www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шкляр Геннадій Макарович 1 грудня 1946 19461201 місто Таураге Литва 9 червня 2011 український письменник член Національн

Шкляр Геннадій Макарович

Шкляр Геннадій Макарович (1 грудня 1946(19461201), місто Таураге, Литва — 9 червня 2011) — український письменник, член Національної спілки письменників України, лауреат конкурсу НСПУ, премії Міжнародного фонду Євгена Бачинського «В свічаді слова» (США) і премії імені Лесі Українки обласного відділення Українського фонду культури в галузі літератури.

Геннадій Макарович Шкляр
Народився 1 грудня 1946(1946-12-01)
Таураге, Литва
Помер 9 червня 2011(2011-06-09) (64 роки)
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність письменник
Жанр повісті, оповідання, вірші
Членство НСПУ
Премії

Лауреат конкурсу НСПУ та Фонду Євгена Бачинського (США) «В свічаді слова».

Лауреат премії ім. Лесі Українки обласного відділення Українського фонду культури в галузі літератури
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шкляр.

Життєпис ред.

Народився 1 грудня 1946(19461201) року в місті Таураге, в Литві, в сім'ї офіцера Макара Шкляра і вчительки Клавдії Шкляр. Рід письменника походив із села Скала Погребищенського району Вінницької області.

У 1948 році його родина переїхала в селище міського типу Ружин Бердичівського району Житомирської області. У 1964 році закінчив школу і на початку наступного року почав працювати кореспондентом місцевої районної газети. Служив у війську, в будівельному батальйоні на Алтаї і в Сибіру. Навчався в Київському університеті імені Тараса Шевченка (нині Київський національний університет ім. Т. Шевченка), на факультеті журналістики, який закінчив у 1973 році.

Працював у різних періодичних виданнях по всій Україні, серед них і в газеті «Молодь України», певний час був журналістом на півночі СРСР, у Тюмені. Окрім роботи у сфері журналістики мав і інші професії. Працював шкільним лаборантом, будівельником, рибалкою у рибгоспі, майстром зміни на цегельному заводі, учителем, науковим працівником, художником-оформлювачем.

У 1994 році став членом Національної спілки письменників України. Був лауреатом конкурсу Національної спілки письменників України, премії Міжнародного фонду Євгена Бачинського (США) «В свічаді слова» та премії імені Лесі Українки обласного відділення Українського фонду культури в галузі літератури.

9 червня 2011 року Геннадій Макарович Шкляр помер. Про життя та творчість письменника знятий фільм «До витоків джерела» (автори А. Богуш, В. Митюк).

Літературна творчість ред.

Загальний тираж видрукуваних книг Геннадія Шкляра близько 40 тисяч примірників. Це вірші, оповідання та повісті. Окремі оповідання письменника перекладені російською та хорватською мовами.

На початку творчого шляху використовував псевдонім — Г. Пролісок. Саме так він підписував свої перші вірші та прозові матеріали, які публікував у місцевій ружинській газеті.

У 1984 році надрукована перша книжка «Чистий вогонь». Пізніше були видані збірки оповідань та повістей: «Позолочений пісок» (1992), «Загадка джерела» (1997), «Під трьома стовпами» (2000). Геннадій Шкляр друкувався в багатьох літературних журналах, у газеті «Літературна Україна», в антологіях сучасної української прози «Квіти в темній кімнаті» (1997) та «Вечеря на дванадцять персон» (1997).

У 2003 році вийшов окремою книжкою художньо-документальний нарис «На семи вітрах свіча». Це історія про одну з активних учасниць визвольних змагань — провідницю ОУН Марію Кравчук. Передмову до книги написав голова Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих Євген Васильович Пронюк.

У цьому ж році вийшла повість-есе «Північна зоря Бальзака» — напівромантична, напівпригодницька історія кохання Оноре де Бальзака та Евеліни Ганської. Сюжет повісті тримається в основному на несподіваних поворотах у взаєминах головних дійових осіб і не виходить за рамки періоду з 1832 по 1850 рік.

У 2007 році вийшла збірка ранніх поезій «Квітник вікон». У 2012 році за сприяння Михайла Пасічника, за його ж редакцією вийшла книга Г. Шкляра «Червона трава».

Геннадій Макарович активно займався літературним краєзнавством. Він підготував до видання підручник з літератури рідного краю «Літературна Ружинщина»

В українській літературі Геннадій Шкляр зайняв нішу містечкової тематики. Він, як виходець із колоритного містечка, добре знав його специфічні риси, формувався в ньому як людина та громадянин. У творах письменника легко впізнати Ружин.

Герої Г. Шкляра — звичайні українці, зі своїми турботами, горем та радощами. У його персонажів глибокі, психологічно точно виписані характери. Рецензенти книг письменника зазначають, що у творах Шкляра переплелися гострота гумору та образність Остапа Вишні і Григора Тютюнника.

Геннадій Шкляр — тонкий стиліст. Він уміє в межах сюжету робити часові злами. У нього різноманітний синтаксис - від коротеньких речень до довгих фраз, які можна вважати літературною рисою частини авторів житомирської прозової школи.

Аналізуючи твори Геннадія Шкляра Володимир Даниленко писав:

Художній світ письменника зосереджений у глибокій українській провінції. Всі персонажі Г. Шкляра мешкають у селі Крилівці й містечку Круглику.
Натуралістичне зображення сучасної дійсності, буденність поезій, крізь які прозирає драматизм винятковості ситуації, становлять своєрідність стилю письменника, художній досвід якого обсервує ординарні особливості, а пластика зображення нагадує м'якість акварелі.
Замкнуті в обмеженому просторі персонажі Геннадія Шкляра мріють вирватися за коло буднів, але їхні мрії так і залишаються мареннями сільських Дон Кіхотів, а зупинений час Крилівки й Круглика перетворює втомлених мрійників у старіючих вайлуватих диваків з дітвацькими думами й забобонами, які лишилися в цих землях з часів племінної дикості.

Книги ред.

  • Червона трава / Г. М. Шкляр. — Житомир: Пасічник М. П., 2007. — 75 с.
  • Квітник вікон: поезії / Г. М. Шкляр. — Житомир: Пасічник М. П., 2007. — 51 с.
  • Червона трава: [оповідання] / Г. М. Шкляр. — Житомир: Рута, 2012. — 262 с.
  • Під трьома стовпами: оповіді і оповідки містечка Круглик / Г. М. Шкляр. — Житомир: Полісся, 2000. — 233 с.
  • Загадка джерела: оповідання / Г. М. Шкляр. — Житомир: Полісся, 1997. — 200 с.
  • На семи вітрах свіча: нарис / Г. М. Шкляр. — Київ: Телерадіокомпанія «ІК», 2003. — 68 с.
  • Північна Зоря Бальзака: повість-есей / Г. М. Шкляр.; [авт. передм. В. Чернега]. — Вінниця: [б. в.], 2003. — 122 с.
  • Позолочений пісок: повість, оповідання / Г. М. Шкляр. — Київ: Хрещатик, 1992. — 99 с.

Примітки ред.

  1. Пасічник, М.; Білоус, П.; Монастирецький, Л. (2010). Письменники Житомирщини. Кн. 1. (українською). Житомир: Пасічник М. П. с. 299. ISBN 978-966-2936-48-3. 

Джерела ред.

  • Савенець, А. М. Теплом зігріте слово // Поліський дивосвіт: література рідного краю: Житомирщина: посіб.-хрестоматія в 2-х ч. Ч. І: критичний огляд / за ред. С. О. Пультера. — Житомир: Полісся, 2000. — Розд. ХІ. — С. 462—464.
  • Пасічник, М. Дослухатися совісті, керуватися сумлінням, служити слову // Тет-А-Тетерів: літ. альманах. Кн. 1. — Житомир: Пасічник М. П., 2007. — С. 3-11.
  • Геннадій Макарович Шкляр // Письменники Житомирщини. Кн. 1 / [авт.-упоряд. М. Пасічник, П. Білоус, Л. Монастирецький]. — Житомир: Пасічник М. П., 2010. — С. 279—287. — Бібліогр.: с. 287.
  • Митюк, В. Спогад про поетичну юність Г. Проліска // Світло спілкування. — 2019. — № 27. — С. 102—104.
  • Скорський, М. Світло і тіні Північної Зорі // Житомирщина. — 2004. — 14 серп. — С. 7. — (Книги земляків). — Рец. на кн.: Шкляр Геннадій. Північна Зоря Бальзака / Г. Шкляр. — Тірас, 2003.
  • Білоус, П. Житомирська прозова школа: народження міфу // Житомирський феномен: спецвип. часопису «Світло спілкування» / голов. ред. і упоряд. Г. Цимбалюк. — Житомир: М. Косенко, 2007. — С. 13-18.
  • Лєцкін, М. «Школа прози — то духовний дім» // Житомирський феномен: спецвип. часопису «Світло спілкування» / голов. ред. і упоряд. Г. Цимбалюк. — Житомир: М. Косенко, 2007. — С. 19-24.
  • Даниленко, В. Золота жила української прози // Вечеря на дванадцять персон: Житомирська прозова школа / [упорядкув., передм., літ. ред. В. Даниленка]. — Київ: Генеза, 1997. — С. 5-12.
  • Шкляр Геннадій Макарович // Довідник Житомирської обласної організації НСПУ з фрагментами історії / упоряд. та ред. М. П. Пасічник. — Житомир: Видавничий центр ЖОО НСПУ, 2005. — с. 24.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shklyar Gennadij Makarovich 1 grudnya 1946 19461201 misto Taurage Litva 9 chervnya 2011 ukrayinskij pismennik chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini laureat konkursu NSPU premiyi Mizhnarodnogo fondu Yevgena Bachinskogo V svichadi slova SShA i premiyi imeni Lesi Ukrayinki oblasnogo viddilennya Ukrayinskogo fondu kulturi v galuzi literaturi Gennadij Makarovich ShklyarNarodivsya 1 grudnya 1946 1946 12 01 Taurage LitvaPomer 9 chervnya 2011 2011 06 09 64 roki Gromadyanstvo UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennikZhanr povisti opovidannya virshiChlenstvo NSPUPremiyi Laureat konkursu NSPU ta Fondu Yevgena Bachinskogo SShA V svichadi slova Laureat premiyi im Lesi Ukrayinki oblasnogo viddilennya Ukrayinskogo fondu kulturi v galuzi literaturiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shklyar Zmist 1 Zhittyepis 2 Literaturna tvorchist 3 Knigi 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 1 grudnya 1946 19461201 roku v misti Taurage v Litvi v sim yi oficera Makara Shklyara i vchitelki Klavdiyi Shklyar Rid pismennika pohodiv iz sela Skala Pogrebishenskogo rajonu Vinnickoyi oblasti U 1948 roci jogo rodina pereyihala v selishe miskogo tipu Ruzhin Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 1 U 1964 roci zakinchiv shkolu i na pochatku nastupnogo roku pochav pracyuvati korespondentom miscevoyi rajonnoyi gazeti Sluzhiv u vijsku v budivelnomu bataljoni na Altayi i v Sibiru Navchavsya v Kiyivskomu universiteti imeni Tarasa Shevchenka nini Kiyivskij nacionalnij universitet im T Shevchenka na fakulteti zhurnalistiki yakij zakinchiv u 1973 roci Pracyuvav u riznih periodichnih vidannyah po vsij Ukrayini sered nih i v gazeti Molod Ukrayini pevnij chas buv zhurnalistom na pivnochi SRSR u Tyumeni Okrim roboti u sferi zhurnalistiki mav i inshi profesiyi Pracyuvav shkilnim laborantom budivelnikom ribalkoyu u ribgospi majstrom zmini na cegelnomu zavodi uchitelem naukovim pracivnikom hudozhnikom oformlyuvachem U 1994 roci stav chlenom Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Buv laureatom konkursu Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini premiyi Mizhnarodnogo fondu Yevgena Bachinskogo SShA V svichadi slova ta premiyi imeni Lesi Ukrayinki oblasnogo viddilennya Ukrayinskogo fondu kulturi v galuzi literaturi 9 chervnya 2011 roku Gennadij Makarovich Shklyar pomer Pro zhittya ta tvorchist pismennika znyatij film Do vitokiv dzherela avtori A Bogush V Mityuk Literaturna tvorchist red Zagalnij tirazh vidrukuvanih knig Gennadiya Shklyara blizko 40 tisyach primirnikiv Ce virshi opovidannya ta povisti Okremi opovidannya pismennika perekladeni rosijskoyu ta horvatskoyu movami Na pochatku tvorchogo shlyahu vikoristovuvav psevdonim G Prolisok Same tak vin pidpisuvav svoyi pershi virshi ta prozovi materiali yaki publikuvav u miscevij ruzhinskij gazeti U 1984 roci nadrukovana persha knizhka Chistij vogon Piznishe buli vidani zbirki opovidan ta povistej Pozolochenij pisok 1992 Zagadka dzherela 1997 Pid troma stovpami 2000 Gennadij Shklyar drukuvavsya v bagatoh literaturnih zhurnalah u gazeti Literaturna Ukrayina v antologiyah suchasnoyi ukrayinskoyi prozi Kviti v temnij kimnati 1997 ta Vecherya na dvanadcyat person 1997 U 2003 roci vijshov okremoyu knizhkoyu hudozhno dokumentalnij naris Na semi vitrah svicha Ce istoriya pro odnu z aktivnih uchasnic vizvolnih zmagan providnicyu OUN Mariyu Kravchuk Peredmovu do knigi napisav golova Vseukrayinskogo tovaristva politichnih v yazniv i represovanih Yevgen Vasilovich Pronyuk U comu zh roci vijshla povist ese Pivnichna zorya Balzaka napivromantichna napivprigodnicka istoriya kohannya Onore de Balzaka ta Evelini Ganskoyi Syuzhet povisti trimayetsya v osnovnomu na nespodivanih povorotah u vzayeminah golovnih dijovih osib i ne vihodit za ramki periodu z 1832 po 1850 rik U 2007 roci vijshla zbirka rannih poezij Kvitnik vikon U 2012 roci za spriyannya Mihajla Pasichnika za jogo zh redakciyeyu vijshla kniga G Shklyara Chervona trava Gennadij Makarovich aktivno zajmavsya literaturnim krayeznavstvom Vin pidgotuvav do vidannya pidruchnik z literaturi ridnogo krayu Literaturna Ruzhinshina V ukrayinskij literaturi Gennadij Shklyar zajnyav nishu mistechkovoyi tematiki Vin yak vihodec iz koloritnogo mistechka dobre znav jogo specifichni risi formuvavsya v nomu yak lyudina ta gromadyanin U tvorah pismennika legko vpiznati Ruzhin Geroyi G Shklyara zvichajni ukrayinci zi svoyimi turbotami gorem ta radoshami U jogo personazhiv gliboki psihologichno tochno vipisani harakteri Recenzenti knig pismennika zaznachayut sho u tvorah Shklyara pereplelisya gostrota gumoru ta obraznist Ostapa Vishni i Grigora Tyutyunnika Gennadij Shklyar tonkij stilist Vin umiye v mezhah syuzhetu robiti chasovi zlami U nogo riznomanitnij sintaksis vid korotenkih rechen do dovgih fraz yaki mozhna vvazhati literaturnoyu risoyu chastini avtoriv zhitomirskoyi prozovoyi shkoli Analizuyuchi tvori Gennadiya Shklyara Volodimir Danilenko pisav Hudozhnij svit pismennika zoseredzhenij u glibokij ukrayinskij provinciyi Vsi personazhi G Shklyara meshkayut u seli Krilivci j mistechku Krugliku Naturalistichne zobrazhennya suchasnoyi dijsnosti budennist poezij kriz yaki proziraye dramatizm vinyatkovosti situaciyi stanovlyat svoyeridnist stilyu pismennika hudozhnij dosvid yakogo observuye ordinarni osoblivosti a plastika zobrazhennya nagaduye m yakist akvareli Zamknuti v obmezhenomu prostori personazhi Gennadiya Shklyara mriyut virvatisya za kolo budniv ale yihni mriyi tak i zalishayutsya marennyami silskih Don Kihotiv a zupinenij chas Krilivki j Kruglika peretvoryuye vtomlenih mrijnikiv u stariyuchih vajluvatih divakiv z ditvackimi dumami j zabobonami yaki lishilisya v cih zemlyah z chasiv pleminnoyi dikosti Knigi red Chervona trava G M Shklyar Zhitomir Pasichnik M P 2007 75 s Kvitnik vikon poeziyi G M Shklyar Zhitomir Pasichnik M P 2007 51 s Chervona trava opovidannya G M Shklyar Zhitomir Ruta 2012 262 s Pid troma stovpami opovidi i opovidki mistechka Kruglik G M Shklyar Zhitomir Polissya 2000 233 s Zagadka dzherela opovidannya G M Shklyar Zhitomir Polissya 1997 200 s Na semi vitrah svicha naris G M Shklyar Kiyiv Teleradiokompaniya IK 2003 68 s Pivnichna Zorya Balzaka povist esej G M Shklyar avt peredm V Chernega Vinnicya b v 2003 122 s Pozolochenij pisok povist opovidannya G M Shklyar Kiyiv Hreshatik 1992 99 s Primitki red Pasichnik M Bilous P Monastireckij L 2010 Pismenniki Zhitomirshini Kn 1 ukrayinskoyu Zhitomir Pasichnik M P s 299 ISBN 978 966 2936 48 3 Dzherela red Savenec A M Teplom zigrite slovo Poliskij divosvit literatura ridnogo krayu Zhitomirshina posib hrestomatiya v 2 h ch Ch I kritichnij oglyad za red S O Pultera Zhitomir Polissya 2000 Rozd HI S 462 464 Pasichnik M Dosluhatisya sovisti keruvatisya sumlinnyam sluzhiti slovu Tet A Teteriv lit almanah Kn 1 Zhitomir Pasichnik M P 2007 S 3 11 Gennadij Makarovich Shklyar Pismenniki Zhitomirshini Kn 1 avt uporyad M Pasichnik P Bilous L Monastireckij Zhitomir Pasichnik M P 2010 S 279 287 Bibliogr s 287 Mityuk V Spogad pro poetichnu yunist G Proliska Svitlo spilkuvannya 2019 27 S 102 104 Skorskij M Svitlo i tini Pivnichnoyi Zori Zhitomirshina 2004 14 serp S 7 Knigi zemlyakiv Rec na kn Shklyar Gennadij Pivnichna Zorya Balzaka G Shklyar Tiras 2003 Bilous P Zhitomirska prozova shkola narodzhennya mifu Zhitomirskij fenomen specvip chasopisu Svitlo spilkuvannya golov red i uporyad G Cimbalyuk Zhitomir M Kosenko 2007 S 13 18 Lyeckin M Shkola prozi to duhovnij dim Zhitomirskij fenomen specvip chasopisu Svitlo spilkuvannya golov red i uporyad G Cimbalyuk Zhitomir M Kosenko 2007 S 19 24 Danilenko V Zolota zhila ukrayinskoyi prozi Vecherya na dvanadcyat person Zhitomirska prozova shkola uporyadkuv peredm lit red V Danilenka Kiyiv Geneza 1997 S 5 12 Shklyar Gennadij Makarovich Dovidnik Zhitomirskoyi oblasnoyi organizaciyi NSPU z fragmentami istoriyi uporyad ta red M P Pasichnik Zhitomir Vidavnichij centr ZhOO NSPU 2005 s 24 Posilannya red Gennadij Shklyar G Prolisok vin zhe Gennadij Shklyar Arhivovano 5 listopada 2021 u Wayback Machine Shklyar Gennadij Makarovich Arhivovano 2 listopada 2021 u Wayback Machine Pam yati mitcya Arhivovano 15 travnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shklyar Gennadij Makarovich amp oldid 40804932