www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церкаріозний дерматит англ cercarial dermatitis також шистосомозний дерматит англ schistosome dermatitis свербіж плавців

Церкаріозний дерматит

Церкаріозний дерматит (англ. cercarial dermatitis, також шистосомозний дерматит англ. schistosome dermatitis, «свербіж плавців» лат. swimmer's itch) — гостре паразитарне захворювання людей, що контактували зі стоячою або слабо-проточною водою (найчастіше при купанні), що виникає при ураженні їх шкіри церкаріями — плаваючими личинками паразитичних хробаків класу трематод, що паразитують на водоплавних птахах. В основному шистосоматозні дерматити спричинюють церкарії Trichobilharzia regenti[en] Trichobilharzia szidati, Tr. stagnicolae і Tr. franki. Діти заражаються частіше, ніж дорослі, через те що діти частіше плавають при березі, де більше концентруються церкарії. В основі ураження короткочасна алергічна імунна реакція, що виникає на шкірі людей, інфікованих церкаріями.

Церкаріозний дерматит
Спеціальність інфекційні хвороби
Причини Q67207084?
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 1F86.4
МКХ-10 B65.3
DiseasesDB 32723
 Schistosome cercarial dermatitis у Вікісховищі

Актуальність ред.

Точна частота поширення хвороби невідома. Є дані, що до 7 % мандрівників, які відвідують медичні заклади з приводу захворювань, пов'язаних із подорожами, мають церкаріозний дерматит. У Сполучених Штатах Америки більшість випадків трапляється у східних та південних прибережних районах від Нью-Джерсі до Техасу. Найбільша захворюваність у Флориді. У світі максимум поширення припадає на тропічні зони, хоча випадки виявлення у Франції та Португалії, ілюструють ширше поширення збудників. Поширена хвороба у Карибському регіоні, Центральній і Південній Америці, Африці, Південно-Східній Азії та Австралії.

Етіологія ред.

Остаточним хазяїном пташиних шистосом, що спричинюють «свербіж плавців», виступають водоплавні птахи. Яйця шистосом потрапляють у воду з фекалій птахів, з них вилуплюються мірацидії, що проникають у тіло черевоногих молюсків. Після виходу з тіла черевоногого молюска, який виступає в ролі проміжного хазяїна, церкарії деяких видів трематод заражають наступного хазяїна, проникаючи крізь шкірні покриви.

Патогенез ред.

Природний життєвий цикл церкарій починається з яєць, які з послідом птахів-хазяїв потрапляють у воду, де вилуплюються церкарії. Використовуючи свої протеази, вони проникають через фолікули, тріщини або неушкоджену шкіру. Проникнувши в роговий шар, церкарії скидають природну кутикулу. Зазвичай вони починають міграцію протягом кількох днів і транспортуються через лімфатичну та венозну системи в пташині органи.

При спробі заразити неспецифічного хазяїна з грубшою шкірою, як то людину, пташині церкарії проникають у шкіру, спричинюючи набряки з лізисом клітин епідермісу, в результаті імунологічних реакцій личинки гинуть. Виникає подразнення шкіри, алергія і сильний свербіж. Він виникає внаслідок імунної відповіді як на личинки, так і на їхні продукти.

Клінічні прояви ред.

Через 10-15 хвилин після проникнення в шкіру личинок з'являється свербіж, а через годину після купання на шкірі виникає плямистий висип, що зникає за 6-10 годин. При повторному зараженні на шкірі утворюються еритеми та червоні папули, що супроводжується сильним свербінням шкіри.

Діагностика ред.

Ґрунтується на вивченні анамнезу і даних фізикального обстеження. У деяких випадках допомагають результати клінічного аналізу крові, де виявляється еозинофілія. У типових випадках у крові збільшений рівень імуноглобуліну Е (IgE).

Лікування ред.

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Лікування здійснюється протигельмінтними засобами, при цьому свербіж проходить протягом 24-72 годин, а шляхи їх проходження – протягом 7-10 днів. Звичайним вибором є пероральний альбендазол, івермектин, тіабендазол. Зазвичай рекомендується альбендазол по 0,4 г / добу протягом 3 днів. Івермектин можна ввести у 1-й день у дозі 12 мг і повторити наступного дня.

Свербіж знімається розчином саліцилового спирту. У деяких випадках можуть бути призначені антигістамінні препарати. У тяжких випадках показано застосування глюкокортикостероїдів. Зрідка застосовується кріохірургія, яка є болючою і часто вимагає кількох процедур. Допомагає також змащування уражених ділянок підкисленими продуктами: яблучний сік, лимон, відвар череди. Іноді застосовується оксид цинку. Існують також спеціальні мазі проти свербіння, наприклад, із ментолом. Поки свербіж і набряк не пройдуть, потрібно продовжувати робити примочки, компреси і ванни, але без мила. Свербіж плавців в основі має алергічні чинники, тому слід виключити з раціону можливі алергени: фрукти і ягоди червоного, жовтого і помаранчевого кольору, екзотичні продукти, гострі страви, прянощі. Слід харчуватися простою їжею, пити кефір, ацидофілін, кисле молоко, лужні мінеральні води, а також відмовитися на цей час від газованих напоїв, консервованих соків.

Профілактика ред.

Уникати купання в мілководних ділянках водойм зі стоячою водою і густою водною рослинністю, де мешкають качки. Не ходити босими ногами по підводній рослинності — це зони концентрації церкарій. При попаданні в подібне місце слід виплисти з нього якомога швидше, вийти з води і ретельно витерти шкіру шорстким рушником. Найбільша ймовірність зараження буває у водоймах із значним антропогенним навантаженням (в межах міста, забруднених органічними відходами), великою кількістю водоплавних птахів і водних молюсків, при температурі води вище 20°С.

Щоб вберегтися від церкарій, перед входом у воду всі відкриті частини тіла потрібно рясно змастити кремом або маззю (від комарів, мошок і тому подібних комах), що містить найбільшу концентрацію (до 40 %) диметилфталату або дибутилфталату. При багаторазовому купанні слід періодично оновлювати захисний шар крему. Добре захищає людину при перебуванні у воді будь-яка щільна тканина, але при цьому верхній одяг має бути заправлений у штани, а штанини — в чоботи. При цьому чим грубіший матеріал і чим щільніше він прилягає до тіла, тим менше шансів нападу церкарій. Найбільший захист дає гідрокостюм.

Після виходу з води всі відкриті ділянки тіла людини, не вкриті маззю, рекомендується ретельно витерти рушником.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Tomáš Macháček, Libuše Turjanicová, Jana Bulantová, Jiří Hrdý, Petr Horák. Cercarial dermatitis: a systematic follow-up study of human cases with implications for diagnostics // Parasitology Research. — 2018. — Vol. 117, iss. 12 (1 December). — P. 3881–3895. — ISSN 1432-1955 0932-0113, 1432-1955. — DOI:10.1007/s00436-018-6095-0.
  2. . Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021. 
  3. Церкариозы, как медико-биологическая проблема озера Нарочь // Минский областной центр гигиены, эпидемиологии и общественного здоровья. з джерела 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.

Джерела ред.

  • Martha L Muller. Pediatric Cutaneous Larva Migrans. Updated: May 23, 2018. Medscape. Drugs & Diseases. Pediatrics: General Medicine (Chief Editor: Russell W Steele) [1] [ 15 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • David T Robles, Jacquiline Habashy. Cutaneous Larva Migrans. Updated: Oct 09, 2020. Medscape. Drugs & Diseases. Dermatology (Chief Editor: William D James) [2] [ 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Література ред.

Посилання ред.

(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cerkarioznij dermatit angl cercarial dermatitis takozh shistosomoznij dermatit angl schistosome dermatitis sverbizh plavciv lat swimmer s itch gostre parazitarne zahvoryuvannya lyudej sho kontaktuvali zi stoyachoyu abo slabo protochnoyu vodoyu najchastishe pri kupanni sho vinikaye pri urazhenni yih shkiri cerkariyami plavayuchimi lichinkami parazitichnih hrobakiv klasu trematod sho parazituyut na vodoplavnih ptahah V osnovnomu shistosomatozni dermatiti sprichinyuyut cerkariyi Trichobilharzia regenti en Trichobilharzia szidati 1 2 Tr stagnicolae i Tr franki Diti zarazhayutsya chastishe nizh dorosli cherez te sho diti chastishe plavayut pri berezi de bilshe koncentruyutsya cerkariyi V osnovi urazhennya korotkochasna alergichna imunna reakciya sho vinikaye na shkiri lyudej infikovanih cerkariyami Cerkarioznij dermatitSpecialnist infekcijni hvorobiPrichini Q67207084 Klasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 11 1F86 4MKH 10 B65 3DiseasesDB 32723 Schistosome cercarial dermatitis u Vikishovishi Zmist 1 Aktualnist 2 Etiologiya 3 Patogenez 4 Klinichni proyavi 5 Diagnostika 6 Likuvannya 7 Profilaktika 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 Literatura 12 PosilannyaAktualnist red Tochna chastota poshirennya hvorobi nevidoma Ye dani sho do 7 mandrivnikiv yaki vidviduyut medichni zakladi z privodu zahvoryuvan pov yazanih iz podorozhami mayut cerkarioznij dermatit U Spoluchenih Shtatah Ameriki bilshist vipadkiv traplyayetsya u shidnih ta pivdennih priberezhnih rajonah vid Nyu Dzhersi do Tehasu Najbilsha zahvoryuvanist u Floridi U sviti maksimum poshirennya pripadaye na tropichni zoni hocha vipadki viyavlennya u Franciyi ta Portugaliyi ilyustruyut shirshe poshirennya zbudnikiv Poshirena hvoroba u Karibskomu regioni Centralnij i Pivdennij Americi Africi Pivdenno Shidnij Aziyi ta Avstraliyi Etiologiya red Ostatochnim hazyayinom ptashinih shistosom sho sprichinyuyut sverbizh plavciv vistupayut vodoplavni ptahi Yajcya shistosom potraplyayut u vodu z fekalij ptahiv z nih viluplyuyutsya miracidiyi sho pronikayut u tilo cherevonogih molyuskiv Pislya vihodu z tila cherevonogogo molyuska yakij vistupaye v roli promizhnogo hazyayina cerkariyi deyakih vidiv trematod zarazhayut nastupnogo hazyayina pronikayuchi kriz shkirni pokrivi Patogenez red Prirodnij zhittyevij cikl cerkarij pochinayetsya z yayec yaki z poslidom ptahiv hazyayiv potraplyayut u vodu de viluplyuyutsya cerkariyi Vikoristovuyuchi svoyi proteazi voni pronikayut cherez folikuli trishini abo neushkodzhenu shkiru Proniknuvshi v rogovij shar cerkariyi skidayut prirodnu kutikulu Zazvichaj voni pochinayut migraciyu protyagom kilkoh dniv i transportuyutsya cherez limfatichnu ta venoznu sistemi v ptashini organi Pri sprobi zaraziti nespecifichnogo hazyayina z grubshoyu shkiroyu yak to lyudinu ptashini cerkariyi pronikayut u shkiru sprichinyuyuchi nabryaki z lizisom klitin epidermisu v rezultati imunologichnih reakcij lichinki ginut Vinikaye podraznennya shkiri alergiya i silnij sverbizh Vin vinikaye vnaslidok imunnoyi vidpovidi yak na lichinki tak i na yihni produkti Klinichni proyavi red Cherez 10 15 hvilin pislya proniknennya v shkiru lichinok z yavlyayetsya sverbizh a cherez godinu pislya kupannya na shkiri vinikaye plyamistij visip sho znikaye za 6 10 godin Pri povtornomu zarazhenni na shkiri utvoryuyutsya eritemi ta chervoni papuli sho suprovodzhuyetsya silnim sverbinnyam shkiri Diagnostika red Gruntuyetsya na vivchenni anamnezu i danih fizikalnogo obstezhennya U deyakih vipadkah dopomagayut rezultati klinichnogo analizu krovi de viyavlyayetsya eozinofiliya U tipovih vipadkah u krovi zbilshenij riven imunoglobulinu E IgE Likuvannya red Zauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Likuvannya zdijsnyuyetsya protigelmintnimi zasobami pri comu sverbizh prohodit protyagom 24 72 godin a shlyahi yih prohodzhennya protyagom 7 10 dniv Zvichajnim viborom ye peroralnij albendazol ivermektin tiabendazol Zazvichaj rekomenduyetsya albendazol po 0 4 g dobu protyagom 3 dniv Ivermektin mozhna vvesti u 1 j den u dozi 12 mg i povtoriti nastupnogo dnya Sverbizh znimayetsya rozchinom salicilovogo spirtu U deyakih vipadkah mozhut buti priznacheni antigistaminni preparati U tyazhkih vipadkah pokazano zastosuvannya glyukokortikosteroyidiv Zridka zastosovuyetsya kriohirurgiya yaka ye bolyuchoyu i chasto vimagaye kilkoh procedur Dopomagaye takozh zmashuvannya urazhenih dilyanok pidkislenimi produktami yabluchnij sik limon vidvar cheredi Inodi zastosovuyetsya oksid cinku Isnuyut takozh specialni mazi proti sverbinnya napriklad iz mentolom Poki sverbizh i nabryak ne projdut potribno prodovzhuvati robiti primochki kompresi i vanni ale bez mila Sverbizh plavciv v osnovi maye alergichni chinniki tomu slid viklyuchiti z racionu mozhlivi alergeni frukti i yagodi chervonogo zhovtogo i pomaranchevogo koloru ekzotichni produkti gostri stravi pryanoshi Slid harchuvatisya prostoyu yizheyu piti kefir acidofilin kisle moloko luzhni mineralni vodi a takozh vidmovitisya na cej chas vid gazovanih napoyiv konservovanih sokiv Profilaktika red Unikati kupannya v milkovodnih dilyankah vodojm zi stoyachoyu vodoyu i gustoyu vodnoyu roslinnistyu de meshkayut kachki Ne hoditi bosimi nogami po pidvodnij roslinnosti ce zoni koncentraciyi cerkarij Pri popadanni v podibne misce slid viplisti z nogo yakomoga shvidshe vijti z vodi i retelno viterti shkiru shorstkim rushnikom Najbilsha jmovirnist zarazhennya buvaye u vodojmah iz znachnim antropogennim navantazhennyam v mezhah mista zabrudnenih organichnimi vidhodami velikoyu kilkistyu vodoplavnih ptahiv i vodnih molyuskiv pri temperaturi vodi vishe 20 S 3 Shob vberegtisya vid cerkarij pered vhodom u vodu vsi vidkriti chastini tila potribno ryasno zmastiti kremom abo mazzyu vid komariv moshok i tomu podibnih komah sho mistit najbilshu koncentraciyu do 40 dimetilftalatu abo dibutilftalatu Pri bagatorazovomu kupanni slid periodichno onovlyuvati zahisnij shar kremu Dobre zahishaye lyudinu pri perebuvanni u vodi bud yaka shilna tkanina ale pri comu verhnij odyag maye buti zapravlenij u shtani a shtanini v choboti Pri comu chim grubishij material i chim shilnishe vin prilyagaye do tila tim menshe shansiv napadu cerkarij Najbilshij zahist daye gidrokostyum Pislya vihodu z vodi vsi vidkriti dilyanki tila lyudini ne vkriti mazzyu rekomenduyetsya retelno viterti rushnikom Div takozh red Trematodozi ShistosomoziPrimitki red Tomas Machacek Libuse Turjanicova Jana Bulantova Jiri Hrdy Petr Horak Cercarial dermatitis a systematic follow up study of human cases with implications for diagnostics Parasitology Research 2018 Vol 117 iss 12 1 December P 3881 3895 ISSN 1432 1955 0932 0113 1432 1955 DOI 10 1007 s00436 018 6095 0 Cikl razvitiya Trichobilharzia ocellata Arhiv originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 Cerkariozy kak mediko biologicheskaya problema ozera Naroch Minskij oblastnoj centr gigieny epidemiologii i obshestvennogo zdorovya Arhivovano z dzherela 18 lipnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 Dzherela red Martha L Muller Pediatric Cutaneous Larva Migrans Updated May 23 2018 Medscape Drugs amp Diseases Pediatrics General Medicine Chief Editor Russell W Steele 1 Arhivovano 15 lipnya 2017 u Wayback Machine angl David T Robles Jacquiline Habashy Cutaneous Larva Migrans Updated Oct 09 2020 Medscape Drugs amp Diseases Dermatology Chief Editor William D James 2 Arhivovano 22 listopada 2021 u Wayback Machine angl Literatura red Beer S A Voronin M V 3 Otv red S O Movsesyan Rec M D Sonin V P Sergiev Institut parazitologii RAN M Nauka 2007 240 s ISBN 5 02 035654 9 Arhivovano z dzherela 20 lipnya 2021 Beer S A German S M Ekologicheskie predposylki obostreniya situacii po cerkariozam v gorodah Rossii na primere Moskovskogo regiona Arhivovano 2 lipnya 2021 u Wayback Machine Parazitologiya 1993 T 27 6 S 441 449 Beer S A Cerkariozy kak novaya mediko ekologicheskaya problema gorodov Arhivovano 18 lipnya 2021 u Wayback Machine RET Info 2001 2 Beer S A German S M Voronin M V Cerkariozy mediko ekologicheskaya problema megapolisov Rossii Nekotorye itogi monitoringa Aktualnye problemy infektologii i parazitologii Arhivovano 28 veresnya 2020 u Wayback Machine 2001 Problema shistosomatidnogo dermatita na ozere Naroch literaturnyj obzor Arhivovano 18 lipnya 2021 u Wayback Machine S V Fedorovich G N Chistenko A G Markova T M Rybina Problemy zdorovya i ekologii 2006 3 9 S 136 144 4 Pod red T V Zhukovoj V S Lyushtyka Mn Medisont 2007 220 s ISBN 978 985 6530 60 2 Arhivovano z dzherela 20 kvitnya 2017 Bekish O Ya L Dorozhenkova T E Cerkarialnye dermatity kak problema Narochanskogo kurortnogo regiona Arhivovano 18 lipnya 2021 u Wayback Machine Medicinskie novosti 2008 16 S 40 44 Dorozhenkova T E Cerkarii semejstva Schistosomatidae kak vozbuditeli cerkarialnyh dermatitov v vodoyomah Minskoj oblasti na primere ozera Naroch avtoreferat dis kand biol nauk 03 02 2011 zashishena 25 10 2011 T E Dorozhenkova Vitebskij gosudarstvennyj medicinskij universitet Vitebsk 2011 24 s Dorozhenkova T E Chistenko G N Cerkarialnye dermatity v Belarusi Arhivovano 18 lipnya 2021 u Wayback Machine Medicinskij zhurnal 2014 4 50 S 136 142 ISSN 1818 426X https elibrary ru item asp id 22738545Posilannya red CERKARIOZ SVERBIZh KUPALShIKA SIMPTOMI FOTO Arhivovano 9 lyutogo 2022 u Wayback Machine Rudko T Utinaya bolezn Arhivovano 18 lipnya 2021 u Wayback Machine Belarus segodnya 2001 18 iyulya ros Korsak D Narochanskij cerkarioz Chto delat i kto vinovat mogilev by 2010 1 sentyabrya ros Patyko D Cerkarij oshibaetsya odin raz Arhivovano 10 serpnya 2020 u Wayback Machine medvestnik by 2016 28 iyulya ros Cerkarii shistosom Trichobilharzia ocellata i Trichobilharzia stagnicolae Arhivovano 15 serpnya 2017 u Wayback Machine ros ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cerkarioznij dermatit amp oldid 39830774