Чан Сантохі (нід. Chandrikapersad "Chan" Santokhi, нар. 3 лютого 1959, Лелідорп, Нідерландська Гвіана) — суринамський політичний діяч. Президент Суринаму з 16 липня 2020 року. Був єдиним кандидатом на посаду президента Суринаму. 13 липня Сантохі був обраний президентом шляхом аккламації на безальтернативних виборах[en]. Його інавгурація відбулася 16 липня.
| Чан Сантохі | |
|---|---|
| нід. Chan Santokhi | |
| Народився | 3 лютого 1959 (64 роки) Лелідорп, Surinamed |
| Країна | Суринам |
| Діяльність | політик |
| Посада | member of the National Assembly of Surinamed, Президент Суринаму, Minister of Justice and Police of Surinamed і President of the Caribbean Communityd |
| Партія | Прогресивна реформістська партія (Суринам) |
| Конфесія | індуїзм |
| У шлюбі з | Mellisa Seenacherryd |
|
Біографія Редагувати
Чан Сантохі народився 3 лютого 1959 року в Лелідорпі, в окрузі Суринаму (нині відомому як округ Ваніка). Ріс у сільській місцевості, був наймолодшим в сім'ї з дев'яти дітей. Його батько працював в порту Парамарибо, а мати — продавчинею в Лелідорпі.
Політична кар'єра Редагувати
Після закінчення середньої школи Сантохі отримав стипендію для навчання в Нідерландах. З 1978 по 1982 роки він навчався у Поліцейській академії Нідерландів в Апелдорні. Після закінчення навчання повернувся до Суринаму у вересні 1982 року, і влаштувався працювати в поліцію. З 23-річного віку Сантохі працював інспектором поліції в Гейерсвлайті і Ваніці, поки в 1989 році не був призначений головою Національного департаменту кримінальних розслідувань. В 1991 році він був призначений головним комісаром поліції.
Міністр юстиції Редагувати
У вересні 2005 року Сантохі був приведений до присяги як міністр юстиції і поліції від Прогресивної реформістської партії. Час його перебування на цій посаді ознаменувався жорстким придушенням злочинності, зокрема наркотрафіку, і суворим дотриманням законності і порядку. За це від Дезі Баутерсе він отримав прізвисько «Шериф».
Вибори 2010 року Редагувати
На парламентських виборах 2010 року[en] Сантохі, незважаючи на те, що він був одним з останніх у списку виборців Прогресивної партії реформ, здобув друге місце за кількістю голосів в країні (найбільше голосів було у Дезі Баутерсе). У липні того ж року його призначено кандидатом в президенти від правлячої політичної коаліції «Новий фронт[en]» (Прогресивна реформаторська партія входить до складу «нового фронту»). Суперником Сантохі на президентських виборах була Дезі Баутерсе. Оскільки Баутерсе співпрацював з Ронні Брюнсвійком[en] і Полом Сомохарджо[en], його політична партія отримала 36 місць, в той час як «Новий фронт» тільки 14. В результаті Баутерсе був обраний восьмим президентом Суринаму.
СІКАД Редагувати
Сантохі, який протягом п'ятнадцяти років був офіційним представником Міжамериканської комісії з контролю зловживання наркотиками (СІКАД), був обраний 6 грудня 2010 року, президентом цієї організації на один рік. СІКАД це автономний орган Організації Американських Держав, який координує наркополітику Західної півкулі. В 2009 році Сантохі протягом одного року був віцепрезидентом цієї організації.
Голова Партії прогресивних реформ Редагувати
3 липня 2011 року Сантохі був обраний головою Прогресивної партії реформ. Ця партія після призначення Сантохі головою перетворилася на багатоетнічну, яка, згідно з сучасними статистичними даними, є другою за величиною політичною партією в Суринамі. Маючи вісім місць у парламенті, ППР була найбільшою опозиційною партією до 2020 року.
Вибори 2020 року Редагувати
26 травня 2020 року попередні результати загальних виборів у Суринамі 2020 року показали, що ППР є найбільшою партією і що Чан Сантохі є найімовірнішим кандидатом на посаду президента Суринаму. 30 травня Чан Сантохі оголосив про висунення своєї кандидатури на посаду президента Суринаму. 29 червня ППР висунула Чана Сантохі своїм кандидатом на посаду президента. 7 липня коаліція висунула кандидатуру Чана Сантохі на посаду президента Суринаму, а Ронні Брюнсвійка — на посаду віцепрезидента. Інших кандидатів на виборах не було. 13 липня Сантохі був обраний президентом шляхом аккламації на безальтернативних виборах. Церемонія інавгурації відбулась 16 липня на площі Онафханкелійхейдсплейн у Парамарибо без публічної церемонії через пандемію КОВІД-19.
Примітки Редагувати
- https://pantheon.world/profile/person/Chan_Santokhi
- http://dwtonline.com/laatste-nieuws/2020/07/13/live-blog-verkiezing-president-en-vicepresident-suriname/
- ↑ . De Ware Tijd (нід.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
- http://parbode.com/index.php?option=com_content&task=view&id=1689&Itemid=75 [Архівовано 4 січня 2013 у Archive.is] Crimefighter met lef, Parbode 1/12/2006
- http://premtime.ntr.nl/2011/09/26/chandrikapersad-santokhi-den-haag/ [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.] Chan Santokhi bij Premtime, 26/09/2011
- . de Volkskrant (нід.). Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 21 липня 2020.
- . De Volkskrant (нід.). Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
- . Nieuws Suriname (нід.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
- . Waterkant (нід.). 7 липня 2010. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
- . Starnieuws. 6 грудня 2011. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
- . rnw.nl. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 21 липня 2020.
- http://www.dewest-online.com/?p=15457 [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] VHP groeit sinds aantreden Santokhi, De West 13/01/2012
- . Waterkant.net (нід.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
- . GFC Nieuws (нід.). Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
- . Star Nieuws (нід.). Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . Suriname Herald (нід.). Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
- . De Ware Tijd (нід.). Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- . De Ware Tijd (нід.). Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 липня 2020.
- . Star Nieuws (нід.). Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- . Dagblad Suriname (нід.). Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- . Waterkant (нід.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 13 липня 2020.