www.wikidata.uk-ua.nina.az

Частота кадрів або кадрова частота це частота швидкість з якою пристрій формування зображення відображає послідовні зобр

Частота кадрів

Частота кадрів, або кадрова частота — це частота (швидкість), з якою пристрій формування зображення відображає послідовні зображення, що називаються кадрами. Термін застосовується до кіно- і відео- камер, комп'ютерної графіки, і систем захоплення руху. Термін вперше використаний фотографом Едвардом Майбріджем, який здійснював експерименти з хронографічної зйомки рухомих об'єктів послідовно декількома фотокамерами. Частота кадрів зазвичай задається в кадрах за секунду (англ. frames per second, FPS).

Частота кадрів і людський зір Редагувати

Чутливість і здатність розрізнення часу людського зору буває різною в залежності від типу і характеристик зорових стимулів, і відрізняється між окремими людьми. Зоровий аналізатор людини може сприймати 1000 окремих зображень в секунду, але для нетренованого людського ока частота стає непомітною від 150—240 кадрів, де рух виглядає реалістичним. Переривчасте світіння (таке яке мають комп'ютерні дисплеї) сприймається як стале зображення більшістю людей, що брали участь у дослідженнях починаючи з частоти 50 Гц до 90 Гц. Таке сприйняття блимаючого світла як сталого відоме як поріг злиття миготіння[en]. Однак, коли переривчасте світло неоднорідне і містить стале зображення, поріг злиття миготіння може бути набагато більшим. Що стосується розпізнавання образів, були зареєстровані факти коли люди розпізнавали конкретні зображення в непов'язаних послідовностях образів, показ кожного з яких тривав лише 13 мілісекунд. При дуже коротких зорових стимулах, які тривають від 100 мс до 400 мс, виникає таке явище сприйняття як інерція зору. Множина дуже коротких стимулів іноді сприймаються як єдиний стимул, наприклад спалах зеленого світла довжиною в 10 мс, за яким без паузи слідує спалах червоного світла в 10 мс сприймається як єдиний спалах жовтого світла.

Кіно Редагувати

Німе кіно Редагувати

Перше німе кіно починали виробляти із частотою кадрів у діапазоні від 16 до 24 кадрів на секунду, але оскільки камери були ручними, частота часто змінювалась під час сцени, щоб відповідати настрою. Кіномеханіки під час показу в театрах також могли змінювати частоту кадрів, регулюючи швидкість обертання електродвигуна механізму подачі плівки кінопроєктора (наприклад, змінюючи напругу на двигуні). Німе кіно часто показували на більшій швидкості, ніж воно було зняте. Цих частот передачі кадрів було досить для відчуття руху, але як плавний рух зображення не сприймалося. При використанні проєкторів з подвійними і потрійними шторками в обтюраторі, кожен кадр показувався відповідно двічі або тричі, що не так втомлювало очі глядачів. Томас Едісон стверджував що частота 46 кадрів на секунду була мінімумом, що необхідний для зорової кори: «Все, що є повільнішим, буде напружувати очі.» Від середини 1920-их, частота кадрів у німому кіно була збільшена до приблизно від 20 до 26 на секунду.

Звукове кіно Редагувати

Після появи звукового кіно в 1926, зміна швидкості плівки стала заважати при перегляді, оскільки слух людини добре відчуває зміну звукової частоти. Багато кінотеатрів показували фільми з частотою кадрів від 22 до 26 FPS тому частота в 24 FPS була обрана для звуку. Із 1927 до 1930, оскільки багато студій оновили своє обладнання, частота в 24 кадри на секунду стала стандартом для 35 мм звукової плівки. При частоті в 24 FPS полівка проходить через проєктор зі швидкістю 456 мм на секунду. Це дозволило проєкторам із затвором з подвійними шторками відтворювати послідовність зображень при проєкції на швидкості 48 зображень на секунду, і це задовольняло рекомендаціям Томаса Едісона. Багато більш сучасних кінопроєкторів для 35 мм плівки використовують тришторкові затвори і видають 72 зображення на секунду—кожен кадр засвічується на екрані тричі.

