Сезон Бундесліги 1989–1990 був 27-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 28 липня 1989 і завершився 12 травня 1990 року. Діючим чемпіоном країни була мюнхенська «Баварія», яка й захистила чемпіонський титул, відірвавшись від найближчого переслідувача на 6 турнірних очок.
| Сезон | 1989–90 |
|---|---|
| Чемпіони | «Баварія» (Мюнхен) 11-й титул переможців Бундесліги 12-й титул чемпіонів Німеччини |
| Вибули | «Вальдгоф» «Гомбург» |
| Кубок чемпіонів | «Баварія» (Мюнхен) |
| Кубок володарів кубків | «Кайзерслаутерн» |
| Кубок УЄФА | «Кельн» «Айнтрахт» «Боруссія» (Дортмунд) «Баєр 04» |
| Забито голів | 773 |
| Сер. рез/гру | 2.53 |
| Найкращий бомбардир | Йорн Андерсен (18) |
| Найбільша перемога вдома | «Фортуна» 7–0 «Санкт-Паулі» (12 травня 1990) |
| Найбільша перемога в гостях | «Кельн» 0–5 «Карлсруе» (21 квітня 1990) |
| Найрезультативніша гра | «Кельн» 3–5 «Айнтрахт» (18 листопада 1989) |
← 1988–89 1990–91 → |
Формат змагання Редагувати
Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а дві найгірші команди напряму вибували до Другої Бундесліги, а третя команда з кінця проводила матчі плей-оф з бронзовим призером Другої Бундесліги за право участі у Бундеслізі на наступний сезон.
Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1988–89 Редагувати
«Штутгартер Кікерс» і «Ганновер 96» напряму вибули до Другої Бундесліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Фортуна» (Дюссельдорф) і «Гомбург». У плей-оф за місце в Бундеслізі «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) здолав «Саарбрюкен», зберігши таким чином за собою місце у найвищому дивізіоні.
Команди-учасниці Редагувати
| Клуб | Місто | Стадіон | Вміщує |
|---|---|---|---|
| «Бохум» | Бохум | Воновія Рурштадіон | 40,000 |
| «Вердер» | Бремен | Везерштадіон | 32,000 |
| «Боруссія» (Дортмунд) | Дортмунд | Зігналь Ідуна Парк | 54,000 |
| «Фортуна» (Дюссельдорф) | Дюссельдорф | Райнштадіон | 59,600 |
| «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) | Франкфурт-на-Майні | Вальдштадіон | 62,000 |
| «Гамбург» | Гамбург | Фолькспаркштадіон | 62,000 |
| «Гомбург» | Homburg | Вальдштадіон | 24,000 |
| «Кайзерслаутерн» | Кайзерслаутерн | Фріц-Вальтер-Штадіон | 42,000 |
| «Карлсруе» | Карлсруе | Вільдпаркштадіон | 50,000 |
| «Кельн» | Кельн | Рейн Енергі Штадіон | 61,000 |
| «Баєр 04» | Леверкузен | Ульріх Габерланд Штадіон | 20,000 |
| «Вальдгоф» | Мангайм | Штадіон-ам-Альзенвег | 15,200 |
| «Боруссія» (Менхенгладбах) | Менхенгладбах | Бекельбергштадіон | 34,500 |
| «Баварія» (Мюнхен) | Мюнхен | Олімпіаштадіон | 70,000 |
| «Нюрнберг» | Нюрнберг | Штедтішес Штадіон | 64,238 |
| «Санкт-Паулі» | Гамбург | Міллернтор-Штадіон | 18,000 |
| «Штутгарт» | Штутгарт | Неккарштадіон | 72,000 |
