www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чандраян 2 друга місія Індії з дослідження Місяця після Чандраян 1 5 Розробником є Індійська організація космічних дослі

Чандраян-2

Чандраян-2 — друга місія Індії з дослідження Місяця після Чандраян-1. Розробником є Індійська організація космічних досліджень, запуск місії до Місяця здійснено ракетою-носієм GSLV. Місія складається з орбітального апарата, спускного апарата і місяцехода, всі три апарати розроблені Індією. Запуск планувалося здійснити у квітні 2018 року, але він був перенесений на рік та здійснено 22 липня 2019 року.

Чандраян-2
Основні параметри
Повна назва Чандраян-2
Організація ІОКДР
Виготівник ІОКДР
Тип апарата дослідження Місяця
Дата запуску 22 липня 2019
Ракета-носій GSLV
Космодром Космодром імені Сатіша Дхавана
Технічні параметри
Маса Комбінована — 3250 кг
Орбітальний апарат: 1400 кг
Місяцехід: 20 кг
Джерела живлення сонячні панелі
Час активного існування Орбітальний апарат: 1 рік
Спускний апарат: 14-15 днів
Місяцехід: 14-15 днів
Див. також: Чандраян-3

Відповідно до ІОКДР місія має випробувати різноманітні нові технології і провести нові експерименти. Колісний місяцехід має подорожувати місячною поверхнею і здійснити хімічні вимірювання. Планувалось, що дані, отримані від ровера, мали транслюватись через орбітальний апарат Чандраян-2.

6 вересня 2019 під час посадки на Місяць спускного апарату, зв'язок з ним було втрачено. Орбітальний апарат Чандраян-2 продовжить роботу на місячній орбіті протягом майже року.

Історія ред.

Первісно передбачалась співпраця з Російським космічним агентством. Однак, після невдачі з апаратом Фобос-Ґрунт у 2011 році, Роскосмос висунув кілька додаткових умов, в тому числі і до маси місяцехода, після чого Індія вирішила запускати апарат самостійно, а старт було перенесено з 2013 року на квітень 2018.. Для запуску апарату Індія планує використовувати власну ракету-носій GSLV.

Конструкція ред.

Запуск місії був запланований з космодрому імені Сатіша Дхавана, який розташований на острові Шрихарикота за допомогою ракети-носія GSLV, маса станції — 3250 кг. На лютий 2018 року місія коштувала 123.3 млн дол.

Орбітальний апарат ред.

Орбітальний апарат має досліджувати Місяць з висоти 100 км. Апарат матиме п'ять наукових інструментів. Три нових і дві покращені версії інструментів, які були встановлені на Чандраян-1. Приблизна маса — 1400 кг. Камера високої роздільної здатності орбітального апарата здійснить картографування посадкового майданчика до відділення спускного апарату. Були допрацьовані інтерфейси між орбітальним апаратом і ракетою-носієм GSLV Mk II.

Спускний апарат ред.

Підсистема Кількість Маса (кг) Потужність (Вт)
СІН 1 20 100
Зоряний датчик 2 6 15
Альтиметр 2 1.5 8
Спідометр 2 1.5 8
Сенсор фотографування 2 2 5

На відміну від зонду Moon Impact Probe (Чандраян-1), який було зіткнено з поверхнею Місяця, спускний апарат Чандраян-2 здійснить м'яку посадку, щоб дати змогу розпочати роботу місяцехода. Спускна платформа не здійснюватиме жодних наукових дослідів. Приблизна її маса разом з ровером — 1250 кг. На ранніх стадіях проєкту спускна платформа мала бути розроблена Росією разом з Індією, пізніше робота над спускним апаратом здійснювалась лише Індією. Перша фаза розробки спускного апарату була завершена у 2013 році у Центрі космічних засобів у Ахмедабаді.

Команда інженерів розробила технологію здійснення м'якої посадки апарату, а також пов'язані з нею технології. Серед цих технологій — камера великої роздільної здатності, навігаційна камера, камера запобігання небезпеки, головний двигун з тягою 800 Н з двигунами орієнтації, альтиметр, спідометр, акселерометр і програмне забезпечення, необхідне для роботи цих пристроїв.Головний двигун успішно пройшов випробування тривалістю 513 с, тести датчиків і інших компонентів заплановані на середину 2016 року.Наземні і повітряні тести інженерної моделі спускного апарату розпочались у жовтні 2016 року у штаті Карнатака. ІОКДР створила 10 кратерів на поверхні для тестування здатності систем визначати посадковий майданчик.

Місяцехід ред.

Маса ровера складатиме приблизно 20 кг і матиме сонячні панелі Ровер пересуватиметься по місячній поверхні на колесах і здійснюватиме хімічний аналіз зразків, після чого отримані дані будуть передані на орбітальний апарат і далі на Землю.

Спочатку планувалось, що місяцехід буде спроєктований Росією і збудований у Індії. Однак, Росія вийшла з проєкту і було вирішено проєктувати і будувати ровер власними потужностями. Індійський технологічний інститут у Канпурі розробить три підсистеми, які забезпечать мобільність:

  • Стереоскопічна 3-D камера — забезпечить контроль командою ровера у 3-D огляді оточуючої місцевості;
  • Кінематичний контроль тяги — дозволить роверу долати грубу місцевість місяця за допомогою незалежного керування на чотирьох колесах;
  • Контроль та динаміка двигуна — ровер матиме шість коліс, кожне матиме електромотор. Чотири колеса також матимуть незалежне керування. Загалом для руху та керування будуть використовуватися 10 електродвигунів.

Корисне навантаження ред.

ІОКДР повідомила про п'ять наукових приладів для орбітального апарата і два для ровера. Було заявлено, що НАСА і ЄКА матимуть змогу долучитись до проєкту за допомогою наукових інструментів, проте пізніше було повідомлено, що через зменшення ваги всієї місії, команда не матиме змоги додати наукові інструменти ЄКА і НАСА.

  • Рентгенівський спектрометр і рентгенівська камера для зйомки важливих елементів на поверхні Місяця.
  • Радар із синтезованою апертурою L і S-діапазону для зондування місячної поверхні на присутність різних складових, таких як лід. Передбачається, що радар виявить лід на затемненій частині Місяця.
  • ІЧ-спектрометр для картографування місячної поверхні та вивчення мінералів, водяних молекул і присутності гідроксилу.
  • Масс-спектрометр нейтральних часток для детального вивчення екзосфери Місяця.
  • Камера фотографування поверхні для створення 3D-мапи поверхні на присутність мінералів і вивчення геології.
  • Спускний апарат для вимірювання землетрусів біля місця посадки.
  • Термо-датчик для вимірювань температури поверхні Місяця.
  • Зонд Ленгмюра для вимірювання щільності і типів плазми на поверхні.
  • Радіо-експеримент з вимірювання повного вмісту електронів.
  • Лазерно-іскровий емісійний спектрометр.
  • Рентгенівський спектрометр альфа-частинок.

Хід місії ред.

  • Успішний запуск здійснено 22 липня 2019 року.
  • 20 серпня 2019 року апарат вийшов на орбіту Місяця.
  • 6 вересня 2019 року під час спроби посадки на поверхню Місяця спускного апарата, приблизно за 2,1 км від поверхні відбувся збій і зв'язок із ним було втрачено.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Shenoy, Jaideep (28 лютого 2016). . The Times of India. Times News Network. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 7 серпня 2016. 
  2. ↑ Kiran Kumar, Aluru Seelin (August 2015). Chandrayaan-2 - India's Second Moon Mission. YouTube.com (Inter-University Centre for Astronomy and Astrophysics). Процитовано 7 серпня 2016.  . Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 14 лютого 2018. 
  3. ↑ Subramanian, T. S. (11 травня 2014). . The Hindu. Архів оригіналу за 15 червня 2014. Процитовано 2 жовтня 2014. 
  4. ↑ Nair, Avinash (31 травня 2015). . The Indian Express. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 7 серпня 2016. 
  5. . The Indian Express. Press Trust of India. 25 жовтня 2017. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017. 
  6. ↑ Joe, Emma (2 березня 2017). . Science Examiner. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 2 березня 2017. 
  7. Mallikarjun, Y. (7 вересня 2007). Chandrayaan-2 to be finalised in 6 months. The Hindu. Процитовано 22 жовтня 2008. 
  8. . The Week. 7 вересня 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 7 вересня 2010.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  9. . DNA India. 21 лютого 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 23 лютого 2014. 
  10. Subramanian, T. S. (4 січня 2007). ISRO plans Moon rover. The Hindu. Процитовано 22 жовтня 2008. 
  11. Rathinavel, T.; Singh, Jitendra (24 листопада 2016). . Rajya Sabha. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 11 лютого 2018. 
  12. India, Russia giving final shape to Chandrayaan-2. Hindustan Times. 2008-10-30. Процитовано 11 листопада 2008. [недоступне посилання з липня 2019]
  13. Россия и Индия объединят усилия по изучению Луны | Организация науки | Наука и технологии России [ 24 серпня 2010 у Wayback Machine.]п
  14. . Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 14 січня 2018. 
  15. ↑ . The Economic Times. 2 вересня 2010. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 4 січня 2011. 
  16. . The Times of India. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 20 лютого 2018. 
  17. ↑ (PDF). Indian Space Research Organisation. December 2014. с. 82. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2018. 
  18. ↑ (пресреліз). Indian Space Research Organisation. 30 серпня 2010. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 4 січня 2010. 
  19. ↑ (PDF). Indian Space Research Organisation. December 2015. с. 89. Архів оригіналу за 5 July 2016.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  20. ↑ Rekha, A. R.; Shukkoor, A. Abdul; Mohanlal, P. P. (2011). National Conference on Space Transportation Systems. 16-18 December 2011. Thiruvananthapuram, India. с. 2. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 25 лютого 2018. 
  21. ↑ Ramachandran, R. (22 січня 2013). . The Hindu. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 2 березня 2018. 
  22. D. S., Madhumathi (25 жовтня 2016). . The Hindu. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 28 жовтня 2016. 
  23. Laxman, Srinivas (6 лютого 2012). . Asian Scientist. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 5 квітня 2012. 
  24. . NDTV. Indo-Asian News Service. 9 вересня 2012. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 2 березня 2018. 
  25. Johnson, T. A. (31 серпня 2010). . The Indian Express. Архів оригіналу за 3 листопада 2010. Процитовано 31 серпня 2010. 
  26. Beary, Habib (4 лютого 2010). . Sakal Times. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 22 лютого 2010. 
  27. Laxman, Srinivas (5 вересня 2010). . The Times of India. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 28 лютого 2018. 
