Павло Олексійович Черенков (15 (28) липня 1904, село Нова Чигла Бобровського повіту Воронезької губернії — 6 січня 1990, Москва) — фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (спільно з Ігорем Таммом і Іллею Франком) (1958), дворазовий лауреат Сталінської премії.
| Павло Олексійович Черенков | |
|---|---|
| рос. Павел Алексеевич Черенков | |
| Народився | 28 липня 1904[…] село Нова Чигла, Бобровський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія (Нині Таловський район Воронезької області) |
| Помер | 6 січня 1990[…] (85 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | фізик-ядерник, винахідник, фізик |
| Alma mater | Воронезький державний університет |
| Галузь | ядерна фізика, оптика і фізика високих енергій[d] |
| Заклад | Фізичний інститут ім. П. М. Лебедєва РАН Московський енергетичний інститут Московський інженерно-фізичний інститут |
| Вчене звання | професор, академік АН СРСР (1970) |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (1940) |
| Вчителі | Вавилов Сергій Іванович |
| Членство | Академія наук СРСР Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | співавтор відкриття ефекту Вавилова — Черенкова |
| У шлюбі з | Maria Putintsevad |
| Нагороди | |
Черенков Павло Олексійович у Вікісховищі |
Жертва сталінського терору (батько убитий сталіністами).
Біографія Редагувати
Батьки Павла Олексійовича — Олексій Єгорович і Марія Черенкова були селянами, село Нова Чигла, населений пункт розташований у межах українського історичного регіону Східна Слобожанщина.
1928 року Черенков закінчив фізико-математичний факультет Воронезького університету (ВДУ).
Після закінчення університету Черенков був спрямований викладати в школу в місто Козлов, теперішній Мічурінськ. Через два роки в те ж місто отримала направлення Марія Олексіївна Путінцева, дочка Олексія Михайловича Путінцева — воронезького літературознавця-краєзнавця, професора ВДУ, засновника дому-музею І. С. Нікітіна. Вона теж закінчила ВДУ, відділення російської мови і літератури педфаку.
1930 року Черенков одружився з Марією Путінцевою.
1932 року у них народився син Олексій, 1936 року — дочка Олена.
У листопаді 1930 року у Воронежі заарештували у справі краєзнавців Олексія Михайловича Путінцева. Наприкінці того ж року був «розкуркулений» в Новій Чиглі батько Павла Олексійовича — Олексій Єгорович Черенков.
1931 року Олексія Єгоровича засудили і відправили в заслання. Його звинуватили в приналежності до партії есерів і в участі в «куркульській» сходці 1930 року.
1937 року батька вченого знову заарештували, 1938 засудили та вбили «за контрреволюційну агітацію».
1930 року Черенков вступив до аспірантури Інституту фізики і математики в Ленінграді.
1935 року захистив кандидатську дисертацію, а 1940 року — докторську.
З 1932 року працював під керівництвом С. І. Вавілова.
З 1935 року — співробітник Фізичного інституту ім. П. М. Лебедєва в Москві (ФІАН), з 1948 року — професор Московського енергетичного інституту, з 1951 року — професор Московського інженерно-фізичного інституту.
Член КПРС з 1946 року. Член-кореспондент АН СРСР (1964). Дійсний член АН СРСР (1970).
Черенков останні 28 років життя провів у столичній квартирі в районі Ленінського проспекту, де розташовані різні інститути Академії наук, в тому числі і ФІАН.
Павло Олексійович Черенков помер 6 січня 1990 року від механічної жовтяниці. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.
Премії та нагороди Редагувати
Пам'ять Редагувати
- У 1994 році в честь Черенкова була випущена поштова марка Росії.
- "Ефект Черенкова"згадується в романі Роберта Хайнлайна "Зоряний десант".За його допомогою космічні кораблі здійснюють міжпланетні перельоти(10 світових років за тиждень).
Науковий доробок Редагувати
Основні роботи Черенкова присвячені фізичної оптиці, ядерної фізики, фізики частинок високих енергій. У 1934 у виявив специфічне блакитне світіння прозорих рідин при опроміненні швидкими зарядженими частинками. Показав відмінність даного виду випромінювання від флуоресценції. У 1936 році встановив основну його властивість — спрямованість випромінювання, утворення світлового конуса, вісь якого збігається з траєкторією руху частки. Теорію випромінювання Черенкова розробив в 1937 році зпільно з Ігорем Таммом і Іллею Франком.
Ефект Вавилова — Черенкова лежить в основі роботи детекторів швидких заряджених частинок (черенковських лічильників).
Черенков брав участь у створенні синхротронів, зокрема синхротрона на 250 МеВ (Сталінська премія, 1952). У 1958 році разом з Таммом і Франком був нагороджений Нобелівською премією з фізики «за відкриття й тлумачення ефекту Черенкова». Манне Сігбан з Шведської королівської академії наук у своїй промові зазначив,
| відкриття явища, нині відомого як ефект Черенкова, являє собою цікавий приклад того, як відносно просте фізична спостереження при правильному підході може привести до важливих відкриттів і прокласти нові шляхи для подальших досліджень |
.
Виконав цикл робіт з фоторозпаду гелію та інших легких ядер високоенергетичними γ-квантами (Державна премія СРСР, 1977).
Примітки Редагувати
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
Література Редагувати
- Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія: Пер. з англ .- М.: Прогрес, 1992
Посилання Редагувати
- Сторінка Павла Олексійовича Черенкова на сайті РАН (рос.) [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Біографія [ 7 серпня 2011 у Wayback Machine.] на сайті електронної бібліотеки «Наука і техніка»
- Б. Б. Говорков, Є. І. Тамм, Павло Олексійович Черенков (до 70-річчя з дня народження) [ 5 січня 2012 у Wayback Machine.], «Успехи физических наук», 1974, т. 113, вып. 3