Шарль Жуль Анрі Ніколь (фр. Charles-Jules-Henri Nicolle; 21 вересня 1866 — 28 лютого 1936) — французький лікар, бактеріолог і паразитолог, удостоєний у 1928 році Нобелівської премії з фізіології або медицини.
| Шарль Жуль Анрі Ніколь | |
|---|---|
| фр. Charles-Jules-Henri Nicolle | |
| | |
| Ім'я при народженні | фр. Charles Jules Henri Nicolle |
| Народився | 21 вересня 1866 Руан, Франція |
| Помер | 28 лютого 1936 (69 років) Туніс |
| Місце проживання | Франція, Туніс |
| Країна | Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | біолог, лікар, професор, бактеріолог, мікробіолог |
| Alma mater | Руанський університет |
| Галузь | бактеріологія, паразитологія |
| Заклад | Пастерівський інститут |
| Посада | професор |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Членство | Французька академія наук Шведська королівська академія наук Паризька медична академія Société des écrivains normandsd |
| Відомий завдяки: | дослідження епідеміології епідемічного висипного тифу |
| Батько | Eugène Nicolled |
| Брати, сестри | Maurice Nicolled Marcel Nicolled |
| Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (1928) |
Роботи у Вікіджерелах Шарль Ніколь у Вікісховищі |
Біографічні відомості Редагувати
Народився 21 вересня 1866 в Руані. Закінчив Руанський університет (1893). Працював у Пастерівському інституті в Парижі у І. І. Мечникова і Е. Ру, в 1893—1902 роках був професором мікробіології Руанського університету. У 1903 році заснував і очолив Пастерівський інститут у Тунісі. З 1933 року — професор Колеж де Франс. Основні роботи присвячені багатьом інфекційним хворобам: епідемічному висипному тифу, епідемічному поворотному тифу, бруцельозу, лейшманіозу, токсоплазмозу, марсельській гарячці, скарлатині тощо. У 1909 році показав можливість експериментального зараження збудником епідемічного висипного тифу морської свинки, що відкрило широкі можливості для вивчення і діагностики цієї інфекційної хвороби. У 1916 році разом з Блезо розробив спосіб лікування цієї хвороби. Створив вакцину проти м'якого шанкра, запропонував спосіб лікування кору за допомогою сироватки реконвалесцентів, довів можливість вакцинації тварин від бруцельозу.
У 1928 році був нагороджений Нобелівською премією з фізіології або медицини за встановлення того факту, що переносником епідемічного висипного тифу є платтяна воша. Однак у вітчизняній літературі зустрічаються описи того, що цей факт був встановлений ще за три десятиліття (у 1892 році) до дослідів Ніколя, професором Київського університету Григорієм Мінхом.
Помер Шарль Ніколь у Тунісі 28 лютого 1936 року.
Посилання Редагувати
- Nobel Lectures, Physiology or Medicine 1922—1941 [ 21 грудня 2001 у Wayback Machine.] — Біографія Шарля Ніколя на сайті Нобелівського комітету (англ.)
- How Charles Nicolle of the Pasteur Institute discovered that epidemic typhus is transmitted by lice: reminiscences from my years at the Pasteur Institute in Paris [ 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] «Як Шарль Ніколь відкрив передачу епідемічного висипного тифу вошами». Людвік Кросс, 6 серпня 1996 року.