  28. Mallikarjun, Y. (29 травня 2013). . The Hindu. Архів оригіналу за 10 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2013. 
  29. . ВВС. 7 вересня 2019. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 7 вересня 2019. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chandrayan 2 druga misiya Indiyi z doslidzhennya Misyacya pislya Chandrayan 1 5 Rozrobnikom ye Indijska organizaciya kosmichnih doslidzhen zapusk misiyi do Misyacya zdijsneno raketoyu nosiyem GSLV 1 Misiya skladayetsya z orbitalnogo aparata spusknogo aparata i misyacehoda vsi tri aparati rozrobleni Indiyeyu Zapusk planuvalosya zdijsniti u kvitni 2018 roku ale vin buv perenesenij na rik 6 ta zdijsneno 22 lipnya 2019 roku Chandrayan 2Osnovni parametriPovna nazva Chandrayan 2Organizaciya IOKDRVigotivnik IOKDRTip aparata doslidzhennya MisyacyaData zapusku 22 lipnya 2019Raketa nosij GSLV 1 Kosmodrom Kosmodrom imeni Satisha DhavanaTehnichni parametriMasa Kombinovana 3250 kg 2 Orbitalnij aparat 1400 kgMisyacehid 20 kg 3 Dzherela zhivlennya sonyachni paneliChas aktivnogo isnuvannya Orbitalnij aparat 1 rikSpusknij aparat 14 15 dniv 4 Misyacehid 14 15 dniv 4 Div takozh Chandrayan 3 Vidpovidno do IOKDR misiya maye viprobuvati riznomanitni novi tehnologiyi i provesti novi eksperimenti 7 8 9 Kolisnij misyacehid maye podorozhuvati misyachnoyu poverhneyu i zdijsniti himichni vimiryuvannya Planuvalos sho dani otrimani vid rovera mali translyuvatis cherez orbitalnij aparat Chandrayan 2 10 11 6 veresnya 2019 pid chas posadki na Misyac spusknogo aparatu zv yazok z nim bulo vtracheno Orbitalnij aparat Chandrayan 2 prodovzhit robotu na misyachnij orbiti protyagom majzhe roku Zmist 1 Istoriya 2 Konstrukciya 2 1 Orbitalnij aparat 2 2 Spusknij aparat 2 3 Misyacehid 3 Korisne navantazhennya 4 Hid misiyi 5 Div takozh 6 PrimitkiIstoriya red Pervisno peredbachalas spivpracya z Rosijskim kosmichnim agentstvom 12 13 Odnak pislya nevdachi z aparatom Fobos Grunt u 2011 roci Roskosmos visunuv kilka dodatkovih umov v tomu chisli i do masi misyacehoda pislya chogo Indiya virishila zapuskati aparat samostijno 14 a start bulo pereneseno z 2013 roku na kviten 2018 6 Dlya zapusku aparatu Indiya planuye vikoristovuvati vlasnu raketu nosij GSLV Konstrukciya red Zapusk misiyi buv zaplanovanij z kosmodromu imeni Satisha Dhavana yakij roztashovanij na ostrovi Shriharikota za dopomogoyu raketi nosiya GSLV masa stanciyi 3250 kg 2 1 15 Na lyutij 2018 roku misiya koshtuvala 123 3 mln dol 16 Orbitalnij aparat red Orbitalnij aparat maye doslidzhuvati Misyac z visoti 100 km 17 Aparat matime p yat naukovih instrumentiv Tri novih i dvi pokrasheni versiyi instrumentiv yaki buli vstanovleni na Chandrayan 1 Priblizna masa 1400 kg 18 15 Kamera visokoyi rozdilnoyi zdatnosti orbitalnogo aparata zdijsnit kartografuvannya posadkovogo majdanchika do viddilennya spusknogo aparatu 17 4 Buli dopracovani interfejsi mizh orbitalnim aparatom i raketoyu nosiyem GSLV Mk II 19 Spusknij aparat red Pidsistema Kilkist Masa kg Potuzhnist Vt SIN 20 1 20 100Zoryanij datchik 20 2 6 15Altimetr 20 2 1 5 8Spidometr 20 2 1 5 8Sensor fotografuvannya 20 2 2 5Na vidminu vid zondu Moon Impact Probe Chandrayan 1 yakij bulo zitkneno z poverhneyu Misyacya spusknij aparat Chandrayan 2 zdijsnit m yaku posadku shob dati zmogu rozpochati robotu misyacehoda 15 Spuskna platforma ne zdijsnyuvatime zhodnih naukovih doslidiv Priblizna yiyi masa razom z roverom 1250 kg Na rannih stadiyah proyektu spuskna platforma mala buti rozroblena Rosiyeyu razom z Indiyeyu piznishe robota nad spusknim aparatom zdijsnyuvalas lishe Indiyeyu Persha faza rozrobki spusknogo aparatu bula zavershena u 2013 roci u Centri kosmichnih zasobiv u Ahmedabadi 21 Komanda inzheneriv rozrobila tehnologiyu zdijsnennya m yakoyi posadki aparatu a takozh pov yazani z neyu tehnologiyi Sered cih tehnologij kamera velikoyi rozdilnoyi zdatnosti navigacijna kamera kamera zapobigannya nebezpeki golovnij dvigun z tyagoyu 800 N z dvigunami oriyentaciyi altimetr spidometr akselerometr i programne zabezpechennya neobhidne dlya roboti cih pristroyiv 4 17 Golovnij dvigun uspishno projshov viprobuvannya trivalistyu 513 s testi datchikiv i inshih komponentiv zaplanovani na seredinu 2016 roku 19 Nazemni i povitryani testi inzhenernoyi modeli spusknogo aparatu rozpochalis u zhovtni 2016 roku u shtati Karnataka IOKDR stvorila 10 krateriv na poverhni dlya testuvannya zdatnosti sistem viznachati posadkovij majdanchik 22 Misyacehid red Dokladnishe Prag yanMasa rovera skladatime priblizno 20 kg i matime sonyachni paneli 3 Rover peresuvatimetsya po misyachnij poverhni na kolesah i zdijsnyuvatime himichnij analiz zrazkiv pislya chogo otrimani dani budut peredani na orbitalnij aparat i dali na Zemlyu 18 15 Spochatku planuvalos sho misyacehid bude sproyektovanij Rosiyeyu i zbudovanij u Indiyi Odnak Rosiya vijshla z proyektu i bulo virisheno proyektuvati i buduvati rover vlasnimi potuzhnostyami 21 23 24 Indijskij tehnologichnij institut u Kanpuri rozrobit tri pidsistemi yaki zabezpechat mobilnist Stereoskopichna 3 D kamera zabezpechit kontrol komandoyu rovera u 3 D oglyadi otochuyuchoyi miscevosti Kinematichnij kontrol tyagi dozvolit roveru dolati grubu miscevist misyacya za dopomogoyu nezalezhnogo keruvannya na chotiroh kolesah Kontrol ta dinamika dviguna rover matime shist kolis kozhne matime elektromotor Chotiri kolesa takozh matimut nezalezhne keruvannya Zagalom dlya ruhu ta keruvannya budut vikoristovuvatisya 10 elektrodviguniv Korisne navantazhennya red IOKDR povidomila pro p yat naukovih priladiv dlya orbitalnogo aparata i dva dlya rovera 18 25 Bulo zayavleno sho NASA i YeKA matimut zmogu doluchitis do proyektu za dopomogoyu naukovih instrumentiv 26 prote piznishe bulo povidomleno sho cherez zmenshennya vagi vsiyeyi misiyi komanda ne matime zmogi dodati naukovi instrumenti YeKA i NASA 27 Orbitalnij aparatRentgenivskij spektrometr i rentgenivska kamera dlya zjomki vazhlivih elementiv na poverhni Misyacya 18 Radar iz sintezovanoyu aperturoyu L i S diapazonu dlya zonduvannya misyachnoyi poverhni na prisutnist riznih skladovih takih yak lid Peredbachayetsya sho radar viyavit lid na zatemnenij chastini Misyacya 18 ICh spektrometr dlya kartografuvannya misyachnoyi poverhni ta vivchennya mineraliv vodyanih molekul i prisutnosti gidroksilu 18 Mass spektrometr nejtralnih chastok dlya detalnogo vivchennya ekzosferi Misyacya 18 Kamera fotografuvannya poverhni dlya stvorennya 3D mapi poverhni na prisutnist mineraliv i vivchennya geologiyi 18 Spusknij aparatSpusknij aparat dlya vimiryuvannya zemletrusiv bilya miscya posadki 2 28 Termo datchik dlya vimiryuvan temperaturi poverhni Misyacya 2 Zond Lengmyura dlya vimiryuvannya shilnosti i tipiv plazmi na poverhni 2 Radio eksperiment z vimiryuvannya povnogo vmistu elektroniv 2 MisyacehidLazerno iskrovij emisijnij spektrometr 18 Rentgenivskij spektrometr alfa chastinok Hid misiyi red Uspishnij zapusk zdijsneno 22 lipnya 2019 roku 20 serpnya 2019 roku aparat vijshov na orbitu Misyacya 6 veresnya 2019 roku pid chas sprobi posadki na poverhnyu Misyacya spusknogo aparata priblizno za 2 1 km vid poverhni vidbuvsya zbij i zv yazok iz nim bulo vtracheno 29 Div takozh red Chan e 2 Doslidzhennya MisyacyaPrimitki red a b v Shenoy Jaideep 28 lyutogo 2016 ISRO chief signals India s readiness for Chandrayaan II mission The Times of India Times News Network Arhiv originalu za 20 lipnya 2019 Procitovano 7 serpnya 2016 a b v g d e Kiran Kumar Aluru Seelin August 2015 Chandrayaan 2 India s Second Moon Mission YouTube com Inter University Centre for Astronomy and Astrophysics Procitovano 7 serpnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 14 lyutogo 2018 a b Subramanian T S 11 travnya 2014 Chandrayaan s rover and the moon rocks from Salem villages The Hindu Arhiv originalu za 15 chervnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2014 a b v g Nair Avinash 31 travnya 2015 ISRO to deliver eyes and ears of Chandrayaan 2 by 2015 end The Indian Express Arhiv originalu za 15 lyutogo 2018 Procitovano 7 serpnya 2016 ISRO begins flight integration activity for Chandrayaan 2 as scientists tests lander and rover The Indian Express Press