www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шахти села Зелене станом на 2017 рік не працюючі шахти розташовані на території села Зелене Лисівської сільської ради Пр

Шахти села Зелене

Шахти села Зелене — станом на 2017 рік, не працюючі шахти, розташовані на території села Зелене Лисівської сільської ради.

Про початок розробки вугілля в районі сільця Зелене (Чунихине) розповідають історію, згідно із якою селянин копав тут льох (або артезіанський колодязь), і надибав на пласт вугілля потужністю 0,7 м, який потім розробляли на шахтах Кравцова і Шнуренка. Так чи інакше, перші документальні свідчення про видобуток вугілля в районі Зеленого датовані 1880-ми роками. Були відкриті й простежені два пласти вугілля, які називали «Чунихинськими». Пізніше з'ясувалося, що належать вони різним свитам — С22 і С23.

Першою шахтою була копальня нащадків С. П. Євецького. Вона знаходилася на правому схилі балки Губиної, притоку Солоненької, в 1,5 кілометрах на південний схід від шахти ім. Т.Шевченка в районі сучасного села Новий Труд практично біля полотна залізниці Покровськ — Селидівка і пасажирської платформи 69 км. Копальня розробляла пласт g2 потужністю 1,0 м на глибині 47 м. Шахту було пройдено у 1887 році. На сьогодні відвалів породи цієї копальні не збереглося, хоча ще у 20-х роках ХХ століття О. О. Гапєєв писав про групу відвалів у балці Губиній.

Шахти Я. Л. Шнуренка в селі Зелене Покровського району Донецької області на схемі 1900 року

В кінці 1890-х років було закладено рудник Я. Л. Шнуренка на західній околиці сільця Зелене (див. схему, що додається), з 1 січня 1900 було отримано дозвіл на видобуток, і до 1901 року почалася розробка родовища зазначеним вище підприємцем. Шахти Я. Л. Шнуренка розробляли пласт h24 «Чунихинської» свити С23. На лівому березі Солоненької в районі зазначеного села до революції працювала шахта Шнуренка і Дубинського глибиною 82 метри. Таких шахт було, щонайменше, три. За даними І. П. Табурна, за сприятливих умов видобуток вугілля на руднику міг досягти позначки 3 млн пудів на рік. Втім, реальні показники роботи були куди більш скромними: у 1900—1901 господарчому році рудник Шнуренка навантажив по станції Гришине 41 вагон вугілля, по 600 пудів кожний. У 1902—1903 роках підприємець Я. Л. Шнуренко вже розробляє вугілля разом із І. А. Інжечеком (видобувна здатність копальні — 1 млн тон на рік).

У 1900 році почалися роботи із закладки Абрамівського кам'яновугільного рудника Х.-Є. А. Кравцова. Рудник звели на правому березі річки Солоненька у 0,5 версти південніше села Зеленого. Шахти пройшли глибиною близько 53 метрів, залишки породного відвалу рудника в полі збереглися й досі. Тут також розроблявся пласт вугілля h24 «Чунихинської» свити С23. Керуючим на руднику був А. П. Кузнєцов. За статистикою Ради З'їзду гірничопромисловців півдня Росії за 1902—1908 роки, рудник належав Х.-Є. А. Кравцову, хоча формально підприємство належало фірмі, яка мала реєстрацію у Варшаві.

Своє перше вугілля Абрамівський рудник видав не пізніше 1902 року, — саме тоді він починає відвантажувати продукцію по станції Гришине. У 1902—1903 господарчому році рудник завантажив по станції Гришине 454 вагони вугілля. На 1903 рік видобувна здатність даного рудника становила 1 млн пудів, на 1904 рік — 1,4 млн пудів, на 1905 рік — 1,5 млн пудів на рік. При цьому, в першому півріччі 1904 на руднику було видобуто 0,19 млн пудів вугілля, а надано для перевезення залізницею в 1903—1904 господарчому році — 0,31 млн пудів (518 вагонів) вугілля.

У 1905—1907 роках рудник працював нестабільно. З плановими показниками був повний порядок: його видобувна здатність стабільно трималася на позначці 1,5 млн пудів, а передбачуваний видобуток — на позначці 0,9 млн пудів вугілля на рік. Але в першому півріччі 1904, 1905 і 1906 років на руднику було видобуто, відповідно, 0,524, 0,298 і 0,298 млн пудів вугілля. У 1904—1905 господарчому році Х. А. Кравцов відвантажив по Гришине 329 вагонів, в 1906—1907 році — 200 вагонів вугілля. Останні згадки про даний руднику датовані 1912 роком. Коли пласт був відпрацьований, господар рудника домігся дозволу на дорозвідку родовища і відкриття нових шахт. Розвідувальними свердловинами до революції 1917 року було розкрито пласти h6 «Кравцовський» (D), f1 «Лисогорівський» (F) і g2 (В).

У перші роки радянської влади вугілля в районі села Зелене розробляв рудник № 7 «Єленінські копальні», який розробляв вугільний пласт h6 «Кравцовський». У 30-50-ті роки в районі Зеленої працювали дрібні шахти № 6 і 53 «Чунишине» («місцпрому»), які розробляли вугільні пласти вищевказаних світ. Терикон шахти № 53 «Чунишине» в центрі села Зелене зберігся й досі, шахту було відкрито після 1943 року. Що стосується шахти № 6, вона була в районі на південь від села Новоукраїнка, розташованого між сучасними селом Зелене і закритою станцією Чунишине. Працювала як до Другої Світової війни, так і після її закінчення.

Примітки ред.

  1. ↑ Хлопицкий В.И., Табурно И.П. (1900). Результаты разведок, произведенных на земле крестьян дер. Гришино гг. Хлопицким и Табурно. СПб. 
  2. ↑ Луковенко С.П (2008). Они были первыми. Очерки из истории Гришинского каменноугольного района 1795-1917 г.г. Красноармейск. 
  3. ↑ Гайворонський П.Є. (2006). Вугільні підприємства Красноармійська. Макіївка. 
  4. ↑ Ведомость № 12 ежемесячного вывоза минерального топлива в вагонах в 600 пуд. с 1 сентября 1902 года по 1 сентября 1903 года, с наименованием станций отправления и фирм отправителей и с указанием рода минерального топлива: угля, антрацита и кокса в вагонах в 600 пудов // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты…. Х. 1903. 
  5. Табурно И.П. (1902). Пояснительная записка к сооружению Рудничная-Лозовской железной дороги. СПб. 
  6. ↑ Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л. 
  7. Ведомость № 9 о количестве минерального топлива, отправленных со станций Курско-Харьковско-Севастопольской, Юго-Восточных и Екатерининской железных дорог за время с 1 сентября 1900 г. по 1 сентября 1901 г. // Труды XXVI Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты…. Х. 1902. 
  8. Луковенко С.П. Гришино. «Угольная лихорадка» // Маяк, № 35 (14336), 29.08.2013. 
  9. Авдаков Н.С. (1903). Доклад статистической комиссии // Труды XXVII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 
  10. Авдаков Н.С. (1904). О выработке статистических сведений о производительности каменноугольных и соляных копей, железных рудников и металлургических заводов // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 
  11. ↑ Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1905 год // Труды XXIX Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1905. 
  12. ↑ Ведомость № 9. Алфавитный список углеотправителей, с показанием отправленного ими минерального топлива с 1 июля 1904 по 1 июля 1905 года (в тысячах пудов) // Труды ХХХ Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1906. 
  13. ↑ Мефферт Б.Ф. и др. (1926). Синонимика угольных пластов Донецкого бассейна. Л. 
  14. Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1907 год // Труды XXXI Съезда горнопромышленников юга России (15-25 ноября 1906 г.). – Т. I. Х. 1907. 
  15. Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1908 год // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России (25 ноября – 7 декабря 1907 г.). – Т. I. Х. 1908. 
  16. Ведомость № 6 ежемесячного вывоза минерального топлива со станций Екатерининской и Курско-Харьковско-Севастопольской железных дорог, с поименованием фирм отправителей за 1906/7 год, с июля по июль, с указанием кокса и антрацита, в тысячах пудов // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Х. 1907. 
  17. Пояснительная записка к проекту сооружения Рудничной железной дороги (линии Рутченково – Лозовая и Гришино – Павлоград – Полтава). СПб. 1912. 
  18. Итоги сплошной подворной переписи Донецкой губернии (январь-февраль 1923 г.) / Т. I. Х. 1923. 
  19. Протокол заседания исполкома Красноармейского районного совета от 22.10.1944 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-1475, опис № 2, справа № 3, арк. 360. 
