Щербати́нський Павло́ Іва́нович — український драматург і режисер, літератор режисерської лабораторії Леся Курбаса в театрі «Березіль», один з ініціаторів створення Київського театру ляльок.
| Щербатинський Павло Іванович | |
|---|---|
| Національність | українець |
| Місце проживання | Київ, Харків |
| Діяльність | драматург, літератор, режисер |
| Відомий завдяки | член режисерської лабораторії МО «Березіль», один з ініціаторів створення Київського театру ляльок |
Факти біографії Редагувати
1925 — член режисерського штабу мистецького об'єднання «Березіль». Літератори Павло Щербатинський і Лазар Френкель працювали при штабі на постійній роботі. Співпрацював також з В. Ярошенком.
1927 — один з ініціаторів створення Київського театру ляльок, член літературної лабораторії. Співпрацював з О. Соломарським.
1929 — Київський театр малих форм (ТЕМАФ) поставив кілька вистав за сценарієм П. Щербатинського, найбільш вдала з яких — Ораторія-плакат «7+17».
1930–1931 — сценарист у Київському цирку, де за його сценарієм Г. Юрою був поставлений «Бунтар Кармелюк» (1930).
Був репресований в часи сталінських репресій. На даний час опубліковані уривки з допитів В. Чечвянського (брата О. Вишні), який був змушений свідчити про те, що П. Щербатинський серед інших молодих літераторів входив до підпільної контрреволюційної організації. Також про його участь у «підпіллі» свідчив і репресований поет Марко Вороний. Максим Рильський намагався виправдати молодих літераторів: «останніми часами я почасти зблизився на ґрунті чарки горілки, шклянки пива — з деким із молодших літераторів: Яковенком, Косяченком, Щербатинським (останнього, як досвідченого в театральній справі, я притягав до роботи над лібретто опери).» «Чи втяг я кого-небудь до організації? Ні. Але шкідливо впливати на молодших товаришів (Косяченко, Яковенко, Щербатинський) — спитувався. Молодняк реагував досить невиразно, але моя шкідлива роль безперечна».
Роботи Редагувати
- «За двома зайцями» (1925) — фрагменти сценарію до спектаклю театру «Березіль» (Харків)
- «Старовинний петрушка» та «Музики» за Л.Глібовим (1927) — режисерська робота в Театрі ляльок (Київ)
- «Паноптикум рідкісних тварин» (1929), Київський театр малих форм (ТЕМАФ)
- «Троячка» (1929), ТЕМАФ
- Ораторія-плакат «7+17» (1929), ТЕМАФ
- «Світовий масштаб та ЗАГС» (1929), ТЕМАФ
- «Бунтар Кармелюк» (1930) — сценарій вистави, поставленої у Київському цирку Г. Юрою
- «Доброї роботи!» (1931), п'єса
Примітки Редагувати
- Курбас Лесь. Філософія театру / Упоряд. М.Лабінський. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. — С. 366; 529; 822
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
- Лесь Танюк. Твори: Щоденники 1962 року. — Київ, Альтпрес, 2000.
- Крещатик. Киевский детский театр / Эмиль Каганов [ 10 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- [Борис Голдовский. Куклы: энциклопедия. — Время, 2004](рос.)
- М. А. Рыбаков. Киевский цирк: люди, события, судьбы [ 10 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Ільєнко Іван Олександрович. У жорнах репресій: Оповіді про українських письменників (за архівами ДПУ — НКВС). — К.: Веселка, 1995 г.
- Из протоколов допросов Чечвянского-Губенко Василия Михайловича от 20 декабря 1936 года [ 10 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Михайло Драй-Хмара: літературно-наукова спадщина.- К.: Наукова думка, 2002. — с. 535
- Справа № 272. Максим Рильський. Написано у в'язниці. Рік 1931 // Журнал «Київ», лютий 1991. — с. 88
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
- З трудів і днів Максима Рильського / С. Гальченко, В. Колесник. — А. С. К., 2009. — с. 542
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 8 грудня 2015.
- Малихіна М. А. Модифікація циркового мистецтва в Україні: 20-і роки ХХ століття // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. — К. : Міленіум, 2013. — № 2. — с. 163
- Доброї роботи!: п'єса / П. Щербатинський . — Київ: Укртеакіновидав, 1931 . — 88 с.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |