Шосе Триполі–Кейптаун або Трансафриканська магістраль 3 — Трансафриканська магістраль 3 у трансконтинентальній мережі доріг, яка розробляється Економічною комісією ООН для Африки (UNECA), Африканським банком розвитку (AfDB) і Африканським союзом. Маршрут має довжину 10 808 км (6 716 миль) і має найдовші відсутні ланки та потребує найбільшої кількості нових доріг.
| Шосе Триполі-Кейптаун | |
|---|---|
| | |
| Загальні дані | |
| Країна | Лівія, Чад, Камерун, ЦАР, Республіка Конго, ДР Конго, Ангола, Намібія і ПАР |
| Мережа | Трансафриканська мережа автомагістралей |
| Номер | TAH 3 |
| Довжина | 10808 |
| Напрямок | Північ-Південь |
| початок | Триполі |
| кінець | Кейптаун |
| OpenStreetMap | ↑5466235 ·R (Триполі, Кейптаун) |
Південна Африка спочатку не була включена до маршруту, який вперше був запланований в епоху апартеїду, але тепер визнано, що він продовжуватиметься до Кейптауна. Через цей факт у документах воно все ще може згадуватися як шосе Триполі-Віндгук.
Має стати другою ланкою між Північною та Південною Африкою, а шосе Каїр-Кейптаун буде іншим маршрутом, що проходить через Східну Африку.
Маршрут ред.
Маршрут пролягає через Лівію, Чад, Камерун, Центральноафриканську Республіку, Республіку Конго, західний край Демократичної Республіки Конго, Анголу, Намібію та Південну Африку. Лише національні дороги з твердим покриттям у Лівії, Камеруні, Анголі, Намібії та Південній Африці можуть бути використані в будь-якій мірі. Зараз лише пустельні шляхи пролягають від південної Лівії до околиць Нджамени, відстань понад 2000 км, а між Сало, ЦАР та Уессо, Республіка Конго, немає жодної дороги.
Північна ділянка ред.
Шосе Триполі–Кейптаун не є пріоритетним у своїй північній частині через Сахару між Триполі та Нджаменою, для якої Транссахарське шосе далі на захід, ймовірно, знайшло б більше використання та забезпечує альтернативний маршрут з півночі на південь. Кажуть, що Лівія більше зацікавлена в дорожньому сполученні з Нігером, яке б сполучалося з Транссахарським шосе. У поєднанні з беззаконням і потенційною нестабільністю в прикордонних регіонах Лівії та Чаду північна ділянка, ймовірно, буде останньою, яку буде розроблено, і до її завершення може знадобитись кілька десятиліть.
Центральна ділянка ред.
Це центральна ділянка між північною Анголою та Камеруном, яка є найбільш необхідною, тому що вона забезпечить перший прокладений зв’язок між регіонами Західної та Південної Африки, і це сприятиме найбільшому стимулюванню торгівлі, яка зараз має здійснюватися повітряним або морським транспортом. Центральна ділянка, однак, є «відсутньою ланкою», і запланована траса між ЦАР і Конго проходитиме через деякі з найбільш віддалених і складних місцевостей і тропічних лісів басейну річки Сангха. Це вирівнювання має потенціал для величезного екологічного впливу на відносно незаймані ліси в межах ряду природних заповідників.
Було запропоновано альтернативну трасу для дороги між Яунде, Камерун і Браззавілем, Республіка Конго, яка сприяла б більшому транспорту між півднем і заходом континенту і, ймовірно, мала б менший вплив на навколишнє середовище. Проходитиме через Ламбарене (Габон) і Долісі (Кипр). З півдня рух, прямуватиме до Західної Африки, відгалужуватиметься в Яунде на західну ділянку шосе Лагос-Момбаса, тоді як рух, що прямуватиме на схід і північ, розділятиме асфальтовану дорогу від Яунде до Гаруа-Булаї на кордоні між Камеруном і ЦАР. Крім того, що ця альтернативна дорога коротша для руху між півднем і заходом, вона має й інші переваги. Вона вже несе невеликий міжнародний трафік, вона проходить через більш населені та економічно активні райони, вона додає Габон (і його столицю, Лібревіль, через відгалуження) до мережі, і проходить дуже близько до Екваторіальної Гвінеї (Ріо-Муні) та атлантичних портів Дуала та Пуент-Нуар. Більше того, більша частка цієї ділянки вкрита бруківкою, а ті ділянки, на яких є гравійні дороги або ґрунтові дороги, є важливими як національні дороги, а отже, мають вищий пріоритет для асфальтування.
Між Долісіє та Матаді також доступний альтернативний переважно асфальтований маршрут через Пуент-Нуар і Кабінда, перетинаючи річку Конго на мосту Матаді, замість порома між Браззавілем і Кіншасою.
Південна ділянка ред.
З іншого боку, південна ділянка між ДРК і Кейптауном є важливою регіональною дорогою в Співтоваристві розвитку Південної Африки.
Маршрут пролягає на південь шосе N1 у ДРК. Входить в Анголу через EN140 і слідує на південь через EN120 і входить в B1 в Намібії. Маршрут продовжує слідувати на південь і з’єднується з Південно-Африканською Республікою за допомогою шосе N7. Шосе продовжується на південь до перетину з шосе N1 і M7 у Кейптауні.
На півночі Анголи потрібне асфальтування існуючих доріг, але від Нгаге через Анголу, дорога В1 Намібії та автомагістраль N7 у Південній Африці до Кейптауна повністю асфальтована та перебуває в задовільному стані.
Дивись також ред.
Примітки ред.
- 14 серпня 2003 року. Процитовано 14 липня 2007.
- Автомобільна та туристична карта Michelin: «Північна та Західна Африка». Michelin Travel Publications, Париж, 2000.