Цифрове телебачення

Цифрове́ телеба́чення (англ. Digital Television, DTV) — галузь телевізійної техніки, в якій передавання, обробка та зберігання телевізійного сигналу здійснюється у цифровій формі.

Окрім систем телевізійного мовлення, методи та засоби цифрового телебачення лягли в основу сучасних систем відеозв'язку, до яких відносяться відеоконференції та телеприсутність. Методи кодування сигналів в системах відеозв'язку описані в спеціальних стандартах, таких як H.261, H.262, H.263 та інші. В кінці 1998 року був затверджений стандарт MPEG-4, який забезпечував передачу відео та звуку по вузькосмугових каналах передачі даних.

Порівняння з аналоговим

Цифрове ТБ відрізняється від аналогового головним чином за характером переданих даних, які транслюються в цифровому вигляді. Схема процесів, що протікають виглядає приблизно так: відео і аудіо спочатку кодуються обраним кодеком, потім упаковуються в потік даних певного типу, який передається існуючими каналами зв'язку. Потім у приймальному пристрої, сигнали дешифруються і передаються в точності такими, якими були відправлені, на екран. Таким чином, у той час як аналоговий сигнал може втратити якість під час передачі даних через різного роду перешкоди, цифровий проектує їх абсолютно без спотворень.

Переваги в порівнянні з аналоговим телебаченням

• Підвищення завадостійкості трактів передачі і запису телевізійних сигналів.
• Зменшення потужності передавачів.
• Істотне збільшення числа ТВ-програм, що передаються в тому ж частотному діапазоні.
• Підвищення якості зображення і звуку в ТВ-приймачах.
• Створення ТВ-систем з новими стандартами розкладання зображення (телебачення високої чіткості).
• Створення інтерактивних ТВ-систем, при користуванні якими глядач отримує можливість впливати на передану програму (наприклад, відео за запитом).
• Функція «На початок передачі».
• Архів ТВ-передач і запис ТВ-передач.
• Передача в ТВ-сигналі різної додаткової інформації.
• Вибір мови (більш звичайних двох) і субтитрів.
• Розширення функційних можливостей студійної апаратури.

Недоліки

• Завмирання і розсипання картинки на «квадратики» при недостатньому рівні сигналу, дані або приймаються якісно на 100 % або відновлюються, або приймаються погано з неможливістю відновлення.

Цифрове телебачення в Україні

Цифрове наземне телебачення в Україні реалізовано в форматі DVB-T2. Так вирішила Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення навесні 2011 року. Шифрування сигналу наразі не відбувається. Попереднє рішення про шифрування сигналу, що було прийняте восени 2011 року, було потім відмінене.

До загальнонаціонального запровадження цифрового наземного телебачення в форматі DVB-T2, спочатку у 2008 році планувалось, що в Україні поступово буде впроваджений стандарт цифрового телебачення DVB-T.

У травні 2009 почалися передачі на постійній основі програм цифрового телебачення в Києві, Київській, Житомирській і Одеській областях. Згідно з програмою НКТР, з 2012 року до відкриття Євро-2012 українське телебачення має перейти на винятково цифрове мовлення.

З 4 лютого 2010 року у 12 областях (Київська, Одеська, Житомирська, Дніпропетровська, Львівська, Чернігівська, Вінницька, Запорізька, Миколаївська, Тернопільська, Закарпатська та Крим) почали передачу цифрового телебачення. Однак на ці частоти концерн РРТ не мав ліцензій і був змушений невдовзі припинити мовлення.

Рішення про побудову загальнонаціональної мережі цифрових передавачів, що забезпечують трансляцію сигналу в форматі DVB-T2 було прийняте у 2011 році. Побудовою такої мережі зайнялось ТОВ «Зеонбуд».

У 2011 році були плани щодо шифрування ефірного сигналу. Такий шифрований сигнал могли б приймати лише спеціальні декодери конкретних виробників, а не будь-які декодери DVB-T2. У державному бюджеті на 2012 рік було виділено 350 мільйонів гривень на закупівлю цих конкретних декодерів. 21 березня 2012 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення».

Способи трансляції цифрового телебачення

• Цифрове наземне телебачення в Україні
• Супутникове телебачення
• Кабельне телебачення

Див. також

Телебачення високої роздільної здатності Українські телеканали Відеокодек ATSC ISDB Цифрове радіо Інтерактивне телебачення

DVB-T DVB-T2 DVB-H DVB Gigaset Телевізійна приставка (англ. Set-top box, STB) Система на чипі

Література

• Основи цифрового телебачення : Навч. посіб. для студ. / З. Д. Грицьків; Держ. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2000. - 118 c. - Бібліогр.: 17 назв.

Примітки

1. А. В. Смирнов. Основы цифрового телевидения. с. 99. ISBN 5-93517-059-0. 
2. . Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 25 травня 2014. 
3. Цифрове телебачення в Україні: завтрашні загрози сьогоднішніх помилок [ 18 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
4. . Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 29 липня 2009. 
5. 12 областей Украины перешли на цифровое телевидение. 4 лютого 2010. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2010. 
6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення» від 21.03.2012 № 245

Посилання

• Офіційний сайт цифрового телебачення України