www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юридичний реалізм школа філософії права що головною мірою сформувалась на початку 20 го століття під час піку критики кл

Юридичний реалізм

Юридичний реалізм — школа філософії права, що головною мірою сформувалась на початку 20-го століття під час піку критики класичної правової думки кінця 19-го століття у США. Спочатку вона дістала назву американського юридичного реалізму. Американський юридичний реалізм часто згадують за його виклик класичній правовій думці, яка стверджувала, що звичні правові інститути — автономні та самоврядні системи правової дійсності, незаплямовані політикою. На відміну від класичної правової думки, американський юридичний реалізм активно намагався зобразити інститути права не заперечуючи та не спотворюючи картину гострого морального, політичного та соціального конфлікту. Найбільш важливою спадщиною американського юридичного реалізму є його відкидання класичної правової позиції та утвердження незалежності і автономії права від морального і політичного дискурсу.

Попередники ред.

Хоча рух американського правового реалізму, як зазвичай вважається, мав місце у період між двома світовими війнами, багато ідей, що займали чільне місце у вченні і працях реалістів були вперше розроблені дисидентами з попереднього покоління вчених.

Олівер Венделл Голмс молодший ред.

Найбільш важливим з цих попередників є Олівер Венделл Голмс молодший, чия робота мала особливо сильний вплив на положення американського юридичного реалізму.

«Загальне право» ред.

Опублікована у 1881 році книга Голмса «Загальне право» значною мірою вплинула на ідеї американського юридичного реалізму. Деякі вчені охрестили книгу шедевром. Вона починається відомим афоризмом Голмса: «Життя закону — не логіка, а досвід». «Загальне право» піддається багатьом інтерпретаціям і деякі реалісти бачили у ній виказ зусиль представити закон як «науку». Інші трактують її як напад на класичну правову концепцію, який є цілісною системою фіксованих аксіом, з яких можуть бути виведені конкретні правила і рішення . Є ще третя думка. Згідно з нею книга тлумачиться як заклик до емпіричного вивчення правових норм . Дебати, безсумнівно, є нескінченними, але, одна річ є абсолютно зрозумілою: більшість реалістів знайшли книгу у деякому роді надихаючою . Дійсно, відомий афоризм Голмса став бойовим кличем руху американського юридичного реалізму.

Шлях права ред.

Інша впливова робота Голмса — есе «Шлях права». Спочатку воно було написане у 1897 році як промов. Головна ідея «Шляху права» полягає у відсутності передумов причини рішення про те, яке з двох суперечливих правових вчень є правильним . Розробивши цю промову Голмс уперше звернувся до відмінності між правом і мораллю: «The prophecies of what the courts will do in fact, and nothing more pretentious, are what I mean by the law». Якщо закон — передбачення, Холмс продовжує, ми повинні відкинути точку зору «переписувачів тексту», які стверджують, що закон «це щось, що відрізняється від рішень, які приймаються у судах штату Массачусетс чи Англії, що це система причин, яка випливає з принципів етики або припущених аксіом, що можуть збігатись або не збігатись з рішеннями».

Далі Голмс вводить свій найважливіший і найвпливовіший аргумент — теорію «поганої людини» у праві: «якщо ми вважаємо нашого друга поганою людиною, ми побачимо, що його не хвилюють дві соломинки», тобто мораль чи логіку закону. Для поганої людини «юридичний обов'язок» означає тільки «передбачення, що якщо вона робить певні речі, для неї настануть неприємні наслідки у вигляді позбавлення волі або примусового платежу». Погана людина рахується тільки з матеріальними наслідками. Різка відмінність між правом і мораллю, висвітлена Голмсом, справила потужний вплив на думки більшості юридичних реалістів, хоча вона теж була витлумачена у різних напрямках. Дехто вважає, що така думка виправдовує відділення наукового дослідження правових інститутів від відволікаючого дискурсу етики. Інші інтерпретують аргумент Голмса як корисну корективу в неясне розуміння права і моралі, породжене традиційною американською концепцією про природні права.

Утилітарний чи інструментальний присмак «Шляху права» також знайшов підтримку у реалістів. Мета закону, наполягав Голмс, у стримуванні небажаних соціальних наслідків: «Я думаю, що самі судді не змогли б адекватно визнати свій обов'язок, зважуючи на соціальну перевагу». Перед громадянською війною ця концепція судових рішень у вигляді соціальної інженерії була поширена серед американських суддів, але у кінці дев'ятнадцятого століття вона втратила популярність. Одним з прагнень Холмса та реалістів було відродити її.

Декілька конкретних доктринальних аргументів у «Шляху права» були розроблені і відтворювалися у більш технічних есе реалістів. Наприклад, Голмс змальовував свою теорію поганої людини у розвитку, який показував зміни розуміння природи договірних зобов'язань у часі. «Обов'язок зберігати договір у рамках закону означає передбачення відшкодування наслідків його недотримання і нічого більше», Тільки «плутанина між правовими і моральними ідеями» наштовхнула на висновок про те, що порушення контракту є аморальним. Підхід, який зосереджується виключно на наслідках порушення, Голмс визначав як «сморід у ніздрях тих, хто вважає його доцільним для отримання якомога більше етики в законі», Але він є більш точним і корисним, стверджував він, ніж підхід, що концентрується на моральних зобов'язаннях, пов'язаних з обіцянками. На більш детальному рівні Голмс розробляє свої ранні критичні суб'єктивні теорії договірних обов'язків (що обґрунтовані як зобов'язання імовірних договірних сторін у «Meeting of the minds», пропонуючи замість об'єктивної теорії, яка визнала, що судді повинні надавати значення мові, яка використовується сторонами. Ця характеристика служить важливим полем для нападу реалістів на класичний ідеал нейтральної ринкової економіки, що саморегулюється.

Зауваження Голмса щодо правопорушень (деліктів) у «Шляху права» були ще більш інноваційними. Відходячи від позиції, на якій він раніше стояв у «Загальному праві», Голмс стверджує, що неможливо однозначно відповісти на питання про те, чи змушений обвинувачений, що завдав шкоди комусь, але його поведінка не була злочинною, відшкодовувати збитки потерпілому. Вибір між принципом «халатності» (обвинувачені повинні нести відповідальність тільки якщо їх поведінка була винною) і принципом «суворої відповідальності» (обвинувачені повинні нести відповідальність навіть якщо не мали злочинного наміру), тепер він наполягав, «є прихованим боєм у питанні законодавчої політики, і, якщо хто-небудь думає, що він може бути вирішений дедуктивно або один раз для всіх, я тільки можу сказати, що думаю, що він теоретично невірний і що я впевнений, що його висновок не буде використаний на практиці». Серед політичних питань, які піднімалися, було питання про шкоду, спричинену сучасною промисловістю (наприклад, залізницями, фабриками), яка повинна відшкодовуватися громадськістю у цілому (за рахунок підвищення цін на товари та послуги, які надаюсь ці галузі). Аргументи на тему «Втрати розповсюдження» займають чільне місце у працях реалістів про правопорушення.

Спадщина американського правового реалізму ред.

Критика ринкової економіки ред.

У кінці 19-го століття класична правова думка дотримувалася ідеї, що самоврядна, децентралізована, конкурентоспроможна ринкова економіка дозволить існування правових інститутів, як нейтральних, аполітичних та неупереджених арбітрів, які б справедливо розподіляли матеріальні блага. Враховуючи нерівномірний розподіл талантів, енергії і удачі, у класичній правовій думці стверджувалося, що сама по собі самоврядна, децентралізована, конкурентоспроможна ринкова економіка неминуче призведе до організованої нерівності. Таким чином, правові інститути могли б функціонувати як нейтральні, аполітичні та неупереджені арбітри, тому що в умовах ринкової економіки їх діяльність була б спрямована на гарантування рівних можливостей для конкуруючих сторін. Неначе «невидима рука», класична правова думка припускала, що нерівні результати були тільки тому, що вони відображали початкові нерівні можливості людей у конкурентній гонці, і будь-яка спроба втручання у нерівність результатів у кінцевому рахунку підірвала би легітимність правових інститутів.

«Теорія волі» договірного права представляла парадигму класичної правової думки, прихильної до нейтральності, завдяки якій забезпечується самоврядність, децентралізація, конкурентоспроможність ринкової економіки. За теорією волі основою для дотримання договору була «зустріч умів» або конвергенція інтересів договірних сторін. Наприклад, якщо дві сторони уклали угоду про продаж тисячі бушелів пшениці вищого ґатунку за нижчими цінами, ніж існуюча ринкова ціна, суди не будуть намагатися судити про справедливість угоди. Замість цього передбачається, що суди за відсутності незвичайних обставин, коли кожна сторона добровільно погодилися виконувати свої обов'язки відповідно до умов договору, служать лише як нейтральний інфорсер сторін вже існуючої добровільної угоди. Як правило, суди не досліджують питання справедливості договору, тому що вони припускають, що сама по собі самоврядна, децентралізована, конкурентоспроможна ринкова економіка гарантує справедливий розподіл багатства шляхом добровільної угоди між людьми.

На початку 20-го століття під час вражаючого зростання корпоративної концентрації та посилення нерівномірності розподілу багатств, американські юридичні реалісти починають виступати проти законності самоврядної, децентралізованої, конкурентоспроможної ринкової економіки.

«Coercion and Distribution in a Supposedly Non-Coercive State» Роберта Лі Хейла ред.

Наслідуючи анти-натуралістичну економічну спадщину Веблена, Елі і Коммонса, Роберт Лі Хейл, юрист і економіст з Колумбійського університету, стверджував у «Coercion and Distribution in a Supposedly Non-Coercive State», що ринкова економіка насправді є організованою формою примусу до людей без власності з боку власників. Основною ідеєю Хейла був наступ на пануюче бачення ринкової економіки як системи вільного непримушеного обміну і підірвання вимоги, згідно з якою закон повинен просто відображати результати діяльність нейтрального ринку.

Хейл намагався стерти яскраву розмежувальну лінію між добровільністю та примусом, зображуючи поведінку між учасниками ринку як відображення владних відносин, а не як якусь абстрактну добровільну «зустрічі умів» або конвергенцію інтересів. Хейл проілюстрував цю точку зору двома центральними образами: різноробочий, який не добровільно обирав роботу, а, скоріше з примусу через страх голоду; і власник фабрики, чия примусова сила ослаблена тим, що його клієнти і його робітники мають право приймати рішення більш або менш сприятливі для нього — клієнти через дану їм законом силу утримувати доступ до своїх грошових коштів, працівники через їх фактичні можливості (що не створюються і не знищуються законом) утримувати свої послуги ". Однак, Хейл зазначає, що популярна думка, як правило, не визнає відносини між учасниками ринку як «примусові», так що він прагнув показати, що відносини між учасниками ринку не є чисто «добровільними».

Хейл охарактеризував відмінність між поведінкою, приватної організації чи держави, яка визнана примусовою та поведінкою, що не носить такого ярлику. Наприклад, Хейл стверджує, що рішення відмовити — не купувати продукцію на ринку або не використовувати працю — просто інша форма примусу за теорією економічної влади. «Якщо б колись визнали, що майже всі доходи є результатом приватного примусу, інколи з допомогою держави, інколи — без, було б ясно, що визнати примусовий характер процесу, означає, не засуджувати його.» Оскільки усі ринкові угоди відображають попередній розподіл власності та прав, уся поведінка учасників ринку за своєю природою містить різного ступеня примус. Хейл зазначав, що «безсумнівно, примусовий характер тиску, що чиниться власником, маскується» в концепції ринкової економіки як системи вільного і добровільного обміну. Таким чином, Хейл стверджує, що ринкова економіка є лише організаційною формою соціальної примусу, про який можна судити тільки з його соціальних наслідків.

Найоригінальнішою з ідей Хейла була думка, що ринкова економіка була фактичним творцем майна та прав, а не нейтральною установою, яка відображала вже існуючі права власності. У якийсь момент стало зрозуміло, що не може існувати такого поняття, як повністю добровільний ринок, також не може бути повністю нейтрального ринку, тому що, так чи інакше, потрібні правила, що визначають, як регулювати (або не регулювати) примус. Наприклад, правові норми, що регулюють ринок, визначають відомості про власність, права роботодавців щодо звільнення працівників, законність економічного примусу. Далекий від нейтрального та природного, кожен ринковий режим створив власність, значення якої не може бути незалежним від основних правових норм, що регулюють примус. Іншими словами Хейл прагнув продемонструвати, що права власності не існувало до виникнення правових норм, що його визначають.

Основним аргументом Хейла було те, що власність є джерелом економічного багатства тільки якщо деякі люди не мають можливості використовувати її способами, дозволеними для інших людей. Якщо суди, наприклад, повинні попереджувати дихання людини повітрям, яким дихав хтось інший (в межах, скажімо, розумних строків давності), ті люди, які дихали найбільш енергійно, були швидшими і мудрішими у виборі привабливих місць, в яких дихати (або уклали найбільш вигідні угоди з такими особами) будуть, в силу права власності на визначені обсяги повітря, насолоджуватися своєрідною економічною перевагою, яка може через різні види економічного обміну бути перетворена в інші форми економічної переваги, такі як право власності на газети або витончений одяг. Таким чином, суди будуть створювати економічні багатства і власність, якщо вони встановили правові норми, що визначили порядок експлуатації повітря. Крім того, будь-яка потенційна зміна правових норм знижує майбутнє значення деяких визнаних прав власності. Також Хейл стверджував, що юридична ідея власності відображається у абстрактній округлості.

Можливо, найвідомішим прикладом кругової аргументації, що справив найбільш важливий специфічний вплив на ідеї Хейла про власність, є можлива участь у судовому визначенні справедливих тарифів на комунальні послуги, які комунальні підприємства мають право встановлювати у рамках Конституції Сполучених Штатів. У «Rate Making Cases» суди намагалися з'ясувати справжню ринкову вартість послуг комунального підприємства, а потім встановити ціну для споживача, який впевнений у справедливості прибутків комунального підприємства для певної послуги. Тим не менш, рішення судів не могло насправді бути заснованим лише на поточній ринкової вартості послуг (майна) комунального підприємства, тому що актуальна ринкова вартість — всього лише поточна вартість очікуваних ставок. Таким чином, існуюча ринкова вартість майна комунального підприємства — лише наслідок рішення суду, а не визнання або відкриття якогось значення або права власності, яких не існувало раніше. Так як це було гарантією майбутнього потоку доходів, що визначив нинішню ринкову вартість майна комунального підприємства, суди через контроль обґрунтованості тарифів фактично створювали власність з матеріалів соціального факту, комерційного звичаю і популярних моральних переконань або забобонів.

«Rate Making Cases» дала змогу Хейлу побачити, що справжня ринкова вартість не є незалежною від очікуваного прибутку і не має економічної цінності, що була б незалежною від юридичного захисту. Той факт, що суди не захищають передбачені права власності, знецінює такі права. І те, що вони не є цінними, буде розглядатися як підстава для відмови від їх захисту.

Ширше пояснення ред.

Юридичний реалізм базується на передумові, згідно з якою його часто мимоволі дотримуються більшість юристів і багато людей, які мають юридичну підготовку: закон, яким би він не був, тісно пов'язаний з реальними результатами у конкретних справах. Прийняття цього положення рухає юриспруденцію від абстрактного вивчення права, подалі від гіпотетичних передбачень і ближче до емпіричного відображення дійсності. Прихильники правового реалізму стверджують, що він не пов'язаний з тим, чим закон має чи повинен бути, юридичний реалізм просто прагне описати, чим закон є насправді. Прихильники юридичного формалізму не погоджуються з цим, кажучи, що «закон» є те, що видає законодавець, а судді не законодавці, і продукт їх діяльності у правовій сфері є не «правом», а має статус правової практики.

Розширення впливу ред.

Багато діячів, що розвивали правову думку, відштовхувалися від юридичного реалізму, зокрема, Герман Оліфант (1884–1939) у своїх працях; юридичний реалізм зумовив розвиток правової школи процесу в 1950-х і 1960-х роках, яка у теорії намагалась намітити середину між крайнощами реалізму та формалізму. Реалізм зберігає свою впливовість і є на сьогодні широким спектром правових шкіл, які або стоять на крайніх позиціях, таких, як критичні правові дослідження (вчені Дункан Кеннеді і Роберто Унгер), феміністська теорія права і критична теорія раси, зокрема в Гарвардській школі права, Колумбійській школі права та Єльській юридичній школі, або більш поміркованих, таких як право та економіка (вчені Річард Познер з Університету Чикаго і Річард Епштейн з Університету Чикаго і юридичного факультету Нью-Йоркського університету) і право та суспільство (вчені Марк Галантер і Стюарт Маколей з юридичного факультету університету Вісконсіна). Юридичний реалізм також вплинув на визнання політичної науки та започаткування досліджень судової поведінки як спеціальної дисципліни в рамках соціальних наук.

Продовжуючи актуальність ред.

