www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чорний Петро Павлович Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть д

Чорний Петро Павлович

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (липень 2018)

Чорний Петро Павлович (18 липня 1920 року, УРСР, хутір Савченківський Близнюківського району Харківської області — с. Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області) — вчитель, інженер залізничного транспорту, дисидент.

Чорний Петро Павлович
Народився 18 липня 1920(1920-07-18)
Близнюківський район
Помер невідомо
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чорний.

Біографія ред.

Учасник Великої Вітчизняної війни, служив у Радянській Армії з квітня 1944 року по листопад 1945 року, нагороджений медалями «За відвагу», «За взяття Берліна» та іншими. По закінченні війни працював учителем математики у Гнатівській і Піщанобрідській школах, пізніше інспектором райвно Піщанобрідського району, з 1962 по 1977 рік — інженером у вагонному депо станції Помічна Одеської залізниці.

Діяльність ред.

Починаючи із 1974 року писав листи-відгуки на публікації чи книжки, що тоді виходили. Свої листи надсилав до редакцій газет і журналів, вищих навчальних закладів, видавництв. Листи надсилав з Києва, Кіровограда, Помічної, Новоукраїнки, тому КДБ не відразу вдалось виявити автора листів. У лютому 1979 року надіслав до Інституту історії академії наук УРСР «Декларацію». У відгуку на книгу Ю.Жукова «Суспільство без майбутнього», що мала на меті таврувати як капіталізм, так і капіталістичний спосіб виробництва, П.Чорний прийшов до парадоксального висновку: країни світу стають ворогами не позицій ідеології, а з точки зору інтересів держав та національностей. Наголошував на тому, що соціалістична економіка значно відстає від капіталістичної, навіть в умовах не найбільш розвинених країн. Оперуючи даними з матеріалів пленумів ЦК КПРС та ЦСУ, підкреслював, що ефективне керівництво економікою СРСР з єдиного центру неможливе. У листі до Сергія Бондарчука аналізував поняття «дисидентство», не вважаючи їх ворогами радянської влади, тому що вони не мають на меті повалення радянської влади, а вимагають для кожного громадянина права бути активним членом суспільства.

У своїх листах звертав увагу на національне питання, зокрема на денаціоналізацію та витіснення українства з усіх сфер суспільного життя, вважав, що наслідками денаціоналізації може стати деморалізація.

Арешт і ув'язнення ред.

Заарештували П.Чорного 7 липня 1979 року. Вирок винесений Кіровоградським обласним судом 31 січня 1980 року відповідно до статті 62 ч.1 Карного Кодексу УРСР до 6 роківпозбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого режиму без заслання і подання до Президії Верховної Ради СРСР про позбавлення всіх медалей. Покарання відбував у таборі для політичних ВС-389/36, розташованому у с. Кучино на Пермщині. Сусідом П.Чорного по табірному бараку був відомий правозахисник і громадський діяч Мирослав Маринович

Останні роки життя ред.

Після повернення із ув'язнення продовжив займатися наукою, намагався довести теорему Ферма, надсилав свої дописи у наукові журнали. Папка з його розрахунками зникла під час похорону. До реабілітації не дожив півроку. Похований у селі Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області.

Дослідження долі Петра Чорного ред.

На початку 90-х років кіровоградський письменник Василь Бондар знайшов справу П.Чорного в архіві обласного управління КДБ. У вересні 2007 року на залізничній станції Помічна було відкрито пам'ятний знак на честь Петра Павловича Чорного. Ініціатором відкриття став керівник Помічнянського відділка залізниці Микола Антошик.

Коментарі ред.

  1. «Для того щоб держава нормально функціонувала, щоб ритмічно працювала економіка, щоб керівники своїми невмілими хибними діями не довели її до катастрофи, народ країни повинен здійснювати контроль за діями своїх керманичів, у тому числі і найвищих. Цей контроль мусить бути присутнім завжди, бо коли він слабне, втрачається, така держава нівелюється, губить свою незалежність. І якщо суспільство не знаходить в собі сили докорінно зміцнити свій контроль за адміністрацією, може загинути зовсім».
  2. «І коли говорять, що українці — поганий народ, недружний, підлий, безхарактерний, то це не його вина, а його біда. Бо яким же він має бути після кількох століть колоніального рабства? Колонізатори — монгольські, литовські, польські, московські — тільки тим і займалися, що розкладали, деморалізовували наш народ. Так їм легше було тримати нас у покорі. І не ремствувати на це треба, а працювати над розвитком української національної самосвідомості як важелем, що ним можна врятуватися».
  3. «У 80-ті роки табір для політичних ВС-389/36, розташований у с. Кучино, на Пермщині, жив тими ж надіями, що й у роках 70-х. Мене особисто утримували в цьому таборі з 1978 року як „особливо небезпечного державного злочинця“, злочин котрого полягав у членстві в Українській Гельсінській групі, яку в 1976 році організував і очолив письменник Микола Руденко і яка взяла на себе виключно правозахисні функції. Природно, що я з подвійною надією чекав вісток з України. Одного дня з'являється в нашому таборі новий бранець українського КДБ — Петро Павлович Чорний. Розпитуємо, хто й звідкіля. І вже після першої короткої інформації хапаємося за голови: це ж до якого абсурду треба державі дійти, щоб таку людину засудити як „особливо небезпечного“!.. Не політичний діяч, і не член підпілля, не ворог державі, і не ворог народу. Якщо взагалі можна те слово припасувати до Петра Чорного, то був він ворогом лише брехні. Бо любив правду, точні слова і визначення, адже був інженером за фахом і звик до лаконічності формул. Але саме в пошуку точного діагнозу недуги суспільства і вбачали страшний кримінал тодішні можновладці. Ніякої організації довкруг себе не творив, нікого нікуди не втягував. Просто жив собі в селі з поетичною назвою Піщаний Брід чесний чоловік, достатньо мужній, щоб мати свою власну життєву позицію. І занадто порядний, щоб дивитися на суспільне зло і мовчати. Після суду над Петром Павловичем якийсь меткий чекіст, напевно, причепив собі ще одну зірочку на погони „за революционную бдительность“, а сам арештант, тяжко хворий на серцеву недугу, розпочав свій нелегкий табірний шлях. Для нього це теж була боротьба, але не з табірною адміністрацією, і не з системою, а за власне виживання. Наші ліжка стояли в баракові поруч, і я можу засвідчити, якими виснажливими зусиллями давався йому кожен табірний день. Не завжди знаходилися потрібні ліки, що моментально ставило його на межу смерті. А про те, чи відповідав суворий табірний режим потребам його здоров'я, годі й говорити. Звичайно, брати участь у наших голодуваннях, страйках та інших акціях протесту Петро Чорний не міг просто фізично. Але свій фронт протистояння він все-таки тримав. У нашій зоні не було жодного випадку, щоб табірні чекісти не схиляли в'язнів до співпраці, або, м'якше сказати, до інформаторства. Та тяжко хворий Петро Павлович вистояв — і залишився людиною. Був Петро Павлович надійним табірним товаришем, скромною і глибоко порядною людиною, а ще — цікавим співбесідником. Табір у ті часи взагалі збирав неординарних людей, у яких можна було багато чого навчитися. Для багатьох це був другий університет. Найцікавішими для Петра Павловича були наукові дискусії, хоч мав він свою оригінальну думку і про поезію, і про суспільні процеси. Наші з ним погляди й переконання, ясна річ, збігалися не завжди. Ми були людьми різних поколінь і різного життєвого досвіду, але це нам не заважало спілкуватися».

Примітки ред.

  1. https://nekropole.info/en/Petr-Chernij-503251e6d4e3f
  2. ↑ «Особливо небезпечний державний злочинець». gazeta.dt.ua. 23 листопада 2007. 

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lipen 2018 Chornij Petro Pavlovich 18 lipnya 1920 roku URSR hutir Savchenkivskij Bliznyukivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti 1 s Pishanij Brid Dobrovelichkivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti vchitel inzhener zaliznichnogo transportu disident Chornij Petro PavlovichNarodivsya 18 lipnya 1920 1920 07 18 Bliznyukivskij rajonPomer nevidomoU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chornij Zmist 1 Biografiya 2 Diyalnist 3 Aresht i uv yaznennya 4 Ostanni roki zhittya 5 Doslidzhennya doli Petra Chornogo 6 Komentari 7 Primitki 8 DzherelaBiografiya red Uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni sluzhiv u Radyanskij Armiyi z kvitnya 1944 roku po listopad 1945 roku nagorodzhenij medalyami Za vidvagu Za vzyattya Berlina ta inshimi Po zakinchenni vijni pracyuvav uchitelem matematiki u Gnativskij i Pishanobridskij shkolah 2 piznishe inspektorom rajvno Pishanobridskogo rajonu z 1962 po 1977 rik inzhenerom u vagonnomu depo stanciyi Pomichna Odeskoyi zaliznici Diyalnist red Pochinayuchi iz 1974 roku pisav listi vidguki na publikaciyi chi knizhki sho todi vihodili Svoyi listi nadsilav do redakcij gazet i zhurnaliv vishih navchalnih zakladiv vidavnictv Listi nadsilav z Kiyeva Kirovograda Pomichnoyi Novoukrayinki tomu KDB ne vidrazu vdalos viyaviti avtora listiv U lyutomu 1979 roku nadislav do Institutu istoriyi akademiyi nauk URSR Deklaraciyu U vidguku na knigu Yu Zhukova Suspilstvo bez majbutnogo sho mala na meti tavruvati yak kapitalizm tak i kapitalistichnij sposib virobnictva P Chornij prijshov do paradoksalnogo visnovku krayini svitu stayut vorogami ne pozicij ideologiyi a z tochki zoru interesiv derzhav ta nacionalnostej Nagoloshuvav na tomu sho socialistichna ekonomika znachno vidstaye vid kapitalistichnoyi navit v umovah ne najbilsh rozvinenih krayin Operuyuchi danimi z materialiv plenumiv CK KPRS ta CSU pidkreslyuvav sho efektivne kerivnictvo ekonomikoyu SRSR z yedinogo centru nemozhlive U listi do Sergiya Bondarchuka analizuvav ponyattya disidentstvo ne vvazhayuchi yih vorogami radyanskoyi vladi tomu sho voni ne mayut na meti povalennya radyanskoyi vladi a vimagayut dlya kozhnogo gromadyanina prava buti aktivnim chlenom suspilstva a U svoyih listah zvertav uvagu na nacionalne pitannya zokrema na denacionalizaciyu ta vitisnennya ukrayinstva z usih sfer suspilnogo zhittya vvazhav sho naslidkami denacionalizaciyi mozhe stati demoralizaciya b Aresht i uv yaznennya red Zaareshtuvali P Chornogo 7 lipnya 1979 roku Virok vinesenij Kirovogradskim oblasnim sudom 31 sichnya 1980 roku vidpovidno do statti 62 ch 1 Karnogo Kodeksu URSR do 6 rokivpozbavlennya voli u vipravno trudovij koloniyi posilenogo rezhimu bez zaslannya i podannya do Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR pro pozbavlennya vsih medalej Pokarannya vidbuvav u tabori dlya politichnih VS 389 36 roztashovanomu u s Kuchino na Permshini Susidom P Chornogo po tabirnomu baraku buv vidomij pravozahisnik i gromadskij diyach Miroslav Marinovich c Ostanni roki zhittya red Pislya povernennya iz uv yaznennya prodovzhiv zajmatisya naukoyu namagavsya dovesti teoremu Ferma nadsilav svoyi dopisi u naukovi zhurnali Papka z jogo rozrahunkami znikla pid chas pohoronu Do reabilitaciyi ne dozhiv pivroku Pohovanij u seli Pishanij Brid Dobrovelichkivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Doslidzhennya doli Petra Chornogo red Na pochatku 90 h rokiv kirovogradskij pismennik Vasil Bondar znajshov spravu P Chornogo v arhivi oblasnogo upravlinnya KDB U veresni 2007 roku na zaliznichnij stanciyi Pomichna bulo vidkrito pam yatnij znak na chest Petra Pavlovicha Chornogo Iniciatorom vidkrittya stav kerivnik Pomichnyanskogo viddilka zaliznici Mikola Antoshik 2 Komentari red Dlya togo shob derzhava normalno funkcionuvala shob ritmichno pracyuvala ekonomika shob kerivniki svoyimi nevmilimi hibnimi diyami ne doveli yiyi do katastrofi narod krayini povinen zdijsnyuvati kontrol za diyami svoyih kermanichiv u tomu chisli i najvishih Cej kontrol musit buti prisutnim zavzhdi bo koli vin slabne vtrachayetsya taka derzhava nivelyuyetsya gubit svoyu nezalezhnist I yaksho suspilstvo ne znahodit v sobi sili dokorinno zmicniti svij kontrol za administraciyeyu mozhe zaginuti zovsim 2 I koli govoryat sho ukrayinci poganij narod nedruzhnij pidlij bezharakternij to ce ne jogo vina a jogo bida Bo yakim zhe vin maye buti pislya kilkoh stolit kolonialnogo rabstva Kolonizatori mongolski litovski polski moskovski tilki tim i zajmalisya sho rozkladali demoralizovuvali nash narod Tak yim legshe bulo trimati nas u pokori I ne remstvuvati na ce treba a pracyuvati nad rozvitkom ukrayinskoyi nacionalnoyi samosvidomosti yak vazhelem sho nim mozhna vryatuvatisya 2 U 80 ti roki tabir dlya politichnih VS 389 36 roztashovanij u s Kuchino na Permshini zhiv timi zh nadiyami sho j u rokah 70 h Mene osobisto utrimuvali v comu tabori z 1978 roku yak osoblivo nebezpechnogo derzhavnogo zlochincya zlochin kotrogo polyagav u chlenstvi v Ukrayinskij Gelsinskij grupi yaku v 1976 roci organizuvav i ocholiv pismennik Mikola Rudenko i yaka vzyala na sebe viklyuchno pravozahisni funkciyi Prirodno sho ya z podvijnoyu nadiyeyu chekav vistok z Ukrayini Odnogo dnya z yavlyayetsya v nashomu tabori novij branec ukrayinskogo KDB Petro Pavlovich Chornij Rozpituyemo hto j zvidkilya I vzhe pislya pershoyi korotkoyi informaciyi hapayemosya za golovi ce zh do yakogo absurdu treba derzhavi dijti shob taku lyudinu zasuditi yak osoblivo nebezpechnogo Ne politichnij diyach i ne chlen pidpillya ne vorog derzhavi i ne vorog narodu Yaksho vzagali mozhna te slovo pripasuvati do Petra Chornogo to buv vin vorogom lishe brehni Bo lyubiv pravdu tochni slova i viznachennya adzhe buv inzhenerom za fahom i zvik do lakonichnosti formul Ale same v poshuku tochnogo diagnozu nedugi suspilstva i vbachali strashnij kriminal todishni mozhnovladci Niyakoyi organizaciyi dovkrug sebe ne tvoriv nikogo nikudi ne vtyaguvav Prosto zhiv sobi v seli z poetichnoyu nazvoyu Pishanij Brid chesnij cholovik dostatno muzhnij shob mati svoyu vlasnu zhittyevu poziciyu I zanadto poryadnij shob divitisya na suspilne zlo i movchati Pislya sudu nad Petrom Pavlovichem yakijs metkij chekist napevno prichepiv sobi she odnu zirochku na pogoni za revolyucionnuyu bditelnost a sam areshtant tyazhko hvorij na sercevu nedugu rozpochav svij nelegkij tabirnij shlyah Dlya nogo ce tezh bula borotba ale ne z tabirnoyu administraciyeyu i ne z sistemoyu a za vlasne vizhivannya Nashi lizhka stoyali v barakovi poruch i ya mozhu zasvidchiti yakimi visnazhlivimi zusillyami davavsya jomu kozhen tabirnij den Ne zavzhdi znahodilisya potribni liki sho momentalno stavilo jogo na mezhu smerti A pro te chi vidpovidav suvorij tabirnij rezhim potrebam jogo zdorov ya godi j govoriti Zvichajno brati uchast u nashih goloduvannyah strajkah ta inshih akciyah protestu Petro Chornij ne mig prosto fizichno Ale svij front protistoyannya vin vse taki trimav U nashij zoni ne bulo zhodnogo vipadku shob tabirni chekisti ne shilyali v yazniv do spivpraci abo m yakshe skazati do informatorstva Ta tyazhko hvorij Petro Pavlovich vistoyav i zalishivsya lyudinoyu Buv Petro Pavlovich nadijnim tabirnim tovarishem skromnoyu i gliboko poryadnoyu lyudinoyu a she cikavim spivbesidnikom Tabir u ti chasi vzagali zbirav neordinarnih lyudej u yakih mozhna bulo bagato chogo navchitisya Dlya bagatoh ce buv drugij universitet Najcikavishimi dlya Petra Pavlovicha buli naukovi diskusiyi hoch mav vin svoyu originalnu dumku i pro poeziyu i pro suspilni procesi Nashi z nim poglyadi j perekonannya yasna rich zbigalisya ne zavzhdi Mi buli lyudmi riznih pokolin i riznogo zhittyevogo dosvidu ale ce nam ne zavazhalo spilkuvatisya 2 Primitki red https nekropole info en Petr Chernij 503251e6d4e3f a b v g d Osoblivo nebezpechnij derzhavnij zlochinec gazeta dt ua 23 listopada 2007 Dzherela red http gazeta dt ua SOCIETY osoblivo nebezpechniy derzhavniy zlochinets html http hr2 memo ru w index php title Ukazatel Imen ChERNYJ PETR PAVLOVICh amp action edit http archive khpg org index php id 1282334474 Gusejnov Grigorij Pishanij Brid i jogo okolici D ART PRES 2007 S 160 169 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chornij Petro Pavlovich amp oldid 39748123