Юлія Домна 218 Антіохія дружина римського імператора Септимія Севера і мати Каракалли і Ґети Народилася не раніше 158 і

Юлія Домна (*? — † 218, Антіохія), дружина римського імператора Септимія Севера і мати Каракалли і Ґети.

Юлія Домна

Народилася	не раніше 158 і не пізніше 170 Гомс, Сирія^[…]
Померла	217^[…] Антіохія-на-Оронті, Римська імперія^[…]
Поховання	Замок Сант-Анджело
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	філософ
Посада	дружини римських імператорів^d
Рід	Династія Северів
Батько	Julius Bassianus^d
Мати	невідомо
Брати, сестри	Юлія Меза
У шлюбі з	Септимій Север
Діти	Каракалла і Гета
Медіафайли у Вікісховищі

Юлія Домна

Родовід Редагувати

Птолемей I Сотер, Фараон Єгипту
- Птолемей II Філадельф, Фараон Єгипту
  - Птолемей III Евергет, Фараон Єгипту
    - Птолемей IV Філопатор, Фараон Єгипту
      - Птолемей V Епіфан, Фараон Єгипту
        Птолемей V Епіфан, Фараон Єгипту
        Клеопатра ІІ, Фараон Єгипту
        Клеопатра III, Фараон Єгипту
        Птолемей X, Фараон Єгипту
        Клеопатра V, Фараон Єгипту
        Клеопатра VII, Фараон Єгипту
        Клеопатра Селена II, Фараон Єгипту
        Птолемей, Цар Мавретанії
        Гай Юлій Алексіон, Принц Сирії
        Гай Юлій Бассіан, Принц Сирії
        Юлія Домна, Римська Імператриця
        Каракалла, Римський Імператор
        
        Ґета, Римський Імператор
        
        Юлія Меза, Принцеса Сирії
        Юлія Соемія, Принцеса Сирії
        Геліогабал, Римський Імператор
        
        Юлія Мамея, Принцеса Сирії
        Александер Север, Римський Імператор

Походження Редагувати

Юлія Домна була сирійського походження. Вона народилася в місті Емесі (тепер Хомс). Її предки були жерцями храму Ваала. Юлія Домна була молодшою дочкою первосвященика Гая Юлія Бассіана і старшою сестрою Юлії Меси.

Дружина майбутнього імператора Редагувати

У 184 році Юлія вийшла заміж за майбутнього імператора Септимія Севера. Шлюб виявився щасливим. Септимію подобалося, що його дружина захоплюється філософією. Незабаром у них народилося двоє синів — Луцій Септимій Бассіан (Каракалла) у 186 році і Публій Септимій Ґета у 189 році. Коли Септимій Север став імператором у 193 році, почалася громадянська війна з конкурентами, такими як Песценній Нігер і Клодій Альбін. Юлія Домна була в Римі поки її чоловік воював. Вона часто брала участь у палацових інтригах і у неї було багато ворогів, які звинувачували її в зраді й перелюбі. Жодне з цих звинувачень не було доведено. Вона супроводжувала Септимія Севера в поході проти бритів.

Правління Каракалли і Ґети Редагувати

Тондо з зображенням Септимія Севера, його дружини Юлії Домни та дітей — Ґети і Каракалли. Після вбивства Ґети Каракаллою зображення Ґети були знищені (див. Damnatio memoriae).

Коли імператор помер у 211 році в Еборакумі (сьогодні Йорк), імператорами стали Каракалла і Ґета. Двоє молодих людей ніколи не любили одне одного і часто сварилися. Ґета був убитий центуріоном Каракалли в тому ж році. Каракалла став єдиним імператором, але його стосунки з матір'ю були складними. Все ж, Юлія супроводжувала Каракаллу в його кампанії проти Парфії. Під час цього походу Каракаллу було вбито, й імператором став Макрін.