| «Юрдінген 05» | Крефельд | Гротенбург | 34,500 |
Турнірна таблиця Редагувати
| Поз | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О | Кваліфікація або пониження |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | «Баварія» (Мюнхен) (C) | 34 | 19 | 11 | 4 | 64 | 28 | +36 | 49 | Кубок європейських чемпіонів 1990—1991 |
| 2 | «Кельн» | 34 | 17 | 9 | 8 | 54 | 44 | +10 | 43 | Кубок УЄФА 1990—1991 |
| 3 | «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) | 34 | 15 | 11 | 8 | 61 | 40 | +21 | 41 | |
| 4 | «Боруссія» (Дортмунд) | 34 | 15 | 11 | 8 | 51 | 35 | +16 | 41 | |
| 5 | «Баєр 04» | 34 | 12 | 15 | 7 | 40 | 32 | +8 | 39 | |
| 6 | «Штутгарт» | 34 | 15 | 6 | 13 | 53 | 47 | +6 | 36 | |
| 7 | «Вердер» | 34 | 10 | 14 | 10 | 49 | 41 | +8 | 34 | |
| 8 | «Нюрнберг» | 34 | 11 | 11 | 12 | 42 | 46 | −4 | 33 | |
| 9 | «Фортуна» (Дюссельдорф) | 34 | 10 | 12 | 12 | 41 | 41 | 0 | 32 | |
| 10 | «Карлсруе» | 34 | 10 | 12 | 12 | 32 | 39 | −7 | 32 | |
| 11 | «Гамбург» | 34 | 13 | 5 | 16 | 39 | 46 | −7 | 31 | |
| 12 | «Кайзерслаутерн» | 34 | 10 | 11 | 13 | 42 | 55 | −13 | 31 | Кубок володарів кубків 1990—1991 |
| 13 | «Санкт-Паулі» | 34 | 9 | 13 | 12 | 31 | 46 | −15 | 31 | |
| 14 | «Баєр 05» (Юрдінген) | 34 | 10 | 10 | 14 | 41 | 48 | −7 | 30 | |
| 15 | «Боруссія» (Менхенгладбах) | 34 | 11 | 8 | 15 | 37 | 45 | −8 | 30 | |
| 16 | «Бохум» | 34 | 11 | 7 | 16 | 44 | 53 | −9 | 29 | Плей-оф за місце у Бундеслізі |
| 17 | «Вальдгоф» (R) | 34 | 10 | 6 | 18 | 36 | 53 | −17 | 26 | Пониження у класі до Другої Бундесліги |
| 18 | «Гомбург» (R) | 34 | 8 | 8 | 18 | 33 | 51 | −18 | 24 |
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Результати Редагувати
| Команда | БОХ | ВЕР | БРД | ФОР | АЙН | ГАМ | ГОМ | КАЙ | КАР | КЕЛ | Б04 | ВАЛ | БРМ | БАВ | НЮР | СТП | ШТТ | ЮРД |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| «Бохум» | — | 0–0 | 2–3 | 1–2 | 2–2 | 3–1 | 1–0 | 2–0 | 2–0 | 0–1 | 0–2 | 2–0 | 2–1 | 0–0 | 3–3 | 3–3 | 2–0 | 2–1 |
| «Вердер» | 1–1 | — | 2–0 | 2–2 | 1–2 | 2–1 | 0–0 | 4–0 | 4–0 | 4–0 | 0–0 | 0–1 | 0–0 | 2–2 | 4–0 | 2–1 | 6–1 | 0–0 |
| «Боруссія» (Дортмунд) | 0–1 | 4–1 | — | 1–0 | 0–0 | 1–0 | 3–0 | 1–1 | 2–0 | 0–0 | 1–1 | 2–0 | 3–0 | 2–2 | 2–1 | 3–1 | 2–0 | 1–0 |
| «Фортуна» (Дюссельдорф) | 2–2 | 2–1 | 1–1 | — | 1–2 | 1–1 | 1–0 | 1–1 | 0–0 | 1–1 | 2–0 | 0–0 | 0–1 | 1–2 | 0–0 | 7–0 | 4–2 | 2–1 |
| «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) | 4–0 | 1–0 | 0–2 | 2–0 | — | 2–0 | 1–1 | 1–1 | 1–1 | 3–1 | 0–3 | 3–1 | 3–0 | 1–2 | 5–1 | 4–1 | 5–1 | 2–1 |
| «Гамбург» | 1–4 | 4–0 | 1–1 | 1–0 | 1–1 | — | 2–0 | 3–0 | 1–0 | 0–2 | 0–1 | 1–0 | 3–0 | 0–3 | 1–0 | 0–0 | 1–0 | 6–0 |
| «Гомбург» | 1–0 | 1–1 | 3–3 | 1–0 | 2–3 | 0–1 | — | 2–2 | 2–0 | 0–1 | 2–1 | 2–1 | 1–3 | 1–3 | 0–1 | 0–2 | 4–2 | 1–2 |
| «Кайзерслаутерн» | 2–1 | 2–2 | 2–2 | 1–0 | 2–1 | 1–3 | 3–1 | — | 5–1 | 1–2 | 2–0 | 2–3 | 2–1 | 0–0 | 0–2 | 1–1 | 1–2 | 2–1 |
| «Карлсруе» | 2–0 | 2–1 | 2–1 | 2–2 | 1–0 | 2–0 | 0–2 | 0–0 | — | 0–0 | 2–1 | 4–0 | 0–1 | 3–3 | 0–0 | 0–0 | 1–0 | 0–0 |
| «Кельн» | 2–0 | 4–2 | 1–1 | 1–3 | 3–5 | 2–0 | 1–0 | 4–1 | 0–5 | — | 1–1 | 6–0 | 3–0 | 1–1 | 2–1 | 1–0 | 0–0 | 0–1 |
| «Баєр 04» | 2–1 | 1–3 | 1–0 | 3–3 | 2–0 | 1–0 | 3–1 | 1–1 | 1–1 | 0–2 | — | 3–0 | 0–0 | 0–0 | 2–0 | 1–1 | 1–1 | 1–1 |
| «Вальдгоф» | 3–2 | 0–0 | 2–1 | 0–1 | 1–1 | 4–1 | 1–2 | 4–0 | 0–1 | 2–3 | 1–1 | — | 4–2 | 1–0 | 1–1 | 0–1 | 2–1 | 1–1 |
| «Боруссія» (Менхенгладбах) | 1–2 | 4–0 | 0–0 | 3–1 | 2–1 | 1–3 | 0–0 | 3–1 | 0–0 | 0–2 | 1–1 | 2–0 | — | 0–0 | 3–0 | 4–1 | 3–1 | 0–1 |
| «Баварія» (Мюнхен) | 5–1 | 1–1 | 3–0 | 0–0 | 1–0 | 4–0 | 1–0 | 3–0 | 4–1 | 5–1 | 0–1 | 2–0 | 2–0 | — | 3–2 | 1–0 | 3–1 | 3–0 |
| «Нюрнберг» | 2–1 | 1–1 | 1–3 | 3–0 | 1–1 | 2–0 | 2–0 | 0–0 | 2–0 | 1–1 | 2–2 | 2–0 | 2–0 | 4–0 | — | 0–1 | 0–2 | 1–1 |
| «Санкт-Паулі» | 2–0 | 0–0 | 2–1 | 1–0 | 2–2 | 0–0 | 1–1 | 0–2 | 1–1 | 1–1 | 3–0 | 2–1 | 2–1 | 0–2 | 0–1 | — | 0–0 | 1–1 |
| «Штутгарт» | 1–0 | 3–1 | 3–1 | 4–0 | 1–1 | 3–0 | 2–2 | 0–1 | 2–0 | 3–1 | 0–0 | 1–0 | 4–0 | 2–1 | 4–0 | 4–0 | — | 1–0 |
| «Баєр 05» (Юрдінген) | 3–1 | 0–1 | 1–3 | 0–1 | 1–1 | 5–2 | 3–0 | 3–2 | 1–0 | 2–3 | 0–2 | 0–2 | 0–0 | 2–2 | 3–3 | 1–0 | 4–1 | — |
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.
Плей-оф за місце в Бундеслізі Редагувати
«Бохум» і бронзовий призер Другої Бундесліги «Саарбрюкен» проводили двоматчевий плей-оф за право участі у Бундеслізі на наступний сезон. «Бохум» виграв 2–1, зберігши таким чином статус команди найвищого німецького дивізіону.
Найкращі бомбардири Редагувати
- Ганс-Йорг Крінс («Боруссія» (Менхенгладбах))
- Уве Фрайлер («Вальдгоф»)
- Ян Фурток («Гамбург»)
- Андре Гольке («Санкт-Паулі»)
- Уве Ляйфельд («Бохум»)
- Алан Макіноллі («Баварія» (Мюнхен))
- Андреас Меллер («Боруссія» (Дортмунд))
- Вінтон Руфер («Вердер»)
- Міхаель Цорк («Боруссія» (Дортмунд))
Склад чемпіонів Редагувати
| «Баварія» (Мюнхен) |
|---|
| Воротарі: Раймонд Ауманн (33); Свен Шоєр (1). Захисники: Ганс Пфлюглер (33 / 3); Роланд Грагаммер (28 / 1); Юрген Колер (26 / 2); Клаус Аугенталер (к; 24 / 1); Томас Кастенмаєр (9 / 1); Ерланд Йонсен (8). Головний тренер: Юпп Гайнкес. Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Гельмут Вінкльгофер. |
Примітки Редагувати
- . DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011.
- . DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011.
- ↑ Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)
- ↑ Grüne, Hardy (2000). Bundesliga & Co. Enzyklopädie des deutsche Ligafußballs. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89609-113-1. (нім.)