні 2000 року знову балотувався до Верховної Ради у виборчому окрузі № 221 м. Києва, але здобув лише 2-е місце (депутатом обрали Івана Салія).

2000—2002 — заступник голови правління ТОВ «Консалтинґова компанія „Абакус“».

У квітні 2002 року виграв вибори до Верховної Ради у виборчому окрузі № 222 м. Києва. У парламенті ввійшов до фракції «Наша Україна», був головою підкомітету з питань енергозбереження Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Очолював ТСК для контролю за дотриманням законності при проведенні повторних виборів народних депутатів України 14 липня 2002 року (2002).

Навесні 2004 року очолював слідчу комісію Верховної Ради України з виборів міського голови Мукачевого.

Восени 2004 року — спостерігач на президентських виборах на Закарпатті. 21 листопада 2004 р. був побитий членами закарпатського бандитського угрупування «Чалого» (В. Паульо).

З березня 2005 р. член Ради Народного Союзу «Наша Україна».

У серпні 2005 р. нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

У квітні 2006 р. знову обраний народним депутатом України (№ 18 в списку «Нашої України»); член Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

Могила Юрія Оробця

У липні 2006 р. призначений головою слідчої комісії стосовно незаконних виборів мера міста Черкаси. На 17 жовтня у нього була призначена нарада у Президента Віктора Ющенка, де він мав доповідати про результати розслідувань. Але напередодні Ю. Оробець загинув в автомобільній аварії на Оболонському проспекті в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

18 січня 2007 Президент України Віктор Ющенко підписав про надання Юрію Оробцю посмертно звання «Герой України» з удостоєнням ордена Держави.

Родина ред.

Батько — інженер-енергетик; мати — лікар; дружина Оксана — інженер-хімік; дочка Леся; син Орест.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  4. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
  5. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 18 березня 2011. 
  6. . Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 18 березня 2011. 
  7. gazeta.ua

Джерела ред.

  • Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі. — К.,2008. — С. 254.

Посилання ред.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orobec Yu rij Mikola jovich Orobe c 19 chervnya 1955 Stanislav Ukrayinska RSR SRSR 16 zhovtnya 2006 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij politik narodnij deputat Ukrayini u 1994 1998 ta 2002 2006 Geroj Ukrayini 2006 posmertno Batko Lesi Orobec Yurij Mikolajovich OrobecNarodivsya 19 chervnya 1955 1955 06 19 Stanislav Ukrayinska RSR SRSRPomer 16 zhovtnya 2006 2006 10 16 51 rik Kiyiv dorozhno transportna prigodaPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnist politikAlma mater IFNTUNGNaukovij stupin kandidat tehnichnih naukChlenstvo Verhovna Rada Ukrayini V sklikannya i Verhovna Rada Ukrayini IV sklikannyaPosada narodnij deputat Ukrayini 1 narodnij deputat Ukrayini 2 i narodnij deputat Ukrayini 3 Partiya Politichna partiya Nasha Ukrayina Batko Mikola OrobecDiti Orobec Lesya YuriyivnaNagorodi Orden Za zaslugi III stupenya Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Rodina 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya red 1977 zakinchiv Ivano Frankivskij institut nafti i gazu 1977 1993 pracyuvav v Instituti elektrodinamiki NAN Ukrayini Avtor naukovih prac z pitan upravlinnya v energetici tema kandidatskoyi disertaciyi dvoh vinahodiv Nagorodzhenij medallyu konkursu molodih naukovciv AN URSR sribnoyu medallyu VDNG SRSR Kandidat tehnichnih nauk 1984 1989 1993 chlen pravlinnya tovaristva Prosvita 1992 1994 chlen Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi 1992 projshov pravovu ta politologichnu praktiku v Bundestazi FRN Oznajomivsya z robotoyu struktur NATO ta dosvidom roboti polskogo Sejmu 1993 Senatu ta Kongresu SShA 1994 1993 1994 keruvav proyektom u doslidno nachalnomu centri Demokratichni iniciativi Z 1994 r vice prezident Fondu politologichnih doslidzhen Ukrayinska perspektiva prezident Fondu S Odarich aktivnij diyach M Tomenko 1994 1998 Narodnij deputat Ukrayini obranij po viborchomu okrugu 15 mista Kiyeva chlen Komitetu VR z pitan palivno energetichnogo kompleksu transportu i zv yazku chlen grupi Reformi U berezni 1998 roku znovu balotuvavsya do Verhovnoyi Radi odnochasno i za spiskom viborchogo bloku Vpered Ukrayino lider V Musiyaka do skladu bloku vhodiv fond Ukrayinska perspektiva i u viborchomu okruzi 221 m Kiyeva Blok Vpered Ukrayino ne projshov do parlamentu a u viborchomu okruzi 221 Yu Orobec vigrav vibori u 28 inshih kandidativ ale CVK viznala yih nedijsnimi 1998 2000 buv odnim iz chleniv gromadskogo ob yednannya Mi golova komisiyi z pitan zakonnosti sered chleniv ob yednannya S Golovatij S Odarich pomichnikom konsultantom narodnogo deputata Ukrayini U chervni 2000 roku znovu balotuvavsya do Verhovnoyi Radi u viborchomu okruzi 221 m Kiyeva ale zdobuv lishe 2 e misce deputatom obrali Ivana Saliya 2000 2002 zastupnik golovi pravlinnya TOV Konsaltingova kompaniya Abakus U kvitni 2002 roku vigrav vibori do Verhovnoyi Radi u viborchomu okruzi 222 m Kiyeva U parlamenti vvijshov do frakciyi Nasha Ukrayina buv golovoyu pidkomitetu z pitan energozberezhennya Komitetu z pitan palivno energetichnogo kompleksu yadernoyi politiki ta yadernoyi bezpeki Ocholyuvav TSK dlya kontrolyu za dotrimannyam zakonnosti pri provedenni povtornih viboriv narodnih deputativ Ukrayini 14 lipnya 2002 roku 2002 Navesni 2004 roku ocholyuvav slidchu komisiyu Verhovnoyi Radi Ukrayini z viboriv miskogo golovi Mukachevogo Voseni 2004 roku sposterigach na prezidentskih viborah na Zakarpatti 21 listopada 2004 r buv pobitij chlenami zakarpatskogo banditskogo ugrupuvannya Chalogo V Paulo Z bereznya 2005 r chlen Radi Narodnogo Soyuzu Nasha Ukrayina U serpni 2005 r nagorodzhenij ordenom Za zaslugi III stupenya 4 U kvitni 2006 r znovu obranij narodnim deputatom Ukrayini 18 v spisku Nashoyi Ukrayini chlen Komitetu VR z pitan palivno energetichnogo kompleksu yadernoyi politiki ta yadernoyi bezpeki nbsp Mogila Yuriya OrobcyaU lipni 2006 r priznachenij golovoyu slidchoyi komisiyi stosovno nezakonnih viboriv mera 5 6 mista Cherkasi Na 17 zhovtnya u nogo bula priznachena narada u Prezidenta Viktora Yushenka de vin mav dopovidati pro rezultati rozsliduvan Ale naperedodni Yu Orobec zaginuv v avtomobilnij avariyi na Obolonskomu prospekti v Kiyevi 7 Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 52a 18 sichnya 2007 Prezident Ukrayini Viktor Yushenko pidpisav ukaz pro nadannya Yuriyu Orobcyu posmertno zvannya Geroj Ukrayini z udostoyennyam ordena Derzhavi Rodina red Batko inzhener energetik mati likar druzhina Oksana inzhener himik dochka Lesya sin Orest Div takozh red Spisok Geroyiv UkrayiniPrimitki red http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 2 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 4 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 5 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 serpnya 2005 roku 1193 2005 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi 14 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini Vibori miskogo golovi Cherkas vidbudutsya 5 listopada Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 18 bereznya 2011 V interesah tretih osib u Cherkasah utretye zrivayutsya vibori Arhiv originalu za 30 veresnya 2014 Procitovano 18 bereznya 2011 gazeta uaDzherela red Viktor Zhadko Nekropol na Bajkovij gori K 2008 S 254 Posilannya red Zakonoproyekti podani Yu Orobcem Arhivovano 30 veresnya 2007 u Wayback Machine V avtokatastrofi zaginuv narodnij deputat Yurij Orobec Gazeta po ukrayinski 16 zhovtnya 2006 Orobec ne zmig zagalmuvati Korespondent 16 zhovtnya 2006 Orobec zaginuv cherez stan zdorov ya ForUm 16 zhovtnya 2006 Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Orobec zaginuv u DTP Galma buli spravni Oglyadach 16 zhovtnya 2006 Dovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S Arhivovano 21 lipnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Orobec Yurij Mikolajovich amp oldid 38298728