Валерій Вікторович Чибінєєв (3 березня 1988, Бердянськ — 3 березня 2022, Гостомель, Київська область) — український розвідник, співробітник ГУ розвідки МО України. Військовик, підполковник Збройних сил України, командир роти снайперів 79 окремої десантно-штурмової бригади. Герой України.
| Чибінєєв Валерій Вікторович | |
|---|---|
| Підполковник ( посмертно) | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 3 березня 1988 Бердянськ |
| Смерть | 3 березня 2022 (34 роки) Гостомель, Гостомельська селищна громада, Бучанський район, Київська область, Україна (загиблий у бою) |
| Alma Mater | Військова академія (м. Одеса) і Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного |
| Псевдо | «Каракурт» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Рід військ | Десантні війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| командир роти снайперів | |
| Нагороди та відзнаки | |
| | |
| Чибінєєв Валерій Вікторович у Вікісховищі |
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| Герой України командир 79-ї бригади Валерій Чибінєєв у студії Сніданку на YouTube // ТСН, 25 серпня 2016 |
Життєпис Редагувати
Народився 3 березня 1988 року в Бердянську. Рано втратив батьків, тому виховувався в школі-інтернаті.
Після 9 класу вступив до запорізького військового ліцею «Захисник». Потому вступив до Військової академії Сухопутних військ (м. Одеса), звідки був переведений до Львівської академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, закінчивши її 2010 року. У військовому званні «лейтенант» продовжив військову службу 79 ОДШБр.
Російсько-українська війна Редагувати
Валерій Чибінєєв з перших днів російської агресії став на захист територіальної цілісності та незалежності Батьківщини. У складі 1 аеромобільно-десантного батальйону брав участь у визволені міста Лиману Донецької області.
У червні 2014 року, під час ведення бойових дій в районі селища Бірюкове Луганської області, підрозділ, очолюваний Чибінєєвим, знищив ДРГ противника та взяв у полон двох терористів. У липні того ж року, поблизу селища Ізварине Луганської області, разом зі своїми побратимами витягнув з підбитого танка трьох військовослужбовців. У січні 2015 року обороняв Донецький аеропорт поблизу злітної смуги летовища.
У липні 2016 року, під час виконання бойового завдання на спостережному посту поблизу м. Авдіївки, в ході успішно проведених операцій групами снайперів під керівництвом Валерія Чибінєєва було знищено обслуги кулеметів та гранатометів та одного снайпера, загалом 12 підтверджених цілей. Наприкінці цього ж місяця зазнав поранення внаслідок обстрілу позицій артилерією терористів. Попри це продовжував керувати підрозділом, що дозволило утримати позиції попри численні атаки терористів та обстріли території ворожою артилерією.
Нагородні атрибути звання Героя України командиру роти снайперів 79 окремої десантно-штурмової бригади Високомобільних десантних військ ЗСУ капітану Валерію Чибінєєву були вручені Президентом України Петром Порошенком під час параду на Хрещатику з нагоди 25-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2016 року.
Пізніше він продовжив службу в ГУР МОУ.
Інколи під час маршів розходилися шви й кровоточили рани, починалися болі. Але Валерій Чибінєєв рішуче заявляв: «Буду, як усі».
Загинув 3 березня 2022 року. Спершу було оголошено, що Валерій загинув у боях за Гостомель поблизу Києва. За даними ГУ МО України, Валерія було вбито під час виконання спецзавдання ГУ розвідки МО України.
За 3 роки до цього, у 2019 році, поліг його рідний брат, військовик Роман Чибінєєв, який загинув на Донеччині.
Поховали Валерія 11 березня на Берковецькому кладовищі. Залишилася дружина та маленька донька.
Державні нагороди Редагувати
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2016) — за мужність, героїзм і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі.
- Почесний громадянин Запоріжжя (23 серпня 2016).
Примітки Редагувати
- ↑ Орлова В. У боях під Гостомелем загинув Герой України — УНІАН, 2022.
- Орлова, Віолетта (4 березня 2022). У боях під Гостомелем загинув Герой України. УНІАН. оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- ГУР Міноборони повідомило про загибель трьох розвідників. Серед них був і Денис Кірєєв з переговорної делегації. Київ Media (укр.). 5 березня 2022. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ . www.adm-pl.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ . zp.depo.ua (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 19 вересня 2018.
- . nmrda.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- Пам’яті розвідника — Героя України Валерія Чибінєєва. armyinform.com.ua (укр.). АрміяInform. Процитовано 22 квітня 2023.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- Україна втратила своїх відданих синів. gur.gov.ua. Процитовано 23 січня 2023.
- Указ Президента України від 23 серпня 2016 року № 348/2016 «Про присвоєння В.Чибінєєву звання Герой України»
Джерела Редагувати
- Президент присвоїв звання Героя України десантникам Андрію Ковальчуку та Валерію Чибінєєву [ 25 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 24 серпня 2016 р.
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 162 23 серпня 2016 | Наступник: |
| Ковальчук Андрій Трохимович | Брановицький Ігор Євгенович |