Вади́м Володи́мирович Шалато́вський (5 березня 1983 — 5 вересня 2014) — старший солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Шалатовський Вадим Володимирович | |
|---|---|
| Старший солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 5 березня 1983 Пасічна |
| Смерть | 5 вересня 2014 (31 рік) Весела Гора |
| Поховання | Хмельницький |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Рід військ | Територіальна оборона |
| Формування | |
| Війни / битви | Війна на сході України • Бої за Щастя • Засідка під Веселою Горою |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Проживав у місті Хмельницький, займався спортом. Строкову службу проходив у повітряно-десантних військах.
Активний учасник Революції Гідності; під час другої хвилі мобілізації облишив свій бізнес та пішов на фронт.
Старший солдат, боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».
5 вересня 2014-го зник безвісти під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, терористи відкрили вогонь. Прострелено бензобак, одна з автівок вибухнула.
Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий Герой. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш.
Упізнаний за експертизою ДНК у березні 2015 року, старобільські волонтери зібрали кошти на цинкову труну, щоб доставити Вадима до Хмельницького. 25 березня 2015 року з Вадимом попрощались у Києві на Майдані Незалежності, 26 березня — в Хмельницькому.
Перепохований у Хмельницькому на Алеї Слави кладовища, мікрорайон Ракове.
Без Вадима лишились дружина, син та донька.
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 25 грудня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
- Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького (посмертно)
- медаллю «За хоробрість в бою» від ГО «Луганська обласна спілка ветеранів АТО» (посмертно)
- рішенням Хмельницької міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» (посмертно)
Примітки ред.
- Указ Президента України від 25 грудня 2015 року № 722/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Родини хмельничан-айдарівців отримали нагороди [ 29 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Хмельницька міська рада, 28 серпня 2018
Джерела ред.
- Шалатовський Вадим Володимирович [ 17 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Небесна Гвардія[недоступне посилання з серпня 2019]
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |