www.wikidata.uk-ua.nina.az

Успенська церква Лютенька Успенська церква цегляна церква руїни в селі Лютенька Гадяцький район Полтавська область Була

Успенська церква (Лютенька)

Успенська церква— цегляна церква (руїни) в селі Лютенька, Гадяцький район, Полтавська область. Була збудована 1686 на кошти гадяцького полковника Михайла Бороховича як родинна усипальня. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний № 588

Успенська церква
Свято-Успенський храм с. Лютенька 1910 рр.
50°13′55″ пн. ш. 34°00′02″ сх. д. / 50.23197888891666452° пн. ш. 34.000765000027776352° сх. д. / 50.23197888891666452; 34.000765000027776352Координати: 50°13′55″ пн. ш. 34°00′02″ сх. д. / 50.23197888891666452° пн. ш. 34.000765000027776352° сх. д. / 50.23197888891666452; 34.000765000027776352
Тип споруди церква
руїни і усипальниця
Розташування  Україна, с. Лютенька, Гадяцький район, Полтавська область
Засновник гадяцький полковник Михайло Борохович
Кінець будівництва 1686
Будівельна система цегла
Стиль українське бароко
Стан пам'ятка архітектури національного значення України (588)
Успенська церква (Лютенька) (Україна)
 Успенська церква у Вікісховищі

Опис ред.

Відноситься до етапних творів архітектури українського Відродження. Мурована, дев'ятидільна, хрещата, п'ятибанна, холодна. Гранчасті рукави просторового хреста увінчані двозаломними верхами. Такий самий і центральний верх, лише з набагато ширшою банею. Одноярусні приміщення у міжрукав'ях квадратні у плані, їх понижені обсяги підкреслюють стрункість і масштабність бічних компартиментів, пірамідальність центричної композиції. Одна з найдосконаліших за пропорціями дев'ятидільних споруд. Відзначалася гармонійністю частин, оригінальністю архітектурного рішення кожної грані, порталів, віконних обрамлень, карнизів тощо. З західного боку був невисокий, оригінальний за формою, двоярусний ґанок у вигляді гранчастої ротонди. У. ц.- одна з рідкісних пам'яток, що у муруванні стін мала внизу дерев'яні бруси — зв'язки, а також залізні затяжки у п'ятах підпружних арок.

Церква була трипрестольна, з приділами в ім'я архангела Михаїла і св. Трійці, мала різьблений п'ятиярусний іконостас, один із найошатніших на Лівобережній Україні (знищений у 1 пол. 20 ст.).

На поч. 19 ст. із заходу споруджено чотириярусну дзвіницю. 1887—1890 її розібрано і натомість збудовано муровану двоярусну дзвіницю в архітектурних формах історизму. Обабіч дзвіниці зведено дві брами, 1й ярус — прямокутний тридільний, 2й — двоповерховий восьмерик із верхнім арочним ярусом дзвону, увінчаним восьмигранним куполом з переломом і ліхтариком.


З історії храму ред.

Містечко Лютенка згадується в 1636 році, коли разом з укріпленнями могла бути зведена і дерев'яна церква. У 1659 році татари Карач-бея (приблизно в грудні 1663р) спалили фортецю і дерев'яну семикупольну церкву. З 1670 Лютенський сотник, з 1687 по 1704 - гадяцький полковник Борохович на попелищі Лютенської фортеці починає будувати кам'яну Успенську церкву. Кінець будівництва 1686 рік.

За даними археології, дерев'яна церква на місці Успенської існувала до 1687 року, коли вівтарна частина кам'яної церкви була зведена точно навколо попередньої споруди.

Гетьман Іван Брюховецький був похований у збудованій ним же Богоявленський церкві в Гадячі, пізніше, як свідчить історик Грановський, прах його перенесли в містечко Лютеньку. Причиною перенесення праху послужило те, що Богоявленська церква в той час була в запустінні. «Зберігся місцевий переказ, що при відкритті могили Брюховецького, для перевезення останків його в м. Лютеньку, труна була знайдена висячою на товстих залізних ланцюгах». Після перепоховання труна з прахом гетьмана на тих же масивних ланцюгах була прикріплений в склепі під Успенською церквою.

У 1709 році храм відвідує Даніель Крман: "Шведська гвардія звідси (із Гадяча ред.) вирушила 21 лютого, ми, одначе, відійшли пізніше, 18 березня, і за годину дійшли до монастиря, оточеного ровами й валами. Звідти рушили за вельми лютих морозів і через дві милі дійшли до міста Лютеньки, що теж охоронялось ровами й валами. Від місцевого команданта пана Спаррого одержали вигідну квартиру. Тут ми побачили найкрасивішу, не так давно з каменя збудовану церкву, вівтар котрої коштував майже 20000. Ціла церква коштувала аж 100000 козацьких золотих, з яких кожен золотий коштує десять царських грошей. У своєму житті я ще такого вівтаря не бачив і так би не дивувався, коли б у Козакії міг побачити бодай кілька каменів. Вівтар простирався від одної стіни до другої, височів аж до склепіння, і мав різні статуї, оздоблені золотом і барвистими фарбами. Близько вівтаря показували труп якогось старого, перед століттям шанованого похованого священика, в якого — як вірилось — через надмірну святість аж дотепер збереглося обличчя й волосся. Увечері нас три мужі вшанували триголосним співом, тобто басом і двома дискантами, говорячи, що до вечірнього співу рідко використовуються хлопці."

У 1902 володіла 9 дес. 800 кв. саж. церковної, 34 дес. ружної землі. Мала муровану церковну сторожку, нежитловий будинок, муровану лавку. Діяли бібліотекака, церковнопарафіяльна школа (містилася у власному будинку, де розміщувалася також квартира для диякона).

В 1937 році лютенчани стали на захист церкви від намірів більшовицької влади зруйнувати її, 16 вересня 1937 р. вони звернулися до Голови Раднаркому СРСР В. Молотова з листом, в якому наголошувалося: "Фашистські варвари Франко знищують культурні та історичні пам‘ятки іспанського народу. В с.Лютеньки Гадяцького району... вороги народу хочуть знищити велику історичну пам‘ятку – колишню Успенську церкву. Їй 300 років. Такої немає на всій території Харківської та Полтавської областей. Пам‘ятка має велику красу. Вона витримала облогу шведів. Протягом трьохсот років її жаліли. Ми не церковники, але знищення великих історичних пам‘яток не можна без гніву спостерігати. Якщо Ви, тов. Голова, не з варварами дикими, то припиніть це дике і сумне явище. Накажіть взяти під охорону цю історичну пам‘ятку,колишню Успенську церкву (на момент написання листа уже закриту), і відновити частково збиток, щоб не раділи вороги народу, щоб не ширили незадоволення серед народу. Багато громадян, та горе, що підписатись не можна, бо поламають і понівечать за це. Дайте негайно телеграфом розпорядження". Лист селян залишився без відповіді Голови Раднаркому.

У 1954 поставлена під охорону держави як пам'ятка архітектури.

У 1955 під керівництвом арх. П. Захарченка розроблено проект реставрації, що передбачав відновлення гіпотетичних первісних форм п'яти верхів, спотворених перебудовою 1890. Окрім власне Михайла Бороховича в Успенській церкві було перепоховано прах гетьмана Івана Брюховецького.

Церкву було підірвано в 1974 році. ред.

За описом, мала зруйнуватися внаслідок неякісного ремонту.

Друга половина ХХ століття ред.

У 1983 розібрана дзвіниця.

В 1985 підірвані рештки храму.

ХХІ століття ред.

У 2008—2010 роках проводилася археологічна експедиція Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка та Полтавського краєзнавчого музею. На місці церкви археологи знайшли одяг української козацької старшини початку XVIII століття, поховання дружини полковника, унікальну «портретну» ікону та інші унікальні артефакти.

У 2012 році на місці руїн розпочато будівництво дерев'яного храму протоієреєм Василем (Лило). Храм будується за добровільні пожертви релігійної громади (без генерального спонсора).

У 2015 році вібулося освячення наріжного каменю майбутнього храму по благословінню митрополита Полтавського і Миргородського Філіпа, протоієреєм Степаном (Кавчак), протоієреєм Василем(Лило).

Галерея ред.

Клірики ред.

Мирон Сулименко, Петро Цуцмай, Василь Курдиновський (пом. 1782), Іваницький Василь,Данило Федорович Засядько (пом. 1800), Манасія Васильович Курдиновський (пом. 1809), Яснопольський Ермоген Якимович (до 1848, помер в цей же рік), Василь Засядько ( з 1948), Іван Д'яконенко (1865),Петро Сєчин (1865), Григорій Микитович Кирієв (1902, у сані з 1868, нагороджений наперсним хрестом 1898), Яременко Яків(з 6.01.1895),Тимошевський Константин(1902).

Андрій Миколайович Войтенко (1912), роки життя(1882-1937). Був активним прихильником автокефалії Української церкви. Заарештований 10 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.

Диякон -Полікарп Жуковський(1865), пономарь - Семен Рогозянський(1865).

Дійсні члени Православного общества Полтавського відділення, які приписані до Успенської церкви(1898): священник Григорій Кирєєв, козак Ілько Дмитрович Велічай.

Церковні старости ред.

  • 1863-1875рр. - козак Гринь Яків Михайлович
  • 1893р. - козак Царицан Андрій
  • 1913р. - козак Пищалка Іван
  • 1916р. - козак Коваленко Палладій.

Джерела ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. П О С Т А Н О В А від 24 серпня 1963 р. N 970 Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР — Кабінет Міністрів України, 1963.
    d:Track:Q613729
  2. Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР
  3. Даніел Крман. Подорожній щоденник (Itinerarium 1708-1709). litopys.org.ua. Дата обращения 16 апреля 2019. 
  4. . Архів оригіналу за 24 травня 2017. Процитовано 15 травня 2017. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Uspenska cerkva ceglyana cerkva ruyini v seli Lyutenka Gadyackij rajon Poltavska oblast Bula zbudovana 1686 na koshti gadyackogo polkovnika Mihajla Borohovicha yak rodinna usipalnya Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij 588 2 Uspenska cerkvaSvyato Uspenskij hram s Lyutenka 1910 rr 50 13 55 pn sh 34 00 02 sh d 50 23197888891666452 pn sh 34 000765000027776352 sh d 50 23197888891666452 34 000765000027776352 Koordinati 50 13 55 pn sh 34 00 02 sh d 50 23197888891666452 pn sh 34 000765000027776352 sh d 50 23197888891666452 34 000765000027776352Tip sporudi cerkva ruyini i usipalnicyaRoztashuvannya Ukrayina s Lyutenka Gadyackij rajon Poltavska oblastZasnovnik gadyackij polkovnik Mihajlo BorohovichKinec budivnictva 1686Budivelna sistema ceglaStil ukrayinske barokoStan pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Ukrayini 588 1 Uspenska cerkva Lyutenka Ukrayina Uspenska cerkva u Vikishovishi Zmist 1 Opis 2 Z istoriyi hramu 2 1 Cerkvu bulo pidirvano v 1974 roci 2 2 Druga polovina HH stolittya 2 3 HHI stolittya 3 Galereya 4 Kliriki 4 1 Cerkovni starosti 5 Dzherela 5 1 Div takozh 5 2 PrimitkiOpis red Vidnositsya do etapnih tvoriv arhitekturi ukrayinskogo Vidrodzhennya Murovana dev yatidilna hreshata p yatibanna holodna Granchasti rukavi prostorovogo hresta uvinchani dvozalomnimi verhami Takij samij i centralnij verh lishe z nabagato shirshoyu baneyu Odnoyarusni primishennya u mizhrukav yah kvadratni u plani yih ponizheni obsyagi pidkreslyuyut strunkist i masshtabnist bichnih kompartimentiv piramidalnist centrichnoyi kompoziciyi Odna z najdoskonalishih za proporciyami dev yatidilnih sporud Vidznachalasya garmonijnistyu chastin originalnistyu arhitekturnogo rishennya kozhnoyi grani portaliv vikonnih obramlen karniziv tosho Z zahidnogo boku buv nevisokij originalnij za formoyu dvoyarusnij ganok u viglyadi granchastoyi rotondi U c odna z ridkisnih pam yatok sho u muruvanni stin mala vnizu derev yani brusi zv yazki a takozh zalizni zatyazhki u p yatah pidpruzhnih arok Cerkva bula triprestolna z pridilami v im ya arhangela Mihayila i sv Trijci mala rizblenij p yatiyarusnij ikonostas odin iz najoshatnishih na Livoberezhnij Ukrayini znishenij u 1 pol 20 st Na poch 19 st iz zahodu sporudzheno chotiriyarusnu dzvinicyu 1887 1890 yiyi rozibrano i natomist zbudovano murovanu dvoyarusnu dzvinicyu v arhitekturnih formah istorizmu Obabich dzvinici zvedeno dvi brami 1j yarus pryamokutnij tridilnij 2j dvopoverhovij vosmerik iz verhnim arochnim yarusom dzvonu uvinchanim vosmigrannim kupolom z perelomom i lihtarikom Z istoriyi hramu red Mistechko Lyutenka zgaduyetsya v 1636 roci koli razom z ukriplennyami mogla buti zvedena i derev yana cerkva U 1659 roci tatari Karach beya priblizno v grudni 1663r spalili fortecyu i derev yanu semikupolnu cerkvu Z 1670 Lyutenskij sotnik z 1687 po 1704 gadyackij polkovnik Borohovich na popelishi Lyutenskoyi forteci pochinaye buduvati kam yanu Uspensku cerkvu Kinec budivnictva 1686 rik Za danimi arheologiyi derev yana cerkva na misci Uspenskoyi isnuvala do 1687 roku koli vivtarna chastina kam yanoyi cerkvi bula zvedena tochno navkolo poperednoyi sporudi Getman Ivan Bryuhoveckij buv pohovanij u zbudovanij nim zhe Bogoyavlenskij cerkvi v Gadyachi piznishe yak svidchit istorik Granovskij prah jogo perenesli v mistechko Lyutenku Prichinoyu perenesennya prahu posluzhilo te sho Bogoyavlenska cerkva v toj chas bula v zapustinni Zberigsya miscevij perekaz sho pri vidkritti mogili Bryuhoveckogo dlya perevezennya ostankiv jogo v m Lyutenku truna bula znajdena visyachoyu na tovstih zaliznih lancyugah Pislya perepohovannya truna z prahom getmana na tih zhe masivnih lancyugah bula prikriplenij v sklepi pid Uspenskoyu cerkvoyu U 1709 roci hram vidviduye Daniel Krman Shvedska gvardiya zvidsi iz Gadyacha red virushila 21 lyutogo mi odnache vidijshli piznishe 18 bereznya i za godinu dijshli do monastirya otochenogo rovami j valami Zvidti rushili za velmi lyutih moroziv i cherez dvi mili dijshli do mista Lyutenki sho tezh ohoronyalos rovami j valami Vid miscevogo komandanta pana Sparrogo oderzhali vigidnu kvartiru Tut mi pobachili najkrasivishu ne tak davno z kamenya zbudovanu cerkvu vivtar kotroyi koshtuvav majzhe 20000 Cila cerkva koshtuvala azh 100000 kozackih zolotih z yakih kozhen zolotij koshtuye desyat carskih groshej U svoyemu zhitti ya she takogo vivtarya ne bachiv i tak bi ne divuvavsya koli b u Kozakiyi mig pobachiti bodaj kilka kameniv Vivtar prostiravsya vid odnoyi stini do drugoyi visochiv azh do sklepinnya i mav rizni statuyi ozdobleni zolotom i barvistimi farbami Blizko vivtarya pokazuvali trup yakogos starogo pered stolittyam shanovanogo pohovanogo svyashenika v yakogo yak virilos cherez nadmirnu svyatist azh doteper zbereglosya oblichchya j volossya Uvecheri nas tri muzhi vshanuvali trigolosnim spivom tobto basom i dvoma diskantami govoryachi sho do vechirnogo spivu ridko vikoristovuyutsya hlopci 3 U 1902 volodila 9 des 800 kv sazh cerkovnoyi 34 des ruzhnoyi zemli Mala murovanu cerkovnu storozhku nezhitlovij budinok murovanu lavku Diyali bibliotekaka cerkovnoparafiyalna shkola mistilasya u vlasnomu budinku de rozmishuvalasya takozh kvartira dlya diyakona V 1937 roci lyutenchani stali na zahist cerkvi vid namiriv bilshovickoyi vladi zrujnuvati yiyi 16 veresnya 1937 r voni zvernulisya do Golovi Radnarkomu SRSR V Molotova z listom v yakomu nagoloshuvalosya Fashistski varvari Franko znishuyut kulturni ta istorichni pam yatki ispanskogo narodu V s Lyutenki Gadyackogo rajonu vorogi narodu hochut znishiti veliku istorichnu pam yatku kolishnyu Uspensku cerkvu Yij 300 rokiv Takoyi nemaye na vsij teritoriyi Harkivskoyi ta Poltavskoyi oblastej Pam yatka maye veliku krasu Vona vitrimala oblogu shvediv Protyagom trohsot rokiv yiyi zhalili Mi ne cerkovniki ale znishennya velikih istorichnih pam yatok ne mozhna bez gnivu sposterigati Yaksho Vi tov Golova ne z varvarami dikimi to pripinit ce dike i sumne yavishe Nakazhit vzyati pid ohoronu cyu istorichnu pam yatku kolishnyu Uspensku cerkvu na moment napisannya lista uzhe zakritu i vidnoviti chastkovo zbitok shob ne radili vorogi narodu shob ne shirili nezadovolennya sered narodu Bagato gromadyan ta gore sho pidpisatis ne mozhna bo polamayut i ponivechat za ce Dajte negajno telegrafom rozporyadzhennya List selyan zalishivsya bez vidpovidi Golovi Radnarkomu U 1954 postavlena pid ohoronu derzhavi yak pam yatka arhitekturi U 1955 pid kerivnictvom arh P Zaharchenka rozrobleno proekt restavraciyi sho peredbachav vidnovlennya gipotetichnih pervisnih form p yati verhiv spotvorenih perebudovoyu 1890 Okrim vlasne Mihajla Borohovicha v Uspenskij cerkvi bulo perepohovano prah getmana Ivana Bryuhoveckogo 4 nbsp Postanova vid 24 serpnya 1963 r N970 URSRCerkvu bulo pidirvano v 1974 roci red Za opisom mala zrujnuvatisya vnaslidok neyakisnogo remontu Druga polovina HH stolittya red U 1983 rozibrana dzvinicya V 1985 pidirvani reshtki hramu HHI stolittya red U 2008 2010 rokah provodilasya arheologichna ekspediciya Poltavskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni V G Korolenka ta Poltavskogo krayeznavchogo muzeyu Na misci cerkvi arheologi znajshli odyag ukrayinskoyi kozackoyi starshini pochatku XVIII stolittya pohovannya druzhini polkovnika unikalnu portretnu ikonu ta inshi unikalni artefakti U 2012 roci na misci ruyin rozpochato budivnictvo derev yanogo hramu protoiyereyem Vasilem Lilo Hram buduyetsya za dobrovilni pozhertvi religijnoyi gromadi bez generalnogo sponsora U 2015 roci vibulosya osvyachennya narizhnogo kamenyu majbutnogo hramu po blagoslovinnyu mitropolita Poltavskogo i Mirgorodskogo Filipa protoiyereyem Stepanom Kavchak protoiyereyem Vasilem Lilo Galereya red nbsp Dzvinicya Uspenskoyi cerkvi Lyutenka nbsp Uspenska cerkva s Lyutenka 1930 vi nbsp Uspenska cerkva 1900 1910 rr Lyutenka nbsp Uspenska cerkva s Lyutenka 1940 1943 rr nbsp Materiali XVII st z rozkopok Uspenskoyi cerkvi Fundament Lyutenka nbsp Plan cerkvi v s Lyutenki Poltavskoyi obl XVII v nbsp Kolishnya cerkovno prihodska shkola Uspenskoyi parafiyi sela Lyutenka nbsp Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici s Lyutenka nbsp Maket Uspenskoyi cerkvi u shkilnomu muzeyi O D Zasyadka nbsp Byust getman Ivana Bryuhoveckogo roztashovanij na cerkovnomu podvir yi nbsp Fundator hramu Boroho vich Miha jlo Andri jovichKliriki red Miron Sulimenko Petro Cucmaj Vasil Kurdinovskij pom 1782 Ivanickij Vasil Danilo Fedorovich Zasyadko pom 1800 Manasiya Vasilovich Kurdinovskij pom 1809 Yasnopolskij Ermogen Yakimovich do 1848 pomer v cej zhe rik Vasil Zasyadko z 1948 Ivan D yakonenko 1865 Petro Syechin 1865 Grigorij Mikitovich Kiriyev 1902 u sani z 1868 nagorodzhenij napersnim hrestom 1898 Yaremenko Yakiv z 6 01 1895 Timoshevskij Konstantin 1902 Andrij Mikolajovich Vojtenko 1912 roki zhittya 1882 1937 Buv aktivnim prihilnikom avtokefaliyi Ukrayinskoyi cerkvi Zaareshtovanij 10 zhovtnya 1937 r Zasudzhenij Osoblivoyu trijkoyu pri UNKVS Poltavskoyi obl 2 grudnya 1937 r za st 54 10 ch 1 KK URSR do rozstrilu Reabilitovanij Poltavskoyu oblasnoyu prokuraturoyu 11 veresnya 1989 r Diyakon Polikarp Zhukovskij 1865 ponomar Semen Rogozyanskij 1865 Dijsni chleni Pravoslavnogo obshestva Poltavskogo viddilennya yaki pripisani do Uspenskoyi cerkvi 1898 svyashennik Grigorij Kiryeyev kozak Ilko Dmitrovich Velichaj Cerkovni starosti red 1863 1875rr kozak Grin Yakiv Mihajlovich 1893r kozak Carican Andrij 1913r kozak Pishalka Ivan 1916r kozak Kovalenko Palladij Dzherela red Shedevr ukrayinskogo baroko Skarbi na ruyini U Lyutenci vidbuduyut cerkvi Uspenska cerkva 1686 r s Lyutenki Kovalenko Oksana Lugovij Roman Doslidzhennya Uspenskoyi cerkvi XVII stolittya v s Lyutenka Novi doslidzhennya pamyatok dobi kozactva v Ukrayini K Chasi kozacki 2010 S 174 180 Prihod Svyato Uspenskoyi cerkvi s Lyutenka MIShENKO O M Istoriya kozacko starshinskogo rodu Borohovichiv Daniel Krman Podorozhnij shodennik 1708 1709Div takozh red Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Lyutenka Svyato Uspenska cerkva Lyutenka Lyutenka Gadyackij rajon Svyato Galushki s Lyutenka Mihajlo BorohovichPrimitki red P O S T A N O V A vid 24 serpnya 1963 r N 970 Pro vporyadkuvannya spravi obliku ta ohoroni pam yatnikiv arhitekturi na teritoriyi Ukrayinskoyi RSR Kabinet Ministriv Ukrayini 1963 d Track Q613729 Pro vporyadkuvannya spravi obliku ta ohoroni pam yatnikiv arhitekturi na teritoriyi Ukrayinskoyi RSR Daniel Krman Podorozhnij shodennik Itinerarium 1708 1709 litopys org ua Data obrasheniya 16 aprelya 2019 Lyutenska silska rada Arhiv originalu za 24 travnya 2017 Procitovano 15 travnya 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Uspenska cerkva Lyutenka amp oldid 39813693