Юрій Михайлович Вишневе́цький (пол. Jerzy Wiśniowiecki; ? — 1617/1618) — руський князь герба Корибут, військовий та державний діяч Речі Посполитої. Другий представник роду, який став римо-католиком.
| Юрій Михайлович Вишневецький | |
|---|---|
| Помер | не раніше 1617 і не пізніше 1618 і не пізніше 15 жовтня 1619 |
| Країна | Велике князівство Литовське Річ Посполита |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | Альтдорфський університет і Інгольштадтський університетd |
| Посада | київський каштелян, депутат[d] і черкаський староста[d] |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Вишневецькі |
| Батько | Михайло Вишневецький |
| Мати | Halszka Zenowiczównad |
| Брати, сестри | Вишневецький Михайло Михайлович і Вишневецький Олександр Михайлович |
| Діти | Вишневецька Гальшка |
Життєпис Редагувати
Син брацлавського та київського каштеляна, старости черкаського, канівського, лубенського, лоївського Михайла Вишневецького (1529—1584) і Гальшки Зенович (або Зеновичівни, † до 1594). Навчався в університеті міста Інгольштадт у 1594 р., в університеті Альтдорфа в 1595 р.
1603 року розділив батьківські маєтності з братом Михайлом. З 1609 р. каштелян київський, староста черкаський.
Заклав близько 1611 року замок у Білому Камені на Золочівщині. Заклав у містечку католицьку парафію (1605/15), надав кошти для будівництва старого костелу в містечку.
У 1615—1618 роках був одним з регіментарів польсько-литовського війська під час війни з Московським царством. У 1617 році спробував захопити Путивль: зайнявши саме місто, не зміг захопити фортецю. Маршалок Головного Коронного трибуналу в 1617 р.
Другий представник роду, який став римо-католиком. Записав фундуш для монастиря домініканців у м. Буськ в 1608 році. Був власником села Тайкури, якому король на прохання Ю. Вишневецького надав магдебурзьке право в 1614 році.
За даними Каспера Несецького, Шимон Старовольський стверджував про його надгробок у Нестерварі; Шимон Окольський — у Залізцях. Згідно з дослідженнями Наталі Яковенко — в домініканському кляшторі Буська.
Родина Редагувати
У шлюбі з Федорою (Теодорою), донькою або сестрою Івана з Чапличів.
Діти:
- Гальшка, яка померла невдовзі після смерті Юрія Вишневецького. Тому маєтки переважно перейшли до сина старшого брата його батька Михайла Вишневецького (†1616) — князя Яреми Михайла Вишневецького.
Маєтності Редагувати
Володів часткою маєтку і замку Вишневець, місточком і замком Вержбувець та 12 селами, половиною міста Новий Андріїв у Люблінському воєводстві, половину міста та округи Брагін, землями навколо міста Пірятин з самим містом, таокж Білим Камені, Тайкуром і Собещицями.
Примітки Редагувати
- Paweł Czaplewski, Polacy na studyach w Ingolsztacie, Poznań 1914, с. 107. польська
- Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu… — S. 13—18.
- Blaschke K. Kościół parafialny w Tajkurach jako przykład…… — S. 231.
- Blaschke K. Kościół parafialny w Tajkurach jako przykład… — S. 219.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 546.
- Яковенко Н. «ПОГРЕБ ТІЛУ МОЄМУ ВИБИРАЮ с предки МОЄМИ»: МІСЦЯ ПОХОВАНЬ ВОЛИНСЬКИХ КНЯЗІВ у XV — середині XVII століть.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 272. (пол.)
Джерела Редагувати
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження
- Blaschke K. Kościół parafialny w Tajkurach jako przykład długiego trwania archaicznych schematów przestrzennych w architekturze sakralnej Wołynia // Fides ars scientia. Studia dedykowane pamięci księdza Kanonika Augustyna Mednisa / redakcja: Andrzej Betlej, Józef Skrabski. — Tarnów, 2008. — S. 219—237. (пол.)
- Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 13—18. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83—85739—34—3. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 546. (пол.)
- Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego". Oprac. Eugeniusz Janas, Witold Kłaczewski. Kórnik 2002, стор. 30, 334 польська
- Złota księga szlachty polskiej, r. XVIII, Poznań 1896, стор. 129 польська
Посилання Редагувати
- (пол.)
- Genealog (пол.)
- Zbaraski-Wisniowiecki family (англ.)
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |