Шахта ім. М. В. Фрунзе. — залізорудна шахта в м Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна. Входила до складу рудоуправління Фрунзе виробничого об'єднання «Кривбасруда», зараз — ПАТ «Євраз Суха балка» з видобутку залізної руди Криворізького залізорудного басейну підземним способом.
| Країна | Україна |
|---|---|
| Розташування | Покровський район |
| 48°00′19″ пн. ш. 33°26′17″ сх. д. / 48.00527777780577310° пн. ш. 33.43805555558377307° сх. д.Координати: 48°00′19″ пн. ш. 33°26′17″ сх. д. / 48.00527777780577310° пн. ш. 33.43805555558377307° сх. д. | |
| Галузь | Залізорудна промисловість України |
| Власник | ПрАТ «Суха Балка» |
| Виробнича потужність | 1,05 млн тонн / рік |
| Корисні копалини | залізна руда |
| Рік будівництва | 1962 |
| Технологічні характеристики | |
| Тип | залізний рудник |
| Спосіб розроблення | підземний |
| Поклад | пластоподібні, стовпоподібні і гнездоподібні рудні тіла |
| Система розробки | поверхово-камерна, підповерхово-камерна і підповерхового обвалення |
| Основні горизонти | 985, 1135 м |
| Запаси | |
| Родовище | Криворізький залізорудний басейн |
Шахта імені Фрунзе Шахта імені Фрунзе |
Проектна потужність шахти 1,7 млн тонн багатої руди.
Розробляються рудникові залягання на горизонтах 985—1135 м.
В 1997 році на шахті видобуто 1213,4 тис. тонн руди з вмістом заліза 57,1 %.
Історія Редагувати
У 1885 році Новоросійське товариство відкрило власні рудники (Юзівський і Білокрисовський), що розробляються відкритим способом. У 1886 році на двох рудниках видобуто близько 1,3 млн пудів (21 тис. 294 тонни). По революції він став називатися рудником імені Фрунзе. У 1929 почалося будівництво шахт. У 1959-62 побудована шахта імені М. В. Фрунзе.
Характеристики Редагувати
Розробляє центральну частину Криворізького родовища. Руди мартитові, мартит-магнетитові.
Виробнича потужність 1,05 млн т агломераційної руди на рік.
Шахта розробляє розокремлені пластоподібні, стовпоподібні і гнездоподібні рудні тіла, довжина яких змінюється від 110 до 600 м, потужність від 8 до 25 м, а кут падіння 55-72 °. Приблизно 65 % рудних покладів мають міцність 100—120 МПа, а 35 % — 30-60 МПа. Висячий бік складено мартитовими кварцитами міцністю 90-130 МПа, а лежачий — гематитовими кварцитами міцністю 70-90 МПа.
Родовище розкрите двома рудопідйомними і двома вентиляційними стволами. Системи розробки: поверхово-камерна, підповерхово-камерна і підповерхового обвалення з відбійкою руди глибокими свердловинами.
У липні 2011 року на шахті розпочато видобуток руди на новому горизонті — 1135 метрів. Першою на новому горизонті здана в експлуатацію панель № 2 покладу «Південна» з запасом руди 120 тис. т. Загальні запаси в трьох панелях блоку оцінюються на рівні 450 тис. т. Проектна якість руди визнано високою — вміст заліза становить 61,88 %.
Джерела Редагувати
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- І. Я. Сова, «Відомості Академії гірничих наук», № 2'1998.