  20. Протокол заседания исполкома Красноармейского районного совета № 8 от 24.03.1945 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-1475, опис № 2, справа № 9, арк. 92. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shahti sela Zelene stanom na 2017 rik ne pracyuyuchi shahti roztashovani na teritoriyi sela Zelene Lisivskoyi silskoyi radi Pro pochatok rozrobki vugillya v rajoni silcya Zelene Chunihine rozpovidayut istoriyu zgidno iz yakoyu selyanin kopav tut loh abo artezianskij kolodyaz i nadibav na plast vugillya potuzhnistyu 0 7 m yakij potim rozroblyali na shahtah Kravcova i Shnurenka Tak chi inakshe pershi dokumentalni svidchennya pro vidobutok vugillya v rajoni Zelenogo datovani 1880 mi rokami Buli vidkriti j prostezheni dva plasti vugillya yaki nazivali Chunihinskimi Piznishe z yasuvalosya sho nalezhat voni riznim svitam S22 i S23 1 2 3 Pershoyu shahtoyu bula kopalnya nashadkiv S P Yeveckogo Vona znahodilasya na pravomu shili balki Gubinoyi pritoku Solonenkoyi v 1 5 kilometrah na pivdennij shid vid shahti im T Shevchenka v rajoni suchasnogo sela Novij Trud praktichno bilya polotna zaliznici Pokrovsk Selidivka i pasazhirskoyi platformi 69 km Kopalnya rozroblyala plast g2 potuzhnistyu 1 0 m na glibini 47 m Shahtu bulo projdeno u 1887 roci Na sogodni vidvaliv porodi ciyeyi kopalni ne zbereglosya hocha she u 20 h rokah HH stolittya O O Gapyeyev pisav pro grupu vidvaliv u balci Gubinij 1 4 Shahti Ya L Shnurenka v seli Zelene Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti na shemi 1900 rokuV kinci 1890 h rokiv bulo zakladeno rudnik Ya L Shnurenka na zahidnij okolici silcya Zelene div shemu sho dodayetsya z 1 sichnya 1900 bulo otrimano dozvil na vidobutok i do 1901 roku pochalasya rozrobka rodovisha zaznachenim vishe pidpriyemcem Shahti Ya L Shnurenka rozroblyali plast h24 Chunihinskoyi sviti S23 Na livomu berezi Solonenkoyi v rajoni zaznachenogo sela do revolyuciyi pracyuvala shahta Shnurenka i Dubinskogo glibinoyu 82 metri Takih shaht bulo shonajmenshe tri Za danimi I P Taburna za spriyatlivih umov vidobutok vugillya na rudniku mig dosyagti poznachki 3 mln pudiv na rik Vtim realni pokazniki roboti buli kudi bilsh skromnimi u 1900 1901 gospodarchomu roci rudnik Shnurenka navantazhiv po stanciyi Grishine 41 vagon vugillya po 600 pudiv kozhnij U 1902 1903 rokah pidpriyemec Ya L Shnurenko vzhe rozroblyaye vugillya razom iz I A Inzhechekom vidobuvna zdatnist kopalni 1 mln ton na rik 1 2 3 5 6 7 U 1900 roci pochalisya roboti iz zakladki Abramivskogo kam yanovugilnogo rudnika H Ye A Kravcova Rudnik zveli na pravomu berezi richki Solonenka u 0 5 versti pivdennishe sela Zelenogo Shahti projshli glibinoyu blizko 53 metriv zalishki porodnogo vidvalu rudnika v poli zbereglisya j dosi Tut takozh rozroblyavsya plast vugillya h24 Chunihinskoyi sviti S23 Keruyuchim na rudniku buv A P Kuznyecov Za statistikoyu Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi za 1902 1908 roki rudnik nalezhav H Ye A Kravcovu hocha formalno pidpriyemstvo nalezhalo firmi yaka mala reyestraciyu u Varshavi 6 8 Svoye pershe vugillya Abramivskij rudnik vidav ne piznishe 1902 roku same todi vin pochinaye vidvantazhuvati produkciyu po stanciyi Grishine U 1902 1903 gospodarchomu roci rudnik zavantazhiv po stanciyi Grishine 454 vagoni vugillya Na 1903 rik vidobuvna zdatnist danogo rudnika stanovila 1 mln pudiv na 1904 rik 1 4 mln pudiv na 1905 rik 1 5 mln pudiv na rik Pri comu v pershomu pivrichchi 1904 na rudniku bulo vidobuto 0 19 mln pudiv vugillya a nadano dlya perevezennya zalizniceyu v 1903 1904 gospodarchomu roci 0 31 mln pudiv 518 vagoniv vugillya 4 9 10 11 12 U 1905 1907 rokah rudnik pracyuvav nestabilno Z planovimi pokaznikami buv povnij poryadok jogo vidobuvna zdatnist stabilno trimalasya na poznachci 1 5 mln pudiv a peredbachuvanij vidobutok na poznachci 0 9 mln pudiv vugillya na rik Ale v pershomu pivrichchi 1904 1905 i 1906 rokiv na rudniku bulo vidobuto vidpovidno 0 524 0 298 i 0 298 mln pudiv vugillya U 1904 1905 gospodarchomu roci H A Kravcov vidvantazhiv po Grishine 329 vagoniv v 1906 1907 roci 200 vagoniv vugillya Ostanni zgadki pro danij rudniku datovani 1912 rokom Koli plast buv vidpracovanij gospodar rudnika domigsya dozvolu na dorozvidku rodovisha i vidkrittya novih shaht Rozviduvalnimi sverdlovinami do revolyuciyi 1917 roku bulo rozkrito plasti h6 Kravcovskij D f1 Lisogorivskij F i g2 V 11 12 13 14 15 16 17 U pershi roki radyanskoyi vladi vugillya v rajoni sela Zelene rozroblyav rudnik 7 Yeleninski kopalni yakij rozroblyav vugilnij plast h6 Kravcovskij U 30 50 ti roki v rajoni Zelenoyi pracyuvali dribni shahti 6 i 53 Chunishine miscpromu yaki rozroblyali vugilni plasti vishevkazanih svit Terikon shahti 53 Chunishine v centri sela Zelene zberigsya j dosi shahtu bulo vidkrito pislya 1943 roku Sho stosuyetsya shahti 6 vona bula v rajoni na pivden vid sela Novoukrayinka roztashovanogo mizh suchasnimi selom Zelene i zakritoyu stanciyeyu Chunishine Pracyuvala yak do Drugoyi Svitovoyi vijni tak i pislya yiyi zakinchennya 13 18 19 20 Primitki red a b v Hlopickij V I Taburno I P 1900 Rezultaty razvedok proizvedennyh na zemle krestyan der Grishino gg Hlopickim i Taburno SPb a b Lukovenko S P 2008 Oni byli pervymi Ocherki iz istorii Grishinskogo kamennougolnogo rajona 1795 1917 g g Krasnoarmejsk a b Gajvoronskij P Ye 2006 Vugilni pidpriyemstva Krasnoarmijska Makiyivka a b Vedomost 12 ezhemesyachnogo vyvoza mineralnogo topliva v vagonah v 600 pud s 1 sentyabrya 1902 goda po 1 sentyabrya 1903 goda s naimenovaniem stancij otpravleniya i firm otpravitelej i s ukazaniem roda mineralnogo topliva uglya antracita i koksa v vagonah v 600 pudov Trudy XXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1903 Taburno I P 1902 Poyasnitelnaya zapiska k sooruzheniyu Rudnichnaya Lozovskoj zheleznoj dorogi SPb a b Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L Vedomost 9 o kolichestve mineralnogo topliva otpravlennyh so stancij Kursko Harkovsko Sevastopolskoj Yugo Vostochnyh i Ekaterininskoj zheleznyh dorog za vremya s 1 sentyabrya 1900 g po 1 sentyabrya 1901 g Trudy XXVI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1902 Lukovenko S P Grishino Ugolnaya lihoradka Mayak 35 14336 29 08 2013 Avdakov N S 1903 Doklad statisticheskoj komissii Trudy XXVII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H Avdakov N S 1904 O vyrabotke statisticheskih svedenij o proizvoditelnosti kamennougolnyh i solyanyh kopej zheleznyh rudnikov i metallurgicheskih zavodov Trudy XXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H a b Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1905 god Trudy XXIX Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1905 a b Vedomost 9 Alfavitnyj spisok ugleotpravitelej s pokazaniem otpravlennogo imi mineralnogo topliva s 1 iyulya 1904 po 1 iyulya 1905 goda v tysyachah pudov Trudy HHH Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1906 a b Meffert B F i dr 1926 Sinonimika ugolnyh plastov Doneckogo bassejna L Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1907 god Trudy XXXI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 15 25 noyabrya 1906 g T I H 1907 Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1908 god Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 25 noyabrya 7 dekabrya 1907 g T I H 1908 Vedomost 6 ezhemesyachnogo vyvoza mineralnogo topliva so stancij Ekaterininskoj i Kursko Harkovsko Sevastopolskoj zheleznyh dorog s poimenovaniem firm otpravitelej za 1906 7 god s iyulya po iyul s ukazaniem koksa i antracita v tysyachah pudov Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II H 1907 Poyasnitelnaya zapiska k proektu sooruzheniya Rudnichnoj zheleznoj dorogi linii Rutchenkovo Lozovaya i Grishino Pavlograd Poltava SPb 1912 Itogi sploshnoj podvornoj perepisi Doneckoj gubernii yanvar fevral 1923 g T I H 1923 Protokol zasedaniya ispolkoma Krasnoarmejskogo rajonnogo soveta ot 22 10 1944 Derzhavnij arhiv Doneckoyi oblasti fond R 1475 opis 2 sprava 3 ark 360 Protokol zasedaniya ispolkoma Krasnoarmejskogo rajonnogo soveta 8 ot 24 03 1945 Derzhavnij arhiv Doneckoyi oblasti fond R 1475 opis 2 sprava 9 ark 92 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shahti sela Zelene amp oldid 38224621