www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шведи в Україні національна меншина що налічувала за переписом населення 2001 року 188 осіб переважно у Херсонській обла

Шведи в Україні

Шведи в Україні — національна меншина, що налічувала за переписом населення 2001 року 188 осіб, переважно у Херсонській області.

У 1782 року шведи-емігранти з території острова Даґо (нині — Естонія) заснували в Новоросійській губернії поселення Старошведське (швед. Gammalsvenskby). Це єдина скандинавська колонія у Євразії на схід від Фінляндії. Після завершення російсько-шведської війни 1791 року до Старошведського відправлені військовополонені шведської армії.

До 1917 року шведська колонія перебувала у складі Російської імперії, а до 1915 року мала офіційну назву Старошведське Altshwedendorf. Цей час характерний окремим адміністративним статусом шведського колоністського округу (пізніше — волость). У підпорядкуванні шведського округу було три великих німецьких села.

З 1926 по 1938 рік шведська колонія мала дві офіційні назви: Старошведське та швед. Gammalsvenskby. Швеція знала місце проживання як «швед. Gammalsvenskby». Радянські періодичні видання називали українських шведів як старо-шведи швед. Gammal-svenskbyborna.

На період 1920-тих років шведи зазнали політики коренізації.

1929 року значна частина місцевих шведів, близько 885 осіб емігрували до Швеції. Сьогодні у селі Зміївка, частиною якого є Старошведське, проживає більше сотні шведів, нащадків переселенців з Балтії.

Шведська церква, нині використовується як православна
Шведи Зміївки
Пам'ятник репресованим українським шведам

Історія ред.

Переселенці острова Даґо ред.

Конфлікт аристократів ред.

Російська імперія ред.

Перші шведські поселення на території сучасної Естонії з’явились у XIII-XIV столітті. Причинами переселення могли бути прагнення врятуватись від влади на історичній батьківщині та знайти кращі умови для життя. Тодішні господарі естонських земель сприяли переселенцям у всьому, адже були зацікавлені в платниках податків, та надавали шведам для поселення порожні острови та узбережжя. 1341 року єпископ Курляндії затвердив шведське право, яке встановлювало обмеження податків та особисту свободу. Саме остання відрізняла шведів від естонських селян, які були кріпосними. Шведи однак не були вищим класом, але звичайними селянами та рибалками, а ті, які мешкали в містах, належали здебільшого до посполитих. Особливо імміґрації шведів сприяли після Заколоту Юрьєвої ночі (Jüriöö ülestõusu, 1343–45) з огляду на необхідність збільшити чисельність християн. Чисельність шведів на естонських землях була найбільшою в середині XVI століття, коли в Естонії мешкало від 5000 до 7000 шведів (приблизно 2–3% населення) (Естонська енциклопедія, http://entsyklopeedia.ee/artikkel/eestirootslased2 [ 17 травня 2018 у Wayback Machine.]).

Розпад Тевтонського ордену з наступним встановлення влади шведського короля призвів до погіршення стану естонських шведів. Балтонімецька та шведська шляхта не визнавала за естонськими селянами шведського походження окремих прав. Після Північної війни естонськи шведи втратили свої привілеї (https://www.err.ee/447674/hiiurootslased-kuuditati-225-aastat-tagasi-ukrainasse).

Депортація за Катерини II ред.

Для того, щоби зберегти свої привілеї, естонці шведського походження боролись проти поміщиків на межі століть. У 1779 році шведи винайняли німецького правника Heinrich Ernst Stoecker захищати їхні права. Однак після тимчасового успіху справу було програно. Шведи могли залишатись на землях Karl Magnus Stenbock тільки до березня 1781 року, коли справа повинна була знову піти в суд. Судова тяганина привернула увагу князя Потьомкіна, який відповідав за колонізацію завойованих територій на узбережжі Чорного моря. Він запропонував Катерині ІІ поселити гійумаських шведів на Півдні України. 20 серпня 1781 року розпочався шлях, у цей день відбулась остання служба божа шведської громади на Рістімягі (https://www.err.ee/447674/hiiurootslased-kuuditati-225-aastat-tagasi-ukrainasse). Шведи, виїзжаючи з Гійумаа, сподівались на повернення. На знак цього вони будували хрести і ця традиція збереглась понині — неподалік від столиці Гійумаа Кярдла є Рістімяґі (Пагорб хрестів, https://et.wikipedia.org/wiki/Ristimägi_(Hiiumaa)), де люди залишають з підручних матеріалів хрести на знак того, що вони сподіваються приїхати сюди ще раз.

Всього виїхали 1319 осіб (https://www.err.ee/447674/hiiurootslased-kuuditati-225-aastat-tagasi-ukrainasse, за іншими оцінками виїхало 1200 осіб, Естонська енциклопедія, http://entsyklopeedia.ee/artikkel/eestirootslased2 [ 17 травня 2018 у Wayback Machine.]), з яких понад 350 були дітьми. Наступної весни переселенці досягли півдня України, з яких приблизно половина загинула в дорозі.

Шведи оселились на Півдні України неподалік Берислава (Естонська енциклопедія, http://entsyklopeedia.ee/artikkel/eestirootslased2 [ 17 травня 2018 у Wayback Machine.]), де вони заснували колонію Gammalsvenskby або Vanarootsiküla.

Полонені російсько-шведської війни ред.

Шведський колоніальний округ ред.

У 1852 році у шведському окрузі працювало 674 осіб. Дохід котрих склав 18 рублів 16 копійок у середньому. В основному продажі були коштом продажів хліба та вовни. 10,007 рублів від продуктів та 2,239 рубля від продажів вовни. Разом 12,246 рубля. Відомо, що у цьому ж році було створено знарядь на 935 рублів.

2 січня 1858 року колоністи Шведського округу отримали Найвищу подяку за пожертвування під час Кримської війни. Волосний старшина округа Готфрид Верлепо отримав срібну медаль з написом «За усердие» (За старанність).

Перша світова війна ред.

Під час Першої світової війни шведи України, як піддані російського імператора були мобілізовані до армії. Після розпорядження воєнного міністерства Російської імперії шведське село Альтшведендорф включено до переліку тимчасових населених пунктів розміщення біженців. Про це було повідомлено Південно-західного відділення Російського товариства Червоного Хреста, а також Всеросійський земський союз.

Назви поселень ред.

Радянський союз ред.

Воєнний комунізм ред.

У зв'язку із тим, що шведське село стало тимчасовим пунктом розміщення біженців до 1920 року розміщення біженців у шведському селі не спостерігалось. Причиною подібного стало відсутність залізниці поруч, як один із чинників для пересування біженців. В 1920 році влада більшовиків реквізує у шведів коней. Це спричинило економічну нестабільнісь шведського населення. До того ж з негарадів шведського етносу відносять й голод 1921-1923 років.

НЕП та Коренізація ред.

Відновлення приватних відносин під час Нової економічної політики пожвавив економічне зростання. Разом тим в період коренізації та націоналізації районів шведам було відмовлено у заснуванні Шведського національного району в межах сучасного Бериславського району. Разом з тим населениму пункту надали статус національного та дозволили ісунвання шкіл зі шведського мовою викладання, а також функціонування у діловодстві шведської мови в межах Старошвеської національної сільської ради.

Антирелегійна кампанія ред.

В кінці 1920-тих розгорнулась антирегійна кампанія проти шведської лютеранської громади швеських сіл.

Нові населені пункти ред.

Комітет справ Старошведського населення ред.

Шведська національна рада ред.

Повернення до Швеції ред.

Рух заради повернення шведів на історичну батьківщину започаткував архієпископ Упсальський Натан Седерблум.

Рееміграція шведів України до Швеції відбувався в два етапи.

1 серпня 1929 року 881 особа зі шведського села Альтшведендорф повернулись до Королівства Швеція. Завдяки старанням шведського колоніста Йоханнеса Бускаса була збережена історична пам'ять шведських колоністів. Шведи поставились до пізніх переселенців вороже, вбачаючи в них емігрантів. Більшість з них посилились на острові Готланд. Проте, уряд Швеції заборонив їм створювати власну громаду. На цьому ж острові було побудовано лютеранську кірху із дзвонами старої кірхи села Альтшведендорф. Кожного року 1 серпня вони дзвонять на честь пам'яті повернення до Швеції.

Не всі шведи втримались у Швеції у зв'язку з економічною кризою. Так, частина емігрувала до Канади у провінцію Манітоба. Після економічного піднесення вони повернулись знов до Швеції.

Усі особи, котрі не повернулися назад, засуджені як зрадники й вороги трудящого народу.

Повернення до СРСР ред.

Активна пропаганда Комінтерну та шведської комуністичної партії спричинило те, що 120 осіб (або 14% загального числа репатріантів повернулись до України. Деякі з них вступили до комуністичної партії.

Шведський колгосп ред.

Це перший у світі шведський колгосп під назвою «Шведкомпартія».

Шведська шпигунська контрреволюційна організація ред.

Друга світова війна ред.

Під час окупації Верхмату України шведське населення співпрацювало із німецькою адміністрацією. Перший напрямок характеризується перекладом з німецької (шведи України знали німецьку мову). Другий напрямок характерний у контролі виконання продовольчих поставок до Німеччини.

Виселення в Німеччину ред.

Шведи уникнули депортації за указом Президії Верховної ради СРСР (серпень 1941 року).

Депортація в Комі АРСР ред.

Після повернення радянської влади в Україні більшість шведів звинувачено у «зраді Батьківщині».

Повернення в Зміївку ред.

Післявоєнний час ред.

Після проведення операції Вісла до шведської громади було долучено мешканців із східної Польщі, що позначилось на етнічно-релігійній різноманітності, а також асиміляції шведського етносу України.

Пізній соціалізм ред.

З метою пропаганди КДБ використовувало мешканців села для інформування західної спільноти. Так, у 1967 році було інтерв'ю з Андрієм Гоасом у статті «Діти різних народів» (Газета «Наддніпрянська Правда», 1967 рік). Про що швед розповідав про щасливе життя шведських колгоспників.

Перебудова ред.

Під час перебудови пожвавились контакти з родичами із-за кордону. У 1989 році Йоханнес Бускас відвідав Зміївку.

Сучасність ред.

Незалежна Україна ред.

Від 1992 року відновлена душпастирську діяльність громади Євангелічно-лютеранської церкви, котра розділила приміщення кірхи з греко-католицькою парафією.

Прибуття короля Карла XII ред.

Земляцтво ред.

Матеріальна та духовна культура ред.

Руничні календарі та богословські книги ред.

Освіта ред.

Заклади культури ред.

Старошведська кірха ред.

Побудована 1782 року шведами кірха стала першим лютеранським храмом в південній Україні. Бувши релігійним приходом існувала до 1929 року. Зараз це розділене приміщення з греко-католицькою громадою. Від 1992 року відроджена Євангелічно-лютераська церква.

Чисельність ред.

XIX століття ред.

На початку XIX століття кількість шведів становила 150 або 160 осіб 1852 році шведів налічувало 168 осіб. В середині XIX століття чисельність шведів досягла близько 820 чоловік. Згідно Всеросійського перепису 1897 року їх становило до 900 осіб.

XX століття ред.

Чисельність шведів за переписами

XIX століття ред.

Шведи в Україні за переписом 2001 р.

Мова ред.

За переписом 2001 року зі 188 шведів України назвали рідною мовою шведську 32 осіб (17,0%), українську — 122 (64,9%), російську — 28 (14,9%)

Діалекти ред.

Примітки ред.

  1. Національний склад регіонів України [ 9 листопада 2017 у Wayback Machine.] за переписом 2001 року
  2. Очерки из истории и современной жизни южнорусских колонистов, 1916, с. 171.
  3. Очерки из истории и современной жизни южнорусских колонистов, 1916, с. 185.
  4. Очерки из истории и современной жизни южнорусских колонистов, 1916, с. 81-82.
  5. ↑ Зміна етнонаціонального складу села Старошведське (Зміївка) у ХХ столітті, 2018, с. 7.
  6. ↑ Зміна етнонаціонального складу села Старошведське (Зміївка) у ХХ столітті, 2018, с. 8.
  7. ↑ Зміна етнонаціонального складу села Старошведське (Зміївка) у ХХ столітті, 2018, с. 9.
  8. Перепис населення 2001 р. Розподіл населення за національністю та рідною мовою [ 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

Література та джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shvedi v Ukrayini nacionalna menshina sho nalichuvala za perepisom naselennya 2001 roku 188 osib perevazhno u Hersonskij oblasti 1 U 1782 roku shvedi emigranti z teritoriyi ostrova Dago nini Estoniya zasnuvali v Novorosijskij guberniyi poselennya Staroshvedske shved Gammalsvenskby Ce yedina skandinavska koloniya u Yevraziyi na shid vid Finlyandiyi Pislya zavershennya rosijsko shvedskoyi vijni 1791 roku do Staroshvedskogo vidpravleni vijskovopoloneni shvedskoyi armiyi Do 1917 roku shvedska koloniya perebuvala u skladi Rosijskoyi imperiyi a do 1915 roku mala oficijnu nazvu Staroshvedske Altshwedendorf Cej chas harakternij okremim administrativnim statusom shvedskogo kolonistskogo okrugu piznishe volost U pidporyadkuvanni shvedskogo okrugu bulo tri velikih nimeckih sela Z 1926 po 1938 rik shvedska koloniya mala dvi oficijni nazvi Staroshvedske ta shved Gammalsvenskby Shveciya znala misce prozhivannya yak shved Gammalsvenskby Radyanski periodichni vidannya nazivali ukrayinskih shvediv yak staro shvedi shved Gammal svenskbyborna Na period 1920 tih rokiv shvedi zaznali politiki korenizaciyi 1929 roku znachna chastina miscevih shvediv blizko 885 osib emigruvali do Shveciyi Sogodni u seli Zmiyivka chastinoyu yakogo ye Staroshvedske prozhivaye bilshe sotni shvediv nashadkiv pereselenciv z Baltiyi Shvedska cerkva nini vikoristovuyetsya yak pravoslavnaShvedi ZmiyivkiPam yatnik represovanim ukrayinskim shvedamZmist 1 Istoriya 1 1 Pereselenci ostrova Dago 1 1 1 Konflikt aristokrativ 1 2 Rosijska imperiya 1 2 1 Deportaciya za Katerini II 1 2 2 Poloneni rosijsko shvedskoyi vijni 1 2 3 Shvedskij kolonialnij okrug 1 2 4 Persha svitova vijna 1 2 4 1 Nazvi poselen 1 3 Radyanskij soyuz 1 3 1 Voyennij komunizm 1 3 2 NEP ta Korenizaciya 1 3 3 Antirelegijna kampaniya 1 3 4 Novi naseleni punkti 1 3 5 Komitet sprav Staroshvedskogo naselennya 1 3 6 Shvedska nacionalna rada 1 3 7 Povernennya do Shveciyi 1 3 8 Povernennya do SRSR 1 3 9 Shvedskij kolgosp 1 3 10 Shvedska shpigunska kontrrevolyucijna organizaciya 1 4 Druga svitova vijna 1 4 1 Viselennya v Nimechchinu 1 4 2 Deportaciya v Komi ARSR 1 4 3 Povernennya v Zmiyivku 1 5 Pislyavoyennij chas 1 5 1 Piznij socializm 1 5 2 Perebudova 2 Suchasnist 2 1 Nezalezhna Ukrayina 2 1 1 Pributtya korolya Karla XII 2 2 Zemlyactvo 3 Materialna ta duhovna kultura 3 1 Runichni kalendari ta bogoslovski knigi 4 Osvita 5 Zakladi kulturi 5 1 Staroshvedska kirha 6 Chiselnist 6 1 XIX stolittya 6 2 XX stolittya 6 3 XIX stolittya 7 Mova 7 1 Dialekti 8 Primitki 9 Literatura ta dzherela 10 PosilannyaIstoriya red Dokladnishe Staroshvedske ta Baltijski shvediPereselenci ostrova Dago red Konflikt aristokrativ red Rosijska imperiya red Pershi shvedski poselennya na teritoriyi suchasnoyi Estoniyi z yavilis u XIII XIV stolitti Prichinami pereselennya mogli buti pragnennya vryatuvatis vid vladi na istorichnij batkivshini ta znajti krashi umovi dlya zhittya Todishni gospodari estonskih zemel spriyali pereselencyam u vsomu adzhe buli zacikavleni v platnikah podatkiv ta nadavali shvedam dlya poselennya porozhni ostrovi ta uzberezhzhya 1341 roku yepiskop Kurlyandiyi zatverdiv shvedske pravo yake vstanovlyuvalo obmezhennya podatkiv ta osobistu svobodu Same ostannya vidriznyala shvediv vid estonskih selyan yaki buli kriposnimi Shvedi odnak ne buli vishim klasom ale zvichajnimi selyanami ta ribalkami a ti yaki meshkali v mistah nalezhali zdebilshogo do pospolitih Osoblivo immigraciyi shvediv spriyali pislya Zakolotu Yuryevoyi nochi Jurioo ulestousu 1343 45 z oglyadu na neobhidnist zbilshiti chiselnist hristiyan Chiselnist shvediv na estonskih zemlyah bula najbilshoyu v seredini XVI stolittya koli v Estoniyi meshkalo vid 5000 do 7000 shvediv priblizno 2 3 naselennya Estonska enciklopediya http entsyklopeedia ee artikkel eestirootslased2 Arhivovano 17 travnya 2018 u Wayback Machine Rozpad Tevtonskogo ordenu z nastupnim vstanovlennya vladi shvedskogo korolya prizviv do pogirshennya stanu estonskih shvediv Baltonimecka ta shvedska shlyahta ne viznavala za estonskimi selyanami shvedskogo pohodzhennya okremih prav Pislya Pivnichnoyi vijni estonski shvedi vtratili svoyi privileyi https www err ee 447674 hiiurootslased kuuditati 225 aastat tagasi ukrainasse Deportaciya za Katerini II red Dlya togo shobi zberegti svoyi privileyi estonci shvedskogo pohodzhennya borolis proti pomishikiv na mezhi stolit U 1779 roci shvedi vinajnyali nimeckogo pravnika Heinrich Ernst Stoecker zahishati yihni prava Odnak pislya timchasovogo uspihu spravu bulo prograno Shvedi mogli zalishatis na zemlyah Karl Magnus Stenbock tilki do bereznya 1781 roku koli sprava povinna bula znovu piti v sud Sudova tyaganina privernula uvagu knyazya Potomkina yakij vidpovidav za kolonizaciyu zavojovanih teritorij na uzberezhzhi Chornogo morya Vin zaproponuvav Katerini II poseliti gijumaskih shvediv na Pivdni Ukrayini 20 serpnya 1781 roku rozpochavsya shlyah u cej den vidbulas ostannya sluzhba bozha shvedskoyi gromadi na Ristimyagi https www err ee 447674 hiiurootslased kuuditati 225 aastat tagasi ukrainasse Shvedi viyizzhayuchi z Gijumaa spodivalis na povernennya Na znak cogo voni buduvali hresti i cya tradiciya zbereglas ponini nepodalik vid stolici Gijumaa Kyardla ye Ristimyagi Pagorb hrestiv https et wikipedia org wiki Ristimagi Hiiumaa de lyudi zalishayut z pidruchnih materialiv hresti na znak togo sho voni spodivayutsya priyihati syudi she raz Vsogo viyihali 1319 osib https www err ee 447674 hiiurootslased kuuditati 225 aastat tagasi ukrainasse za inshimi ocinkami viyihalo 1200 osib Estonska enciklopediya http entsyklopeedia ee artikkel eestirootslased2 Arhivovano 17 travnya 2018 u Wayback Machine z yakih ponad 350 buli ditmi Nastupnoyi vesni pereselenci dosyagli pivdnya Ukrayini z yakih priblizno polovina zaginula v dorozi Shvedi oselilis na Pivdni Ukrayini nepodalik Berislava Estonska enciklopediya http entsyklopeedia ee artikkel eestirootslased2 Arhivovano 17 travnya 2018 u Wayback Machine de voni zasnuvali koloniyu Gammalsvenskby abo Vanarootsikula Poloneni rosijsko shvedskoyi vijni red Shvedskij kolonialnij okrug red U 1852 roci u shvedskomu okruzi pracyuvalo 674 osib Dohid kotrih sklav 18 rubliv 16 kopijok u serednomu V osnovnomu prodazhi buli koshtom prodazhiv hliba ta vovni 10 007 rubliv vid produktiv ta 2 239 rublya vid prodazhiv vovni Razom 12 246 rublya 2 Vidomo sho u comu zh roci bulo stvoreno znaryad na 935 rubliv 3 2 sichnya 1858 roku kolonisti Shvedskogo okrugu otrimali Najvishu podyaku za pozhertvuvannya pid chas Krimskoyi vijni Volosnij starshina okruga Gotfrid Verlepo otrimav sribnu medal z napisom Za userdie Za starannist 4 Persha svitova vijna red Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni shvedi Ukrayini yak piddani rosijskogo