Шапарка

Шапарка (Alexandromys Ognev, 1914) — рід гризунів родини Arvicolidae, який довший час розглядали як підрід року Microtus. Однак, дослідження показали тверду філогенетичну підтримку роду Alexandromys.

Шапарка
Шапарка сибірська
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Клада:	Гліреси (Glires)
Ряд:	Мишоподібні (Rodentia)
Підряд:	Мишовиді (Myomorpha)
Надродина:	Мишуваті (Muroidea)
Родина:	Хом'якові (Cricetidae)
Підродина:	Щурові (Arvicolinae)
Триба:	Arvicolini
Рід:	Шапарка (Alexandromys) Ognev, 1914
Види (13)
Alexandromys alpinus — Монголія Alexandromys evoronensis — Хабаровський край Alexandromys fortis — сх. Азія Alexandromys kikuchii — Тайвань Alexandromys limnophilus — Китай, Монголія Alexandromys maximowiczii — сх. Азія Alexandromys middendorffii — пн. Євразія у т. ч. пн. Приуралля Alexandromys mongolicus — пд. Сибір, Монголія, пн. Китай Alexandromys montebelli — Японія Alexandromys mujanensis — Бурятія Alexandromys oeconomus — Євразія, Аляска, Канада Alexandromys sachalinensis — Сахалін Alexandromys shantaricus — Шантарські острови

Таксономія

Перший нижній кутній зуб (вид з боку жуйної поверхні) — одна з ключових морфологічних структур при вивченні мінливості, з'ясування родинних стосунків і при діагностиці видів полівок. На фото — M₁ шапарки сибірської (Alexandromys oeconomus)

Шапарка — представник триби цементних некоренезубих полівок — Arvicolini, близький до роду Microtus (власне полівка).

Типовий вид роду — Mus oeconomus Pallas, 1776 (= Alexandromys oeconomus (Pallas, 1776)) — шапарка сибірська.

Видовий склад

група Alexandromys s. str.

Alexandromys miurus

Alexandromys clarkei (інколи відносять до роду Volemys)
Alexandromys abbreviatus (miurus s.l.)
Alexandromys fortis
Alexandromys evoronensis (maximowiczii s.l.)
Alexandromys maximowiczii
Alexandromys middendorffi
Alexandromys mongolicus
Alexandromys mujanensis (maximowiczii s.l.)
Alexandromys miurus
Alexandromys sachalinensis

група Pallasiinus

Alexandromys limnophilus
Alexandromys montebelli
Alexandromys oeconomus
Alexandromys kikuchii

група Stenocranius

Alexandromys gregalis

Неоарктичні групи

група Aulacomys

Alexandromys chrotorrhinus
Alexandromys longicaudus
Alexandromys richardsoni
Alexandromys xanthognathus

група Mynomes

Alexandromys pennsylvanicus

Alexandromys breweri (pennsylvanicus s. l.)
Alexandromys californicus
Alexandromys canicaudus
Alexandromys mexicanus
Alexandromys montanus
Alexandromys oaxacensis (gr. "mexicanus")
Alexandromys oregoni
Alexandromys pennsylvanicus
Alexandromys guatemalensis (gr. "mexicanus")
Alexandromys townsendii

група Orthriomys

Alexandromys umbrosus

група Pitymys

Alexandromys ochrogaster

Alexandromys ochrogaster
Alexandromys pinetorum
Alexandromys quasiater (pinetorum s. 1.)

Примітки

1. Загороднюк, І. В.; Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
2. Liu S., Jin W., Liu Y., Murphy R. W., Lv B., Hao H., Liao R., Sun Z., Tang M., Chen W., Fu J. Taxonomic position of Chinese voles of the tribe Arvicolini and the description of 2 new species from Xizang, China // Journal of mammalogy. — 2017. — Вип. 98. — № 1. — С. 166–182. — DOI:10.1093/jmammal/gyw170. (англ.)

Джерела

• Загороднюк И. В. Кариотипическая изменчивость и систематика серых полевок (Rodentia, Arvicolini). Сообщение I. Видовой состав и хромосомные числа [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Вестник зоологии. — 1990. — Том 24, № 2. — С. 26-37.
• Павлинов И. Я., Лисовский А. А. (ред.). Млекопитающие России: Систематико-географический справочник. — М., 2012. — 604 с. — (Труды Зоологического музея МГУ, Том 52). — ISBN 978-5-87317-844-5. (анонс тут [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]).
• Musser G. G., Carleton M. D. 2005. Superfamily Muroidea. Pp. 894–1531 // Mammal Species of the World: a Taxonomic and Geographic Reference. D. E. Wilson and D. M. Reeder eds. Johns Hopkins University Press, Baltimore.