У кваліфікаційному раунді чемпіонату світу з футболу 1974 року 97 збірних змагалася за 14 місць у фінальній частині футбольної світової першості. Ще дві команди, господарі турніру збірна ФРН і діючий чемпіон світу збірна Бразилії, кваліфікувалися автоматично, без участі у відбірковому раунді.
| Деталі турніру | |
|---|---|
| Дата | 14 листопада 1971 – 13 лютого 1974 |
| Кількість команд | 99 (з 6 конфедерацій) |
| Статистика турніру | |
| Матчів зіграно | 226 |
| Голів забито | 620 (2.74 за матч) |
| Найкращий бомбардир(и) | Стів Девід (12 голи) |
← 1970 1978 → |
16 місць, передбачених у фінальній частині світової першості 1974 року були розподілені між континентальними конфедераціями наступним чином:
- Європа (УЄФА): 9,5 місць, включаючи гарантоване місце збірної ФРН. За решту 8,5 місць змагалися 32 команди. Команда, що виборювала 0,5 місця, мала шанс вибороти путівку на чемпіонат світу у плей-оф проти представника КОНМЕБОЛ.
- Південна Америка (КОНМЕБОЛ): 3,5 місця, включаючи гарантоване місце збірної Бразилії. За решту 2,5 місця змагалися 9 команд. Команда, що виборювала 0,5 місця, мала шанс вибороти путівку на чемпіонат світу у плей-оф проти представника УЄФА.
- Північна, Центральна Америка та Кариби (КОНКАКАФ): 1 місце, за яке змагалися 14 команд.
- Африка (КАФ): 1 місце, за яке боролися 24 команди.
- Азія й Океанія (АФК/ОФК): 1 місце, за яке змагалися 18 команд.
Бодай одну відбіркову гру провели 90 команд. Загалом було зіграно 226 матчів, у яких було забито 620 голів (2,74 м'яча за гру).
Зони відбору Редагувати
Для детальної інформації по змаганням у кожній із зон відвідайте відповідну сторінку:
Плей-оф КОНМЕБОЛ — УЄФА Редагувати
Переможець змагання у Групі 3, збірна Чилі, став учасником міжконтинентальному плей-оф, у рамках якого мав розіграти путівку до фінальної частини світової першості у боротьбі проти переможця Групи 9 кваліфікаційного турніру зони УЄФА, яким стала збірна СРСР.
Плей-оф мав складатися із двох ігор, по одній на полі кожного із суперників. Перша гра пройшла у Москві і завершилася нульовою нічиєю. Радянська збірна відмовилася проводити другу гру в Чилі, де двома місяцями раніше відбувся військовий переворот і встановився антирадянські налаштований режим Августо Піночета. Пропозиція щодо проведення гри на нейтральному полі була відкинута чилійською стороною та ФІФА, тож радянськім футболістам було зараховано технічну поразку 0:2 за неявку на матч, і путівку на чемпіонат світу отримала збірна Чилі.
Учасники Редагувати
Для участі у фінальній частині чемпіонату світу 1974 кваліфікувалися 16 команд:
| Команда | Кількість участей | Участей поспіль | Остання участь |
|---|---|---|---|
| Аргентина | 6-та | 1 | 1966 |
| Австралія | 1-ша | 1 | – |
| Бразилія (ч) | 10-та | 10 | 1970 |
| Болгарія | 4-та | 4 | 1970 |
| Чилі | 5-та | 1 | 1966 |
| НДР | 1-ша | 1 | – |
| Гаїті | 1-ша | 1 | – |
| Італія | 8-ма | 4 | 1970 |
| Нідерланди | 3-тя | 1 | 1938 |
| Польща | 2-га | 1 | 1938 |
| Шотландія | 3-тя | 1 | 1958 |
| Швеція | 6-та | 2 | 1970 |
| Уругвай | 7-ма | 4 | 1970 |
| ФРН (г) | 8-ма | 6 | 1970 |
| Югославія | 6-та | 1 | 1962 |
| Заїр | 1-ша | 1 | – |
(г) - кваліфікувалася автоматично як господар
(ч) - кваліфікувалася автоматично як діючий чемпіон
Вісім із 16 команд-учасниць за чотири роки не зуміли пробитися до фінальної частини чемпіонату світу 1978: Австралія, Болгарія, Гаїті, Заїр, НДР, Уругвай, Чилі та Югославія.
Бомбардири Редагувати
Примітки Редагувати
- Технічна поразка радянської команди через відмову проводити гру в Чилі.
Посилання Редагувати
- FIFA World Cup Official Site - 1974 World Cup Qualification [ 6 березня 2007 у Wayback Machine.]
- RSSSF - 1974 World Cup Qualification [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]