imperatora buli mobilizovani do armiyi Pislya rozporyadzhennya voyennogo ministerstva Rosijskoyi imperiyi shvedske selo Altshvedendorf vklyucheno do pereliku timchasovih naselenih punktiv rozmishennya bizhenciv Pro ce bulo povidomleno Pivdenno zahidnogo viddilennya Rosijskogo tovaristva Chervonogo Hresta a takozh Vserosijskij zemskij soyuz 5 Nazvi poselen red Radyanskij soyuz red Voyennij komunizm red U zv yazku iz tim sho shvedske selo stalo timchasovim punktom rozmishennya bizhenciv do 1920 roku rozmishennya bizhenciv u shvedskomu seli ne sposterigalos Prichinoyu podibnogo stalo vidsutnist zaliznici poruch yak odin iz chinnikiv dlya peresuvannya bizhenciv 5 V 1920 roci vlada bilshovikiv rekvizuye u shvediv konej Ce sprichinilo ekonomichnu nestabilnis shvedskogo naselennya 6 Do togo zh z negaradiv shvedskogo etnosu vidnosyat j golod 1921 1923 rokiv NEP ta Korenizaciya red Vidnovlennya privatnih vidnosin pid chas Novoyi ekonomichnoyi politiki pozhvaviv ekonomichne zrostannya Razom tim v period korenizaciyi ta nacionalizaciyi rajoniv shvedam bulo vidmovleno u zasnuvanni Shvedskogo nacionalnogo rajonu v mezhah suchasnogo Berislavskogo rajonu Razom z tim naselenimu punktu nadali status nacionalnogo ta dozvolili isunvannya shkil zi shvedskogo movoyu vikladannya a takozh funkcionuvannya u dilovodstvi shvedskoyi movi v mezhah Staroshveskoyi nacionalnoyi silskoyi radi 6 Antirelegijna kampaniya red V kinci 1920 tih rozgornulas antiregijna kampaniya proti shvedskoyi lyuteranskoyi gromadi shveskih sil 6 Novi naseleni punkti red Komitet sprav Staroshvedskogo naselennya red Shvedska nacionalna rada red Povernennya do Shveciyi red Ruh zaradi povernennya shvediv na istorichnu batkivshinu zapochatkuvav arhiyepiskop Upsalskij Natan Sederblum 6 Reemigraciya shvediv Ukrayini do Shveciyi vidbuvavsya v dva etapi 1 serpnya 1929 roku 881 osoba zi shvedskogo sela Altshvedendorf povernulis do Korolivstva Shveciya Zavdyaki starannyam shvedskogo kolonista Johannesa Buskasa bula zberezhena istorichna pam yat shvedskih kolonistiv Shvedi postavilis do piznih pereselenciv vorozhe vbachayuchi v nih emigrantiv Bilshist z nih posililis na ostrovi Gotland Prote uryad Shveciyi zaboroniv yim stvoryuvati vlasnu gromadu Na comu zh ostrovi bulo pobudovano lyuteransku kirhu iz dzvonami staroyi kirhi sela Altshvedendorf Kozhnogo roku 1 serpnya voni dzvonyat na chest pam yati povernennya do Shveciyi 6 Ne vsi shvedi vtrimalis u Shveciyi u zv yazku z ekonomichnoyu krizoyu Tak chastina emigruvala do Kanadi u provinciyu Manitoba Pislya ekonomichnogo pidnesennya voni povernulis znov do Shveciyi 6 Usi osobi kotri ne povernulisya nazad zasudzheni yak zradniki j vorogi trudyashogo narodu 6 Povernennya do SRSR red Aktivna propaganda Kominternu ta shvedskoyi komunistichnoyi partiyi sprichinilo te sho 120 osib abo 14 zagalnogo chisla repatriantiv povernulis do Ukrayini Deyaki z nih vstupili do komunistichnoyi partiyi 6 Shvedskij kolgosp red Ce pershij u sviti shvedskij kolgosp pid nazvoyu Shvedkompartiya Shvedska shpigunska kontrrevolyucijna organizaciya red Druga svitova vijna red Pid chas okupaciyi Verhmatu Ukrayini shvedske naselennya spivpracyuvalo iz nimeckoyu administraciyeyu Pershij napryamok harakterizuyetsya perekladom z nimeckoyi shvedi Ukrayini znali nimecku movu Drugij napryamok harakternij u kontroli vikonannya prodovolchih postavok do Nimechchini 6 Viselennya v Nimechchinu red Shvedi uniknuli deportaciyi za ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR serpen 1941 roku 6 Deportaciya v Komi ARSR red Pislya povernennya radyanskoyi vladi v Ukrayini bilshist shvediv zvinuvacheno u zradi Batkivshini 6 Povernennya v Zmiyivku red Pislyavoyennij chas red Pislya provedennya operaciyi Visla do shvedskoyi gromadi bulo dolucheno meshkanciv iz shidnoyi Polshi sho poznachilos na etnichno religijnij riznomanitnosti a takozh asimilyaciyi shvedskogo etnosu Ukrayini 6 Piznij socializm red Z metoyu propagandi KDB vikoristovuvalo meshkanciv sela dlya informuvannya zahidnoyi spilnoti Tak u 1967 roci bulo interv yu z Andriyem Goasom u statti Diti riznih narodiv Gazeta Naddnipryanska Pravda 1967 rik Pro sho shved rozpovidav pro shaslive zhittya shvedskih kolgospnikiv 6 Perebudova red Pid chas perebudovi pozhvavilis kontakti z rodichami iz za kordonu U 1989 roci Johannes Buskas vidvidav Zmiyivku 6 Suchasnist red Nezalezhna Ukrayina red Vid 1992 roku vidnovlena dushpastirsku diyalnist gromadi Yevangelichno lyuteranskoyi cerkvi kotra rozdilila primishennya kirhi z greko katolickoyu parafiyeyu 7 Pributtya korolya Karla XII red Zemlyactvo red Materialna ta duhovna kultura red Runichni kalendari ta bogoslovski knigi red Osvita red Zakladi kulturi red Staroshvedska kirha red Pobudovana 1782 roku shvedami kirha stala pershim lyuteranskim hramom v pivdennij Ukrayini Buvshi religijnim prihodom isnuvala do 1929 roku Zaraz ce rozdilene primishennya z greko katolickoyu gromadoyu Vid 1992 roku vidrodzhena Yevangelichno lyuteraska cerkva 7 Chiselnist red XIX stolittya red Na pochatku XIX stolittya kilkist shvediv stanovila 150 abo 160 osib 1852 roci shvediv nalichuvalo 168 osib V seredini XIX stolittya chiselnist shvediv dosyagla blizko 820 cholovik Zgidno Vserosijskogo perepisu 1897 roku yih stanovilo do 900 osib 5 XX stolittya red Chiselnist shvediv za perepisami 1926 965 1939 389XIX stolittya red Shvedi v Ukrayini za perepisom 2001 r 2001 188Hersonska oblast 144 Kiyiv 13 Odeska oblast 7Mova red Za perepisom 2001 roku zi 188 shvediv Ukrayini nazvali ridnoyu movoyu shvedsku 32 osib 17 0 ukrayinsku 122 64 9 rosijsku 28 14 9 8 Dialekti red Primitki red Nacionalnij sklad regioniv Ukrayini Arhivovano 9 listopada 2017 u Wayback Machine za perepisom 2001 roku Ocherki iz istorii i sovremennoj zhizni yuzhnorusskih kolonistov 1916 s 171 Ocherki iz istorii i sovremennoj zhizni yuzhnorusskih kolonistov 1916 s 185 Ocherki iz istorii i sovremennoj zhizni yuzhnorusskih kolonistov 1916 s 81 82 a b v Zmina etnonacionalnogo skladu sela Staroshvedske Zmiyivka u HH stolitti 2018 s 7 a b v g d e zh i k l m n p r Zmina etnonacionalnogo skladu sela Staroshvedske Zmiyivka u HH stolitti 2018 s 8 a b Zmina etnonacionalnogo skladu sela Staroshvedske Zmiyivka u HH stolitti 2018 s 9 Perepis naselennya 2001 r Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Arhivovano 8 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Literatura ta dzherela red Shtah Ya Ocherki iz istorii i sovremennoj zhizni yuzhnorusskih kolonistov Moskva 1916 266 s Mudrij M Zmina etnonacionalnogo skladu sela Staroshvedske Zmiyivka u HH stolitti Naukovij visnik Mikolayivskogo nacionalnogo universitetu imeni V O Suhomlinskogo Seriya Istorichni nauki 2018 Vip 2 S 7 11 ISSN 2078 2128 Posilannya red Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shvedi v Ukrayini amp oldid 36643824