Юридичний реалізм виник як анти-формальна та емпірично орієнтована реакція на відмову від юридичного формалізму декана Христофора Колумба Ленгделла і Американського інституту права, а також «механістичної юриспруденції» або «науки права», з якою юридичний реалізм і став асоціюватись.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Horwitz, Morton J. (1992). The Transformation of American Law, 1870–1960: The Crisis of Legal Orthodoxy (вид. 1). Oxford University Press. с. 193. ISBN 0-19-509259-7. , p. 193
  2. Fuller, «American Legal Realism», 82 University of Pennsylvania Law Review. 429, 443 (1934).
  3. See also:Amar, Akhil Reed (January 1989). Book Review. Law Story: Hart and Wechsler's The Federal Courts and the Federal System by Paul M. Bator et al.. Harvard Law Review 102 (3): 688, 693. Процитовано 5/10/2012.  («According to the legal realists, adjudication was not, and could never be, wholly mechanical and apolitical. Thus, judges unavoidably made law—at least interstitially»).
  4. ↑ William W. Fisher III, Morton J. Horwitz, Thomas A. Reed, American Legal Realism, 3 (1st ed. 1993)
  5. ↑ Oliver Wendell Holmes, Jr., The Common Law, ed. Mark DeWolfe Howe, 5 (Boston: Little, Brown, 1963).
  6. Benjamin Cardozo, "Mr. Justice Holmes, " in Mr. Justice Holmes, 3.
  7. Oliver Wendell Holmes, Jr., Book Review, American Law Review 14, 233–234 (1880)
  8. ↑ «Morris Cohen, Justice Holmes and the Nature of Law», Columbia Law Review 31, 353–356 (1931).
  9. Oliver Wendell Holmes, Jr., The Path of the Law (1897).
  10. ↑ Robert L. Hale, «Coercion and Distribution in a Supposedly Non-Coercive State» 38 Pol. Sci. Q. 470 (1923)
  11. Robert L. Hale, Property and Sovereignty, Law and the Social Order, 41 (1933)
  12. ↑ Cohen, Felix S. (June 1935). Transcendental Nonsense and the Functional Approach. Columbia Law Review 35 (6). 
  13. Robert L. Hale, «Rate Making and the Revision of the Property Concept», 22 Columbia Law Review 209 (1922)

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yuridichnij realizm shkola filosofiyi prava sho golovnoyu miroyu sformuvalas na pochatku 20 go stolittya pid chas piku kritiki klasichnoyi pravovoyi dumki kincya 19 go stolittya u SShA Spochatku vona distala nazvu amerikanskogo yuridichnogo realizmu 1 Amerikanskij yuridichnij realizm chasto zgaduyut za jogo viklik klasichnij pravovij dumci yaka stverdzhuvala sho zvichni pravovi instituti avtonomni ta samovryadni sistemi pravovoyi dijsnosti nezaplyamovani politikoyu Na vidminu vid klasichnoyi pravovoyi dumki amerikanskij yuridichnij realizm aktivno namagavsya zobraziti instituti prava ne zaperechuyuchi ta ne spotvoryuyuchi kartinu gostrogo moralnogo politichnogo ta socialnogo konfliktu 2 Najbilsh vazhlivoyu spadshinoyu amerikanskogo yuridichnogo realizmu ye jogo vidkidannya klasichnoyi pravovoyi poziciyi ta utverdzhennya nezalezhnosti i avtonomiyi prava vid moralnogo i politichnogo diskursu 1 3 Zmist 1 Poperedniki 1 1 Oliver Vendell Golms molodshij 1 2 Zagalne pravo 1 3 Shlyah prava 2 Spadshina amerikanskogo pravovogo realizmu 2 1 Kritika rinkovoyi ekonomiki 2 2 Coercion and Distribution in a Supposedly Non Coercive State Roberta Li Hejla 3 Shirshe poyasnennya 4 Rozshirennya vplivu 5 Prodovzhuyuchi aktualnist 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaPoperedniki red Hocha ruh amerikanskogo pravovogo realizmu yak zazvichaj vvazhayetsya mav misce u period mizh dvoma svitovimi vijnami bagato idej sho zajmali chilne misce u vchenni i pracyah realistiv buli vpershe rozrobleni disidentami z poperednogo pokolinnya vchenih 4 Oliver Vendell Golms molodshij red Najbilsh vazhlivim z cih poperednikiv ye Oliver Vendell Golms molodshij chiya robota mala osoblivo silnij vpliv na polozhennya amerikanskogo yuridichnogo realizmu Zagalne pravo red Opublikovana u 1881 roci kniga Golmsa Zagalne pravo znachnoyu miroyu vplinula na ideyi amerikanskogo yuridichnogo realizmu Deyaki vcheni ohrestili knigu shedevrom Vona pochinayetsya vidomim aforizmom Golmsa Zhittya zakonu ne logika a dosvid 5 Zagalne pravo piddayetsya bagatom interpretaciyam i deyaki realisti bachili u nij vikaz zusil predstaviti zakon yak nauku 4 6 Inshi traktuyut yiyi yak napad na klasichnu pravovu koncepciyu yakij ye cilisnoyu sistemoyu fiksovanih aksiom z yakih mozhut buti vivedeni konkretni pravila i rishennya 4 7 Ye she tretya dumka Zgidno z neyu kniga tlumachitsya yak zaklik do empirichnogo vivchennya pravovih norm 4 8 Debati bezsumnivno ye neskinchennimi ale odna rich ye absolyutno zrozumiloyu bilshist realistiv znajshli knigu u deyakomu rodi nadihayuchoyu 4 Dijsno vidomij aforizm Golmsa stav bojovim klichem ruhu amerikanskogo yuridichnogo realizmu 1 Shlyah prava red Insha vplivova robota Golmsa ese Shlyah prava Spochatku vono bulo napisane u 1897 roci yak promov 4 Golovna ideya Shlyahu prava polyagaye u vidsutnosti peredumov prichini rishennya pro te yake z dvoh superechlivih pravovih vchen ye pravilnim 1 Rozrobivshi cyu promovu Golms upershe zvernuvsya do vidminnosti mizh pravom i morallyu The prophecies of what the courts will do in fact and nothing more pretentious are what I mean by the law 9 Yaksho zakon peredbachennya Holms prodovzhuye mi povinni vidkinuti tochku zoru perepisuvachiv tekstu yaki stverdzhuyut sho zakon ce shos sho vidriznyayetsya vid rishen yaki prijmayutsya u sudah shtatu Massachusets chi Angliyi sho ce sistema prichin yaka viplivaye z principiv etiki abo pripushenih aksiom sho mozhut zbigatis abo ne zbigatis z rishennyami 5 Dali Golms vvodit svij najvazhlivishij i najvplivovishij argument teoriyu poganoyi lyudini u pravi yaksho mi vvazhayemo nashogo druga poganoyu lyudinoyu mi pobachimo sho jogo ne hvilyuyut dvi solominki tobto moral chi logiku zakonu Dlya poganoyi lyudini yuridichnij obov yazok oznachaye tilki peredbachennya sho yaksho vona robit pevni rechi dlya neyi nastanut nepriyemni naslidki u viglyadi pozbavlennya voli abo primusovogo platezhu 5 Pogana lyudina rahuyetsya tilki z materialnimi naslidkami Rizka vidminnist mizh pravom i morallyu visvitlena Golmsom spravila potuzhnij vpliv na dumki bilshosti yuridichnih realistiv hocha vona tezh bula vitlumachena u riznih napryamkah Dehto vvazhaye sho taka dumka vipravdovuye viddilennya naukovogo doslidzhennya pravovih institutiv vid vidvolikayuchogo diskursu etiki 4 Inshi interpretuyut argument Golmsa yak korisnu korektivu v neyasne rozuminnya prava i morali porodzhene tradicijnoyu amerikanskoyu koncepciyeyu pro prirodni prava 4 8 Utilitarnij chi instrumentalnij prismak Shlyahu prava takozh znajshov pidtrimku u realistiv Meta zakonu napolyagav Golms u strimuvanni nebazhanih socialnih naslidkiv Ya dumayu sho sami suddi ne zmogli b adekvatno viznati svij obov yazok zvazhuyuchi na socialnu perevagu 4 Pered gromadyanskoyu vijnoyu cya koncepciya sudovih rishen u viglyadi socialnoyi inzheneriyi bula poshirena sered amerikanskih suddiv ale u kinci dev yatnadcyatogo stolittya vona vtratila populyarnist 1 Odnim z pragnen Holmsa ta realistiv bulo vidroditi yiyi Dekilka konkretnih doktrinalnih argumentiv u Shlyahu prava buli rozrobleni i vidtvoryuvalisya u bilsh tehnichnih ese realistiv Napriklad Golms zmalovuvav svoyu teoriyu poganoyi lyudini u rozvitku yakij pokazuvav zmini rozuminnya prirodi dogovirnih zobov yazan u chasi Obov yazok zberigati dogovir u ramkah zakonu oznachaye peredbachennya vidshkoduvannya naslidkiv jogo nedotrimannya i nichogo bilshe 4 Tilki plutanina mizh pravovimi i moralnimi ideyami nashtovhnula na visnovok pro te sho porushennya kontraktu ye amoralnim Pidhid yakij zoseredzhuyetsya viklyuchno na naslidkah porushennya Golms viznachav yak smorid u nizdryah tih hto vvazhaye jogo docilnim dlya otrimannya yakomoga bilshe etiki v zakoni Ale vin ye bilsh tochnim i korisnim stverdzhuvav vin nizh pidhid sho koncentruyetsya na moralnih zobov yazannyah pov yazanih z obicyankami Na bilsh detalnomu rivni Golms rozroblyaye svoyi ranni kritichni sub yektivni teoriyi dogovirnih obov yazkiv sho obgruntovani yak zobov yazannya imovirnih dogovirnih storin u Meeting of the minds proponuyuchi zamist ob yektivnoyi teoriyi yaka viznala sho suddi povinni nadavati znachennya movi yaka vikoristovuyetsya storonami Cya harakteristika sluzhit vazhlivim polem dlya napadu realistiv na klasichnij ideal nejtralnoyi rinkovoyi ekonomiki sho samoregulyuyetsya 4 Zauvazhennya Golmsa shodo pravoporushen deliktiv u Shlyahu prava buli she bilsh innovacijnimi Vidhodyachi vid poziciyi na yakij vin ranishe stoyav u Zagalnomu pravi Golms stverdzhuye sho nemozhlivo odnoznachno vidpovisti na pitannya pro te chi zmushenij obvinuvachenij sho zavdav shkodi komus ale jogo povedinka ne bula zlochinnoyu vidshkodovuvati zbitki poterpilomu Vibir mizh principom halatnosti obvinuvacheni povinni nesti vidpovidalnist tilki yaksho yih povedinka bula vinnoyu i principom suvoroyi vidpovidalnosti obvinuvacheni povinni nesti vidpovidalnist navit yaksho ne mali zlochinnogo namiru teper vin napolyagav ye prihovanim boyem u pitanni zakonodavchoyi politiki i yaksho hto nebud dumaye sho vin mozhe buti virishenij deduktivno abo odin raz dlya vsih ya tilki mozhu skazati sho dumayu sho vin teoretichno nevirnij i sho ya vpevnenij sho jogo visnovok ne bude vikoristanij na praktici 4 Sered politichnih pitan yaki pidnimalisya bulo pitannya pro shkodu sprichinenu suchasnoyu promislovistyu napriklad zaliznicyami fabrikami yaka povinna vidshkodovuvatisya gromadskistyu u cilomu za rahunok pidvishennya cin na tovari ta poslugi yaki nadayus ci galuzi 4 Argumenti na temu Vtrati rozpovsyudzhennya zajmayut chilne misce u pracyah realistiv pro pravoporushennya 4 Spadshina amerikanskogo pravovogo realizmu red Kritika rinkovoyi ekonomiki red U kinci 19 go stolittya klasichna pravova dumka dotrimuvalasya ideyi sho samovryadna decentralizovana konkurentospromozhna rinkova ekonomika dozvolit isnuvannya pravovih institutiv yak nejtralnih apolitichnih ta neuperedzhenih arbitriv yaki b spravedlivo rozpodilyali materialni blaga 1 Vrahovuyuchi nerivnomirnij rozpodil talantiv energiyi i udachi u klasichnij pravovij dumci stverdzhuvalosya sho sama po sobi samovryadna decentralizovana konkurentospromozhna rinkova ekonomika neminuche prizvede do organizovanoyi nerivnosti Takim chinom pravovi instituti mogli b funkcionuvati yak nejtralni apolitichni ta neuperedzheni arbitri tomu sho v umovah rinkovoyi ekonomiki yih diyalnist bula b spryamovana na garantuvannya rivnih mozhlivostej dlya konkuruyuchih storin Nenache nevidima ruka klasichna pravova dumka pripuskala sho nerivni rezultati buli tilki tomu sho voni vidobrazhali pochatkovi nerivni mozhlivosti lyudej u konkurentnij gonci i bud yaka sproba vtruchannya u nerivnist rezultativ u kincevomu rahunku pidirvala bi legitimnist pravovih institutiv 1 Teoriya voli dogovirnogo prava predstavlyala paradigmu klasichnoyi pravovoyi dumki prihilnoyi do nejtralnosti zavdyaki yakij zabezpechuyetsya samovryadnist decentralizaciya konkurentospromozhnist rinkovoyi ekonomiki 1 Za teoriyeyu voli osnovoyu dlya dotrimannya dogovoru bula zustrich umiv abo konvergenciya interesiv dogovirnih storin Napriklad yaksho dvi storoni uklali ugodu pro prodazh tisyachi busheliv pshenici vishogo gatunku za nizhchimi cinami nizh isnuyucha rinkova cina sudi ne budut namagatisya suditi pro spravedlivist ugodi Zamist cogo peredbachayetsya sho sudi za vidsutnosti nezvichajnih obstavin koli kozhna storona dobrovilno pogodilisya vikonuvati svoyi obov yazki vidpovidno do umov dogovoru sluzhat lishe yak nejtralnij inforser storin vzhe isnuyuchoyi dobrovilnoyi ugodi Yak pravilo sudi ne doslidzhuyut pitannya spravedlivosti dogovoru tomu sho voni pripuskayut sho sama po sobi samovryadna decentralizovana konkurentospromozhna rinkova ekonomika garantuye spravedlivij rozpodil bagatstva shlyahom dobrovilnoyi ugodi mizh lyudmi 1 Na pochatku 20 go stolittya pid chas vrazhayuchogo zrostannya korporativnoyi koncentraciyi ta posilennya nerivnomirnosti rozpodilu bagatstv amerikanski yuridichni realisti pochinayut vistupati proti zakonnosti samovryadnoyi decentralizovanoyi konkurentospromozhnoyi rinkovoyi ekonomiki 1 Coercion and Distribution in a Supposedly Non Coercive State Roberta Li Hejla red Nasliduyuchi anti naturalistichnu ekonomichnu spadshinu Veblena Eli i Kommonsa Robert Li Hejl yurist i ekonomist z Kolumbijskogo universitetu stverdzhuvav u Coercion and Distribution in a Supposedly Non Coercive State sho rinkova ekonomika naspravdi ye organizovanoyu formoyu primusu do lyudej bez vlasnosti z boku vlasnikiv 10 Osnovnoyu ideyeyu Hejla buv nastup na panuyuche bachennya rinkovoyi ekonomiki yak sistemi vilnogo neprimushenogo obminu i pidirvannya vimogi zgidno z yakoyu zakon povinen prosto vidobrazhati rezultati diyalnist nejtralnogo rinku 1 10 Hejl namagavsya sterti yaskravu rozmezhuvalnu liniyu mizh dobrovilnistyu ta primusom zobrazhuyuchi povedinku mizh uchasnikami rinku yak vidobrazhennya vladnih vidnosin a ne yak yakus abstraktnu dobrovilnu zustrichi umiv abo konvergenciyu interesiv Hejl proilyustruvav cyu tochku zoru dvoma centralnimi obrazami riznorobochij yakij ne dobrovilno obirav robotu a skorishe z primusu cherez strah golodu i vlasnik fabriki chiya primusova sila oslablena tim sho jogo kliyenti i jogo robitniki mayut pravo prijmati rishennya bilsh abo mensh spriyatlivi dlya nogo kliyenti cherez danu yim zakonom silu utrimuvati dostup do svoyih groshovih koshtiv pracivniki cherez yih faktichni mozhlivosti sho ne stvoryuyutsya i ne znishuyutsya zakonom utrimuvati svoyi poslugi 1 10 Odnak Hejl zaznachaye sho populyarna dumka yak pravilo ne viznaye vidnosini mizh uchasnikami rinku yak primusovi tak sho vin pragnuv pokazati sho vidnosini mizh uchasnikami rinku ne ye chisto dobrovilnimi Hejl oharakterizuvav vidminnist mizh povedinkoyu privatnoyi organizaciyi chi derzhavi yaka viznana primusovoyu ta povedinkoyu sho ne nosit takogo yarliku Napriklad Hejl stverdzhuye sho rishennya vidmoviti ne kupuvati produkciyu na rinku abo ne vikoristovuvati pracyu prosto insha forma primusu za teoriyeyu ekonomichnoyi vladi 10 Yaksho b kolis viznali sho majzhe vsi dohodi ye rezultatom privatnogo primusu inkoli z dopomogoyu derzhavi inkoli bez bulo b yasno sho viznati primusovij harakter procesu oznachaye ne zasudzhuvati jogo 10 Oskilki usi rinkovi ugodi vidobrazhayut poperednij rozpodil vlasnosti ta prav usya povedinka uchasnikiv rinku za svoyeyu prirodoyu mistit riznogo stupenya primus Hejl zaznachav sho bezsumnivno primusovij harakter tisku sho chinitsya vlasnikom maskuyetsya v koncepciyi rinkovoyi ekonomiki yak sistemi vilnogo i dobrovilnogo obminu 1 Takim chinom Hejl stverdzhuye sho rinkova ekonomika ye lishe organizacijnoyu formoyu socialnoyi primusu pro yakij mozhna suditi tilki z jogo socialnih naslidkiv 10 Najoriginalnishoyu z idej Hejla bula dumka sho rinkova ekonomika bula faktichnim tvorcem majna ta prav a ne nejtralnoyu ustanovoyu yaka vidobrazhala vzhe isnuyuchi prava vlasnosti 1 U yakijs moment stalo zrozumilo sho ne mozhe isnuvati takogo ponyattya yak povnistyu dobrovilnij rinok takozh ne mozhe buti povnistyu nejtralnogo rinku tomu sho tak chi inakshe potribni pravila sho viznachayut yak regulyuvati abo ne regulyuvati primus Napriklad pravovi normi sho regulyuyut rinok viznachayut vidomosti pro vlasnist prava robotodavciv shodo zvilnennya pracivnikiv zakonnist ekonomichnogo primusu Dalekij vid nejtralnogo ta prirodnogo kozhen rinkovij rezhim stvoriv vlasnist znachennya yakoyi ne mozhe buti nezalezhnim vid osnovnih pravovih norm sho regulyuyut primus 1 Inshimi slovami Hejl pragnuv prodemonstruvati sho prava vlasnosti ne isnuvalo do viniknennya pravovih norm sho jogo viznachayut Osnovnim argumentom Hejla bulo te sho vlasnist ye dzherelom ekonomichnogo bagatstva tilki yaksho deyaki lyudi ne mayut mozhlivosti vikoristovuvati yiyi sposobami dozvolenimi dlya inshih lyudej 11 Yaksho sudi napriklad povinni poperedzhuvati dihannya lyudini povitryam yakim dihav htos inshij v mezhah skazhimo rozumnih strokiv davnosti ti lyudi yaki dihali najbilsh energijno buli shvidshimi i mudrishimi u vibori privablivih misc v yakih dihati abo uklali najbilsh vigidni ugodi z takimi osobami budut v silu prava vlasnosti na viznacheni obsyagi povitrya nasolodzhuvatisya svoyeridnoyu ekonomichnoyu perevagoyu yaka mozhe cherez rizni vidi ekonomichnogo obminu buti peretvorena v inshi formi ekonomichnoyi perevagi taki yak pravo vlasnosti na gazeti abo vitonchenij odyag Takim chinom sudi budut stvoryuvati ekonomichni bagatstva i vlasnist yaksho voni vstanovili pravovi normi sho viznachili poryadok ekspluataciyi povitrya 12 Krim togo bud yaka potencijna zmina pravovih norm znizhuye majbutnye znachennya deyakih viznanih prav vlasnosti Takozh Hejl stverdzhuvav sho yuridichna ideya vlasnosti vidobrazhayetsya u abstraktnij okruglosti Mozhlivo najvidomishim prikladom krugovoyi argumentaciyi sho spraviv najbilsh vazhlivij specifichnij vpliv na ideyi Hejla pro vlasnist ye mozhliva uchast u sudovomu viznachenni spravedlivih tarifiv na komunalni poslugi yaki komunalni pidpriyemstva mayut pravo vstanovlyuvati u ramkah Konstituciyi Spoluchenih Shtativ 1 U Rate Making Cases 13 sudi namagalisya z yasuvati spravzhnyu rinkovu vartist poslug komunalnogo pidpriyemstva a potim vstanoviti cinu dlya spozhivacha yakij vpevnenij u spravedlivosti pributkiv komunalnogo pidpriyemstva dlya pevnoyi poslugi 12 Tim ne mensh rishennya sudiv ne moglo naspravdi buti zasnovanim lishe na potochnij rinkovoyi vartosti poslug majna komunalnogo pidpriyemstva tomu sho aktualna rinkova vartist vsogo lishe potochna vartist ochikuvanih stavok Takim chinom isnuyucha rinkova vartist majna komunalnogo pidpriyemstva lishe naslidok rishennya sudu a ne viznannya abo vidkrittya yakogos znachennya abo prava vlasnosti yakih ne isnuvalo ranishe Tak yak ce bulo garantiyeyu majbutnogo potoku dohodiv sho viznachiv ninishnyu rinkovu vartist majna komunalnogo pidpriyemstva sudi cherez kontrol obgruntovanosti tarifiv faktichno stvoryuvali vlasnist z materialiv socialnogo faktu komercijnogo zvichayu i populyarnih moralnih perekonan abo zaboboniv 8 Rate Making Cases dala zmogu Hejlu pobachiti sho spravzhnya rinkova vartist ne ye nezalezhnoyu vid ochikuvanogo pributku i ne maye ekonomichnoyi cinnosti sho bula b nezalezhnoyu vid yuridichnogo zahistu Toj fakt sho sudi ne zahishayut peredbacheni prava vlasnosti znecinyuye taki prava I te sho voni ne ye cinnimi bude rozglyadatisya yak pidstava dlya vidmovi vid yih zahistu Shirshe poyasnennya red Yuridichnij realizm bazuyetsya na peredumovi zgidno z yakoyu jogo chasto mimovoli dotrimuyutsya bilshist yuristiv i bagato lyudej yaki mayut yuridichnu pidgotovku zakon yakim bi vin ne buv tisno pov yazanij z realnimi rezultatami u konkretnih spravah Prijnyattya cogo polozhennya ruhaye yurisprudenciyu vid abstraktnogo vivchennya prava podali vid gipotetichnih peredbachen i blizhche do empirichnogo vidobrazhennya dijsnosti Prihilniki pravovogo realizmu stverdzhuyut sho vin ne pov yazanij z tim chim zakon maye chi povinen buti yuridichnij realizm prosto pragne opisati chim zakon ye naspravdi Prihilniki yuridichnogo formalizmu ne pogodzhuyutsya z cim kazhuchi sho zakon ye te sho vidaye zakonodavec a suddi ne zakonodavci i produkt yih diyalnosti u pravovij sferi ye ne pravom a maye status pravovoyi praktiki Rozshirennya vplivu red Bagato diyachiv sho rozvivali pravovu dumku vidshtovhuvalisya vid yuridichnogo realizmu zokrema German Olifant 1884 1939 u svoyih pracyah yuridichnij realizm zumoviv rozvitok pravovoyi shkoli procesu v 1950 h i 1960 h rokah yaka u teoriyi namagalas namititi seredinu mizh krajnoshami realizmu ta formalizmu Realizm zberigaye svoyu vplivovist i ye na sogodni shirokim spektrom pravovih shkil yaki abo stoyat na krajnih poziciyah takih yak kritichni pravovi doslidzhennya vcheni Dunkan Kennedi i Roberto Unger feministska teoriya prava i kritichna teoriya rasi zokrema v Garvardskij shkoli prava Kolumbijskij shkoli prava ta Yelskij yuridichnij shkoli abo bilsh pomirkovanih takih yak pravo ta ekonomika vcheni Richard Pozner z Universitetu Chikago i Richard Epshtejn z Universitetu Chikago i yuridichnogo fakultetu Nyu Jorkskogo universitetu i pravo ta suspilstvo vcheni Mark Galanter i Styuart Makolej z yuridichnogo fakultetu universitetu Viskonsina Yuridichnij realizm takozh vplinuv na viznannya politichnoyi nauki ta zapochatkuvannya doslidzhen sudovoyi povedinki yak specialnoyi disciplini v ramkah socialnih nauk Prodovzhuyuchi aktualnist red Yuridichnij realizm vinik yak anti formalna ta empirichno oriyentovana reakciya na vidmovu vid yuridichnogo formalizmu dekana Hristofora Kolumba Lengdella i Amerikanskogo institutu prava a takozh mehanistichnoyi yurisprudenciyi abo nauki prava z yakoyu yuridichnij realizm i stav asociyuvatis Div takozh red Novij pravovij realizm Yuridichnij formalizm Filosofiya prava Sociologiya pravaPrimitki red a b v g d e zh i k l m n p r s t Horwitz Morton J 1992 The Transformation of American Law 1870 1960 The Crisis of Legal Orthodoxy vid 1 Oxford University Press s 193 ISBN 0 19 509259 7 p 193 Fuller American Legal Realism 82 University of Pennsylvania Law Review 429 443 1934 See also Amar Akhil Reed January 1989 Book Review Law Story Hart and Wechsler s The Federal Courts and the Federal System by Paul M Bator et al Harvard Law Review 102 3 688 693 Procitovano 5 10 2012 According to the legal realists adjudication was not and could never be wholly mechanical and apolitical Thus judges unavoidably made law at least interstitially a b v g d e zh i k l m n p r William W Fisher III Morton J Horwitz Thomas A Reed American Legal Realism 3 1st ed 1993 a b v Oliver Wendell Holmes Jr The Common Law ed Mark DeWolfe Howe 5 Boston Little Brown 1963 Benjamin Cardozo Mr Justice Holmes in Mr Justice Holmes 3 Oliver Wendell Holmes Jr Book Review American Law Review 14 233 234 1880 a b v Morris Cohen Justice Holmes and the Nature of Law Columbia Law Review 31 353 356 1931 Oliver Wendell Holmes Jr The Path of the Law 1897 a b v g d e Robert L Hale Coercion and Distribution in a Supposedly Non Coercive State 38 Pol Sci Q 470 1923 Robert L Hale Property and Sovereignty Law and the Social Order 41 1933 a b Cohen Felix S June 1935 Transcendental Nonsense and the Functional Approach Columbia Law Review 35 6 Robert L Hale Rate Making and the Revision of the Property Concept 22 Columbia Law Review 209 1922 Literatura red V Kuznyecov Pravovij realizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 510 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya red Realizm pravovij Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Brian Leiter American Legal Realism in The Blackwell Guide to Philosophy of Law and Legal Theory W Edmundson amp M Golding eds 2003 Michael Steven Green Legal Realism as Theory of Law 46 William amp Mary Law Review 1915 2005 Geoffrey MacCormack Scandinavian Realism 11 Juridical Review 1970 H Erlanger et al Is It Time for a New Legal Realism Wisconsin Law Review 2005 2 335 363 Mathieu Deflem 2008 Sociology of Law Visions of a Scholarly Tradition Cambridge New York Cambridge University Press Victoria Nourse amp Gregory Shaffer Varieties of New Legal Realism Can a New World Order Prompt a New Legal Theory 95 Cornell Law Review Forthcoming 2009 available at http papers ssrn com sol3 papers cfm abstract id 1405437 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yuridichnij realizm amp oldid 40766187