Шеньчжоу (кит.: 神舟; піньїнь: Shén Zhōu) — «Священний корабель») — космічна програма Китайської Народної Республіки, яка почала розроблятися з 1992 року.
| Шеньчжоу | |
| Країна походження | КНР |
|---|---|
| Шеньчжоу у Вікісховищі |
Космічні кораблі «Шеньчжоу» виводяться на орбіту ракетою-носієм сімейства «Великий похід» CZ-2F (Чанчжен-2F), розробленою спеціально для пілотованих кораблів. Довжина CZ-2F — 58.3 м, стартова маса — 479.8 т, паливо — несиметричний диметилгідразин (НДМГ, «гептил»), окислювач — азотний тетраоксид (АТ, «аміл»).
Здійснені польоти Редагувати
«Шеньчжоу-1» — космічний апарат КНР серії «Шеньчжоу». Був запущений 20 листопада 1999 року, о 6 годині 30 хвилин. Корабель вийшов на орбіту і виконав 14 витків навколо Землі, повертальна капсула корабля благополучно приземлилася 21 листопада, о 3 годині 41 хвилин, на заданий посадочний майданчик у Внутрішній Монголії.
«Шеньчжоу-2» — космічний апарат КНР серії «Шеньчжоу». Був запущений 10 січня 2001 року, о 1 годині 00 хвилин. Корабель пробув на орбіті 7 днів, всього виконав 108 витків навколо Землі, в другій половині дня 16 січня капсула корабля приземлилася на заданий посадочний майданчик у Внутрішній Монголії.
«Шеньчжоу-3» — космічний апарат КНР серії «Шеньчжоу». Був запущений 25 березня 2002 року, о 22 годині 15 хвилин. Корабель перебував на орбіті 7 днів, всього здійснив 108 витків навколо Землі. 1 квітня повертальна капсула корабля успішно приземлилася на заданий посадочний майданчик у Внутрішній Монголії.
«Шеньчжоу-4» — космічний апарат КНР серії «Шеньчжоу». Був запущений 30 грудня 2002 року, в 0 годин 40 хвилин. Корабель перебував на орбіті 7 днів, всього виконав 108 витків навколо Землі. 5 січня 2003 року, о 19 годині 18 хвилин, капсула корабля успішно повернулася на заданий посадочний майданчик у Внутрішній Монголії.
«Шеньчжоу-5» — перший пілотований космічний корабель КНР серії «Шеньчжоу». Був запущений 15 жовтня 2003 року, о 9 годині 00 хвилин, з космонавтом (китайською — тайконавт) на борту. Корабель вийшов на орбіту і здійснив 14 витків навколо Землі, 16 жовтня, о 6 годині 23 хвилині, капсула корабля успішно повернулася на заданий посадочний майданчик у Внутрішній Монголії, космонавт Ян Лівей самостійно вибрався з капсули, почуваючи себе в прекрасній фізичній формі. Китай став третьою державою після Радянського Союзу і США, яка успішно відправила людину до космосу.
«Шеньчжоу-6» — другий пілотований космічний корабель КНР серії «Шеньчжоу». Був запущений 12 жовтня 2005 року, о 9 годині 00 хвилин. Корабель подорожував на орбіті 5 днів, зробивши 77 витків навколо Землі. Двоє космонавтів Фей Цзюньлун і Не Хайшен в орбітальному відсіку і в повертальній капсулі здійснили ряд наукових дослідів. 17 жовтня в 4 години 33 хвилини капсула корабля успішно повернулася на заданий посадочний майданчик у Внутрішній Монголії, двоє космонавтів самостійно вийшли з капсули, фізично обидва відчували себе добре.
«Шеньчжоу-7» — третій пілотований космічний корабель КНР серії «Шеньчжоу». Був запущений 25 вересня 2008 р. з трьома космонавтами на борту з космодрому Цзюцюань (провінція Ганьсу). 27 вересня китайський космонавт Чжай Чжиган здійснив вихід з космічного корабля, ставши першою в історії КНР людиною, що побувала у відкритому космосі. 28 вересня екіпаж китайського корабля «Шеньчжу-7» успішно приземлився в степах Внутрішньої Монголії. Третя китайська експедиція в космос завершилася успішно.
«Шеньчжоу-8» — безпілотний космічний корабель КНР серії «Шеньчжоу». Перший із цієї серії кораблів, обладнаний двома стикувальними вузлами. Запуск відбувся 31 жовтня 2011 року. Відповідно до програми польоту було здійснено два стикування корабля з першою китайською орбітальною станцією «Тяньгун-1». 17 листопада спускний апарат повернувся на Землю.
«Шеньчжоу-9» — четвертий пілотований космічний корабель КНР. Запущений 16 червня 2012 року та повернувся на Землю 29 червня 2012 року. Другий за рахунком із серії «Шеньчжоу» кораблів, котрі обладнані стикувальним вузлом. Екіпаж корабля складався з трьох осіб. Продовжено формування пілотованого комплексу і здійснено доставку і повернення вантажів для національної космічної станції.
«Шеньчжоу-10» — п'ятий пілотований космічний корабель КНР серії «Шеньчжоу». Запущений 11 червня 2013 року. Третій за рахунком із серії «Шеньчжоу» кораблів, обладнаних стикувальним вузлом. Екіпаж корабля складався з трьох осіб. Вдруге в китайській космонавтиці в польоті брала участь жінка, здійснено пілотоване стикування. Повернення корабля з екіпажем на Землю відбулося 26 червня 2013 року.
«Шеньчжоу-11» — шостий пілотований космічний корабель КНР серії «Шеньчжоу». Запуск відбувся 17 жовтня 2016 року.
«Шеньчжоу-12» — сьомий пілотований космічний корабель КНР серії «Шеньчжоу». Запуск відбувся 17 червня 2021 року.
«Шеньчжоу-13» — восьмий пілотований космічний корабель КНР серії «Шеньчжоу» з трьома космонавтами на борту. Запуск відбувся 15 жовтня 2021 року UTC.
«Шеньчжоу-14» — дев'ятий пілотований космічний корабель КНР серії «Шеньчжоу» та третій пілотований політ до орбітальної станції «Тяньгун». Стартував 5 червня 2022 року і того ж дня пристикувався до китайської космічної станції.
«Шеньчжоу-15» — десятий пілотований космічний корабель КНР серії «Шеньчжоу» та п'ятнадцятий політ згідно програми в цілому. Розпочався 29 листопада 2022 року.
«Шеньчжоу-16» — запуск відбувся 30 травня 2023 року з космодрому Цзюцюань. На борт космічної станції «Тяньгун» відбули три космонавти, а саме — командир космічного корабля Цзін Хайпен, експерт з корисного навантаження Гуй Хайчао та інженер Чжу Янчжу. Згідно повідомлення Управління програми пілотованих космічних польотів Китаю (CMSA), раніше всі китайці, що літали в космос, були військовими, тепер туди вперше вирушив вчений з Пекінського університету авіації та космонавтики Гуй Хайчао. На китайській станції вже працюють Фей Цзюньлун, Ден Цінмін та Чжан Лу. Одночасно, але на МКС знаходяться ще 11 осіб: екіпажі російського корабля «Союз МС-23», американського Crew Dragon і приватної місії компанії Axiom Space. Таким чином, загальна кількість людей на орбіті Землі вперше досягла 17, попередній рекорд складав – 14 (2021).
Цікаві факти Редагувати
- На честь космічного корабля названо астероїд 8256 Шеньчжоу.
Запуски Редагувати
| Місія | Емблема | Запуск | Тривалість | Посадка | Екіпаж | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Шеньчжоу-1 | 19 листопада 1999 | 22 г. 11 хв. | 20 листопада 1999 | Тестовий політ нового космічного корабля Шеньчжоу | ||
| Шеньчжоу-2 | 9 січня 2001 | 7 д. 10 г. 22 хв. | 16 січня 2001 | Наукові експерименти з живими організмами | ||
| Шеньчжоу-3 | 25 березня 2002 | 6 д. 18 г. 51 хв. | 1 квітня 2002 | Експерименти з імітації польоту людини (манекен) | ||
| Шеньчжоу-4 | 29 грудня 2002 | 7 д. 10 г. 22 хв. | 5 січня 2003 | Експерименти з імітації польоту людини (манекен) | ||
| Шеньчжоу-5 | 15 жовтня 2003 | 21 г. 22 хв. | 15 жовтня 2003 | Ян Лівей | Перший китайський пілотований політ | |
| Шеньчжоу-6 | 12 жовтня 2005 | 4 д. 19 г. 33 хв. | 16 жовтня 2005 | Фей Цзюньлун | Перший космічний політ двох тайконавтів | |
| Не Хайшен | ||||||
| Шеньчжоу-7 | 25 вересня 2008 | 2 д. 20 г. 27 хв. | 28 вересня 2008 | Лю Бомін | Перший космічний політ трьох тайконавтів. Перший вихід у відкритий космос (17 хв.) | |
| Чжай Чжиган | ||||||
| Цзин Хайпен | ||||||
| Шеньчжоу-8 | 31 жовтня 2011 | 16 д. 13 г. 34 хв. | 3 листопада 2011 | Відпрацювання стикування з орбітальною станцією Тяньгун-1 | ||
| Шеньчжоу-9 | 16 червня 2012 | 12 д. 15 г. 24 хв. | 29 червня 2012 | Цзин Хайпен | Перша експедиція на космічний модуль Тяньгун-1. Перша жінка-тайконавт. Наукові і технічні експерименти | |
| Лю Ван | ||||||
| Лю Ян | ||||||
| Шеньчжоу-10 | 11 червня 2013 | 14 д. 14 г. 29 хв. | 26 червня 2013 | Не Хайшен | Стикування з космічною лабораторією Тяньгун-1, відпрацювання ручного режиму стикування. Друга жінка-тайконавт. | |
| Чжан Сяогуан | ||||||
| Ван Япін | ||||||
| Шеньчжоу-11 | 16 жовтня 2016 | 32 д. 6 г. 13 хв. | 18 листопада 2016 | Цзин Хайпен | Стикування з космічною лабораторією Тяньгун-2. Виконання експериментів | |
| Чень Дун | ||||||
| Шеньчжоу-12 | 17 червня 2021 | 17 вересня 2021 | Не Хайшен | Перша експедиція на Тяньхе (модуль Китайської космічної станції). Продовження будівництва ККС. Вихід у відкритий космос. | ||
| Лю Бомін | ||||||
| Тан Хонгбо |
| Місія | Емблема | Запуск | Тривалість | Посадка | Екіпаж | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Шеньчжоу-13 | 3 жовтня 2021 (план) | квітень 2022 (план) | Продовження будівництва ККС. Вихід у відкритий космос. | |||
Посилання Редагувати
- [[https://web.archive.org/web/20130615010408/http://www.nasaspaceflight.com/2013/06/china-launch-three-shenzhou-10/ Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.] Китай запустив «Шеньчжоу-10» з екіпажем із трьох осіб](англ.) Космічні польоти [ 23 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Китай запустив «Шеньчжоу-10» з трьома тайконавтами на борту [ 13 червня 2013 у Wayback Machine.] // Lenta.ru, 11 червня 2013(рос.)
- Запуск китайського пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-10» заплановано у червні 2013-го року. ІТАР ТАСС. 10 листопада 2012. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 17 лютого 2016. (рос.)
- . СИНЬХУА Новости. 26 червня 2016. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
- . Укрінформ. 17.09.2020. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 17.09.2020.
- . space.com. Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021.
- Экипаж космического корабля «Шэньчжоу-14» вошел в грузовой космический корабль «Тяньчжоу-4», СИНЬХУА Новости, 2022-06-06
- Spaceflight mission report Shenzhou-15. www.spacefacts.de. Процитовано 13 жовтня 2022.
- Побито рекорд за кількістю людей, що знаходяться на навколоземних орбітах. 31.05.2023
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Shenzhou |