Trust of India 25 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 13 grudnya 2017 Procitovano 21 grudnya 2017 a b Joe Emma 2 bereznya 2017 Chandrayaan 2 in April As good as landing man on moon says govt Science Examiner Arhiv originalu za 17 lyutogo 2018 Procitovano 2 bereznya 2017 Mallikarjun Y 7 veresnya 2007 Chandrayaan 2 to be finalised in 6 months The Hindu Procitovano 22 zhovtnya 2008 Chandrayaan II will try out new ideas technologies The Week 7 veresnya 2010 Arhiv originalu za 14 lipnya 2011 Procitovano 7 veresnya 2010 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Landing spots for Chandrayaan 2 identified DNA India 21 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 23 lyutogo 2014 Subramanian T S 4 sichnya 2007 ISRO plans Moon rover The Hindu Procitovano 22 zhovtnya 2008 Rathinavel T Singh Jitendra 24 listopada 2016 Question No 1084 Deployment of Rover on Lunar Surface Rajya Sabha Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 11 lyutogo 2018 India Russia giving final shape to Chandrayaan 2 Hindustan Times 2008 10 30 Procitovano 11 listopada 2008 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Rossiya i Indiya obedinyat usiliya po izucheniyu Luny Organizaciya nauki Nauka i tehnologii Rossii Arhivovano 24 serpnya 2010 u Wayback Machine p Indiya mozhet zapustit k Lune stanciyu Chandrayan 2 bez uchastiya Rossii Arhiv originalu za 23 lipnya 2019 Procitovano 14 sichnya 2018 a b v g Chandrayaan 2 to get closer to moon The Economic Times 2 veresnya 2010 Arhiv originalu za 12 serpnya 2011 Procitovano 4 sichnya 2011 Chandrayaan 2 mission cheaper than Hollywood film Interstellar Times of India The Times of India Arhiv originalu za 26 lipnya 2019 Procitovano 20 lyutogo 2018 a b v Annual Report 2014 2015 PDF Indian Space Research Organisation December 2014 s 82 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 a b v g d e zh i k Payloads for Chandrayaan 2 Mission Finalised presreliz Indian Space Research Organisation 30 serpnya 2010 Arhiv originalu za 13 travnya 2019 Procitovano 4 sichnya 2010 a b Annual Report 2015 2016 PDF Indian Space Research Organisation December 2015 s 89 Arhiv originalu za 5 July 2016 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka a b v g d Rekha A R Shukkoor A Abdul Mohanlal P P 2011 Challenges in Navigation System design for Lunar Soft Landing National Conference on Space Transportation Systems 16 18 December 2011 Thiruvananthapuram India s 2 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 a b Ramachandran R 22 sichnya 2013 Chandrayaan 2 India to go it alone The Hindu Arhiv originalu za 1 serpnya 2017 Procitovano 2 bereznya 2018 D S Madhumathi 25 zhovtnya 2016 ISRO starts landing tests for Chandrayaan 2 mission The Hindu Arhiv originalu za 20 lipnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2016 Laxman Srinivas 6 lyutogo 2012 India s Chandrayaan 2 Moon Mission Likely Delayed After Russian Probe Failure Asian Scientist Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2012 India s next moon mission depends on Russia ISRO chief NDTV Indo Asian News Service 9 veresnya 2012 Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 2 bereznya 2018 Johnson T A 31 serpnya 2010 Three new Indian payloads for Chandrayaan 2 decides ISRO The Indian Express Arhiv originalu za 3 listopada 2010 Procitovano 31 serpnya 2010 Beary Habib 4 lyutogo 2010 NASA and ESA to partner for Chandrayaan 2 Sakal Times Arhiv originalu za 15 lipnya 2011 Procitovano 22 lyutogo 2010 Laxman Srinivas 5 veresnya 2010 We re launching Chandrayaan 2 for a total coverage of the moon The Times of India Arhiv originalu za 19 travnya 2017 Procitovano 28 lyutogo 2018 Mallikarjun Y 29 travnya 2013 India plans to send seismometer to study moonquakes The Hindu Arhiv originalu za 10 lyutogo 2014 Procitovano 1 chervnya 2013 Indijskij Chandrayan 2 poterpel neudachu pri posadke na Lunu VVS 7 veresnya 2019 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 7 veresnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chandrayan 2 amp oldid 39913041