Рід Сімадзу

Рід Сімадзу (яп. 島津氏, しまずし, сімадзу-сі) — японський самурайський рід періодів Камакура, Муроматі, Сенґоку й Едо.

Рід Сімадзу
Герб
Місце походження роду	Shimazu Estate^d
Засновник	Сімадзу Тадахіса^d
Рід Сімадзу у Вікісховищі

Короткі відомості

За родовою легендою, Сімадзу є нащадком прадавніх переселенців з Китаю, які виводили свій родовід від Цінь Ши Хуан-ді. Ці переселенці дали початок роду Коремуне, відгалуженням якого були Сімадзу. Засновником роду вважається Сімадзу Тадахіса (1179—1227), володар земель на півдні острова Кюсю — Сацуми, Осумі та Хюги.

З 15 по 16 століття Сімадзу вступили у боротьбу за встановлення контролю над островом Кюсю. У 1578 році у битві на річці Міміґава їх війська розбили рід конкурента Отомо, а у 1584 році у битві при Окітанавате — рід Рюдзодзі. Однак у 1587 році об'єднанню Кюсю завадило вторгнення до острова всеяпонського лідера Тойотомі Хідейосі. В результаті конфлікту, Сімадзу капітулювали перед Хідейосі, а їхні родові володіння були урізані до однієї провінції Сацума.

У 1592—1598 війська Сімадзу Йосіхіро були задіяні у корейських походах. За високі бойові якості і лиху вдачу кюсюських військ, вороги називали їх «дияволами Сімадзу».

У битві при Секіґахара 1600 Сімадзу виступили на боці «західної коаліції» під керівництвом Ісіди Міцунарі проти армії Токуґави Іеясу. «Західники» програли битву, а їх володіння були конфісковані переможцями. Виняток становив лише рід Сімадзу, війська якого не тікали з поля бою, а атакували противника і, прорвавши декілька десятків ворожих рядів, включаючи полки самого Іеясу, змогли відступити з поля бою. За мужність Токуґава залишив за Сімадзу їхні землі — Сацума-хан. Зі свого боку, Сімадзу визнали себе васалами майбутнього сьоґуна.

У 1609 році, з дозволу сьоґунату Токуґава, рід Сімадзу успішно провів завоювання королівства Рюкю на острові Окінава. Завдяки цьому він зміг поставити свій контроль торгівлю з Китаєм та Південно-Східною Азією. Впродовж періоду Едо (1603—1867) родина Сімадзу спромоглася накопичити багатства більші аніж їх мав центральний уряд.

У 1867 році Сімадзу, за головування Сімадзу Хісамацу, разом із родом Морі з Тьосю-хану та родом Ямауті з Тоса-хану, розв'язали війну проти сьоґунату, яка закінчилася їх перемогою та проведенням реставрації прямого імператорського правління. Представники кюсюського роду увійшли до нового уряду створеної ними Японської імперії. Рід Сімадзу й особи, пов'язані з ним, продовжували впливати на японську політику до 1945.

Цікаво, що експрем'єр Японії Коідзумі Дзюнітіро походив з сім'ї, яка століттями служила роду Сімадзу у провінції Сацума.

Голови роду Сімадзу

Сацума-хан

№	Українською	Японською	Мон	Статус	Період	Дохід
1	Сімадзу Іехіса	島津家久		тодзама	1602 — 1638	770 000
2	Сімадзу Хісаміцу	島津光久		тодзама	1638 — 1687	770 000
3	Сімадзу Цунатака	島津綱貴		тодзама	1687 — 1704	770 000
4	Сімадзу Йошітака	島津吉貴		тодзама	1704 — 1721	770 000
5	Сімадзу Цуґутойо	島津継豊		тодзама	1721 — 1746	770 000
6	Сімадзу Муненобу	島津宗信		тодзама	1746 — 1749	770 000
7	Сімадзу Сіґетосі	島津重年		тодзама	1749 — 1755	770 000
8	Сімадзу Сіґехіде	島津重豪		тодзама	1755 — 1787	770 000
9	Сімадзу Нарінобу	島津斉宣		тодзама	1787 — 1809	770 000
10	Сімадзу Наріокі	島津斉興		тодзама	1809 — 1851	770 000
11	Сімадзу Наріакіра	島津斉彬		тодзама	1851 — 1858	770 000
12	Сімадзу Тадайосі	島津忠義		тодзама	1858 — 1871	770 000

Див. також

• Сацума-хан

Примітки

1. Порядкові номери подані за родами. Якщо в управління ханом вступає новий рід, нумерація починається з 1.

Джерела та література

• 藩法研究會編　『鹿児島藩』（藩法集　8）、東京: 創文社、1969年
• 上原兼善著　『鎖国と藩貿易 : 薩摩藩の琉球密貿易』、東 : 八重岳書房、1981年
• 徳永和喜著　『薩摩藩対外交渉史の研究』、福岡: 九州大学出版会、2005年
• 秀村選三編　『薩摩藩の構造と展開』、福岡: 西日本文化協会、1976年
• 佐々木克著　『幕末政治と薩摩藩』、東京: 吉川弘文館、2004年

Посилання

• Загальна інформація про рід Сімадзу (яп.)