Шемишейський район — муніціпальний район у Пензенській області Росії.
| Шемишейський район | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Шемышейский район | ||||
| ||||
| район | ||||
| Адм. центр | селище Шемишейка | |||
| Країна | Росія | |||
| область | Пензенська область | |||
| Населення | ||||
| - повне | 16 611 осіб (2017) | |||
| - густота | (4-те місце) | |||
| Площа | ||||
| - повна | 1595,10 км² | |||
| Дата заснування | 10 лютого 1932 | |||
| Вебсайт | shem.pnzreg.ru | |||
| ||||
|
Адміністративний центр — робітниче селище Шемишейка.
Географія Редагувати
Район розташований на південному сході центральної частини Пензенської області. Площа території району - 1586,75 км².
Місцевість являє собою горбисту рівнину, порізану ярами й долинами річок. Межує на північному сході з Городищенським районом, на сході - з Камешкірським районом, на півдні з Лопатинським й Малосердобинським районами, на заході - з Пензенським районом Пензенської області.
Історія Редагувати
Середньовіччя Редагувати
В районі розташована середньовічна археологічна пам'ятка мордви - Армійовський курганно-ґрунтовой могильник X—XI сторіч.
Новий час Редагувати
Після приєднання до Московського царства Надволжя внаслідок підкорення Казанського й Астраханського ханств починається інтенсивне заселення району:
- ерзянці переселяються з 1680-их роківз районів Алатиря, Арзамасу, частково з пензенського лісового Засур'я на Нижнє Поуз'я;
- сільські кріпаків-московитів переселяє у нові маєтки шляхта, яка отримала нові землі за службу;
- полкові татари переселяються у гирло річки Уза у 1685 році;
- нечисленна служила «мурзинська» мордва (Усть-Уза-Мурза).
Ерзя перебиралася у 1670-1683 роках з найближчих повітів для будівництва оборонної лінії Мокшан-Пенза й Пенза-Сизрань.
Інтенсивне заселення району у 1696-1717 роках після взяття турецького Азова, до "кубанського погрома" 1717 року, коли у полон було уведено декілька тисяч осіб.
Перші поселення району відносилися до Узинського стану Пензенського повіту. З 1780 року лівобережжя Узи ввійшло до складу Петровського повіту, а правобережжя - до складу Кузнецького повіту Саратовської губернії.
Радянська доба Редагувати
16 липня 1928 року було утворено Наскафтимський район з центром в селі Наскафтим в складі Кузнецького округу Середньо-Волзької області.
10 лютого 1932 року центр Наскафтимського району перенесеой у село Шемишейка, а район перейменовано на Шемишейський вже в складі Середньоволзького краю, з приєднанням до нього частини Кондольского району.
Стрімке падіння чисельності населення району внаслідок колективізації й голодомору: з 61800 осіб у 1933 році до 39377 осіб у 1938 році.
З 1936 року Шемишейський район у складі Куйбишевської області.
4 лютого 1939 року район передано до складу новоствореної Пензенської області.
У 1963-1965 роках до складу району входила територія скасованого Лопатинського району.
Сучасний час Редагувати
2 листопада 2004 року у районі утворено 1 міське й 15 сільських поселень (сільрад) та встановлені межі муніципальних утворень.
З 2006 року у район починают переселятися китайці.
22 грудня 2010 року були скасовані Мачкаська, Новомачімська й Піщанська сільські поселення.
Адміністративний поділ Редагувати
У складі району 1 міське поселення (Шемишейське), 12 сільських поселень (Армієвське, Воробьовське, Каргалєйське, Каржимантське, Колдаїське, Наскафтимське, Руськоноркинське, Сінодське, Стародемкинське, Старозахаркинське, Старояксарське, Усть-Узинське) та 39 населених пунктів.
Національний склад Редагувати
Більшість населення району складає мордва — 51,6 %. Інші національни групи: росіяни — 38,6 %, татари (мішарі) — 8,4 %, інші — 1,4%.
Джерела Редагувати
- Полубояров М.С. Шемышейский район. Пензенская энциклопедия. 2007 год [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.]