Шар-гора — гора, що лежить біля північно-східної околиці села Приліпка Козельщинського району Полтавської області на краю вузького виступу на правому березі Псла неподалік від місця впадіння в Псел Говтви. Назва гори, ймовірно, пішла від шаровидної форми узвишшя.
| Шар-гора | |
| | |
| 49°24′25″ пн. ш. 33°50′58″ сх. д. / 49.40694° пн. ш. 33.84944° сх. д.Координати: 49°24′25″ пн. ш. 33°50′58″ сх. д. / 49.40694° пн. ш. 33.84944° сх. д. | |
| Країна | Україна |
|---|---|
| Регіон | Приліпка |
| Розташування | правий берег Псла, с. Приліпка, Козельщинський район, Полтавська область |
| Висота | бл. 125 м |
| Шар-гора Шар-гора (Україна) | |
| Шар-гора у Вікісховищі |
Географія ред.
Шар-гора лежить на правому березі Псла, в місці, де річка в місці впадіння Говтви утворює петлю, повертаючи зі сходу на захід, біля північно-східної околиці села Приліпка, яке ніби «приліпилося» збоку до гори.
На захід від Шар-гори лежить інша безіменна гора, а між ними — підвищена рівнина, яку називають Лиса гора.
Об'єкти ред.
В урочищі розташована пам'ятка археології — група курганів (23 насипи, у складі трьох мікрогруп, в тому числі 2 майдани), які в офіційних документах відносять до II тис. до н. е. (Бронзової доби).
Ще до початку XX століття на Шар-горі зберігалися залишки валів — сліди середньовічних укріплень, а також печер, які одні дослідники вважали спорудами первісної людини, інші датували пізнішими часами, та підземні ходи, які були складовою частиною говтвянських укріплень.
На думку деяких дослідників, два великі кургани на вершинах Шар-гори та сусідньої безіменної були спостережними пунктами, за твердженнями інших, груповими похованнями загиблих у Повстанні Острянина (саме тут був табір повстанців і відбулася Говтвянська битва).
Фестиваль «Козацької слави цілюще джерело» ред.
30 вересня 1995 року на честь 900-річчя поселення-фортеці Говтва, яка була форпостом Київської Русі на південно-східних рубежах, на Шар-горі вперше провели обласний фестиваль «Козацької слави цілюще джерело», на якому було відкрито пам'ятний знак козакам від нащадків. Відтоді це свято проводиться щороку.
Галерея ред.
Примітки ред.
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- ↑ Жовнір Наталія (7.06.2010). . Полтавщина. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020.
- ↑ . Офіційний сайт Козельщинської районної ради. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020.
- . Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 4 червня 2020.
- ↑ Полтавщина, 1992, с. 182.
- Шерстюк, 2017.
Література ред.
- Полтавщина: енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького; «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — Київ: «Укр. Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 1022 с., [24] арк. іл.: с. 182.
- Шерстюк В. Говтвянське та Гребінківське городища пізньосередньовічного часу на Полтавщині // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2009. — Вип. 18. — С. 120—127.
- Шерстюк В. В. До реконструкції Говтвянської битви 1638 р. // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 230—237.