Чабаненко Віктор Антонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чабаненко.

Віктор Антонович Чабаненко (12 вересня 1937(19370912), Єлизаветівка, Василівський район — 9 лютого 2014, Запоріжжя) — український мовознавець, лексикограф, фольклорист. Доктор філологічних наук (1984), професор (1987), заслужений діяч науки і техніки України, член Національної спілки письменників України.

Чабаненко Віктор Антонович
Чабаненко Віктор Антонович
Народився	12 вересня 1937(1937-09-12) Єлизаветівка, Василівський район
Помер	9 лютого 2014(2014-02-09) (76 років) Запоріжжя
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	науковець
Alma mater	Запорізький національний університет
Мова творів	українська
Жанр	поезія
Нагороди

З біографії

Народився у селі Єлизаветівці (Балківська сільрада) Василівського району на Запоріжчині.

1959 року закінчив Запорізький державний педагогічний інститут (філологічний факультет), після чого деякий час працював учителем, служив у війську. З 1962 по 1965 рік — аспірант кафедри української мови ЗДПІ, з 1966 — кандидат наук, а з 1984 року — доктор філологічних наук, із 1987 року — професор. У 1985–1996 роках був деканом філологічного факультету, з 1984 р. — завідувач кафедри загального і слов'янського мовознавства Запорізького національного університету. Дійсний член Академії наук вищої школи України.

Творчий доробок

Опублікував понад 500 наукових праць (монографій, словників, статей тощо). Лауреат премій імені Петра Чубинського та Я. Новицького. Упорядкував і видав кілька збірок фольклору Нижньої Наддніпрянщини, зокрема видання «Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини» [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.].. Автор поетичних збірок «Собор душі моєї» (1998), «В гостях у юності твоєї» (1999) та «У вічному двобої» (2000). Член Національної спілки письменників України (з 1999).

Вибрані твори

• Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. — Запоріжжя, 1992. — Том 1. — 324 с.^{[недоступне посилання]}; Том 2. — 372 с.^{[недоступне посилання]}; Том 3. — 304 с.^{[недоступне посилання]}; Том 4. — 261 с.^{[недоступне посилання]}
• Стилістика експресивних засобів українська мови: Монографія. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. — 351 с.^{[недоступне посилання]}
• Українська Атлантида. — Запоріжжя: Дніпровський металург, 2006. — 405 с.^{[недоступне посилання]}

Відзнаки

Лауреат премій ім. П. Чубинського (1996), Я. Новицького (1999) та Д. Яворницького (2000). Товариством «Просвіта» ім. Т. Шевченка нагороджений медаллю «Будівничий України» (2000).

Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Відмінник освіти України (1995).

Вшанування пам'яті

17 лютого 2015 року відкрито меморіальну дошку на будинку навчального корпусу №1 Запорізького національного університету.

У м. Запоріжжі є "вулиця Академіка Чабаненка".

Примітки

1. Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Літературно-художнє видання. Укладач Віктор Антонович Чабаненко / Київ, Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1990, тираж 150 000.
2. У ЗНУ состоялось открытие мемориальной доски профессору Виктору Чабаненко
3. . zp.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2021. 

Посилання

• Спілка письменників України [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Академія наук вищої школи України^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник.
• «Собор душі моєї». Віктор Антонович Чабаненко. Випуск 2 : бібліогр. покажч. / уклад. О. М. Агоян, відп. за вип. В. О. Герасимова ; ДВНЗ "Запорізький національний університет" МОН України. — Запоріжжя : ЗНУ, 2015. - 23 с. [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Сергієнко О.М. (упор.) Віктор Антонович Чабаненко: Біобібліографічний покажчик. — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2007. — 96 с.