Мис Ча́уда — мис Чорного моря, на півдні Феодосійської затоки, Автономна Республіка Крим, Україна. Геологічна (1964) та гідрологічна (1972) пам'ятка природи.
Чауда | |
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим Єдикуйський район |
Акваторії, що омивають | Чорне море |
Координати | 45°00′09″ пн. ш. 35°50′22″ сх. д. / 45.00250° пн. ш. 35.83944° сх. д. |
Чауда Чауда | |
Чауда на Вікісховищі |
---|
Координати: 45°00′09″ пн. ш. 35°50′22″ сх. д. / 45.00250° пн. ш. 35.83944° сх. д.
Назва Редагувати
Топонім «Чауда» (çavdar) походить з кримськотатарської мови, та перекладається як жито.
Географія Редагувати
Мис замикає зі сходу дугу Феодосійської затоки. Розташований на півдні Єдикуйського району Автономної Республіки Крим, за 36 км на південний схід від міста Феодосія, за 62 км на південний захід від міста Керч. Зі сходу мису знаходиться озеро Качик, із заходу — бухта Маячна та мис Солар. На півночі від мису розташований пагорб Анбулат-Оба. Через мис протікає Джапар-Берди, маловодна річка (балка).
На мисі розташований Чаудинський маяк 1886 року побудови, який до анексії Криму російськими окупантами обслуговував південно-західну акваторію Чорного моря, та випробувальний полігон Державного науково-випробувального центру ЗС України «Чауда». В ході російського вторгнення в Україну окупанти неодноразово використовують полігон «Чауда» для запуску іранських БпЛА «Shahed 136/131» по території України.
Геологія Редагувати
Мис невисокий — 15-30 метрів над рівнем моря, плоский, з обривистими берегами. Берег мису Чауда складений з м'яких пород вапняка-ракушняка, алевритів та сірих водотривких глин, зрізаний активними блоковими зсувами довжиною 100-150 м.
Природа Редагувати
На мисі Чауда розташований найбільший з європейських та українських осередків тюльпану двоцвітого площею близько 16 км², та гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Прибережний аквальний комплекс біля мису Чауда», площею 90 га, створена у 1972 році.
Археологія Редагувати
У 1954 році, під час розвідок, на мисі Чауда під керівництвом І. Т. Кругликової було знайдено та досліджено залишки давнього городища площею 12 га з артефактами античної еллінської та салтово-маяцької культур; дослідники вважають, що тут було місто, відоме з античних джерел як Казека. Також знайдено чотири стоянки стародавньої людини епохи мезоліту та неоліту, в урочищі Чорна балка.
У пісках і черепашнику стародавньої тераси, що лежить на висоті 20 м над рівнем моря, можна побачити численні скам'янілі мушлі молюсків стародавнього Чаудинського моря.
Примітки Редагувати
- Валерій Бушаков. Лексичний склад історичної топонімії Криму: [монографія. НАН України, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського. — Київ, 2003. — 317 с.] [ 11 січня 2020 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
- Чаудинський маяк [ 6 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Чауда. Телерадіостудія Бриз МО України
- У Криму із закритого аеропорту Сімферополя вилетів іранський транспортний літак ІЛ-76ТД. Крим. Реалії. 7 вересня 2023.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 6 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 15 вересня 2015.
Посилання Редагувати
- .
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |