Шеренговий Олекса Гнатович Оле кса Гна тович Шеренговий 1943 2008 український поет письменник публіцист лауреат Міжнарод

Оле́кса Гна́тович Шеренговий (1943—2008) — український поет, письменник, публіцист, лауреат Міжнародної літературної премії імені Олеся Гончара.

Шеренговий Олекса Гнатович

Народився	18 березня 1943(1943-03-18) Зозів, Липовецький район, Вінницька область, СРСР
Помер	17 вересня 2008(2008-09-17) (65 років)
Громадянство	СРСР → Україна
Діяльність	письменник
Alma mater	Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Членство	НСПУ
Нагороди	Орден преподобного Нестора Літописця II ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шеренговий.

Життєпис ред.

Народився 1943 року у селі Зозів (сучасний Липовецький район, Вінницька область). Закінчив Немирівське педагогічне училище імені Марка Вовчка, по тому — філологічний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова.

Першу книжку Олекси «Пташиний переліт» видано, коли він ще був другокурсником — з легкої руки Володимира Гетьмана та університетського вчителя Миколи Павлюка.

1971 року студент Шеренговий написав драматичну поему про Лесю Українку, її поставило Одеське телебачення, того ж року прийнятий до спілки письменників.

Його твори Олекси Шеренгового перекладалися білоруською, казахською, угорською, чеською мовами. Повість «Монолог для слідчого» здобула дипломом лауреата Спілки письменників України — за кращий твір для юнацтва. Першою премією оцінено й книжку «Хліб на долоні» — її Шеренговий присвятив мешканцям Зозова. 2001 року отримав першу премію Міжнародної україно-німецької недержавної літературної премії імені Олеся Гончара — за роман «Рейс».

2003 року в Одесі видано поетичну збірку Олекси Шеренгового «Мій молитвослов».

Відзначений церковним орденом Нестора Літописця II ступеня.

«Золоте весілля», режисер Наталія Мотузко, сценарист Олексій Шеренговий, 1987
«Блукаючі зірки» режисер Всеволод Шиловський, автори сценарію Олекса Шеренговий та Лев Піскунов (за Шолом-Алейхемом), 1991

«Гавань долі твоєї: Григорівські етюди», 1980
«Золоте весілля. Повісті», 1973
«Мій молитвослов: Поезії», 2003
«Повінь у вересні. Повість», 1978
повість «Повінь у вересні»,
роман «Сипи землі», (виданий у Канаді)
роман «Батько»
роман «Любов єдина»
однотомник прозаїка, 2003.

Помер Олексій Шеренговий 2008 року.

Джерела ред.

Простір духовності у творах Олекси Шеренгового: до 75-річчя від дня народження [ 29 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Глибинне явище літератури [ 10 лютого 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.