www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чечітка біла Чечі тка бі ла 1 Acanthis hornemanni співочий птах родини в юркових ряду Горобцеподібних Гніздиться на півн

Чечітка біла

Чечі́тка бі́ла (Acanthis hornemanni) — співочий птах родини в'юркових ряду Горобцеподібних. Гніздиться на півночі Євразії і Північної Америки. Вид є частковим мігрантом — багато птахів на зимівлю залишається в місцях гніздування, частина мігрує на невеликі відстані, деякі долають тисячі кілометрів, мандруючи разом із звичайними чечітками. В Україні рідкісний зимуючий вид.

Чечітка біла
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: В'юркові (Fringillidae)
Підродина: Щигличні (Carduelinae)
Рід: Чечітка (Acanthis)
Вид:
Чечітка біла (A. hornemanni)
Біноміальна назва
Acanthis hornemanni
(Holbøll, 1843)
Синоніми

Carduelis hornemanni
Carduelis exilipes
Acanthis exilipes

Опис ред.

Морфологічні ознаки ред.

У чечітки білої, на відміну від чечітки звичайноЇ, білі поперек і надхвістя

Птах менший за горобця. Маса тіла 12—15 г, довжина тіла біля 14 см, розмах крил — 20–24 см. Дорослий самець зверху білуватий, з темною строкатістю; на сірувато-чорних покривних перах крила дві вузькі білуваті смуги; поперек і надхвістя білі, на надхвісті слабкий рожевий відтінок; лоб і передня частина тім'я рожево-червоні; підборіддя і вуздечка темно-бурі; горло, щоки спереду і воло світло-рожеві; решта низу біла; махові і стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; дзьоб жовтий; ноги темно-бурі. У дорослої самки рожевий колір лише на лобі; на волі і боках тулуба темні риски. Молодий птах схожий на дорослу самку, але без рожевого кольору.

Від звичайної чечітки відрізняється значно світлішим забарвленням верху і низу, а також відсутністю строкатості на попереку і надхвісті.

Інколи утворює гібриди із звичайною чечіткою, які у вбранні можуть поєднувати ознаки обох видів.

Звуки ред.

Мелодійне «чіт — чіт — чіт», дещо повільніше, ніж у звичайної чечітки.

Поширення та таксономія ред.

Ареал чечітки білої ципкумполярний — охоплює північні частини Північної Америки та Азії. Гніздиться у тундрі, а також у лісотундрі; головним чином у березових насадженнях. Зимує по всій Скандинавії та Прибалтиці, окремі особини трапляються в Ісландії, Великій Британії та Центральній Європі. Осіння міграція відбувається головним чином у листопаді, весняна — протягом березня — квітня.

Утворює два підвиди:

  • A. h. hornemanni — Ґренландія та прилеглі частини Канади;
  • A. h. exilipes — тундра Північної Америки та Євразії. Птахи цього підвиду відрізняються більш дрібними розмірами та більш темним забарвленням.

Чисельність ред.

Чисельність в Європі оцінена в 84—180 тис. пар. У цілому вона стабільна, хоча в різні роки може суттєво коливатись.

Гніздування ред.

Кладка в оологічній колекції

Гніздовий період триває протягом травня — липня. Побудова гнізд розпочинається наприкінці травня. Гніздо будують на карликових березах та невеликих шільних кущах, рідко — на землі. Розміщують зазвичай біля головного стовбура на висоті 1-2 м. Будівельний матеріал — не стебла трави і гілочки, іноді корінці, в зовнішні стінки вплітаються шматочки березової кори; іноді гніздо будують майже виключно з рослинного пуху, а верхній край його обплітається стебельцями. Для вистилки гнізда використовують собачу шерсть, оленячий волос, пір'я білої куріпки, іноді вистилка робиться з рослинного пуху. У повній кладці 4—6 яєць (інколи 3—7) блідо-блакитного кольору з червонуватими крапками навколо тупого кінця. Насиджує самка, вилуплення відбувається через 10—12 діб, ще через 9—14 діб пташенята залишають гніздо.

Живлення ред.

Основою раціону чечітки білої є насіння вільхи та берези; крім того, птахи збирають на землі насіння злакових. У селищах навесні чечітки живляться покидьками на смітниках. Під час кочівель поїдають насіння деревних порід (переважно, берези) і високих бур'янів.

Охорона ред.

Занесена до Додатку ІІ Бернської конвенції.

Посилання ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  3. Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — ISBN 5-02-005300-7.
  4. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chechi tka bi la 1 Acanthis hornemanni spivochij ptah rodini v yurkovih ryadu Gorobcepodibnih Gnizditsya na pivnochi Yevraziyi i Pivnichnoyi Ameriki Vid ye chastkovim migrantom bagato ptahiv na zimivlyu zalishayetsya v miscyah gnizduvannya chastina migruye na neveliki vidstani deyaki dolayut tisyachi kilometriv mandruyuchi razom iz zvichajnimi chechitkami V Ukrayini ridkisnij zimuyuchij vid Chechitka bilaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Pidrodina Shiglichni Carduelinae Rid Chechitka Acanthis Vid Chechitka bila A hornemanni Binomialna nazvaAcanthis hornemanni Holboll 1843 SinonimiCarduelis hornemanniCarduelis exilipesAcanthis exilipes Zmist 1 Opis 1 1 Morfologichni oznaki 1 2 Zvuki 2 Poshirennya ta taksonomiya 3 Chiselnist 4 Gnizduvannya 5 Zhivlennya 6 Ohorona 7 Posilannya 8 DzherelaOpis red Morfologichni oznaki red nbsp U chechitki biloyi na vidminu vid chechitki zvichajnoYi bili poperek i nadhvistyaPtah menshij za gorobcya Masa tila 12 15 g dovzhina tila bilya 14 sm rozmah kril 20 24 sm Doroslij samec zverhu biluvatij z temnoyu strokatistyu na siruvato chornih pokrivnih perah krila dvi vuzki biluvati smugi poperek i nadhvistya bili na nadhvisti slabkij rozhevij vidtinok lob i perednya chastina tim ya rozhevo chervoni pidboriddya i vuzdechka temno buri gorlo shoki speredu i volo svitlo rozhevi reshta nizu bila mahovi i sternovi pera temno buri zi svitloyu oblyamivkoyu dzob zhovtij nogi temno buri U dorosloyi samki rozhevij kolir lishe na lobi na voli i bokah tuluba temni riski Molodij ptah shozhij na doroslu samku ale bez rozhevogo koloru Vid zvichajnoyi chechitki vidriznyayetsya znachno svitlishim zabarvlennyam verhu i nizu a takozh vidsutnistyu strokatosti na popereku i nadhvisti 2 Inkoli utvoryuye gibridi iz zvichajnoyu chechitkoyu yaki u vbranni mozhut poyednuvati oznaki oboh vidiv Zvuki red Melodijne chit chit chit desho povilnishe nizh u zvichajnoyi chechitki Poshirennya ta taksonomiya red Areal chechitki biloyi cipkumpolyarnij ohoplyuye pivnichni chastini Pivnichnoyi Ameriki ta Aziyi Gnizditsya u tundri a takozh u lisotundri golovnim chinom u berezovih nasadzhennyah Zimuye po vsij Skandinaviyi ta Pribaltici okremi osobini traplyayutsya v Islandiyi Velikij Britaniyi ta Centralnij Yevropi Osinnya migraciya vidbuvayetsya golovnim chinom u listopadi vesnyana protyagom bereznya kvitnya Utvoryuye dva pidvidi 3 A h hornemanni Grenlandiya ta prilegli chastini Kanadi A h exilipes tundra Pivnichnoyi Ameriki ta Yevraziyi Ptahi cogo pidvidu vidriznyayutsya bilsh dribnimi rozmirami ta bilsh temnim zabarvlennyam Chiselnist red Chiselnist v Yevropi ocinena v 84 180 tis par U cilomu vona stabilna hocha v rizni roki mozhe suttyevo kolivatis 4 Gnizduvannya red nbsp Kladka v oologichnij kolekciyiGnizdovij period trivaye protyagom travnya lipnya Pobudova gnizd rozpochinayetsya naprikinci travnya Gnizdo buduyut na karlikovih berezah ta nevelikih shilnih kushah ridko na zemli Rozmishuyut zazvichaj bilya golovnogo stovbura na visoti 1 2 m Budivelnij material ne stebla travi i gilochki inodi korinci v zovnishni stinki vplitayutsya shmatochki berezovoyi kori inodi gnizdo buduyut majzhe viklyuchno z roslinnogo puhu a verhnij kraj jogo obplitayetsya stebelcyami Dlya vistilki gnizda vikoristovuyut sobachu sherst olenyachij volos pir ya biloyi kuripki inodi vistilka robitsya z roslinnogo puhu U povnij kladci 4 6 yayec inkoli 3 7 blido blakitnogo koloru z chervonuvatimi krapkami navkolo tupogo kincya Nasidzhuye samka viluplennya vidbuvayetsya cherez 10 12 dib she cherez 9 14 dib ptashenyata zalishayut gnizdo Zhivlennya red Osnovoyu racionu chechitki biloyi ye nasinnya vilhi ta berezi krim togo ptahi zbirayut na zemli nasinnya zlakovih U selishah navesni chechitki zhivlyatsya pokidkami na smitnikah Pid chas kochivel poyidayut nasinnya derevnih porid perevazhno berezi i visokih bur yaniv Ohorona red Zanesena do Dodatku II Bernskoyi konvenciyi Posilannya red Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Dzherela red Chechitka bila na sajti Pernati druzi Arhivovano 2 sichnya 2018 u Wayback Machine Chechitka bila na sajti Ebirds ru Arhivovano 2 sichnya 2018 u Wayback Machine ros Chechitka bila na sajti Hrebetni tvarini Rosiyi Arhivovano 2 sichnya 2018 u Wayback Machine ros Chechitka bila na sajti NatureGate Arhivovano 2 sichnya 2018 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chechitka bila amp oldid 38023335