Цифрові стандарти відео та телебачення Редагувати

Існують три основні стандартні частоти кадрів у телебаченні і цифровому кіно: 24p, 25p, і 30p. Однак, серед них існує багато варіацій[яких?], а також виникають нові стандарти[які?]. Частота кадрів за секунду часто виражається в герцах (1 Hz = 1 fps).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 182.
  2. ↑ Read, Paul; Meyer, Mark-Paul; Gamma Group (2000). . Conservation and Museology. Butterworth-Heinemann. с. 24–26. ISBN 0-7506-2793-X. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 29 жовтня 2016. 
  3. James Davis (1986). Humans perceive flicker artefacts at 500 Hz. Wiley. PMC 4314649. 
  4. . SpringerLink. 28 грудня 2013. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 29 жовтня 2016. 
  5. Robert Efron. Conservation of temporal information by perceptual systems. Perception & Psychophysics 14 (3): 518–530. doi:10.3758/bf03211193. 
  6. Brown, Julie (2014). Audio-visual Palimpsests: Resynchronizing Silent Films with 'Special' Music. У David Neumeyer. The Oxford Handbook of Film Music Studies. Oxford University Press. с. 588. ISBN 0195328493. 
  7. Kerr, Walter (1975). Silent Clowns. Knopf. с. 36. ISBN 0394469070. 
  8. Card, James (1994). Seductive cinema: the art of silent film. Knopf. с. 53. ISBN 0394572181. 
  9. ↑ Brownlow, Kevin (Summer 1980). . Sight & Sound 49 (3): 164–167. Архів оригіналу за 8 July 2011. Процитовано 2 травня 2012. 
  10. Thomas Elsaesser, Thomas Elsaesser; Barker, Adam (1990). Early cinema: space, frame, narrative. BFI Publishing. с. 284. ISBN 0-85170-244-9. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chastota kadriv abo kadrova chastota ce chastota shvidkist z yakoyu pristrij formuvannya zobrazhennya vidobrazhaye poslidovni zobrazhennya sho nazivayutsya kadrami Termin zastosovuyetsya do kino i video kamer komp yuternoyi grafiki i sistem zahoplennya ruhu Termin vpershe vikoristanij fotografom Edvardom Majbridzhem yakij zdijsnyuvav eksperimenti z hronografichnoyi zjomki ruhomih ob yektiv poslidovno dekilkoma fotokamerami 1 Chastota kadriv zazvichaj zadayetsya v kadrah za sekundu angl frames per second FPS Zmist 1 Chastota kadriv i lyudskij zir 2 Kino 2 1 Nime kino 2 2 Zvukove kino 3 Cifrovi standarti video ta telebachennya 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaChastota kadriv i lyudskij zir RedaguvatiDokladnishe Sprijnyattya ruhuChutlivist i zdatnist rozriznennya chasu lyudskogo zoru buvaye riznoyu v zalezhnosti vid tipu i harakteristik zorovih stimuliv i vidriznyayetsya mizh okremimi lyudmi Zorovij analizator lyudini mozhe sprijmati 1000 okremih zobrazhen v sekundu ale dlya netrenovanogo lyudskogo oka chastota staye nepomitnoyu vid 150 240 kadriv de ruh viglyadaye realistichnim 2 Pererivchaste svitinnya take yake mayut komp yuterni displeyi sprijmayetsya yak stale zobrazhennya bilshistyu lyudej sho brali uchast u doslidzhennyah pochinayuchi z chastoti 50 Gc do 90 Gc Take sprijnyattya blimayuchogo svitla yak stalogo vidome yak porig zlittya migotinnya en Odnak koli pererivchaste svitlo neodnoridne i mistit stale zobrazhennya porig zlittya migotinnya mozhe buti nabagato bilshim 3 Sho stosuyetsya rozpiznavannya obraziv buli zareyestrovani fakti koli lyudi rozpiznavali konkretni zobrazhennya v nepov yazanih poslidovnostyah obraziv pokaz kozhnogo z yakih trivav lishe 13 milisekund 4 Pri duzhe korotkih zorovih stimulah yaki trivayut vid 100 ms do 400 ms vinikaye take yavishe sprijnyattya yak inerciya zoru Mnozhina duzhe korotkih stimuliv inodi sprijmayutsya yak yedinij stimul napriklad spalah zelenogo svitla dovzhinoyu v 10 ms za yakim bez pauzi sliduye spalah chervonogo svitla v 10 ms sprijmayetsya yak yedinij spalah zhovtogo svitla 5 Kino RedaguvatiNime kino Redaguvati Pershe nime kino pochinali viroblyati iz chastotoyu kadriv u diapazoni vid 16 do 24 kadriv na sekundu 6 ale oskilki kameri buli ruchnimi chastota chasto zminyuvalas pid chas sceni shob vidpovidati nastroyu Kinomehaniki pid chas pokazu v teatrah takozh mogli zminyuvati chastotu kadriv regulyuyuchi shvidkist obertannya elektrodviguna mehanizmu podachi plivki kinoproyektora napriklad zminyuyuchi naprugu na dviguni 7 Nime kino chasto pokazuvali na bilshij shvidkosti nizh vono bulo znyate 8 Cih chastot peredachi kadriv bulo dosit dlya vidchuttya ruhu ale yak plavnij ruh zobrazhennya ne sprijmalosya Pri vikoristanni proyektoriv z podvijnimi i potrijnimi shtorkami v obtyuratori kozhen kadr pokazuvavsya vidpovidno dvichi abo trichi sho ne tak vtomlyuvalo ochi glyadachiv Tomas Edison stverdzhuvav sho chastota 46 kadriv na sekundu bula minimumom sho neobhidnij dlya zorovoyi kori Vse sho ye povilnishim bude napruzhuvati ochi 9 10 Vid seredini 1920 ih chastota kadriv u nimomu kino bula zbilshena do priblizno vid 20 do 26 na sekundu 9 Zvukove kino Redaguvati Pislya poyavi zvukovogo kino v 1926 zmina shvidkosti plivki stala zavazhati pri pereglyadi oskilki sluh lyudini dobre vidchuvaye zminu zvukovoyi chastoti Bagato kinoteatriv pokazuvali filmi z chastotoyu kadriv vid 22 do 26 FPS tomu chastota v 24 FPS bula obrana dlya zvuku Iz 1927 do 1930 oskilki bagato studij onovili svoye obladnannya chastota v 24 kadri na sekundu stala standartom dlya 35 mm zvukovoyi plivki 2 Pri chastoti v 24 FPS polivka prohodit cherez proyektor zi shvidkistyu 456 mm na sekundu Ce dozvolilo proyektoram iz zatvorom z podvijnimi shtorkami vidtvoryuvati poslidovnist zobrazhen pri proyekciyi na shvidkosti 48 zobrazhen na sekundu i ce zadovolnyalo rekomendaciyam Tomasa Edisona Bagato bilsh suchasnih kinoproyektoriv dlya 35 mm plivki vikoristovuyut trishtorkovi zatvori i vidayut 72 zobrazhennya na sekundu kozhen kadr zasvichuyetsya na ekrani trichi 9 Cifrovi standarti video ta telebachennya RedaguvatiIsnuyut tri osnovni standartni chastoti kadriv u telebachenni i cifrovomu kino 24p 25p i 30p Odnak sered nih isnuye bagato variacij yakih a takozh vinikayut novi standarti yaki Chastota kadriv za sekundu chasto virazhayetsya v gercah 1 Hz 1 fps Div takozh RedaguvatiStisnennya danihPrimitki Redaguvati Kinoproekciya v voprosah i otvetah 1971 s 182 a b Read Paul Meyer Mark Paul Gamma Group 2000 Restoration of motion picture film Conservation and Museology Butterworth Heinemann s 24 26 ISBN 0 7506 2793 X Arhiv originalu za 24 lyutogo 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2016 James Davis 1986 Humans perceive flicker artefacts at 500 Hz Wiley PMC 4314649 Detecting meaning in RSVP at 13 ms per picture SpringerLink 28 grudnya 2013 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 29 zhovtnya 2016 Robert Efron Conservation of temporal information by perceptual systems Perception amp Psychophysics 14 3 518 530 doi 10 3758 bf03211193 Brown Julie 2014 Audio visual Palimpsests Resynchronizing Silent Films with Special Music U David Neumeyer The Oxford Handbook of Film Music Studies Oxford University Press s 588 ISBN 0195328493 Kerr Walter 1975 Silent Clowns Knopf s 36 ISBN 0394469070 Card James 1994 Seductive cinema the art of silent film Knopf s 53 ISBN 0394572181 a b v Brownlow Kevin Summer 1980 Silent Films What Was the Right Speed Sight amp Sound 49 3 164 167 Arhiv originalu za 8 July 2011 Procitovano 2 travnya 2012 Thomas Elsaesser Thomas Elsaesser Barker Adam 1990 Early cinema space frame narrative BFI Publishing s 284 ISBN 0 85170 244 9 Posilannya RedaguvatiE M Goldovskij Kinoproekciya v voprosah i otvetah M Iskusstvo 1971 220 s The History of Frame Rate For Film na YouTube Temporal Rate Conversion Arhivovano 1 serpnya 2010 u Wayback Machine a very detailed guide about the visual interference of TV video amp PC Group Great Frame Rate Debate na YouTube Compare frames per second which looks better Arhivovano 25 zhovtnya 2016 u Wayback Machine a JavaScript based web tool to visually compare differences in frame rate and motion blur 15 FPS vs 30 FPS vs 60 FPS A Visual Comparison Arhivovano 23 sichnya 2014 u Wayback Machine Adobe Flash based compare test source Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chastota kadriv amp oldid 37883792