Останні роки життя Редагувати

Макрін напевно був відповідальним за вбивство імператора, але він намагався зробити стосунки з Юлією Домною мирними. Макрін наказав їй залишити Антіохію для проживання, але незабаром і він був убитий. Юлія Домна померла у тому ж році. Її тіло було привезено до Риму і поховане у Sepulcrum C. et L. Caesaris окремій камері у мавзолеї Августа. Пізніше її прах був переміщений в мавзолей Адріана. Юлія Домна була обожнена.

Примітки Редагувати

↑ World History Encyclopedia — 2009.
d:Track:Q54817642
↑ Visuotinė lietuvių enciklopedija
d:Track:Q76499581
↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
d:Track:Q746368
autori vari Dizionario di Filosofia Treccani / G. Bedeschi — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2009.
d:Track:Q3803714d:Track:Q3998195d:Track:Q3770083d:Track:Q2818964
↑ Ив. Гр. Юлии сирийские // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 344–346.
d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q4148372d:Track:Q19908137d:Track:Q24512640d:Track:Q23892994
Любкер Ф. Caracalla // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 247–248.
d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q45183260d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
Гета // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. VIIIа. — С. 586.
d:Track:Q23892908d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24402335

Посилання Редагувати

Herbert W. Benario:http://www.roman-emperors.org/sevjulia.htm#Note_jd [ 5 лютого 2007 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q54817642">World_History_Encyclopedia<span_class="wef_low_priority_links">_—_2009.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q54817642]]</div>-1] World History Encyclopedia — 2009.
d:Track:Q54817642

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q76499581">[[:d:Q76499581|Visuotinė_lietuvių_enciklopedija]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q76499581]]</div>-2] Visuotinė lietuvių enciklopedija
d:Track:Q76499581

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1239328_citetype_Q35127_citetype_Q615699_citetype_Q18168594"_data-entity-id="Q746368">[https://snl.no/_Store_norske_leksikon]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1978._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2464-1480_2464-1480]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q746368]]</div>-3] Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
d:Track:Q746368

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q975413_citetype_Q615699_citetype_Q1787111"_data-entity-id="Q3998195"><i_class="wef_low_priority_links">[[:it:AA.VV.|autori_vari]]</i>_[https://www.treccani.it/enciclopedia/elenco-opere/Dizionario_di_filosofia_Dizionario_di_Filosofia_Treccani]<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:it:Giuseppe_Bedeschi|G.&nbsp;Bedeschi]]_—_[[:it:Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana|Istituto_dell'Enciclopedia_Italiana]],_2009.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3803714]][[d:Track:Q3998195]][[d:Track:Q3770083]][[d:Track:Q2818964]]</div>-4] autori vari Dizionario di Filosofia Treccani / G. Bedeschi — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2009.
d:Track:Q3803714d:Track:Q3998195d:Track:Q3770083d:Track:Q2818964

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q24512640"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Гревс,_Иван_Михайлович|Ив._Гр.]]</i>_[[:ru:s:ЭСБЕ/Юлии_сирийские|Юлии_сирийские]]_//_''[[:d:Q23892994|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1904._—_Т.&nbsp;XLI._—_С.&nbsp;344–346.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q656]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q4148372]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q24512640]][[d:Track:Q23892994]]</div>-5] Ив. Гр. Юлии сирийские // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 344–346.
d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q4148372d:Track:Q19908137d:Track:Q24512640d:Track:Q23892994

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1580166"_data-entity-id="Q45183260"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер&nbsp;Ф.]]</i>_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Caracalla]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А.&nbsp;И.&nbsp;Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М.&nbsp;С.&nbsp;Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С.&nbsp;247–248.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q45183260]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q1459210]]</div>-6] Любкер Ф. Caracalla // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 247–248.
d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q45183260d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q24402335">[[:ru:s:ЭСБЕ/Гета,_римский_император|Гета]]_//_''[[:d:Q23892908|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1893._—_Т.&nbsp;VIIIа._—_С.&nbsp;586.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23892908]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q24402335]]</div>-7] Гета // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. VIIIа. — С. 586.
d:Track:Q23892908d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24402335