Перший тип цукрового діабету характеризується втратою бета-клітин, які виробляють інсулін, так званих острівців Лангерганса, що призводить до дефіциту інсуліну. Головна причина втрати бета-клітин — автоімунне ураження Т-лімфоцитами . Наразі не існує ліків, які здатні назавжди вилікувати цукровий діабет першого типу, тому його лікування включає щоденні ін'єкції інсуліну протягом усього життя. Поки не відомо жодного профілактичного заходу, що може запобігти захворюванню на діабет типу 1, на який припадає 10% від усіх хворих на цукровий діабет у Північній Америці та Європі. При діабеті цього типу чутливість до інсуліну звичайно нормальна, особливо на ранніх стадіях. Діабет першого типу може вражати як дорослих, так і дітей, але його традиційно називають «юнацьким діабетом», бо на нього найчастіше хворіють діти.
| Цукровий діабет тип 1 | |
|---|---|
| | |
| Спеціальність | діабетологіяd |
| Симптоми | поліурія і поліфагія |
| Препарати | insulin glargined, Прамлінтид, Insulin Lisprod, albiglutided, dulaglutided, Дапагліфлозин, insulin detemird, canagliflozin hemihydrated, empagliflozind, sitagliptind, Ексенатид, insulin glulisined, insulin aspartd, liraglutided, methyldopad, insulin glargined і Insulatardd |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 5A10 |
| МКХ-10 | E10 |
| МКХ-9 | 250.01 |
| OMIM | 222100 |
| DiseasesDB | 3649 |
| MedlinePlus | 000305 |
| eMedicine | med/546 |
| MeSH | D003922 |
| Diabetes mellitus type 1 у Вікісховищі |
Лікування Редагувати
Лікування цього типу діабету, навіть на ранніх стадіях, полягає в заміні інсуліну разом із ретельним контролем рівня глюкози в крові за допомогою глюкометра. Без інсуліну діабетичний кетоацидоз може призвести до коми чи навіть смерті. Також мають значення дієта та фізичні вправи. Окрім підшкірних ін'єкцій, зараз широко використовують і так звані інсулінові помпи, що дозволяють доставляти інсулін цілодобово на заданому рівні та можуть бути запрограмовані.
Лікування діабету типу 1 може тривати до кінця життя. Це лікування не порушує діяльності людини, якщо вона дисциплінована в дозуванні інсуліну та вимірюванні вмісту глюкози в крові. Середній рівень глюкози в крові для хворого на діабет типу 1 має бути якомога ближчий до нормального (80—120 мг/дл, 4—6 ммол/л). Деякі лікарі рекомендують 140–150 мг/дл (7-7,5 ммол/л) для тих людей, у яких виникають проблеми при нижчому рівні через часті напади гіпоглікемії. Рівень понад 200 мг/дл (10 ммол/л) інколи супроводжується дискомфортом та частими сечовипусканнями, що призводить до зневоднення. А рівень вище за 300 мг/дл (15 ммол/л) потребує невідкладного лікування, бо призводить до кетоацидозу, хоча при швидкому наданні допомоги не є небезпечним для життя. Низький рівень глюкози в крові сприяє розвитку гіпоглікемічної коми, яка своєю чергою може спровокувати еквіваленти епілептичних нападів та нестяму.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/diabetes
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5606981/
- ↑ NDF-RT
- ↑ Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- Inxight: Drugs Database
- Inxight: Drugs Database
- Type 1 Diabetes Mellitus. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 4 серпня 2008.
- Diabetes. www.who.int (англ.). Процитовано 25 травня 2023.
- Діабет, Все Про (2 грудня 2021). Лікування цукрового діабету. Все про діабет (укр.). Процитовано 25 травня 2023.
| Це незавершена стаття з ендокринології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |