Юрівська волость (Овруцький повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Юрівська волость.

Юрівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Овруцького повіту Волинської губернії Російської імперії з центром у селі Юрово.

Юрівська волость
Центр	Юрово
Ліквідовано	7 березня 1923
Площа	93 186 (1885)
Населення	5904 осіб (1885)
Густота	5.8 осіб / км²

18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 1 волость Овруцького повіту — нею була Кисорицька волость, яка називалася надалі ґміна Кисоричі та приєднали окремі села Юрівської волості (Біловіж, Дубно, Кам'яне, Купель, Мушні, Обсіч), що опинилися на захід від нового кордону^{[джерело?]}.

Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень, 17 сільських громад. Населення — 5904 осіб (2888 чоловічої статі та 3016 — жіночої), 339 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	25793	16401
Приватної власності	29199	522
Казенної власності	37751	—
Іншої власності	443	180
Загалом	93186	17103

Основні поселення волості:

• Юрово — колишнє власницьке село, при р. Уборті, за 80 верст від повітового міста, 638 осіб, 109 дворових господарств, православна церква, водяний млин. За 35 і 40 верст — смоляний завод.
• Біловіж — колишнє власницьке село, 317 осіб, 45 дворових господарств, православна церква, водяний млин.
• Войткевичі — колишнє власницьке село, при струмку Плєви, 407 осіб, 60 дворових господарств, православна церква, 2 водяних млини.
• Журоневичі — колишнє власницьке село, при струмку Ростясі, 238 осіб, 47 дворових господарств, православна церква, водяний млин.
• Замисловичі — колишнє власницьке село, при р. Перга, 393 особи, 65 дворових господарства, православна церква, водяний млин.
• Копища — колишнє власницьке село, при р. Уборті, 762 осіб, 135 дворових господарства, православна церква.
• Собичин — колишнє власницьке село, при струмку Купелі, 398 осіб, 60 дворових господарства, православна церква, смоляний завод.
• Хочин — колишнє власницьке село, при р. Уборті, 523 особи, 86 дворових господарства, правосдлавна церква, водяний млин.

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)