Шве́йна промисло́вість — галузь легкої промисловості, що виробляє одяг. Основну сировину для швейної промисловості дає текстильна промисловість.
Швейна промисловість в Україні Редагувати
Історія Редагувати
Традиції швейної промисловості безпосередньо пов'язані з кравецьким ремеслом і сягають до часів Русі. За середньовіччя, як і пізніше, кравецтво було широко розвинене на українських землях (цехи), і ще до 1918 основною формою виробництва були дрібні кустарні підприємства що нерідко працювали для більших торгових фірм. Кравецтво було найбільше розвинене по більших містах України, передовими осередками швейної промисловості були: Київ, Харків, Одеса, Львів, Чернівці та інші.
У часи УРСР Редагувати
З приходом радянської влади поступово збільшено виробничі форми швейної промисловості, зокрема за доби п'ятирічок. До другої світової війни збудовано в Україні близько 20 більших підприємств, у тому числі швейну фабрику імені Ф. Смирнова-Лавочкіна в Києві, імені В. Воровського в Одесі, імені Ю. Д. Тинякова в Харкові та інші. У 30-х pp. майже ліквідовано дрібні форми виробництва: 1940 85,2% виробництва припадало на великі підприємства, і до початку другої світової війни в Україні їх було близько 50. У загальному виробництві легкої промисловості ця галузь становила: 2,4% 1913, 24,8% 1927 — 28 і 37,8% 1940.
У 1950-х pp. в Україні працювало 123 підприємства швейної промисловості, однак її географічне розміщення було дуже нерівномірне. 32% всієї продукції давали підприємства Києва і Харкова. У 1951 — 70 pp. збудовано 10 нових великих підприємств, зокрема в Артемівську (Донецька область), Дрогобичі, Києві, Харкові, Львові, Кропивницькому та Миколаєві. Загальна кількість підприємств збільшилась до 152. Починаючи з 1970-х pp., в Україні створюються великі швацькі об'єднання на базі існуючих підприємств, наприклад, київська «Україна» (найбільше в УССР), одеське імені Воровського, харківське імені Тинякова, «Трембіта» у Чернівцях, дніпропетровське імені В. Володарського та інші. Рівень механізації швейної промисловості підноситься за 1970-х pp. до 58,2%, на той час створено також 6 будинків для моделювання одягу у Львові, Києві, Донецькому, Дніпропетровську, Одесі й Харкові.
| Виробництво Ш. п. УССР за повоєнних pp. | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Виробництва: | 1960 | 1965 | 1970 | 1980 | 1984 |
| Пальта, півпальта і плащі в тис. шт. | 10 284 | 10 078 | 17 038 | 14 040 | 11 441 |
| Костюми тис. шт. | 14 072 | 14 842 | 16 926 | 15 219 | 10 391 |
| Сукні (вкл. з сарафанами й халатами) тис. шт. | 3 905 | 22 187 | 39 456 | 56 958 | 55 753 |
| Штани | 11 910 | 21 203 | 25 299 | 27 119 | 22 726 |
| Спідниці | 100 | 826 | 1 427 | 3 320 | 4 269 |
1984 швейна промисловість України виробила продукції на суму 4,9 млрд карб. (20% виробництва СССР) супроти 1,6 млрд карб. 1960 (19'%) і 2,9 млрд карб. 1970 (18%).
Стан у сьогодення Редагувати
З уваги на недорозвиненість цієї галузі промисловості Україна мусить ввозити значну частину текстильних виробів з інших республік, а також з країн східного блоку.
Розміщення швейної промисловості і далі досить нерівномірне. Південно-західний район з осередками в Києві і Львові дає близько половини всього виробництва, донецько-дніпровський — 2/6, південний з базою в Одесі — 1/6. Швейна промисловість і надалі переважно скупчена у більших містах. Доброякісні вироби ввозяться переважно з країн східного блоку, зокрема з Польщі,Чехії та Словаччини.
Джерела Редагувати
- Б. Винар / Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995..
- Горелік Л. Продуктивність праці і організація заробітної плати в швейній промисловості УРСР. К. 1941.
- Винар Б. Розвиток української легкої промисловости. Денвер 1955.
- Горелик Л. Вопросы экономики легкой промышленности Украинской ССР. К. 1956
- Вопросы развития легкой промышленности. К. 1961.
- Попков В. Развитие швейной промышленности. В кн. Бюллетєнь научно-технической информации Всесоюзного н.-и. института швейной промышленности, ч. 6, М. 1958.
- Легка промисловість Української РСР за 50 років радянської влади. К. 1967.
- Адамова Н., Алексеева Л. Организация и планирование предприятий швейной промышленности. К. 1969.
- Рыжков И. Легкая промышленность. В кн. научно-технический прогресе в Украинской ССР, 1961 — 1970. К. 1971.