Черевики Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть поліпшити

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Черевик (значення).

Череви́ки — різновид невисокого взуття на шнурках або ґудзиках, щось середнє між туфлями (мештами) і чоботами. У сучасних черевиках часто використовується застібка-блискавка замість шнурків (або разом з ними).

Класичні черевики бренду Dr. Martens.

Туристичні черевики на вершині Петроса (Карпати)

Етимологія

Слово черевик походить від прасл. červikъ, утвореного від прикметника *červь(jь) («черевний»): первісно черевики робили зі шкіри, знятої з черева тварини.

Мешти - черевики, туфлі, взуття, яке шнурується, або всувне, таке, що сягає до кісточок. З татарської мови перекладається як "легкі чекревики". В Україні так називають святкове взуття.

Слово мешти тур. mest "сапянові черевики" походить від перс.mesin "вичинена шкіра, сапян"

Опис

Класичні черевики виготовлені зі шкіри та зав'язуються шнурками. Проте можливі варіації форми, матеріалу та способу зав'язування. Чоловіки частіше носять черевики, ніж жінки.

На кожен сезон є свої черевики. Зазвичай черевики застосовуються взимку (для захисту від снігу), весною та восени (для захисту від бруду та глибоких калюж). Черевики можуть виготовлятися з домашнього сукна.

Літні можуть бути зроблені з пористого матеріалу або сіточки для вентиляції, але зазвичай замість них влітку носять туфлі.

Фасон черевиків визначається модою (форма носка, висота каблуків, вид нарифлень на підметці тощо). Мода постійно змінюється, отже і фасони черевиків змінюються також.

Для особливих умов створюють особливі конструкції черевиків, наприклад, для служби в армії — берці, для гірських туристів — вібрами, для альпіністів — триконі.

Види

Ботильйони
Оксфорди
Берці

Див. також

Примітки

Черевики // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
Прасол, Ольга (1 січня 2015). СЛОВНИК С. АДАЛЬБЕРГА ЯК ПІДҐРУНТЯ ВИОКРЕМЛЕННЯ ГАЛИЦЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ПОЛОНІЗМІВ (НА МАТЕРІАЛІ ГАЛИЦЬКО-РУСЬКИХ НАРОДНИХ ПРИПОВІДОК, УКЛАДЕНИХ І. ФРАНКОМ). Studia Ukrainica Posnaniensia 3. с. 233. ISSN 2300-4754. doi:10.14746/sup.2015.3.30. Процитовано 12 січня 2022.
Koper, Mariusz (2015). Василь Вікторович Лучик, Етимологічний словник топонімів України, Київ: Видавничий центр «Академія» 2014. Roczniki Humanistyczne 64 (7). с. 224–230. ISSN 0035-7707. doi:10.18290/rh.2016.64.7-16. Процитовано 12 січня 2022.

[1] Черевики // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[3] Прасол, Ольга (1 січня 2015). СЛОВНИК С. АДАЛЬБЕРГА ЯК ПІДҐРУНТЯ ВИОКРЕМЛЕННЯ ГАЛИЦЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ПОЛОНІЗМІВ (НА МАТЕРІАЛІ ГАЛИЦЬКО-РУСЬКИХ НАРОДНИХ ПРИПОВІДОК, УКЛАДЕНИХ І. ФРАНКОМ). Studia Ukrainica Posnaniensia 3. с. 233. ISSN 2300-4754. doi:10.14746/sup.2015.3.30. Процитовано 12 січня 2022.

[4] Koper, Mariusz (2015). Василь Вікторович Лучик, Етимологічний словник топонімів України, Київ: Видавничий центр «Академія» 2014. Roczniki Humanistyczne 64 (7). с. 224–230. ISSN 0035-7707. doi:10.18290/rh.2016.64.7-16. Процитовано 12 січня 2022.