Чугуївське повстання — збройне заворушення військових поселенців Чугуївського полку на Харківщині у 1819 році проти жорстоких умов праці і суворих розпорядків у військових поселеннях (своєрідне поєднання військової служби з працею у сільському господарстві), запроваджених у Російській імперії військовим міністром Олександром Аракчеєвим.
Події Редагувати
Чугуївське повстання почалося 9 липня 1819 року з вимогою ліквідації військових поселень. До повсталих приєдналися селяни сусідніх сіл, а також військові поселенці з Балаклії. Для придушення повстання російський уряд вислав регулярне військо під проводом воєнного міністра, генерала О. А. Аракчеєва, 4 піхотні полки і 2 артилерійські роти з гарматами. Після місячного опору Чугуївське повстання було приборкане. Заарештовано і жорстоко покарано близько 2 000 повстанців. З них 20 загинуло під шпіцрутенами, 400 заслано на каторжні роботи. У 1820 році подібні повстання вибухнули в Південній Україні, які охопили близько 200 сіл.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання Редагувати
- Восстание в Чугуеве 1819 года: двенадцать тысяч ударов шомполом [ 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- http://www.chuguevsovet.ru/istoriya-chugueva/67-vosstanie-1819-goda-v-chugueve/ [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |