| Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2021) |
| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (червень 2021) |
«Чорний тюльпан» (фр. La Tulipe noire) - історичний роман французького письменника Олександра Дюма-батька (1850), присвячений драматичним подіям 1672 року, який перебуває в голландську історію як «рік лих» (нід. Rampjaar).
| Чорний тюльпан | |
|---|---|
| фр. La Tulipe noire | |
| Жанр | courtly romanced і історична белетристика |
| Форма | роман |
| Автор | Олександр Дюма (батько) |
| Мова | французька |
| Опубліковано | 1850 |
| Країна | Франція |
| У «Гутенберзі» | 965 |
| | |
| Цей твір у Вікісховищі |
Сюжет ред.
1789 рік, напередодні французької революції. У провінційному містечку бореться в ім'я народу таємничий і легендарний Чорний Тюльпан - борець з монархією, під маскою якого ховається місцевий студент останнього курсу - граф Гійом де Сен-Пре. Перед кожним своїм нападом він посилає свою майбутню жертву (аристократу) квітка чорного тюльпана. Але насправді ж Чорний Тюльпан не більше, ніж злодій, що краде у багатих в ім'я бідних і привласнювали собі награбоване.
Гійом своїми зухвалими нальотами дуже сильно псує життя меру містечка маркізу де вігонь і префекта місцевої поліції барону Ля Мушу, а у вільний від пригод час залицяється за симпатичною молодою дружиною маркіза і взагалі ласий до красивих жінок. Після чергового нальоту, отримавши від маркіза черговий догану, дурнуватий, але наполеглива Ля Муш придумує спосіб, як викрити таємничого грабіжника - під час хитрою засідки йому вдається залишити шпагою на обличчі Тюльпана шрам, і тепер Гийому не можна здатися на дворянських зборах у маркіза. Всі дороги в містечко перекриті поліцією, що отримала вказівки будь-що-будь затримати людину зі шрамом. Щоб врятуватися, Гійом змушений вдатися до допомоги свого брата-близнюка Жюльєна, який живе в іншому місці. Коли Жюльєн приїжджає в криївку Гійома, той розкривається брату і дає йому необхідні інструкції, після чого Жюльєн займає місце Гійома в його міському будинку. Незважаючи на дзеркальне схожість у зовнішності, характери у братів абсолютно різні - на відміну від рішучого, нахабного, розпусного і вміє чудово фехтувати Гійома, Жюльєн - ніжний, чутливий, вихований і романтично налаштований юнак, шанувальник Руссо, пройнятий ідеями свободи, рівності і братерства. Він не дуже сильний в фехтуванні і неважливо їздить верхи, через що під час поїздки на збори до маркіза падає з коня.
Ця обставина призводить Жюльєна до знайомства з прекрасною Кароліною Плантен, яка як раз прямувала до церкви на своє вінчання. Вона надає йому першу допомогу, однак при цьому Жюльєн ненавмисно відвіз з собою її весільний вінок, і весілля відміняється, хоча пізніше Кароліна визнається, що збиралася вийти заміж не по любові. На зборах маркіз де вігонь повідомляє про швидке прибуття в містечко полку під командуванням князя де Гразійяка, що прямує з Марселя до Парижа для придушення революційно налаштованих елементів. Ля Муш, в свою чергу, повинен будь-що-будь забезпечити порядок в містечку з нагоди прибуття князя. Він гордо відповідає, що все тримає під контролем, але тут же отримує «привіт» у вигляді чорного тюльпана. Барон в гніві залишає прийом, мабуть, в черговий раз ставши посміховиськом для всього зібрання, але його пригоди в цей вечір тільки починаються: він стикається з Чорним Тюльпаном, який, в помсту за шрам, залишає аналогічний на обличчі Ля Муша, а по повернення в містечко префекта заарештовують його власні підлеглі за його ж наказом. Як істинний прихильник революції, Жюльєн, дізнавшись про небезпеку, що насувається, поспішає до Гийому і натикається на несподіване байдужість брата: Гійома абсолютно не цікавить політична ситуація у Франції, та й взагалі ніщо, крім себе. Незабаром до Гийому в його міський будинок, де тимчасово живе Жюльєн, приходить Кароліна, яка все так само думає, що перед нею Гійом. Після короткого обміну люб'язностями Жюльєн і Кароліна відкривають один одному свої думки і почуття. До того ж з'ясовується, що батько Кароліни, месьє Плантен, очолює місцевий комітет Опору, провідний підпільну боротьбу на підтримку революції.
Урочистий прийом, влаштований маркізом де вігонь в честь командувача полком князя де Гразійяка, починається не дуже благополучно, тому що представники третього стану зустріли карету князя «не чорна тюльпанами, а червоними помідорами», через що князь з'являється на прийомі в поганому настрої. Тим часом месьє Плантен і інші члени Опору, скориставшись тим, що основні сили поліції зосереджені на охорону замку де вігонь, готуються підірвати міст і тим самим перекрити дорогу на Париж. Жюльєн мчить їх попередити про прибуття нового поліцейського загону і в підсумку особисто здійснює підрив моста. Не гаючи часу, змовники викрадають князя де Гразійяка і відвозять його на лісопилку. Князь, який провів не одну військову кампанію, гідно зустрічає звістка про власну кари і, а дізнавшись, що його вб'є сам Чорний Тюльпан (Жюльєн продовжує видавати себе за брата), готовий випити за власну смерть. На радощах вся компанія, крім Жюльєна і Кароліни, неабияк напивається, після чого де Гразійяк, будучи п'яним, підписує папір про передачу повноважень командира полку месьє Плантену, і відповідно до наказу Плантена полк вирушає назад в Марсель. Але коли змовники повертаються на лісопилку, їх вистежує Ля Муш. У метушні протверезілий де Гразйіяк збігає. В останній момент Кароліні вдається вирватися з оточення, але підмога приходить занадто пізно: Жюльєна, під ім'ям Гійома, засуджують до шибениці.
Дізнавшись про арешт, Гійом, незважаючи на несхожість їхніх характерів, все ж відчуває ніжні почуття до брата, вирішує звільнити Жульєна, але занадто дорогою ціною: охорона зауважує втечу, Гійом вмовляє Жюльєна втекти, а сам потрапляє в руки поліції (підроблення ніхто не помічає) . Настає день страти. Гійом піднімається на ешафот, і його вішають. Однак, через якийсь час в будинку маркіза де вігонь, де влаштовано свято в зв'язку з цією чудовою подією, оголошується Жюльєн в образі Чорного Тюльпана. Потім в провінцію приходять звістки про взяття Бастилії, і весь третій стан виходить на вулиці, а аристократи в паніці залишають місто. Ля Муш гине, рятуючись від коня Гійома, і все місто святкує звершення французької революції. У фіналі Жюльєн, танцюючи з Кароліною, намагається їй пояснити, що він не Гійом, але вона цього не розуміє.
Персонажі ред.
- Вільям, принц Оранський, згодом Вільгельм III. Король Англії.
- Людовик XIV, король Франції.
- Корнеліс де Вітт, інспектор дамб у Гаазі.
- Йоган де Вітт, його брат, великий пенсіонер Голландії.
- Полковник ван Дікен, ад'ютант Вільгельма Оранського.
- Доктор Корнеліус ван Баерле, любитель тюльпанів, хрещеник Корнелія де Вітта.
- Mynheer Isaac Boxtel, його суперник.
- Маркіз де Лувуа.
- Граф Тіллі, капітан Гаазької кінноти.
- Мінгер Боуелт, заступник.
- Mynheer d'Asperen, заст.
- Рекордер штатів.
- Майстер ван Спенсер, магістрат Дорта.
- Тікалаер, хірург з Гааги.
- Джерард Доу.
- Мінгер ван Систенс, бургомістр Гарлема і президент його садівничого товариства.
- Крейк, конфіденційний слуга Джона де Вітта.
- Грифус, тюремник, батько Рози.
- Роза, його дочка, закохана в Корнеліуса ван Баерле.
Екранізації ред.
Свято чорного тюльпана / Das Fest der schwarzen Tulpe - 1920, Німеччина, режисери Марія Луїза Друпа, Мухсин Ертугрул
Чорний тюльпан / De zwarte tulp - 1921, Велика Британія, Нідерланди, режисери Моріц Бінгер, Френк Річардсон
Чорний тюльпан / The Black Tulip - 1937, Велика Британія, режисер Алекс Брюс
Чорний тюльпан / The Black Tulip - 1970, Велика Британія, режисер Дерек Мартинус
Чорний тюльпан / Black Tulip - 1988, Австралія (мультфільм)
Примітки ред.
- 6-річна війна між Францією та Голандією за Нижні Землі. Почалася 6 квітня 1672 року.
Посилання ред.
Оригинальний текст роману у французькому Вікіцитати