Юнгфраубан (нім. Jungfraubahn, JB) — зубчаста залізниця у Бернських Альпах, кантон Берн, Швейцарія, найвища залізниця в Європі — на лінії розташована найвища залізнична станція Європи Юнгфрауйох (3,454 м).
| Юнгфраубан | |
| Дата створення / заснування | 1898 |
|---|---|
| Названо на честь | Юнгфрау |
| Країна | Швейцарія |
| Адміністративна одиниця | Лаутербруннен Гріндельвальд Фішерталь |
| Власник | Jungfraubahn AGd |
| Шістнадцятковий триплет кольору | A22723 |
| Дата офіційного відкриття | 1912 |
| Максимальний похил | 250 ‰ |
| Ширина колії | метрова колія |
| Залізничне депо | Kleine Scheidegg railway stationd |
| Статус спадщини | культурна цінність Швейцарії національного значення класу Аd |
| Початкова чи кінцева точка | Kleine Scheidegg railway stationd і Jungfraujoch railway stationd |
| Довжина або відстань | 9,34 км |
| Маршрутна карта | Шаблон:Юнгфраубан |
| Тип електрифікації | three-phase AC railway electrificationd |
| Система зубчатої залізниці | Strub rack systemd |
| Офіційний сайт(англ.) | |
| Юнгфраубан у Вікісховищі |
Координати: 46°37′00″ пн. ш. 8°01′33″ сх. д. / 46.6167360000277781751° пн. ш. 8.02611100002777889° сх. д.
Починається в Кляйне-Шайдег і підіймається в тунелі, пробитому в скелях, через Айгер і Менх на перевал Юнгфрауйох. Протяжність залізниці становить 9 км, 1 400 метрів перепад висот. Понад 7 км колії проходять тунелем, в середині тунелю є дві станції, на яких обладнано оглядові майданчики. Початкова дистанція простонеба завершується на станції Ейгерглечер (2320 м), що робить Юнгфраубан другим за висотою у Швейцарії що прямує простонеба Лінія електрифікована трифазним змінним струмом 1,125 В 50 Гц, і є однією з чотирьох ліній у світі електрифікованих трифазною системою електропостачання.
У Кляйне-Шайдег Юнгфраубан з'єднується з Венгернальпбаном, що має два маршрути вниз з гори — до сіл Лаутербруннен і Гріндельвальд. Через обидва села прямує Бернер-Оберланд-бан, що має з'єднання з Федеральними залізницями Швейцарії в Інтерлакені.
Історія Редагувати
- 1860 — запропоновані перші пропозиції з будівництва Юнгфраубан, але вони не були втілені через брак коштів.
- 1894 — промисловець Адольф Гайер-Целлер отримав концесію на будівництво залізниці, від залізничної станції Кляйне-Шайдег Венгернальпбану (WAB), тунелем через Ейгер і Мьонх до вершини Юнгфрау.
- 1896 — початок будівництва.
- 1898 — відкрита станція Ейгерглечер.
- 28 червня 1903 — відкрита дистанція від станції Ротшток до станції Айгерванд
- 25 липня 1905 — відкрита дистанція від станції Ейгерванд до станції Айсмеер
- 1 серпня 1912 — відкриття станції Юнгфрауйох.
- 14 вересня 1924 — відкриття на Юнгфрауйох «Будинок над хмарами»
- 1931 — відкриття дослідницької станції на Юнгфрауйох.
- 1937 — відкриття обсерваторії Сфінкс. Купівля снігоочисника, що дозволило цілорічну експлуатацію.
- 1950 — монтаж куполу на обсерваторії Сфінкс
- 1955 — відкриття другого депо на Клайне-Шайдег. Монтаж панорамних вікон на станціях Айгерванд і Айсмеер.
- 21 жовтня — знищення пожежею на Юнгфрауйох гірського і туристичного будинків.
- 1975 — відкриття нового туристичного будинку.
- 1 серпня 1987 — відкриття нового гірського будинку.
- 1991 — відкриття нового вокзалу на станції Юнгфрауйох.
- 1993 — розширення депо на Кляйне-Шайдег.
- 1996 — відкриття критого оглядового майданчика обсерваторії Сфінкс.
- 1997 — вперше річна кількість відвідувачів перевищила 500000.
- 1 червня 2000 — щоденна рекордна кількість відвідувачів — 8 148 осіб.
Станції Редагувати
| Юнгфраубан | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
- Кляйне-Шайдег 2 061 м.н.м.
- Фальбоден (службова станція)
- Айгерглетчер 2 320 м.н.м.
- Айгерванд 2 864 м.н.м. (в горі)
- Айсмеер 3 158 м.н.м. (в горі)
- Юнгфрауйох («Вершина Європи») 3 454 м.н.м. (в горі)
Технічна характеристика Редагувати
Витрати на будівництво склали замість запланованих 10 мільйонів 14,9 мільйона швейцарських франків. Будівництво тривало 16 років.
Залізниця спочатку будувалася як туристичний атракціон для привілейованої публіки. Це задоволення і в наші дні коштує 112 швейцарських франків. Підйом займає близько години.
| Висота верхньої станції над рівнем моря | 3 454 м.н.м. |
|---|---|
| Перепад висот | 1 393 м |
| експлуатаційна довжина | 9,3 км |
| Ширина колії | 1000 мм |
| Тип заліниці | зубчаста |
| робоча швидкість | 12,5 км/год (25 км/год на малих градієнтах, наприклад, над Айсмеер) |
| Найкрутіший градієнт | 25 % |
| Найменший радіус | 100 м |
| Тунелі | 3: найдовший - 7 122 м, найкоротший - 110 м. Разом - 80 % довжини всієї магістралі. |
| Електрифікація | 3-фазний 50 Гц 1125 Вольт |
Примітки Редагувати
- Swiss PCP Inventory 2021 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2021.
- Після Горнергратбану (3,090 м)
- Eisenbahnatlas Schweiz. Verlag Schweers + Wall GmbH. 2012. с. 82. ISBN 978-3-89494-130-7.
Посилання Редагувати
- Offizielle Webpräsenz [ 6 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Live-Panoramakameras Jungfraujoch [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Infos zum Liftprojekt (Schweizer Fernsehen) [ 8 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Fotoalbum über die Jungfraubahn [ 13 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Matthias Pieren: Jungfraubahn: Kletterfahrt in die Eiswelt [ 9 травня 2012 у Wayback Machine.]. In: Spiegel Online. 9. April 2012.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юнгфраубан