Цюаньчжоу — місто у китайській провінції Фуцзянь. Протягом X—XIV ст. Цюаньчжоу, був одним з найважливіших китайських портів на історичному Морському Шовковому шляху, що зв'язував Китай з країнами Південно-Східної Азії і Близьким Сходом. Тут будувалися кораблі знаменитого флотоводця середньовіччя Чжен Хе, який очолював плавання китайських флотилій до Індії, Персії і Аравії.
| Цюаньчжоу спр. китайська: 泉州市 | |
|---|---|
| | |
| Основні дані | |
| 24°54′ пн. ш. 118°35′ сх. д. / 24.900° пн. ш. 118.583° сх. д.Координати: 24°54′ пн. ш. 118°35′ сх. д. / 24.900° пн. ш. 118.583° сх. д. | |
| Країна | КНР |
| Адмінодиниця | Фуцзянь |
| Поділ | |
| Засновано | 260 |
| Площа | 11 286,59 км² |
| Населення | 8 782 285 осіб (2020) |
| Висота НРМ | 2 м |
| Міста-побратими | Сан-Дієґо, Нойштадт (1995) |
| Телефонний код | (+86) 0595 |
| Часовий пояс | UTC+8 |
| Номери автомобілів | 闽C |
| GeoNames | 1797353 |
| OSM | r2666969 ·R |
| Поштові індекси | 362000 |
| Міська влада | |
| Вебсайт | quanzhou.gov.cn |
| Мапа | |
| | |
| | |
| Цюаньчжоу у Вікісховищі |
Історія Редагувати
| Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Раніше відомий як Зайтун, названий так арабськими купцями, порт приймав проходячих повз мореплавців і мандрівників різних культур і релігій. Для того, щоб вразити прибулих в порт моряків, в гавані Цюаньчжоу були посаджені еритрини, які квітли червоним. Таким чином, арабська назва міста «Зайтун» виходить з китайської назви рослини «Цзітун». Початок торгових і культурних взаємодій з іншими регіонами, зокрема, з містами на узбережжі Південно-Китайського моря, доходить на раннє правління південно-китайських династій в VI столітті нашої ери. Згодом порт став одним з чотирьох найбільш використовуваних китайських портів при династії Тан (618—907 роки н. е.) і при династії Юань (1271—1368 роки н. Е.).
Низка відомих середньовічних дослідників, таких як Марко Поло, Одоріко Порденоне та ібн-Батута, відвідувала Цюаньчжоу і описала порт як одну з найбільших гаваней у світі: «портове місто з кораблями всіх розмірів з усіх куточків світу, які приставали до дебаркадера і знову йшли в плавання, динамічні ринки, на яких торговці з різних регіонів обмінювалися товарами».
Знайдені затонулі судна в бухті Цюаньчжоу, серед яких також був вітрильний корабель з дерев'яним корпусом, є доказом динамічної активності і процвітання порту. У період імперії Сун (960—1279 рр.), поряд з тим фактом, що Цюаньчжоу був великим центром торгівлі та обмінів на Морському Шовковому шляху, місто займало позицію лідера в кораблебудуванні та розвитку навігаційних технологій.
У Цюаньчжоу збиралися мореплавці, купці і дослідники з різних куточків світу, завдяки їхній присутності в місті панувало мирне співіснування різних етнічних і релігійних груп. Про це свідчить безліч історичних релігійних об'єктів і пам'яток в Цюаньчжоу. Храм Кайюань з вежами-близнюками є найдавнішим буддійським храмовим комплексом в Китаї, а статуя Лаоцзи, легендарного засновника даосизму, — одна з найбільших китайських статуй цього виду. Древня китайська мечеть Цінцзін — свідок тривалої взаємодії Цюаньчжоу з арабським ісламським світом. У маніхейському храмі Кан Ан («Солом'яна хатина») знаходиться єдина статуя манихейского пророка Мані.
1991-го року група фахівців ЮНЕСКО побувала в місті. Протягом п'яти днів перебування, в результаті численних зустрічей і консультацій з міжнародними та місцевими експертами Шовкового шляху, ЮНЕСКО рекомендувала створити в Цюаньчжоу навчальний центр морського Шовкового шляху.
Географія Редагувати
Лежить на південно-східному узбережжі Китаю, поблизу бухти Ган у Тайванській протоці.
Клімат Редагувати
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 29.2 °C (84.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 13 °С (55.4 °F).
| Клімат Цюаньчжоу | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середня температура, °C | 13 | 13 | 15,4 | 19,9 | 23,7 | 26,6 | 29,2 | 28,9 | 27,3 | 23,8 | 19,5 | 15,1 | 21,3 |
| Норма опадів, мм | 41.3 | 73.8 | 107.1 | 141 | 173.3 | 223 | 148.3 | 164.7 | 130.3 | 35.7 | 35.8 | 25.3 | 1299.6 |
| Днів з опадами | 9,9 | 12,5 | 14,6 | 15,4 | 17,5 | 17,2 | 10,2 | 12,5 | 9,6 | 7 | 7,3 | 7,9 | 141,6 |
| Вологість повітря, % | 74.7 | 78.9 | 80.8 | 81.5 | 83.3 | 84.4 | 79.6 | 79.5 | 77.1 | 72.2 | 71.7 | 72.5 | 78 |
| Джерело: Weatherbase |
Адміністративний поділ Редагувати
Міський округ поділяється на 4 райони, 3 міста і 4 повіти:
| Карта | |||
|---|---|---|---|
Дехуа Юнчунь Аньсі ① ② ③ ④ ⑤ Хуейань ⑥ ① Лоцзян ② Фенцзє ③ Лічен ④ Цзіньцзян ⑤ Цюаньган ⑥ Шиши | |||
| Статус | Назва | Оригінал | Населення (2020) |
| Район | Лічен | 鲤城区 | 428 361 |
| Район | Лоцзян | 洛江区 | 247 172 |
| Район | Фенцзє | 丰泽区 | 698 557 |
| Район | Цюаньган | 泉港区 | 354 296 |
| Місто | Наньань | 南安市 | 1 517 514 |
| Місто | Цзіньцзян | 晋江市 | 2 061 551 |
| Місто | Шиши | 石狮市 | 685 930 |
| Повіт | Аньсі | 安溪县 | 1 003 599 |
| Повіт | Дехуа | 德化县 | 332 148 |
| Повіт | Хуейань | 惠安县 | 1 030 626 |
| Повіт | Юнчунь | 永春县 | 422 531 |
Примітки Редагувати
- Seventh National Population Census of the People's Republic of China
- . Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
Посилання Редагувати
- citypopulation.de (англ.)
| Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |