Юзеф Свежинський (пол. Józef Świeżyński) (19 квітня 1868 року, Влонице, Царство Польське, Російська імперія — 12 лютого 1948 року, Сандомир, Польська Народна Республіка) — поміщик, політик, лікар, 5-й прем'єр-міністр Королівства Польща.
Юзеф Свежинський пол. Józef Świeżyński | ||
| ||
---|---|---|
23 жовтня 1918 — 3 листопада 1918 | ||
Попередник: | Ян Кухажевський | |
Спадкоємець: | Владислав Вроблевський | |
Народження: | 19 квітня 1868 Влонице | |
Смерть: | 12 лютого 1948 (79 років) Сандомир Польська Народна Республіка | |
Поховання: | Маліце-Косьцельне | |
Країна: | Польща | |
Релігія: | католицтво | |
Освіта: | Медичний факультет Варшавського університету | |
Партія: | Національна Ліга Польщі | |
Батько: | Владислав Ґерард Свежинський | |
Мати: | Гелена Свежинська | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Дитинство та юність Редагувати
Юзеф народився в родині поміщиків Владислава Ґерарда і Гелени Свежинських. Отримав освіту в середній школі Радома, після чого вступив на медичний факультет Варшавського університету. У 1893 році після закінчення медичної школи Юзеф відправився до Німеччини, де він працював у медичних установах Берліна та Гессена.
Одруження та подальша кар'єра Редагувати
У тому ж році він одружився з Вандою Кіньорською. Після повернення в Польщу працював лікарем у Варшаві, однак через поганий стан здоров'я дружини вимушений був переїхати до Желенова, на батьківщину дружини. У 1908 році він купує невелику нерухомість та обирається у Державну Думу Російської імперії, в яку переобирається ще двічі. Будучі депутатом російського парламенту організовує соціальні заходи в Польщі.
Перша світова війна Редагувати
Після початку Першої світової війни став допомагати скаліченим воякам та ветеранам війни, об'єднавши в цьому зсилля з небайдужими поляками. У 1919 році він став Президентом Польського товариства «Просвіта» яке очолював до 1933 року. За соціально-освітню діяльність у 1924 році він був нагороджений Орденом Відродження Польщі.
Друга світова війна Редагувати
Під час Другої світової війни Юзеф брав участь у підпільній діяльності. У 1944 році оселився в Сандомирі, де й помер у 1948 році та був похований.
Політична діяльність Редагувати
Свежинський зацікавився політикою ще в коледжі та приймав учать у діяльності підпільного Польського союзу молоді «Zet». У 1893 році він приєднався до Національної ліги. У 1906—1915 роки був тричі обраний депутатом Державної Думи (І, ІІІ, IV скликання) від провінції Радом.
Прем'єр-міністр Редагувати
23 жовтня 1918 року Свежинський був призначений прем'єр-міністром Королівства Польща. У перші дні правління він вживав заходи щодо зміцнення незалежності, що була проголошена 7 жовтня 1918 року. Крім того, відстоював позицію щодо негайного створення Збройних Сил, як елементу державної незалежності та суверенітету. На хвілі підтримки німцями вступив у конфлікт з Юзефом Пілсудським, який домагався посади військового міністра. Кабінет Свежинського не дуже підтримувався активістами Національної ліги, які виступали проти його призначення. Щоб отримати ширку соціальну базу підтримки 3 листопада Юзеф Свежинський оголошує декрет в якому відмежовується від Регентської Ради і проголошує створення «Національного уряду». Такі кроки Свежинського призводять до конфлікту з монархістами та лівими партіями. Де-факто, спроба перехопити владу і відмежуватися від монархістів та соціалістів призвела до відставки Кабінету Юзефа Свежинського.
Подальша політична кар'єра Редагувати
У перші роки незалежності Юзеф брав участь у розробці Конституції Польщі, після чого остаточно пішов з політики.
Примітки Редагувати
- Джозеф Myjak. Історія Юзефа Свежинського. стор 14-16. 3 березня 2011.Регіональне інформаційне агентство.
- Н. Д. Постніков: Державна дума Російської імперії: 1906—1917 .. Москва :. Російська політична енциклопедія, 2008, стор 550.
- Йозеф Свежинський. Енциклопедія PWN [он-лайн].
- «Інформація і знання» 10 листопада 2008
- Польські політичні програми в 1917—1918 рр. Гуманітарний факультет, Університет Щецин, 12 листопада 2013. стр. 13-14.
Література Редагувати
- «Інформація і знання» 10 листопада 2008.
- Джозеф Myjak. Історія Юзефа Свежинського. стор 14-16. 3 березня 2011.Регіональне інформаційне агентство.
- Йозеф Свежинський. Енциклопедія PWN [он-лайн].
- Н. Д. Постніков: Державна дума Російської імперії: 1906—1917 .. Москва :. Російська політична енциклопедія, 2008, стор 550.
- Польські політичні програми в 1917—1918 рр. Гуманітарний факультет, Університет Щецин, 12 листопада 2013. стр. 13-14.