www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шалом ахшав івр שלום עכשיו Мир нині крайня ліва неурядова 1 ізраїльська організація яка вважає що для досягнення арабо і

Шалом ахшав

Шалом ахшав (івр. שלום עכשיו‎ — «Мир нині») — крайня ліва неурядова ізраїльська організація, яка вважає, що для досягнення арабо-ізраїльського миру в її розумінні необхідно чинити тиск на уряди Ізраїлю.

Задекларованою метою організації є «переконати суспільну думку й уряд Ізраїлю в необхідності та можливості досягнення справедливого миру й історичного примирення з палестинським народом і сусідніми арабськими країнами — в обмін на територіальний компроміс та на базі принципу „території в обмін на мир“».

Історія Редагувати

Створення руху Редагувати

1978 року, після візиту президента Єгипту Анвара Садата до Ізраїлю, 348 солдат і офіцерів резервної служби звернулись до прем'єр-міністра Менахема Бегіна з закликом прагнення до миру з Єгиптом і віддати перевагу досягненню миру наявності поселень за межами «Зеленої лінії». Після того листа, відомого як «Лист офіцерів», для залучення громадської підтримки мирного процесу, навіть ціною територіальних поступок, і була заснована організація «Мир нині». На демонстрації, що відбулась на майдані Царів Ізраїлю, нині — майдан Іцхака Рабина, учасники закликали Бегіна до досягнення миру з Єгиптом в обмін на Синай.

Серед засновників руху були Віллі Гафні, Цалі Решеф, Амос Оз, Юлі Тамір, Амір Перец, Девід Цукер (майбутній член Кнесету від партії Мерец). Рух одразу отримав підтримку з боку власників фірми «Фаберже», керівників концерну «Кур», фірми «Еліт» тощо. Те починання також підхопив і Шимон Перес.

Ліванська війна Редагувати

Організація «Мир нині» набула широкої відомості та впливу за часів Ліванської війни. Вона перетворилась на протестний рух, що отримав численні відгуки у суспільстві. У 1982—1984 роках рух провів антивоєнні акції протесту під гаслом виведення ЦАХАЛу з Лівану. Кульмінацією такої діяльності стала демонстрація «Чотириста тисяч», що відбулась 25 вересня 1982 року на майдані Малкей Ісраель, учасники якої вимагали створення комісії з розслідування можливої причетності Ізраїлю до різанини в Сабрі та Шатилі.

1980-1990-ті роки Редагувати

У 1980-их та на початку 1990-их років «Мир нині» закликав визнати ОВП національним представником палестинців. Рух вимагав перемовин з їхніми лідерами для досягнення врегулювання, що поклало б край ізраїльському контролю над окупованими територіями.

Угоди в Осло стали важливою віхою для руху, який з ентузіазмом виступав на підтримку уряду Іцхака Рабина. Пізніше «Мир нині» звинуватив уряд Нетаньягу за недостатність дій щодо реалізації тих угод.

Інтифада Аль-Акси Редагувати

У той період «Мир нині» зосередився, в основному, на стеженні за будівництвом у поселеннях. Боротьба «Миру нині» проти поселень, у тому числі шляхом судових позовів та оприлюднення даних про розширення поселень і створення форпостів, зробили рух одіозним для поселенців.

2003 року з'явились нові ініціативи, спрямовані на припинення конфлікту, «hамефкад hалеуми» і «Женевська ініціатива», які здобули підтримку руху. Того ж року було оприлюднено «лист льотчиків», що закликав до відмови від виконання «точкових ліквідацій». «Мир нині» підтримав його, стверджуючи, що точкові ліквідації є аморальними.

Операція «Захисна стіна» Редагувати

У листопаді 2002 року, у зв'язку з оприлюдненням звіту організації Amnesty International, що розкритикувала дії Армії оборони Ізраїлю в операції, рух Шалом ахшав закликав прем'єр-міністра Аріеля Шарона відмовитись від призначення Шауля Мофаза, який обіймав посаду начальника генерального штабу АОІ під час операції, на пост міністра оборони. Аріель Шарон не взяв до уваги той заклик і Шауль Мофаз став міністром оборони.

План розмежування Редагувати

2004 року Аріель Шарон оголосив про план розмежування, який також отримав підтримку «Миру нині». Рух організував кілька демонстрацій на підтримку програми. У травні того ж року «Мир нині» брав участь в організації демонстрації з вимогами вивести війська з Гази. У демонстрації, атмосфера якої визначалась загибеллю 13 солдат у двох вибухах бронетранспортерів у секторі Гази тижнем раніше, взяли участь від 100 000 до 150 000 осіб.

Друга Ліванська війна Редагувати

Після початку Другої Ліванської війни багато членів руху підтримували позицію уряду Ізраїлю проти Хізбалли та військову відповідь на викрадення солдат. Вони також підтримували воєнні дії проти масованих атак «Катюшами» цивільного населення, що їх проводила Хізбалла від 12 липня 2006 року.

Структура та фінансування Редагувати

Дочірні організації Редагувати

Фінансування Редагувати

Низка джерел критикує «Шалом ахшав» за анти-ізраїльську, на їхню думку, діяльність руху, що при цьому фінансується іншими державами

Примітки Редагувати

  1. Peace Now in Hebron: Expel settlers from city — Israel News, Ynetnews [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. ↑ Мир нині — офіційний сайт [ 25 травня 2016 у Wayback Machine.] (івр.)
  3. Who We Are. Peacenow. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 2 травня 2016.  (англ.)
  4. ↑ . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 травня 2016. 
  5. Lebanon II: The first war run by Peace Now [ 13 серпня 2006 у Wayback Machine.] Haaretz, 2 серпня 2006
  6. Реакція на оприлюднення звіту «Amnesty International». isra.com // Агентство Курсор. 04.11.2002. Архів оригіналу за 22.11.2012. Процитовано 2 травня 2016. 
  7. Несколько слов по поводу доклада Amnesty International. sem40. 4-11-2002. Архів оригіналу за 22-11-2012. Процитовано 2 травня 2016. 
  8. Причини втручання //Ultima Thule, 28 червня 2001 [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] «Вести»
  9. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 травня 2016. 
  10. Депутат Дані Данон: поставити «Шалом ахшав» поза законом, 21.08.2009[недоступне посилання]
  11. . Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 2 травня 2016. 
  12. Scott Shiloh Foreign Governments Are Key Backers of Peace Now, Jun 19, '06 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  13. . Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 2 травня 2016. 
  14. Hagai Segal In praise of ‘leftist law’ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], 11.11.11
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shalom ahshav ivr שלום עכשיו Mir nini krajnya liva neuryadova 1 izrayilska organizaciya yaka vvazhaye sho dlya dosyagnennya arabo izrayilskogo miru v yiyi rozuminni neobhidno chiniti tisk na uryadi Izrayilyu 2 Zadeklarovanoyu metoyu organizaciyi ye perekonati suspilnu dumku j uryad Izrayilyu v neobhidnosti ta mozhlivosti dosyagnennya spravedlivogo miru j istorichnogo primirennya z palestinskim narodom i susidnimi arabskimi krayinami v obmin na teritorialnij kompromis ta na bazi principu teritoriyi v obmin na mir 2 3 Zmist 1 Istoriya 1 1 Stvorennya ruhu 1 2 Livanska vijna 1 3 1980 1990 ti roki 1 4 Intifada Al Aksi 1 5 Operaciya Zahisna stina 1 6 Plan rozmezhuvannya 1 7 Druga Livanska vijna 2 Struktura ta finansuvannya 2 1 Dochirni organizaciyi 2 2 Finansuvannya 3 PrimitkiIstoriya RedaguvatiStvorennya ruhu Redaguvati 1978 roku pislya vizitu prezidenta Yegiptu Anvara Sadata do Izrayilyu 348 soldat i oficeriv rezervnoyi sluzhbi zvernulis do prem yer ministra Menahema Begina z zaklikom pragnennya do miru z Yegiptom i viddati perevagu dosyagnennyu miru nayavnosti poselen za mezhami Zelenoyi liniyi Pislya togo lista vidomogo yak List oficeriv dlya zaluchennya gromadskoyi pidtrimki mirnogo procesu navit cinoyu teritorialnih postupok i bula zasnovana organizaciya Mir nini Na demonstraciyi sho vidbulas na majdani Cariv Izrayilyu nini majdan Ichaka Rabina uchasniki zaklikali Begina do dosyagnennya miru z Yegiptom v obmin na Sinaj 4 Sered zasnovnikiv ruhu buli Villi Gafni Cali Reshef Amos Oz Yuli Tamir Amir Perec Devid Cuker majbutnij chlen Knesetu vid partiyi Merec Ruh odrazu otrimav pidtrimku z boku vlasnikiv firmi Faberzhe kerivnikiv koncernu Kur firmi Elit tosho Te pochinannya takozh pidhopiv i Shimon Peres 4 5 Livanska vijna Redaguvati Organizaciya Mir nini nabula shirokoyi vidomosti ta vplivu za chasiv Livanskoyi vijni Vona peretvorilas na protestnij ruh sho otrimav chislenni vidguki u suspilstvi U 1982 1984 rokah ruh proviv antivoyenni akciyi protestu pid gaslom vivedennya CAHALu z Livanu Kulminaciyeyu takoyi diyalnosti stala demonstraciya Chotirista tisyach sho vidbulas 25 veresnya 1982 roku na majdani Malkej Israel uchasniki yakoyi vimagali stvorennya komisiyi z rozsliduvannya mozhlivoyi prichetnosti Izrayilyu do rizanini v Sabri ta Shatili 1980 1990 ti roki Redaguvati U 1980 ih ta na pochatku 1990 ih rokiv Mir nini zaklikav viznati OVP nacionalnim predstavnikom palestinciv Ruh vimagav peremovin z yihnimi liderami dlya dosyagnennya vregulyuvannya sho poklalo b kraj izrayilskomu kontrolyu nad okupovanimi teritoriyami Ugodi v Oslo stali vazhlivoyu vihoyu dlya ruhu yakij z entuziazmom vistupav na pidtrimku uryadu Ichaka Rabina Piznishe Mir nini zvinuvativ uryad Netanyagu za nedostatnist dij shodo realizaciyi tih ugod Intifada Al Aksi Redaguvati U toj period Mir nini zoseredivsya v osnovnomu na stezhenni za budivnictvom u poselennyah Borotba Miru nini proti poselen u tomu chisli shlyahom sudovih pozoviv ta oprilyudnennya danih pro rozshirennya poselen i stvorennya forpostiv zrobili ruh odioznim dlya poselenciv 2003 roku z yavilis novi iniciativi spryamovani na pripinennya konfliktu hamefkad haleumi i Zhenevska iniciativa yaki zdobuli pidtrimku ruhu Togo zh roku bulo oprilyudneno list lotchikiv sho zaklikav do vidmovi vid vikonannya tochkovih likvidacij Mir nini pidtrimav jogo stverdzhuyuchi sho tochkovi likvidaciyi ye amoralnimi Operaciya Zahisna stina Redaguvati U listopadi 2002 roku u zv yazku z oprilyudnennyam zvitu organizaciyi Amnesty International sho rozkritikuvala diyi Armiyi oboroni Izrayilyu v operaciyi ruh Shalom ahshav zaklikav prem yer ministra Arielya Sharona vidmovitis vid priznachennya Shaulya Mofaza yakij obijmav posadu nachalnika generalnogo shtabu AOI pid chas operaciyi na post ministra oboroni 6 7 Ariel Sharon ne vzyav do uvagi toj zaklik i Shaul Mofaz stav ministrom oboroni Plan rozmezhuvannya Redaguvati 2004 roku Ariel Sharon ogolosiv pro plan rozmezhuvannya yakij takozh otrimav pidtrimku Miru nini Ruh organizuvav kilka demonstracij na pidtrimku programi U travni togo zh roku Mir nini brav uchast v organizaciyi demonstraciyi z vimogami vivesti vijska z Gazi U demonstraciyi atmosfera yakoyi viznachalas zagibellyu 13 soldat u dvoh vibuhah bronetransporteriv u sektori Gazi tizhnem ranishe vzyali uchast vid 100 000 do 150 000 osib Druga Livanska vijna Redaguvati Pislya pochatku Drugoyi Livanskoyi vijni bagato chleniv ruhu pidtrimuvali poziciyu uryadu Izrayilyu proti Hizballi ta vijskovu vidpovid na vikradennya soldat Voni takozh pidtrimuvali voyenni diyi proti masovanih atak Katyushami civilnogo naselennya sho yih provodila Hizballa vid 12 lipnya 2006 roku Struktura ta finansuvannya RedaguvatiDochirni organizaciyi Redaguvati Americans for Peace Now SShA Argentinos Amigos de Paz Ahora Argentina Les Amis Belges de Shalom Archav Belgiya Amigos Brasileiros do Paz Agora Braziliya Peace Now UK Velika Britaniya Canadian Friends of Peace Now Kanada La Paix Maintenant Franciya Finansuvannya Redaguvati Nizka dzherel kritikuye Shalom ahshav za anti izrayilsku na yihnyu dumku diyalnist ruhu sho pri comu finansuyetsya inshimi derzhavami 8 9 10 11 12 13 14 Primitki Redaguvati Peace Now in Hebron Expel settlers from city Israel News Ynetnews Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl a b Mir nini oficijnij sajt Arhivovano 25 travnya 2016 u Wayback Machine ivr Who We Are Peacenow Arhiv originalu za 26 serpnya 2012 Procitovano 2 travnya 2016 angl a b Dvadcat let spustya Vozvrashenie k istokam Shalom ahshav yanvar 1998 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 travnya 2016 Lebanon II The first war run by Peace Now Arhivovano 13 serpnya 2006 u Wayback Machine Haaretz 2 serpnya 2006 Reakciya na oprilyudnennya zvitu Amnesty International isra com Agentstvo Kursor 04 11 2002 Arhiv originalu za 22 11 2012 Procitovano 2 travnya 2016 Neskolko slov po povodu doklada Amnesty International sem40 4 11 2002 Arhiv originalu za 22 11 2012 Procitovano 2 travnya 2016 Prichini vtruchannya Ultima Thule 28 chervnya 2001 Arhivovano 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Vesti V Kirie prohodit vstrecha Netaniyagu i Yaalona Shalom Ahshav trebuet otstavki ministra 20 serpnya 2009 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 travnya 2016 Deputat Dani Danon postaviti Shalom ahshav poza zakonom 21 08 2009 nedostupne posilannya Za porushennya zvitnosti organizaciya Shalom ahshav mozhe buti rozpushena 21 08 2009 Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 2 travnya 2016 Scott Shiloh Foreign Governments Are Key Backers of Peace Now Jun 19 06 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Inozemni derzhavi golovne dzherelo finansuvannya Shalom ahshav 21 chervnya 2006 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2016 Procitovano 2 travnya 2016 Hagai Segal In praise of leftist law Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 11 11 11 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shalom ahshav amp oldid 38530250