Чорнокінці також Чорнокунці 1 пол Czarnokonce колишнє село в Україні нині частина сіл Малих та Великих в Тернопільської

Чорнокінці (також Чорнокунці; пол. Czarnokonce) — колишнє село в Україні, нині — частина сіл Малих та Великих Чорнокінців Тернопільської области.

село Чорнокінці
Чорнокінці на мапі фон Міґа, XVIII ст. Чорнокінці на мапі фон Міґа, XVIII ст.
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Чортківський район
Основні дані
Перша згадка	XV ст.
Існувало до	1988
Географічні дані
Географічні координати	48°58′31″ пн. ш. 26°00′38″ сх. д. / 48.975306° пн. ш. 26.010806° сх. д. / 48.975306; 26.010806Координати: 48°58′31″ пн. ш. 26°00′38″ сх. д. / 48.975306° пн. ш. 26.010806° сх. д. / 48.975306; 26.010806
Карта
Чорнокінці
Чорнокінці

Топоніміка ред.

Микола Крикун подає наступні варіанти назв с. Чорнокінці, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах:

Czarnokonce, с. — Кам'янецька земська книга 1625, 1647;
Czarnokonce, с. — Подимний реєстр 1629, 1650, 1661, 1667;
Czarnokonce, с. — Поголовний реєстр 1662;
Czarnokonce, с. — Комісарський реєстр 1678;
Czernakouce, с. — Боплан;
ęornokofęi Veliki, с. — Кам. д. 1681.

Від кінця XVIII ст. с. Великі Чорнокінці.

Czarnokonce, с. — Кам'янецький дефтер 1681 (ęornokofęi);
Czarnokonczyki, с. — Подимний реєстр 1728;
Czarnokonczyki, с. — Візит, греко-католицької парафії 1730-1731;
Czarnokonczyki, с. — Візит, римо-католицької парафії 1741;
Czarnokonczyki, с. — Перепис єврейського населення 1765;
Czarnokonce Małe, с. — Список поселення 1785.

Нині с. Малі Чорнокінці.

Історія ред.

17 липня 1413 p. Ягайло надає шляхтичу Андрію з Бапшина с. Чорнокунці й Криве в Скальськім повіті.

20 квітня 1440 р. польський король Владислав III записав подільському підкоморію Янушу Кірдеєвичу 150 гривень на селі Давидківці на р. Ночлава у Скальському повіті, селах Чорнокінці та Juliassowcze у Кам’янецькому повіті Подільської землі.

У багатотомному виданні актових джерел, які перебували в архіві монастиря отців Бернардинів у Львові, є згадка про село Чорнокунці. Згідно акту від 16 липня 1449 року, який зареєстрували в Теребовлі, Зимгунд Кердей отримав вищезгадане село.

Станом на 1 січня 1967 р. село іменується, як Чорнокінці.

25 квітня 1988 р. рішенням Тернопільської обласної Ради народних депутатів відновлено села Великі Чорнокінці і Малі Чорнокінці, раніше об'єднані в одне село Чорнокінці.

Примітки ред.

↑ Грушевський, М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), № 15
Чорнокінці (Czarnokonce) // Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: : статті і матеріали / М. Крикун. — Львів, 2011. — С. 198. — ISBN 978-617-607-064-1.
Михайловський, В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 — 1444 рр.). — Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8—9, с. 254
Akta grodzkie i ziemskie. — T. XII. — № 2528. — S. 218. (лат.)
Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1967 р. — К.: Політвидав, 1969 р.
ВВРУ, 1988, № 20, стор. 444

Джерела ред.

Czarnokońce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 758. (пол.)

[чорнокунці-1] Грушевський, М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), № 15

[2] Чорнокінці (Czarnokonce) // Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: : статті і матеріали / М. Крикун. — Львів, 2011. — С. 198. — ISBN 978-617-607-064-1.

[3] Михайловський, В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 — 1444 рр.). — Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8—9, с. 254

[4] Akta grodzkie i ziemskie. — T. XII. — № 2528. — S. 218. (лат.)

[5] Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1967 р. — К.: Політвидав, 1969 р.

[6] ВВРУ, 1988, № 20, стор. 444